Ухвала

від 27.05.2024 по справі 640/1059/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2024 року

м. Київ

справа №640/1059/21

адміністративне провадження № К/990/18926/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гімона М.М., Гончарової І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №640/1059/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що попри тимчасове обмеження фінансування органів ДПС на цілі оплати судового збору, він звернувся із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, однак у відкритті апеляційного провадження за такою було безпідставно відмовлено; вважає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу від 24.04.2024, суд апеляційної інстанції позбавив Головне управління ДПС у м. Києві можливості апеляційного оскарження вказаного судового рішення.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом у межах доводів останньої з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 17.11.2020 за №2144943/40926701 і №2144942/40926701; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про неврахування таблиці платника податку на додану вартість №2135886/40926701 від 13.11.2020; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №17 від 13.10.2020 до податкової накладної №8 від 17.09.2020, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.10.2020 №3 до податкової накладної №13 від 30.03.2020, - датами їх фактичного отримання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2021 позов задоволено. Повний текст зазначеного судового рішення був складений в той же день.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган 02.12.2021 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, заявивши при цьому клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання цієї скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд, відмовивши у задоволенні зазначеного клопотання заявника, постановив ухвалу від 10.01.2022 про залишення апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

Ухвалою від 14.04.2022 суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та констатувавши факт неусунення заявником у встановлений судом строк як таких недоліків, повернув йому цю скаргу. Вказана ухвала суду про повернення апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у м. Києві не була оскаржена.

12.07.2023 контролюючий орган повторно звернувся із апеляційною скаргою, водночас порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого обґрунтовував обставиною своєчасного подання первинної апеляційної скарги, яку повернуто з причини несплати судового збору, що обумовлено відсутністю бюджетного фінансування на вказані цілі.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 08.04.2023 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження з мотивів його необгрунтованості й залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали вказати інші підстави для поновлення строку звернення.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Контролюючий орган подав до суду клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, мотивоване добросовісністю скаржника при реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків в частині звернення з апеляційною скаргою в межах присічного річного року; крім того, посилався на тимчасову відсутність коштів для сплати судового збору у зв`язку із веденням на території України воєнного стану.

Розглянувши дане клопотання, Шостий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у його задоволенні та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 24.04.2024.

При цьому Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що із первісною апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2021 Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до апеляційного суду 02.12.2021 та вказану скаргу було повернуто останньому 14.04.2022 з причини несплати судового збору. У подальшому повторну апеляційну скаргу подав вже 12.07.2023, а судовий збір за таку сплатив у липні 2023 року згідно платіжного доручення від 17.07.2023 №1867.

У контексті наведеного апеляційний суд зазначив, що норми Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поважними ж причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Заявник, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством (в тому числі стосовно форми і змісту апеляційної скарги, й, зокрема, щодо необхідності повної та своєчасної оплати судового збору), а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому норми процесуального законодавства не звільняють Головне управління ДПС у м. Києві від обов`язку своєчасної сплати судового збору у визначеному законом розмірі та подання апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.

Також, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава відповідно не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно. А отже, обставини, пов`язані з фінансуванням й відсутністю коштів для сплати судового збору, довготривала процедура погодження оплати судового збору, помилки при його розрахунку не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для автоматичного поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції також зауважив, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення через несплату судового збору не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, та в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Що ж до вказівки відповідача на запровадження воєнного стану в Україні, то суд відхилив її як необгрунтовану з огляду на відсутність доказів того, що зазначена подія дійсно вплинула на можливість вчасної та в повному обсязі сплати Головним управлінням ДПС у м. Києві судового збору та/або своєчасного звернення із апеляційною скаргою.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, Шостий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 24.04.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №640/1059/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник М.М. Гімон І.А. Гончарова