Рішення

від 15.05.2024 по справі 602/874/23

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 602/874/23

Провадження № 2/602/43/2024

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2024 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді- Холява Л.І.,

секретар - Домчук В.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м.Ланівці цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Горинь», про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Горинь», про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Позов обґрунтований тим, що спеціалістами Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління на підставі даних Державного земельного кадастру з`ясовано, що 04 грудня 2008 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського призначення площею 0,2044 га за кадастровим номером 6123881500:01:001:0699 та площею 1,0578 га за кадастровим номером 6123881500:01:001:0308, які розташовані на території Борщівської сільської ради Лановецького району (на даний час Борсуківська сільська рада Кременецького району) Тернопільської області, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру від 20 вересня 2023 року.

Крім того, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0274372 із змінами, які вносяться до нього у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай), відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом АЕВ №678624 право на земельну частку (пай) в розмірі 1,72 га в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 передано ОСОБА_2 .

Також, на підставі розпорядження Лановецької районної державної адміністрації від 16 травня 2003 №193 ОСОБА_2 04 грудня 2008 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №065568, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010865201310 та 04 грудня 2008, року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 065567, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010865201309.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 вересня 2023 за ОСОБА_2 , яка є громадянкою республіки білорусь (паспорт видано 19 лютого 1999), що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав, 19 червня 2017 зареєстровано право власності на. земельну ділянку площею 0,2 га за кадастровим, номером 6123881500:01:001:0699. Документами, поданими для державної реєстрації зазначено вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку.

Окрім того, у інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 вересня 2023 містяться відомості про зареєстроване за Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірмою «Горинь» право оренди земельної ділянка площею 0,2 га за кадастровим номером 6123881500:01:001:0699.

З огляду на наведене та враховуючи, що відповідачкою з 04 грудня 2008, тобто моменту отримання державних актів на право власності на земельні ділянки, а також з 19 червня 2017 - дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,2044 га за кадастровим номером 6123881500:01:001:0699 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до положень ст.126 Земельного кодексу України, упродовж строку, встановленого частиною 1 статті 145 Земельного кодексу України, не відчужено земельні ділянки, тому вони, згідно вимог ч.2 ст.145 Земельного кодексу України, підлягають конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

В подальшому представник позивача змінив позовні вимоги, просив припинити право власності громадянки республіки білорусь ОСОБА_2 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,2044 га за кадастровим номером 6123881500:01:001:0699 та площею 1,0578 га за кадастровим номером 6123881500:01:001:0308 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Борщівської сільської ради Лановецького району (на даний час Борсуківська сільська рада Кременецького району) Тернопільської області, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, а також стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області Соболєва Г.В. в судове засідання не з`явилася, направивши на адресу суду про розгляд справи у відсутності представника позивача, змінені позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма «Горинь» в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та не повідомив про причини неявки.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про день,час тамісце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Лановецького районного суду Тернопільської області. Тому суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що згідно з ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК Українислід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не подав відзиву на позов.

Дослідивши докази по справі, суд з`ясував наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина республіки білорусь серія та номер НОМЕР_1 , виданим 19 лютого 1999 року, видавник Міністерство OF Internal AFF Airs.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-6100538402023, сформованого 20 вересня 2023 року, ОСОБА_2 , реквізити документа АВ0349769, виданого -Міністерство OF Internal AFF Airs 19 лютого 1999 року, податковий номер 4230642000, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Лановецькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 04 грудня 2008 року, серія ЯЗ №065568, належить земельна ділянка площею 0,2044 га за кадастровим номером 6123881500:01:001:0699, що розташована на території Борщівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, земельна ділянка перебуває в оренді, орендар Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Горинь», державна реєстрація речового права здійснена Лановецькою міською радою Лановецького району Тернопільської області 19 червня 2017 року, строк дії речового права 10 років.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-6100538362023, сформованого 20 вересня 2023 року, ОСОБА_2 , реквізити документа АВ0349769, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Лановецькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 04 грудня 2008 року, серія ЯЗ №065567, належить земельна ділянка площею 1,0578 га за кадастровим номером 6123881500:01:001:0308, що розташована на території Борщівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, земельна ділянка перебуває в оренді, орендар Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Горинь», державна реєстрація речового права здійснена 04 жовтня 2012 року, строк дії речового права 10 років.

Згідно інформаціїз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 346719339 від 15 вересня 2023 року, 19 червня 2017 року державним реєстратором Лановецької міської ради Тернопільської області Кореневою І.М. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6123881500:01:001:0699; 19 червня 2017 року державним реєстратором Лановецької міської ради Тернопільської області Кореневою І.М. зареєстровано право оренди земельної ділянки, договір оренди серія та номер б/н, виданий 04 червня 2016 року, підстава внесення Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35781053 від 21 червня 2017 року, строк дії договору 10 років, орендар Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Горинь», орендодавець ОСОБА_2 .

Як вбачається з Витягу №НВ-9928284852023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 19 вересня 2023 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6123881500:01:001:0699 становить 1154.46 грн.

Як вбачається з Витягу №НВ-9928285092023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 19 вересня 2023 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6123881500:01:001:0308 становить 50722.47 грн.

Відповідно до копії Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0274372, виданого 12 березня 1997 року головою Лановецької районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , яка проживає в с.Борщівка Лановецького району Тернопільської області на підставі рішення Лановецької райдержадміністрації від 21 лютого 1997 року №29 видано Сертифікат на право на земельну частку (пай), як члену колективного сільськогосподарського підприємства колгосп «Нива», в тому що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства колгосп «Нива» розміром 1,72 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Відповідно до змін, внесених до Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0274372, право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2 , місце проживання с.Чернавчиці Брестського району Брестської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом АЕВ №678624, розмір земельної частки (паю) 1,72 в умовних кадастрових гектарах, вартість земельної частки (паю) 17170 грн.

Згідно копії державного акту серія НЗ №065560, який виданий 04 грудня 2008 року, ОСОБА_2 , яка проживає АДРЕСА_1 , на підставі розпорядження Лановецької районної держадміністрації від 16 травня 2003 року №193 є власником земельної ділянки площею 0,20 га у межах згідно з планом, що розташована на території Борщівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, за кадастровим номером 6123881500:01:001:0699, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно копії державного акту серія НЗ №065567, який виданий 04 грудня 2008 року, ОСОБА_2 , яка проживає АДРЕСА_1 , на підставі розпорядження Лановецької районної держадміністрації від 16 травня 2003 року №193 є власником земельної ділянки площею 1,06 га у межах згідно з планом, що розташована на території Борщівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, за кадастровим номером 6123881500:01:001:0308, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З копії договору оренди землі від 04 червня 2016 року вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 6123881500:01:001:0699, загальною площею 0,20 га передана ОСОБА_2 в оренду ОСОБА_4 , договір укладено строком на 10 років, з правом поновлення на новий строк.

Положення статей13,14 Конституції Українивизначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідност. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.2ст. 321 ЦК Україниособа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормамиЗакону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного таЗемельного кодексів України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч.1ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право», виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

У ч.1ст.1 ЗК Українивстановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.2ст.373 ЦК України, право власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Приписами ч.1, 2, 4ст.374 ЦК Українипередбачено, що суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Так, згідност.80 ЗК Українисуб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.2-4ст. 81 ЗК Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У ч.2ст.35 Земельного кодексу Українивстановлено, що іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

При цьому, згідно ч.5ст.22 Земельного кодексу Україниземлі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Пунктом 4 статті 22 Земельного кодексу України (в редакції 2008 року) встановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно ч.1, 3ст.130 Земельного кодексу України(в редакції чинній на дату розгляду справи) набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади; держава. Порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.

Уст.125 Земельного кодексу Українипередбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно дост. 378 ЦК Україниправо власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У п. д), е) ч.1ст. 140 Земельного кодексу Українипередбачено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є, зокрема, конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

При цьому, відповідно дост. 145 Земельного кодексу Україниякщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4ст. 145 Земельного кодексу України(в редакції чинній на дату розгляду справи), якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

За змістом статті 145 Земельного кодексу України (в редакції 2008 року), якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.

Отже, аналізуючи вище наведені положення законодавства України, судом встановлено, що станом на момент державної реєстрації речових прав відповідачки, була встановлена законодавча заборона на передачу земель сільськогосподарського призначення, до яких відносяться земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у власність іноземцям.

При цьому, після набуття ОСОБА_2 , громадянкою республіка білорусь, у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, остання є особою, до якої перейшло право власності на земельні ділянки, які у відповідності доЗК Українине можуть перебувати в її власності, на останню покладався обов`язок щодо відчуження набутих ділянок протягом року з моменту переходу такого права. А у випадках, коли земельні ділянки цією особою протягом встановленого строку не відчужені, такі ділянки підлягали примусовому відчуженню за рішенням суду.

На підставі досліджених письмових доказів, суд встановив, що ОСОБА_2 , як іноземець, маючи обов`язок протягом року з моменту набуття права власності відчужити земельні ділянки для особистого селянського господарства, які не можуть перебувати у її власності, такий обов`язок не виконала.

Оскільки на час розгляду справи у суді, з врахуванням внесених доЗК Українизмін, на іноземців, до яких перейшло право власності на земельну ділянку, яка заЗК Українине може набуватися ними у власність, також покладається обов`язок щодо відчуження набутої земельної ділянки протягом року з моменту переходу такого права, а у разі невиконання такого обов`язку така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду з подальшим продажем на земельних торгах та виплатою ціни проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, її колишньому власнику, то в діях ОСОБА_2 наявне порушення чинного земельного законодавства України.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою Кабінетів Міністрів України № 15 від 14 січня 2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністру аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Підпунктами 42 пункту 4 вищевказаного Положення передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Держгеокадастр реалізує надані йому повноваження самостійно та через територіальні органи. Таким органом на території Тернопільської області є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Згідно п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 08 березня 2023 №85, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - Управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.12, ч.ч.1, 3 ст.13, ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, встановивши, що ОСОБА_2 , будучи громадянкою республіки білорусь, упродовж встановленого законодавством строку після набуття права власності на земельні ділянки кадастровий номер 6123881500:01:001:0699, площею 0,2044 га, 6123881500:01:001:0308, площею 1,0578 га, які не можуть перебувати у власності іноземців, не виконала свого обов`язку щодо відчуження таких ділянок, враховуючи триваючий характер порушення ОСОБА_2 вимог земельного законодавства України, яке й на даний час передбачає для іноземців лише право оренди земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, внаслідок чого спірні земельні ділянки підлягають конфіскації за рішенням суду, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684.00 гривень. При цьому, суд бере до уваги платіжну інструкцію № 561 від 20 вересня 2023 року про сплату судового збору.

А тому, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2684.00 гривень.

Керуючись ст.141,258-265,268,280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Горинь», про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації - задовольнити.

Припинити громадянці республіки білорусь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт іноземця серія та номер НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканці АДРЕСА_1 , республіка білорусь, право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,2044 га за кадастровим номером 6123881500:01:001:0699 та площею 1,0578 га за кадастровим номером 6123881500:01:001:0308 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Борщівської сільської ради Лановецького району (на даний час Борсуківська сільська рада Кременецького району) Тернопільської області, шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт іноземця серія та номер НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканці АДРЕСА_1 , республіка білорусь, на користь Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 39766192, судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви - в сумі 2684,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Лановецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л. І. Холява