Рішення

від 23.05.2024 по справі 202/18230/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/18230/23

Провадження № 2/202/1025/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

23 травня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Маруценко С.В. звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що сторони з 17.09.2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 29.09.2023 року у справі № 202/11536/23. Під час перебування у фактичному та зареєстрованому шлюбі сторони придбали нерухомість, яку на підставі договору обміну, в якості спільної часткової власності по 1/3 частці зареєстровано за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 1413600000:00:003:0568, площею 0,0568 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири з надвірними будівлями та спорудами: тамбур (літера а-1), тамбур (літера а-1), ганок (літера ак), погріб (літера Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.10.2023 3 п1), сарай (літера С-1), вбиральня (літера У-1), гараж (літера Г-1), л.кухня (літера Б-1), сарай (літера Н-1), Літера Б-1 сарай (літера Л-1), навіс (літера Н-1), теплиця (літера Т-1), паркан (літера №-1), ворота (літера №-2) загальною площею - 75,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Також, під час перебування у фактичному та зареєстрованому шлюбі позивач із відповідачем придбали рухоме майно, а саме: 24.10.2020 року легковий автомобіль TOYOTA, модель RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску; 11.03.2021 року легковий автомобіль RENAULT, модель MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску.

Враховуючи викладене, представник позивача, з урахуванням уточнених позовних вимог від 31.01.2024 року, просить: визнати спільною сумісною власністю подружжя сторін наступне нерухоме майно: легковий автомобіль RENAULT, модель MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску;легковий автомобіль TOYOTA, модель RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску; здійснити поділ майна, що є спільною власністю подружжя таким способом: припинити право спільної власності ОСОБА_1 на легковий автомобіль RENAULT, модель MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску, легковий автомобіль TOYOTA, модель RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску та залишити їх у власності ОСОБА_2 ; в якості компенсації, за результатами розгляду справи стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частку ринкової вартості легкового автомобіля TOYOTA, модель RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску та 1/2 частку ринкової вартості легкового автомобіля RENAULT, модель MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/3 частку земельної ділянки, кадастровий номер 1413600000:00:003:0568, площею 0,0568 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та 1/3 частку квартири з надвірними будівлями та спорудами: тамбур (літера а-1), тамбур (літера а-1), ганок (літера ак), погріб (літера п1), сарай (літера С-1), вбиральня (літера У-1), гараж (літера Г-1), л.кухня (літера Б-1), сарай (літера Н-1), Літера Б-1 сарай (літера Л-1), навіс (літера Н-1), теплиця (літера Т-1), паркан (літера №-1), ворота (літера №-2) загальною площею - 75,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; у якості компенсації, за результатами розгляду справи, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/3 частини ринкової вартості земельної ділянки, кадастровий номер 1413600000:00:003:0568, площею 0,0568 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та 1/3 частину ринкової вартості квартири з надвірними будівлями та спорудами: тамбур (літера а-1), тамбур (літера а-1), ганок (літера ак), погріб (літера п1), сарай (літера С-1), вбиральня (літера У-1), гараж (літера Г-1), л.кухня (літера Б-1), сарай (літера Н-1), Літера Б-1 сарай (літера Л-1), навіс (літера Н-1), теплиця (літера Т-1), паркан (літера №-1), ворота (літера №-2) загальною площею - 75,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; залишити у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1\2 частині квартири з надвірними будівлями та спорудами: тамбур (літера а-1), тамбур (літера а-1), ганок (літера ак), погріб (літера п1), сарай (літера С-1), вбиральня (літера У-1), гараж (літера Г-1), л.кухня (літера Б-1), сарай (літера Н-1), Літера Б-1 сарай (літера Л-1), навіс (літера Н-1), теплиця (літера Т-1), паркан (літера №-1), ворота (літера №-2) загальною площею - 75,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер 1413600000:00:003:0568, площею 0,0568 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено суддю Мачуського О.М..

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 16 жовтня 2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровської області відомості про транспортні засоби марки RENAULT модель MEGANE державний номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску; марки TOYOTA, модель RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, а саме: коли та ким, починаючи з 17.09.2010 року вказані автомобілі було зареєстровано/ перереєстровано, хто був (є) власником (власниками) цих автомобілів, яка ринкова вартість складала на час їх реєстрації/перереєстрації, яка ринкова вартість цих автомобілів складає на даний час.

