Рішення

від 26.03.2024 по справі 753/8246/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8246/23

провадження № 2/753/403/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Осіпенко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дубінкіної М.І.,

представника позивачки - Вотінцева Є.Г. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник адвокат Вотінцев Єгор Геннадійович до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник адвокат Вотінцев Є.Г. звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позову посилається на те, що для проживання сім`ї з трьох чоловік Виконавчим комітетом Дарницької районної ради 26.01.1973 року її батьку ОСОБА_4 на період роботи було виділено службову двохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 24,2 кв.м. У 2006 році померла її мати ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.10.2006 року. У 2012 році у квартирі прописано відповідачку ОСОБА_3 , громадянку російської федерації, другу дружину її батька. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . На даний момент квартира залишається не приватизованою і в ній зареєстровані дві особи, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_3 зареєстрована в квартирі, проте фактично там не проживає, витрат по її утриманню не несе. Місце проживання відповідачки їй не відомо. На момент подання позовної заяви відповідачка не проживає у квартирі більше шести місяців, її особисті речі в квартирі відсутні. Просить суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 09.06.2023 року відкрито провадження у зазначеній справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 21.09.2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, просили визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, до суду надали заяву, в якій проти ухвалення заочного рішення не заперечували (а.с. 39).

У судове засідання відповідачка не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Правом подання відзиву на позов не скористалась, інших клопотань та заяв до суду від відповідачки не надходило. В судові засідання викликалася шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання. Судові повістки зі зворотними поштовими повідомленнями повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 48, 51, 59, 69).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник третьої особи Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с. 67).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивача, допитавши свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Квартира АДРЕСА_2 належить до державного житлового фонду та була надана батьку позивача - ОСОБА_4 для проживання з сім`єю в складі трьох осіб на підставі посвідчення № НОМЕР_3 від 26.01.1973 року, виданого згідно з рішенням Дарницького Виконавчого комітету Дарницької районної ради від 15.01.1973 року №23 (а.с. 8).

У вказаній квартирі станом на 13.08.2014 року були зареєстровані: ОСОБА_4 , 1943 р.н. (власник), ОСОБА_2 , 1971 р.н. (дочка), ОСОБА_5 , 1948 р.н. (дружина), ОСОБА_3 , 1952 р.н. (дружина), що підтверджується копією довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 13.08.2014 року за №1, виданої Комунальним підприємством «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» (а.с. 7).

Мати позивачки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва від 20.10.2006 року, актовий запис №07-П (а.с. 7).

09.01.2020 року шлюб між батьком позивачки ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_3 розірвано на підставі рішення суду, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , видане управлінням запису актів цивільного стану міста Калуги (а.с. 9).

Батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , видане Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.03.2020 року (а.с. 11).

Згідно з актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 02 грудня 2022 року, що підписаний мешканцями будинку АДРЕСА_3 , а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , якими засвідчено, що за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2018 року, фактично не проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час складання акту речі ОСОБА_3 відсутні (а.с. 12).

Згідно з актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 24.04.2023 року, що підписаний мешканцями будинку АДРЕСА_3 , а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , якими засвідчено, що за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2018 року, фактично не проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час складання акту речі ОСОБА_3 відсутні (а.с. 13).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду повідомили, що відповідачку за місцем реєстрації останній раз бачили у 2017-2018 роках, після розлучення з батьком позивачки ОСОБА_4 вона поїхала до росії, її речей у квартирі немає.

Оцінка суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною 1 ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Глава 2 Житлового кодексу України передбачає норми, які регулюють користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.

Частиною першою статті 118 Житлового кодексу Української РСР (далі -ЖК УРСР) встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Згідно із частинами першою, другою статті 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Нормами частини першої статті 63 Житлового кодексу України встановлено, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Відповідно до частин першої, другої статті 64 Житлового кодексу України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч.1 ст.163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності без поважних причин наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Враховуючи норми законодавства, а також те, що відповідачка більше шести місяців за місцем реєстрації не проживає, житлом не цікавиться, комунальні послуги не сплачує, беручи до уваги, що поважних причин відсутності відповідача за адресою його реєстрації при розгляді справи не було встановлено, а тому відповідно до статей 71, 72 Житлового кодексу України наявні підстави для визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Розподіл судових витрат.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник адвокат Вотінцев Єгор Геннадійович до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .

Стягнути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення суду набирає законної сили через тридцять днів з моменту його підписання.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його підписання.

Позивач має право на поновлення строку апеляційного оскарження, якщо скаргу на заочне рішення суду подано протягом тридцяти днів з моменту отримання його копії.

Відповідач має право звернутися до Дарницького районного суду міста Києва із заявою про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з моменту його підписання.

Відповідач має право на поновлення строку для звернення із заявою про перегляд заочного рішення, якщо заяву подано протягом двадцяти днів з моменту отримання його копії.

У разі апеляційного оскарження, заочне рішення суду набирає законної сили з моменту прийняття апеляційним судом судового рішення про відмову у відкриті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду або без задоволення.

Позивач: ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ 26077460, місцезнаходження: Україна, 02068, місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, будинок 11.

Повний текст рішення складено 04.04.2024 року.

Суддя: Осіпенко Л.М.