Рішення

від 27.05.2024 по справі 389/387/24

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.05.2024

Провадження №2/389/95/24

ЄУН 389/387/24

Р І Ш Е Н Н Я

заочне

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 38920,07 грн, пеню в розмірі 1116,56 грн та 4% річних в розмірі 111,65 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 30.10.2023 об 11.20 годин в м. Знам`янка на вул. Станційна ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Citroen C-ELYSEE, державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Власником транспортного засобу DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_1 , яким було укладено з відповідачем Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу, що підтверджується полісом № АТ5288557 від 28.10.2023, відповідно до якого розмір страхової суми за шкоду завдану майну на одного потерпілого становить 160 000,00 грн. 01 грудня 2023 року позивач звернувся до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з заявою про страхове відшкодування в розмірі 63 626 грн., який був обрахований згідно калькуляції ПП «АВТО-ШАНС ЦЕНТР» від 02.11.2023 р.

У відповідь на звернення позивач отримав лист відповідача № 0009/18 від 2 січня 2024 року з відмовою у виплаті страхового відшкодування. Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування відповідач зазначає, що страховим випадком є подія із заподіяння шкоди третій особі, а оскільки позивач є власником ТЗ, яким було заподіяно шкоду і власником ТЗ, якому було заподіяно шкоду, тобто не є третьою особою, якій заподіяно шкоду, то і підстав для виплати страхового відшкодування немає.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник надав заяву, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, як і не надав заяви про розгляд справи без його участі, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2023 року в м. Знам`янка Кіровоградської області по вул. Станційній сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобілів DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та припаркованого автомобілю Citroen C-ELYSEE, державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2023 року у справі 3/389/1676/23 водія транспортного засобу DAF FT95XF380, днз НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Судом встановлено, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Citroen C-ELYSEE, державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу DAF FT95XF380, днз НОМЕР_1 застрахована Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія», поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ5288557, строк дії з 28.10.2023 до 27.10.2024.

Власником транспортного засобу DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку № 18 від 23.01.2024 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 42 120,07 грн. Відповідно до ст. 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи за Полісом № АТ5288557 від 28.10.2023 становить 3 200, 00 грн, отже сума страхового відшкодування становить 38 920,07 грн.

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування 02.01.2024. Відмову мотивувала тим, що оскільки транспортні засоби, які є учасниками дорожньо-транспортної пригоди належали одній особі ОСОБА_1 , не зумовлює виникнення цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, оскільки в такому разі відсутнє деліктне зобов`язання, яке передбачає обов`язково наявність потерпілої особи та особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Оскільки під час здійснення ДТП транспортним засобом DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 керував ОСОБА_2 , який мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та якому позивачем було передано реєстраційний документ на вказаний транспортний засіб, то саме ця особа на законній правовій підставі використовувала цей транспортний засіб, а відтак є особою, яка завдала шкоди у деліктному зобов`язанні, а ОСОБА_1 є по відношенню до ОСОБА_2 третьою особою, якій було завдано шкоду.

За таких обставин у даній ДТП заподіювачем шкоди є ОСОБА_2 , а потерпілою особою є ОСОБА_1 , тобто між цими особами існує деліктне зобов`язання, яке є передумовою для виникнення договірного зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу, укладеного між позивачем та відповідачем.

Таким чином, відповідач помилково визначив заподіювачем шкоди ОСОБА_1 , у зв`язку з чим зробив хибний висновок про те, що при вчиненні ДТП не виникло деліктне зобов`язання через поєднання в одній особі потерпілого і заподіювача шкоди.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 Закон № 1961-IV встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).

За змістом статей 9, 22 - 31, 35, 36 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону № 1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо - транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 18 від 23.01.2024 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 42 120,07 грн. Розмір франшизи за Полісом № АТ5288557 від 28.10.2023 р. становить 3 200, 00 грн., отже позивач правильно визначив страхове відшкодування в розмірі 38 920,07 грн. (42 120,07 - 3 200).

Наслідки прострочення страховиком відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну, визначені нормами статті 36 Закону, згідно з пунктом 36.5 якої за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Письмова відмова відповідача здійснити страхове відшкодування датована 02 січня 2024 року, отже позивач визначив строк прострочення відшкодування шкоди з вини страховика з 03.01.2024. Розрахував пеню за період з 03.01.2024 по 06.02.2024 та визначив в розмірі 1116,56 грн.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Зокрема, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач розрахував 3% річних за прострочення виконання зобов`язання за період з 03.01.2024 по 06.02.2024 в розмірі 111,65 грн.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з залученням спеціалістів, експертів, проведенням експертизи.

Судом встановлено, що позивачем здійснено оплату за оцінку збитків колісного транспортного засобу Citroen C-ELYSEE, державний номерний знак НОМЕР_2 згідно з рахунком №10 від 20.01.2024 в сумі 5000 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №145 від 20.01.2024, тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового забору відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263, 265, 273, 280-288, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 38920 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 07 коп., пеню в розмірі 1116 (одну тисячу сто шістнадцять) гривень 56 коп. та 3% річних в розмірі 111 (сто одинадцять) гривень 65 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме витрати на залучення експерта в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач -Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» місце знаходження вул. Кирилівська,40 м. Київ, код ЄДРПОУ 20602681.

Суддя В.В. Український