31 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Маруценко С.В. через систему «Електронний суд» подав заяву про уточнення позовних вимог.

Позивач та представника позивача в судове засідання не з`явились, представник позивача подав до суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 17.09.2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду 29.09.2023 року по справі № 202/11536/23.

Актом від 05.10.2023 року складеним депутатом Новогродівської міської ради у присутності свідків та засвідченим секретарем міської ради, встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 , але проживають окремо з 20.01.2022 року та не ведуть спільне домогосподарство.

Відповідно до Договору обміну квартири на квартиру з надвірними будівлями та спорудами з земельною ділянкою від 29 липня 2015 року, що посвідчений державним нотаріусом Новогродівської державної нотаріальної контори Донецької області Коліушко Л.Г. 29.07.2015 року та зареєстрований в реєстрі за № 988 (Далі Договір обміну), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , обміняли належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_2 на належні на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартиру з надвірними будівлями та спорудами, а також земельну ділянку з кадастровим номером 1413600000:00:003:0568, площею 0,0568 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

29.07.2015 року, державним реєстратором на підставі Договору обміну прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23238867 від 29.07.2015 року та здійснено державну реєстрацію квартири та земельної ділянки з кадастровим номером 1413600000:00:003:0568, площею 0,0568 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності - приватна; вид спільної власності - спільна часткова; розмір частки: 1/3 за ОСОБА_3 , 1/3 за ОСОБА_1 та 1/3 за ОСОБА_2 . Дані відомості підтверджуються Витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованими 29.0.2015 року, з індексними номерами 41409185, 41409499, 41409316, 41410999, 41410809, 41410049.

Відповідно до Довідки від 28.01.2024 року про оціночну вартість об`єкта нерухомості квартири з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75,3 кв.м складає 395082,56 гривень, з оціночною вартістю поліпшено 367154,46 гривень. Оціночна вартість земельної ділянки 1413600000:00:003:0568, площею 0,0568 га, складає 27928,10 гривень.

В Листі т.в.о. начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях Головного сервісного центру МВС від 25.03.2024 року на виконання ухвали суду від 12.12.2023 року надано інформацію, що згідно з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстровано наступне нерухоме майно:

- транспортний засіб марки «TOYOTA RAV4», з номерним знаком НОМЕР_1 , 2013 року випуску, об`єм двигуна 2494 см.куб., VIN-код: НОМЕР_4 , дата реєстрації - 01 лютого 2020 року, вартість придбання склала 194404,07 гривень, 24.10.2020 року автомобіль перереєстровано при переобладнанні для роботи на газовому пальному;

- транспортний засіб марки «RENAULT MEGANE», з номерним знаком НОМЕР_2 , 2005 року випуску, об`єм двигуна -1598 см.куб., VIN-код: НОМЕР_5 , дата реєстрації 11 березня 2021 року, вартість придбання склала 74400,00 гривень.

Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися, обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п. п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб,розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Судом встановлено, що під час перебування у шлюбі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 придбали по 1/3 частці квартири та 1/3 частці земельної ділянки з кадастровим номером 1413600000:00:003:0568, площею 0,0568 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обміну належної ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_3 , право власності на яку останні набули на підставі Свідоцтва № НОМЕР_6 про право власності на житло, виданого 22.04.2015 року КП «Селидівське бюро технічної інвентаризації».

Вирішуючи спір, суд на підставі належним чином оцінених доказів дійшов висновку про те, що частки спірної квартири та земельної ділянки з кадастровим номером 1413600000:00:003:0568, площею 0,0568 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , були набуті у власність сторін, в результаті відповідних правочинів, міни, належної їм нерухомості, а не створена спільними зусиллями чи спільною працею сторін, тому дане майно не є спільної сумісною власністю сторін. У даному випадку, кожен з подружжя є єдиним власником належної йому 1/3 частки квартири та 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 1413600000:00:003:0568, площею 0,0568 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Така правова позиція, повністю узгоджується із позицією Верховного Суду, постанова від 20 червня 2018 року у справі № 1311/832/12-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 686/2762/15-ц, від 24 березня 2020 року у справі № 367/3800/14-ц.

Також суд зазначає про безпідставність вимог позивача щодо поділу зареєстрованих на відповідача 1/3 частки на земельну ділянку та квартиру, шляхом визнання права власності за позивачем та третім співвласником ОСОБА_3 , яка не є суб`єктом права вимоги та стороною по справі.

Окрім того, в період шлюбу, сторони придбали рухоме майно - легковий автомобіль марки TOYOTA, модель RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску та легковий автомобіль марки RENAULT, модель MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 .

Факт реєстрації нерухомого майна, придбаного у період шлюбу, на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі, на ім`я якої зареєстроване. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18.

Сторонами не надано доказів на підтвердження факту придбання даного майна за особисті кошти одного з подружжя, тобто не спростовано презумпцію спільної сумісної власності сторін.

Таким чином, вищезазначене рухоме майно, у відповідності до чинного законодавства, набуває статусу спільної сумісної власності подружжя сторін, про поділ якого сторонами не досягнуто згоди.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, судом враховуються встановлені в ході судового розгляду обставин, інтереси дружини, чоловіка, дітей, та інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, вартість майна, те, що спірні транспортні засоби перебувають виключно у користуванні відповідача, наявність згоди позивача на залишення даного майна у власності відповідача та компенсації їй частки їх вартості.

Вирішуючи питання поділу спільного майна подружжя, судом не встановлено обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про необхідність поділу спільної сумісної власності подружжя між сторонами, шляхом залишення у власності відповідача транспортних засобів марки TOYOTA, модель RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску та марки RENAULT, модель MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску та стягнення з останнього на користь позивача грошової компенсації у розмірі вартості даних автомобілів, що складає 135552,04 гривень.

Здійснення поділу майна подружжя у таких спосіб, відповідатиме принципам розумності, справедливості й забезпечить баланс інтересів прав колишнього подружжя.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням викладеного, судом не надається детальна відповідь на інші аргументи сторони позивача, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі, не пливають на вищезазначений висновок суду.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, з метою захисту цивільних прав та інтересів одного із подружжя - позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3228053297.1, за звернення до суду із даною позовною заявою, позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

Доказів понесення інших витрат, на час розгляду справи, сторонами не надано.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України).

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягають стягненню витрати з оплати судового збору в розмірі 536,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.60, 69-71 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , наступне рухоме майно:

- транспортний засіб марки «TOYOTA RAV4», з номерним знаком НОМЕР_1 , 2013 року випуску, об`єм двигуна 2494 см.куб., VIN-код: НОМЕР_4 , дата реєстрації - 01 лютого 2020 року, вартість на дату придбання 194404,07 гривень, 24.10.2020 року автомобіль перереєстровано при переобладнанні для роботи на газовому пальному;

- транспортний засіб марки «RENAULT MEGANE», з номерним знаком НОМЕР_2 , 2005 року випуску, об`єм двигуна -1598 см.куб., VIN-код: НОМЕР_5 , дата реєстрації 11 березня 2021 року, вартість на дату придбання 74400,00 гривень.

Здійснити поділ спільного майна подружжя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , наступним чином.

Припинити право спільної сумісної власності подружжя на транспортні засоби марки «TOYOTA RAV4», з номерним знаком НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_4 , марки «RENAULT MEGANE», з номерним знаком НОМЕР_2 , VIN-код: НОМЕР_5 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Залишити за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на транспорті засоби:

- легковий автомобіль марки «TOYOTA RAV4», з номерним знаком НОМЕР_1 , 2013 року випуску, об`єм двигуна 2494 см.куб., VIN-код: НОМЕР_4 ,;

- транспортний засіб марки «RENAULT MEGANE», з номерним знаком НОМЕР_2 , 2005 року випуску, об`єм двигуна -1598 см.куб., VIN-код: НОМЕР_5 .

Право спільної сумісної власності подружжя на дані транспортні засоби за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 - припинити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , грошову компенсацію, 1/2 вартості транспортних засобів, що складає 135552,04 гривень, з яких:

- 97202,04 гривень 1/2 вартості автомобіля марки «TOYOTA RAV4», з номерним знаком НОМЕР_1 , 2013 року випуску, об`єм двигуна 2494 см.куб., VIN-код: НОМЕР_4 ;

- 37200,00 гривень - 1/2 вартості автомобіля марки «RENAULT MEGANE», з номерним знаком НОМЕР_2 , 2005 року випуску, об`єм двигуна -1598 см.куб., VIN-код: НОМЕР_5 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , витрати з оплати судового збору в розмірі 536,80 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його складення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський