Ухвала

від 27.05.2024 по справі 927/474/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/474/24

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №842 від 14.05.2024

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 ,

код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сівергума»,

код ЄДРПОУ 39076187, вул. Захисників України, 17А, оф. 214, м. Чернігів, 14030

Предмет спору: про стягнення 37 203,05 грн,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівергума», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 37203,05 грн безпідставно сплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення Північним офісом Держаудитслужби ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 встановлено, що у порушення вимог чинного законодавства та п. 3.1 договору від 06.03.2023 №60/3110.050Р, додатків №3, №4 до цього договору ТОВ «Сівергума» безпідставно включено транспортно-заготівельні витрати на загальну суму 37 203,05 грн до вартості постачання наметів УСБ-56/2021 у кількості 27 шт. та наметів УСТ-56/2021 у кількості 26 шт. за договором від 06.03.2023 №60/3110.050Р та які оплачено ВЧ НОМЕР_1 за рахунок асигнувань загального фонду, що призвело до закупівлі товарів по завищеній вартості на загальну суму 37 203,05 грн, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України на вказану суму (акт від 21.121.2023 №07-30/515). У зв`язку з виявленими порушеннями, позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів, вимоги якої останнім не були виконані.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У позовній заяві позивач виклав обставини щодо здійснення господарських операцій за договором від 14.11.2022 №458/3110.050Р та за договором від 06.03.2023 №60/3110.050Р, при цьому за змістом позову викладення обставин за цими договорами постійно переплітається, навіть плутається.

У свою чергу, надані докази стосуються лише договору від 06.03.2023 №60/3110.050Р, доказів щодо договору від 14.11.2022 №458/3110.050Р до позовної заяви не додано.

Крім того, позивач посилається на акт ревізії від 21.121.2023 №07-30/515, у якому міститься інформація щодо виявлених порушень, проте цього акта позивачем також не надано.

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

У справах «Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany», «Kreuz v. Poland», «Пелевін проти України», «Наталя Михайленко проти України» та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі Вайт і Кеннеді проти Німеччини, п. 59; рішення у справі Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі Z. Та інші проти Сполученого Королівства (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, уточненої позовної заяви з викладенням спірних взаємовідносин у хронологічному та логічному порядку.

До уточненої позовної заяви мають бути додані:

- докази господарських операцій за договором від 14.11.2022 №458/3110.050Р;

- акт ревізії, на який посилається позивач у позовній заяві.

Докази направлення відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений судом десятиденний строк.

3. У разі зазначення у заяві про усунення недоліків нових обставин спірних взаємовідносин на обґрунтування своїх позовних вимог позивач повинен зазначити та надати суду та іншим учасникам відповідні докази, що підтверджують викладені обставини, а за необхідності і правові підстави позову щодо таких нових обставин.

Звернути увагу позивача, що повторне залишення позовної заяви без руху у разі зазначення нових обставин, але ненадання суду та іншим учасникам відповідних доказів, що підтверджують викладені обставини, нормами ГПК України не передбачено.

Таким чином, недотримання вимог ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України при наведенні у заяві про усунення недоліків таких нових обставин тягнуть за собою наслідки у виді повернення позовної заяви.

4. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

5. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.

6. Звернути увагу учасників справи, що відповідно до приписів ч. 5-8 ст.6 та ч. 5,6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами ЄСІТС, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун