Ухвала

від 21.05.2024 по справі 459/1220/24

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/1220/24

Провадження № 4-с/459/8/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Демяновської Ю.Д.,

при секретаріКожушко І.М.,

представника заінтересованої особи Добоша Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добоша Юрія Олександровича щодо не зупинення виконавчого провадження №73824810 та не скасування арешту грошових коштів в межах виконавчого провадження №73824810, -

в с т а н о в и в:

02.05.2024року ОСОБА_1 звернувся досуду іззазначеною скаргою,якою проситьвизнати протиправноюбездіяльність заступниканачальника Червоноградськоговідділу державноївиконавчої службиу Червоноградськомурайоні Львівськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїДобоша ЮріяОлександровича поне зупиненнювиконавчого провадження№73824810від 15.01.2024року звиконання постановисерії БАБ№196859від 29.10.2023року,виданої ЧервоноградськимРВП ГУНПу Львівськійобласті простягнення знього накористь державиштрафу врозмірі 40800,00грн.та нескасування арештугрошових коштівв межахданого виконавчогопровадження,які обліковуються нарахунку НОМЕР_1 в АТКБ «Приватбанк»,на якиййому зараховуєтьсязаробітна плата;зобов`язати заступника начальникаЧервоноградського відділудержавної виконавчоїслужби уЧервоноградському районіЛьвівської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції ДобошаЮрія Олександровичазупинити виконавчепровадження №73824810від 15.01.2024року звиконання постановисерії БАБ№196859від 29.10.2023року,виданої ЧервоноградськимРВП ГУНПу Львівськійобласті,про стягненняз ньогона користьдержави штрафув розмірі40800,00грн.,а такожу разінаявності станомна деньпостановлення судомрішення посправі зупинитиінші наявнівідкриті виконавчіпровадження,боржником пояких євін;зобов`язати заступника начальника Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добоша Юрія Олександровича скасувати арешт грошових коштів в межах даного виконавчого провадження, які обліковуються на рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», на який йому зараховується заробітна плата, накладений згідно постанови про арешт коштів боржника від 21.02.2024 року у виконавчому провадженні №73824810 з виконання постанови серії БАБ №196859 від 29.10.2023 року, виданої Червоноградським РВП ГУНП у Львівській області.

Вимоги мотивованітим,що12 квітня 2024 року він звернувся з заявою до Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій у зв`язку із перебуванням на військовій службі просив зупинити виконавче провадження відносно нього №73824810 з виконання постанови серії БАБ №196859 від 29.10.2023 року, виданої Червоноградським РВП ГУНП у Львівській області про стягнення штрафу в розмірі 40800,00 грн., а також, у разі наявності інших виконавчих проваджень, боржником по яких виступає ОСОБА_1 , зупинити і такі. Одночасно, він просив скасувати арешт коштів боржника, накладений в межах виконавчого провадження №73824810. Однак, листом від 29.04.2024 року №41778, йому було відмовлено у задоволенні його вимог. Зазначає про необгрунтованість рішень заступника начальника Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добоша Юрія Олександровича, оскільки його перебування на військовій службі, слід вважати безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження. Щодо арешту, то, на його думку, арешт може накладатися на кошти, а не на рахунок. Окрім цього, вважає, що заборонено звернення стягнення на кошти заробітної плати.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав доводи скарги. з підстав зазначених у такій.

Заінтересована особа заступник начальника Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав відзив проти вищевказаної скарги, у якому зазначив про безпідставність вимог скаржника.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги та цивільної справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що на виконанні у Червоноградському відділі державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №73824810 з виконання постанови серії БАБ №196859 від 29.10.2023 року, виданої Червоноградським РВП ГУНП у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 40800,00 грн.

15.01.2024 року постановою Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добоша Ю.О. було відкрите виконавче провадження ВП № 73824810 на підставі постанови серії БАБ №196859 від 29.10.2023 року, виданої Червоноградським РВП ГУНП у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 40800,00 грн.

21.02.2024 року державним виконавцем у межах даного виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

15 квітня 2024 року у Відділ надійшла заява від боржника ОСОБА_1 про скасування арешту у виконавчому провадженні ВП № 73824810 та зупинення цього виконавчого провадження у зв`язку із проходженням ним служби у лавах ЗСУ.

29.04.2024 року Червоноградським відділом державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за вих.№ 41778 ОСОБА_1 скеровано лист, яким повідомлено про відсутність підстав як для скасування арешту, так і для зупинення виконавчого провадження. Вказує, що на виконання рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIIIповинен визначити статус рахунку, на якому знаходяться такі кошти. В разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення таких коштів та повернути постанову виконавця без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону № 1404-VIII. Вказує, що арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання ним заробітної плати готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому накладення арешту на грошові кошти боржника не порушує його право на отримання заробітної плати. Крім цього, згідно постанови виконавця, боржникові залишаються доступними грошові кошти з цього рахунку в межах суми, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам. Щодо зупинення вчинення виконавчих дій зазначив, що до поданої заяви боржником ОСОБА_1 не додано жодних доказів, які могли б слугувати причиною для зупинення виконавчого провадження на підставі ст.ст.34, 38 Закону України «Про виконавче провадження», а також вважає, що виконання постанови не вимагала участі боржника.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження`виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності (п.5 ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(ч. 1ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

За правилами п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

З аналізу наведеної правової норми випливає, що існують три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; або

2) якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; чи

3) на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Правовий висновок Верховного Суду, сформований у постановах від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/230, провадження № К/990/15420/23, від 06 грудня 2023 року у справі №583/3097/23, провадження № 61-16360ск23.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в поданій заяві боржник лише зазначає, що він проходить службу у лавах ЗСУ та до такої не додано жодних доказів про проходження військової служби.

До поданої суду скарги ОСОБА_1 долучено копію довідки Центру спеціального призначення Національної Гвардії України №1195 від 05.03.2024 року про те, що молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (працює) в Центрі спеціального призначення Національної Гвардії України (військова частина НОМЕР_2 ) (а.с.26), а також довідку Військової частини № НОМЕР_3 від 26 червня 2023 року за № 2999, згідно якої солдат ОСОБА_1 з 20.06.2023 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 Національної Гвардії України (а.с.27).

Суд звертає увагу, що саме лише проходження боржником військової служби не є перешкодою для стягнення за виконавчим листом. Хоча боржник і є військовослужбовцем, втім спосіб виконання судового рішення не потребує його безпосередньої участі, а подані документи не свідчать про неможливість проведення виконавчих дій за умовами служби.

Оскільки примусове виконання рішення суду про стягнення штрафу не вимагає особистої присутності боржника, то, суд дійшов висновку, що відсутня обов`язкова умова для зупинення виконавчого провадження, передбачена п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неможливості проведення виконавчих дій згідно з умовами служби боржника, відтак підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правові та фактичні підстави для задоволення скарги в цій частині відсутні.

Вирішуючи скаргу в частині вимоги про скасування арешту, суд виходить з наступного.

Згідно з п.7 ч.3ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Законом України "Про виконавче провадження"передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Ч.2ст.48 Закону України "Про виконавче провадження"забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч.3ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження"не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абз.2 ч.2ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з п.1 ч.4ст.59 Закону України "Про виконавче провадження"підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відтак, під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьомуст. 48 Закон України "Про виконавче провадження"встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч.3ст.52 Закону України "Про виконавче провадження"повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч.4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четвертастатті 59 Закону N 1404-VIII).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі N 6-535цс15.

Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.

Згідно довідки, виданоїАкціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» 12.04.2024 року (а.с.22), станом на 12.04.2024 року ОСОБА_1 має в АТ КБ «Приватбанк» картку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку отримує зарплатні виплати.

п.1. Розділу XIX. "Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом МЮУ № 512/5 від 02.04.2012 року, визначено, що у період дії воєнного стану в Україні фізична особа - боржник, на кошти якої накладено арешт, може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця,який наклав арешт на кошти цієї особи, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, без урахування такого арешту. Підписана фізичною особою - боржником заява подається в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», та має містити: номер поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку (за стандартом IBAN), який необхідно визначити для здійснення видаткових операцій; найменування банку, в якому відкрито поточний рахунок. Виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання, передбаченої пунктом 1 цього розділу заяви, має винести постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій (крім випадків, визначених пунктом 4 цього розділу).

Як вбачається із копії заяви ОСОБА_1 від 18.08.2023 року, поданої начальнику Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУ МЮ (а.с.73), заявник просив визначити йому рахунок для здійснення видаткових операцій, відкритий у АТ КБ "Приватбанк", № НОМЕР_5 .

Із змісту постанови державного виконавця Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добоша Ю.О. від 21.02.2024 року про накладення арешту на кошти боржника (а.с.24-25) вбачається, що державний виконавець визначив банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки із спеціальним режимом використання та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та які належать боржнику.

Отже, АТ КБ «Приватбанк», на яке нормамист.52 Закону України "Про виконавче провадження"покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку прийняв до виконання, що свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

За такихобставин,рахунок № НОМЕР_5 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу, відтак у суду відсутні правові підстави визначати вказаний рахунок таким, що має спеціальний режим використання та знімати арешт з такого.

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі N 905/361/19 (провадження N 12-28гс20).

Окрім цього, не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати, оскільки щомісячно за даним рахунком ОСОБА_1 має можливість користуватися сумою в розмірі 14200 грн., що стверджується повідомленням АТ КБ «Приватбанк» (а.с.23).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги в цій частині.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою, відтак у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 258-260, 268, 353, 431,449-451 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добоша Юрія Олександровича щодо не зупинення виконавчого провадження №73824810 та не скасування арешту грошових коштів в межах виконавчого провадження №73824810 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено 27.05.2024 року.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська