Постанова

від 20.05.2024 по справі 17-14-01/1494

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 17-14-01/1494(699/902/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024

у складі колегії суддів Сотнікова С.В., Пантелієнка В.О., Остапенка О.М.

у справі №17-14-01/1494(699/902/22)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Корсунь-Шевченківської філії відокремленого структурного підрозділу "Черкаські енергетичні мережі" Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

до ОСОБА_1

про стягнення вартості необлікованої електричної енергії

в межах справи № 17-14-01/1494

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

ВСТАНОВИВ:

1. Хід розгляду справи

1.1. У липні 2022 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Черкасиобленерго" особі Корсунь-Шевченківської філії відокремленого структурного підрозділу "Черкаські районні енергетичні мережі" ПАТ "Черкасиобленерго", перейменованого в подальшому в Корсунь-Шевченківську філію відокремленого структурного підрозділу "Черкаські енергетичні мережі" ПАТ "Черкасиобленерго" (далі - позивач), звернулося до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач) 34644,79 грн вартості необлікованої електричної енергії.

1.2. Ухвалою від 01.08.2022 Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області відкрив за вказаним позовом провадження у справі №699/902/22.

1.3. Ухвалою від 27.12.2022 Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області передав справу №699/902/22 до Господарського суду Черкаської області для її розгляду в межах справи №17-14-01/1494 про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго".

1.4. Ухвалою від 16.01.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв справу №699/902/22 до свого провадження для її розгляду в межах справи №17-14-01/1494 про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" за правилами загального позовного провадження та присвоїв справі №17-14-01/1494(699/902/22).

1.5. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.04.2023 у справі №17-14-01/1494(699/902/22) позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Черкасиобленерго" в особі Корсунь-Шевченківської філії відокремленого структурного підрозділу "Черкаські енергетичні мережі" 34644,79 грн вартості необлікованої електричної енергії та 2481 грн судового збору.

1.6. 21.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2023 у справі №17-14-01/1494(699/902/22).

1.7. Крім того, в тексті апеляційної скарги було викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що про оскаржуване судове рішення відповідач довідався від своєї матері, оскільки за адресою місця реєстрації не проживає з 1994 року, що підтверджується довідкою Виконкому Селищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Рішення суду було вручено матері, яка передала його відповідачеві восени 2023 року. З метою спростування порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідач тривалий час збирав докази, звертався до органів державної влади з метою встановити об`єктивну істину у цій справі. Зважаючи на запровадження у країні воєнного стану та обставини зазначені вище, відповідач вважає, що пропустив строк на апеляційне оскарження з об`єктивних, незалежних від нього обставин.

1.8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024:

- клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у справі №17-14-01/1494(699/902/22) відхилено, зокрема з тих підстав, що повний текст оскаржуваного рішення суду було вручено 24.05.2023 представнику відповідача адвокату Гречусі В. І., тобто через два дні після підписання повного рішення суду;

- апеляційну скаргу залишено без руху та роз`яснено відповідачеві право подати заяву із зазначенням інших підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

1.9. 07.03.2024 ОСОБА_1 подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якої зазначив про те, що він не підписував договір із адвокатом Гречухою В. І., останній як представник не подавав відзив на позовну заяву, не представляв інтереси в суді, копію рішення суду ОСОБА_1 не передавав.

1.10. За доводами скаржника, адвокат Гречуха В.І. не є його уповноваженим представником, скаржник постійно працює та перебуває у місті Києві, за адресою місця реєстрації не проживає, враховуючи запровадження в країні воєнного стану та обставини викладені вище, відповідач вважає, що пропуск строку викликаний об`єктивними обставинами.

2. Стислий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 відхилено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі №17-14-01/1494(699/902/22) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2023.

2.2. Ухвала суду мотивована тим, що за змістом наявних у справі матеріалів відповідач був обізнаний про подання до нього позову та про розгляд даної справи в суді першої інстанції, тому він був зобов`язаний знати про стан даного судового провадження, виконувати належним чином процесуальні обов`язки та користуватись процесуальними правами у строки, встановлені господарським процесуальним законодавством, в тому числі і звернутись вчасно із апеляційною скаргою.

3. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини

3.1. Оскаржуване відповідачем рішення суду ухвалене 24.04.2023, повний текст складено - 22.05.2023, а відтак строк на апеляційне оскарження сплив 11.06.2023.

3.2. Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 21.02.2024, тобто відповідач пропустив встановлений статтею 256 ГПК України 20-денний строк на звернення з апеляційною скаргою.

3.3. Під час розгляду справи в суді першої інстанції інтереси відповідача представляв адвокат Гречуха В.І., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 15.02.2023 та ордеру від 15.02.2023.

3.4. Адвокат Гречуха В.І. як представник відповідача брав участь в судовому засіданні 24.04.2023, в якому було ухвалено оскаржуване рішення.

3.5. Повний текст рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2023 було вручено адвокату Гречусі В.І., про що свідчить розписка адвоката на останньому аркуші рішення про його отримання.

3.6. Договір про надання правової допомоги містить підпис ОСОБА_1 . Докази на підтвердження неукладеності чи недійсності вказаного правочину матеріали справи не містять і відповідач суду апеляційної інстанції не надав.

3.7. У клопотанні від 07.03.2024 про поновлення процесуального строку ОСОБА_1 визнає обставини, які свідчать про наявність правовідносин із адвокатом Гречухою В.І. щодо представництва інтересів в господарському суді при розгляді даної справи та про наявність судового провадження за даним позовом в суді першої інстанції.

3.8. Обставини введення в країні воєнного стану не можуть бути в даному випадку підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки будь-які докази на підтвердження наявності перешкод для здійснення процесуальних прав саме через існування таких обставин скаржник не наводить.

4. Стислий виклад вимог та узагальнених доводів касаційної скарги

4.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 та передати справу № 17-14-01/1494(699/902/22) для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

4.2. Скаржник вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною, оскільки при її постановленні суд не врахував комплексність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у цій справі, а саме:

- за адресою реєстрації свого місця проживання ( АДРЕСА_1 ) відповідач не проживає з 1994 року;

- відповідач працює та мешкає у місті Києві ( АДРЕСА_2 );

- зважаючи на специфіку роботи (електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування господарської частини клініки по АДРЕСА_3 ) та фактичне місцезнаходження у місті Києві, тоді як суд першої інстанції територіально знаходиться у місті Черкаси, відповідач не мав можливості повноцінно займатися і цікавитися даною справою, у зв`язку з чим доручив займатися справою адвокату Гречусі В. І.;

- відповідач мав підписати з адвокатом Гречухою В. І. договір про надання правової допомоги, але такий договір не було підписано з огляду на низку обставин (оголошено повітряну тривогу, адвокат в той день мав мало вільного часу). Водночас адвокат Гречуха В. І. запевнив відповідача про достатність документів для здійснення представництва і мав повідомляти про хід розгляду справи;

- лише після ознайомлення з матеріалами справи 07.03.2024 відповідач з`ясував, що адвокат Гречуха В. І. не займався належним чином даною справою, відзив на позов не надав, правову позицію відповідача взагалі не представив;

- адвокат Гречуха В. І. не повідомив відповідача про результат розгляду справи та про отримання ним рішення суду першої інстанції, яке відповідач і досі не отримав, що вплинуло на можливість відповідача своєчасно подати апеляційну скаргу;

- оскільки між відповідачем та адвокатом Гречухою В. І. не було підписано у письмовій формі договір про надання правничої допомоги, вказаний адвокат не може вважатися уповноваженим представником відповідача, а тому положення пункту 1 частини шостої та частини сьомої статті 242 ГПК України не підлягають застосуванню до відповідача, оскільки рішення місцевого господарського суду отримано особою, яка не була повноваженим представником відповідача;

- за твердженням відповідача, про існування рішення місцевого господарського суду у цій справі йому стало відомо лише восени 2023 року від його матері;

- також встановлений законом процесуальний строк було пропущено з огляду на запровадження в країні воєнного стану.

5. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги

5.1. Позивач у відзиві заперечує проти касаційної скарги, просить Суд залишити оскаржувану відповідачем ухвалу апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення, зазначаючи наступне:

- суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що скаржник визнає обставини, які свідчать про наявність правовідносин з адвокатом Гречухою В. І. щодо представництва інтересів під час розгляду цієї справи;

- відповідач був обізнаний про подання до нього позову та про розгляд цієї справи, а тому був зобов`язаний знати про стан даного судового провадження, виконувати процесуальні обов`язки та користуватися процесуальними правами у строки, встановлені ГПК України, в тому числі і звернутися вчасно з апеляційною скаргою;

- оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції повністю відповідає вимогам статті 236 ГПК України, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що не спростовано наведеними в касаційній скарзі доводами.

6. Касаційне провадження

6.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №17-14-01/1494(699/902/22) визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2024.

6.2. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі №17-14-01/1494(699/902/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини тринадцятої статті 8, частини першої статті 301 ГПК України. Крім того, витребувано у Господарського суду Черкаської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №17-14-01/1494(699/902/22).

6.3. 23.04.2024 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Черкаської області надійшли матеріали справи №17-14-01/1494(699/902/22).

6.4. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві, у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, у зв`язку з чим розгляд поданої касаційної скарги здійснювався Судом у розумні з огляду на вищевказані обставини строки.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Корсунь-Шевченківською філією відокремленого структурного підрозділу "Черкаські енергетичні мережі" ПАТ "Черкасиобленерго" заявлено позов про стягнення з ОСОБА_1 вартості необлікованої електричної енергії у загальному розмірі 34644,79 грн.

7.2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.04.2023 вказаний позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 34644,79 грн вартості необлікованої електричної енергії та 2481 грн судового збору.

7.3. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на подання скарги як такого, що пропущений з поважних причин.

7.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2023.

7.5. За змістом касаційної скарги відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки наведеним скаржником обставинам, які зумовили пропуск встановлено законом строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у цій справі та помилково застосовано положення пункту 1 частини шостої та частини сьомої статті 242 ГПК України (щодо вручення судового рішення представнику учасника справи).

7.6. Відтак, предметом касаційного перегляду є питання відмови у відкритті апеляційного провадження через визнання неповажними причин пропуску встановленого процесуальним законодавством строку на подання апеляційної скарги.

7.7. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та запереченням на неї, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.

7.8. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

7.9. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ГПК України).

7.10. В частині третій статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

7.11. Водночас статтею 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

7.12. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

7.13. Зазначеними нормами чітко встановлено процесуальну поведінку, відповідно до якої учасники справи зобов`язані діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, у передбачені законодавством строки.

7.14. Водночас, інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

7.15. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дотримання процесуальної дисципліни учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/186/21).

7.16. Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

7.17. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 119 ГПК України).

7.18. З наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню.

7.19. ГПК України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.

7.20. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

7.21. Частиною першою статті 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7.22. Відповідно до частин другої, третьої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

7.23. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Господарського суду Черкаської області у справі №17-14-01/1494(699/902/22) ухвалене 24.04.2023, повний текст складено - 22.05.2023, а відтак строк на апеляційне оскарження сплив 11.06.2023.

7.24. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищезгадане рішення місцевого господарського суду - 21.02.2024, тобто з пропуском встановленого статтею 256 ГПК України строку на звернення із апеляційною скаргою.

7.25. Як вбачається з матеріалів справи, в тексті апеляційної скарги відповідачем було викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2023 у справі №17-14-01/1494(699/902/22), обґрунтоване тим, що про існування вказаного судового рішення відповідачу стало відомо лише восени 2023 року від його матері, оскільки він не проживає за адресою місця реєстрації. Крім того, посилаючись на необхідність зібрання доказів для спростування встановлених місцевим господарським судом обставин порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, що зайняло тривалий час, а також запровадження у країні воєнного стану, скаржник наголошував на тому, що пропустив строк на апеляційне оскарження з об`єктивних і незалежних від нього обставин.

7.26. В частині третій статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

7.27. Суд апеляційної інстанції, визнавши наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку неповажними, залишив апеляційну скаргу без руху відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України.

7.28. Згідно з частиною четвертою статті 260 ГПК України у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

7.29. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

7.30. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України, згідно з якими суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

7.31. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

7.32. Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

7.33. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

7.34. Верховний Суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тобто, вирішуючи таке питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку (подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №906/925/21, від 06.09.2023 у справі №914/466/23).

7.35. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав заяву про поновлення процесуального строку, за змістом якої стверджує про те, що він з адвокатом Гречухою В. І. обговорювали здійснення представництва інтересів відповідача у справі, що переглядається, але у письмовій формі договір з адвокатом Гречухою В. І. підписаний не був, тому адвокат Гречуха В.І. не є його уповноваженим представником. Крім того, скаржник наголошував на тому, що адвокат Гречуха В. І. не подавав відзив на позовну заяву, не представляв інтереси відповідача в суді першої інстанції та копію оскаржуваного рішення суду ОСОБА_1 не передавав.

