Ухвала

від 24.05.2024 по справі 204/8570/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2024 року

м. Київ

справа № 204/8570/22

провадження № 61-7003ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НПЛЮС» про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НПЛЮС» (далі - ТОВ «НПЛЮС») про захист прав споживача.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (малозначна справа) (провадження № 61-9095ск24).

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року за нововиявленими обставинами.

Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська підлягає перегляду у зв`язку за нововиявленими обставинами, оскільки, ухвалюючи рішення від 15 лютого 2023 року у вказаний справі, суд виходив з того, що ТОВ «НПЛЮС», отримавши від ОСОБА_1 07 серпня 2019 року за квитанцією про надання йому медичних послуг з протезування 5 660,00 грн, повністю виконало взяті на себе зобов`язання щодо надання йому послуг з виготовлення протезів верхньої та нижньої щелеп, доручивши цю роботу своєму штатному працівникові ОСОБА_2 , який знаходився на час надання ОСОБА_1 медичних послуг у трудових відносинах з ТОВ «НПЛЮС». Разом з тим, 01 серпня 2023 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження № 12023041030003027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 140 Кримінального кодексу України - невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, за фактом надання ОСОБА_1 медичних послуг 07 серпня 2019 року громадянином ОСОБА_2 , який не був штатним працівником медичного закладу і не мав ліцензії Міністерства охорони здоров`я України на право здійснення приватно-медичної практики, за участю посадових осіб ТОВ «НПЛЮС», тобто групою осіб. У рамках цього кримінального провадження слідчим Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області було отримано письмову відповідь на запит слідчого від 03 жовтня 2023 року, відповідно до якої за період часу з 11 серпня 2014 року по дату надання відповіді на запит, повідомлення про укладення трудового договору з громадянином ОСОБА_2 від ТОВ «НПЛЮС» до податкового органу не надавалися. Вказував, що отримана органом досудового розслідування інформація є нововиявленими обставинами, які свідчать про те, що ТОВ «НПЛЮС», отримавши від нього оплату медичних послуг, не надало їх працею своїх штатних працівників, а медичні послуги надавались особою, яка не знаходилася з ТОВ «НПЛЮС» у трудових відносинах - громадянином ОСОБА_2 , який не перебував у трудових відносинах з ТОВ «НПЛЮС» та не мав законних прав на здійснення підприємницької діяльності з надання медичних послуг. На думку заявника вказані обставини є нововиявленими, не могли бути відомі на час розгляду цієї справи та ухвалення рішення, проте мають істотне значення для вирішення справи.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно із частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Частиною п`ятою статті 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У пунктах 3, 4, 5, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» судам роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених статтею 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою у справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, у тому числі, неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи судом не є нововиявленими обставинами, тому не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення із зазначених підстав.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (параграф 27, 28 рішення Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 PRAVEDNAYA v. RUSSIA).

У абзаці 1 і 3 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», судам роз`яснено, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що наведені заявником підстави та обставини, не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, а зводяться до переоцінки доказів у справі та незгодою із судовим рішенням.

При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що посилання ОСОБА_1 як на нововиявлені обставини для перегляду рішення суду першої інстанції на лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03 жовтня 2023 року, яким підтверджується факт ненадходження від ТОВ «НПЛЮС» до податкового органу за період часу з 11 серпня 2014 року по теперішній час повідомлення про укладення трудового договору з ОСОБА_2 , не може вважатися нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки на існування вказаного факту ОСОБА_1 посилався ще у позовній заяві та просив витребувати зазначену інформацію від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, проте ухвалою районного суду від 27 грудня 2022 року заявнику було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання у зв`язку із неналежністю доказів до предмета доказування. Крім того, вказаному факту було надано оцінку у рішенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НПЛЮС» про захист прав споживача, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник