Ухвала

від 27.05.2024 по справі 756/5860/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.05.2024 Справа № 756/5860/24

Номер провадження 2/756/3198/24

Унікальний номер судової справи 756/5860/24

У Х В А Л А

27 травня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Луценко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_2 про витребування спадкового майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_2 про витребування спадкового майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на спадкове майно. А саме, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на документ - оригінал розписки ОСОБА_2 від 06.02.2017 року на отримання від ОСОБА_3 35 000 грн. на зберігання, яка знаходиться в матеріалах закритої кримінальної справи № 12017100040004051 Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві; витребувати до суду з матеріалів закритої кримінальної справи № 12017100040004051 Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві документ - оригінал розписки ОСОБА_2 від 06.02.2017 року на отримання від ОСОБА_3 35 000 грн. на зберігання; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на грошові кошти в сумі 35 000 гри, які з 09 лютого 2017 року знаходяться у володінні користуванні, розпорядженні ОСОБА_2 ; витребувати з чужого незаконного володіння, користування, розпорядження, а саме ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом грошові кошти в сумі 35 000 грн.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 3, 5 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, яка визначається сумою, яка стягується; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Разом з тим, на підтвердження зазначених позивачем у заяві підстав даного позову, позивачем на виконання даної ухвали суду має бути надано докази відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , докази того, що потенційний спадкоємець прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом звернення із відповідною заявою до нотаріуса, або позивачем має бути надано належним чином засвідчені копії свідоцтв про право на спадщину, виданих нотаріусом на ім`я позивача (та/або інших спадкоємців) щодо майна померлого, що, відповідно, має бути підставою звернення позивача з вимогами про погашення боргу.

Разом з тим, долучені до матеріалів позовної заяви копії документів не дають підстав встановити кола спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , ані обсяг спадкового майна, його вартості задля встановлення меж матеріальної відповідальності у разі наявності спадкоємців, які прийняли спадщину, за умови їх звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, ураховуючи, що нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори відкрито нотаріальну справу щодо майна померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачем має бути надано докази її звернення як кредитора спадкодавця до нотаріуса Шостої Київської державної нотаріальної контори із письмовою заявою про задоволення її вимог щодо погашення боргу за розпискою від 06.02.20217 року та, відповідно, докази задоволення нотаріусом або відмови у задоволенні вимог позивача про погашення боржником заборгованості в межах вартості спадкового майна.

Крім того, згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У порушення вказаних вимог позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1168,00 грн. та 979,20грн.

Таким чином позивачем не в повному об`ємі сплачено судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин справа не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме сплатити судовий збір в повному об`ємі та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_2 про витребування спадкового майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на спадкове майно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Луценко