7.36. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву ОСОБА_1 , дійшов висновку про неповажність наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження, встановивши наступне:

- під час розгляду справи в суді першої інстанції інтереси відповідача представляв адвокат Гречуха В. І., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 15.02.2023 та ордеру від 15.02.2023;

- ОСОБА_1 визнає обставини, які свідчать про наявність правовідносин із адвокатом Гречухою В. І. щодо представництва інтересів в господарському суді при розгляді даної справи та про наявність судового провадження за даним позовом в суді першої інстанції;

- договір про надання правової допомоги містить підпис ОСОБА_1 , тоді як докази на підтвердження неукладеності чи недійсності вказаного правочину не надано;

- адвокату Гречусі В. І. як представнику відповідача було вручено повний текст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду під розписку 24.05.2023, тобто через два дні після підписання повного рішення суду.

7.37. Заперечуючи висновок суду апеляційної інстанції про неповажність наведених у заяві підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі, скаржником не спростовано факт обізнаності з існуванням спору між сторонами та його розгляду господарським судом, а також правовідносин між відповідачем та адвокатом Гречухою В. І. щодо представництва інтересів при розгляді даної справи в господарському суді.

7.38. Аналіз сукупності встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи свідчить про те, що скаржник безумовно був обізнаний про існування судового провадження у справі №17-14-01/1494(699/902/22) та не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи, надати письмові заперечення, замінити свого представника тощо, проте зазначених дій не вчинив, відтак несе ризик настання несприятливих наслідків зволікання з реалізацією відповідних процесуальних прав.

7.39. Крім того, колегія суддів враховує, що інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може в розумні інтервали часу вжити заходів, щоб дізнатися про стан та зміст відповідної справи.

7.40. Відтак, будучи обізнаним про існування провадження у справі №17-14-01/1494(699/902/22), відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про обставини руху справи та зрештою проявити розумну обачність і уважність щодо стану відомого йому провадження, скориставшись для цього відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень.

7.41. Також колегія суддів враховує, що адвокат як представник, який бере участь у судовому процесі від імені учасника справи (сторони чи третьої особи), інтереси якого він представляє, наділений і процесуальними правами та обов`язками учасника справи, якого представляє, за умови, що в документі, який підтверджує повноваження представника (ордері, договорі про надання правової допомоги, довіреності) немає застережень про обмеження повноважень.

7.42. Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином і полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії (рішення, позиція) представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє [адже адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу], й особа, яка надала адвокату повноваження щодо її представництва, має теж це розуміти.

7.43. Взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), знаходяться поза площиною втручання суду. Водночас участь сторони (третьої особи) у судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом учасника справи, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, а відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.

7.44. Тож, незважаючи на те, що вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів у суді, є правом особи (учасника справи), однак правом, яке передбачає також і настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для учасника справи. Незнання цього останнім не відміняє настання відповідних наслідків.

7.45. Отже, участь сторони (учасника) справи (у даному випадку відповідача) у судовому процесі через свого представника, повноваження якого належним чином підтверджені, слід розцінювати як участь самого відповідача, у зв`язку із чим і наслідки вчинених представником процесуальних дій поширюються на особу, яку представляють, незалежно від того, якою є особиста поведінка цієї особи. Інше суперечило б самій сутності інституту представництва (подібні висновки викладені у пунктах 6.26 - 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 990/330/23 (провадження № 11-21заі24)).

7.46. Таким чином, зазначені ОСОБА_1 обставини пропуску строку на касаційне оскарження мають виключно суб`єктивний характер, що не спростовано викладеними в касаційній скарзі доводами.

7.47. Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених обставин справи, доводи скаржника зводяться до спонукання суду касаційної інстанції здійснити переоцінку наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі касаційного розгляду справи не є компетенцією суду касаційної інстанції.

7.48. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ухвалюватися судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.49. Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду відповідає цим критеріям, оскільки судом апеляційної інстанції з огляду на встановлені обставини справи, які не спростовані скаржником, правильно застосовано норми процесуального права.

7.50. За результатами касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені скаржником аргументи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

8.2. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

8.3. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про те, що викладені у скарзі доводи не знайшли свого підтвердження, відтак оскаржувана ухвалу суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

8.4. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі №17-14-01/1494(699/902/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк