Постанова

від 28.05.2024 по справі 938/385/24

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/385/24

Провадження № 3/938/245/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Головного управління ДПС у Івано-Франківській області,

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянина України, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого керівником Спільного українсько-чеського підприємства «Крона», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою - керівником Спільного українсько-чеськогопідприємства «Крона» (кодЄДРПОУ 14323669),вчинив правопорушення,а саме, неподав податкову звітністьпо податкуна прибутокза 2023рік,податку заземлю (оренднаплата)на 2024рік таподатку нанерухомість на2022-2024роки, чимпорушив вимоги п.п.49.18.6,п.49.18ст.49,п.286.2ст.286,п.п.266.7.5п.266.7ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно досистемного аналізуположень ст.277КУпАП,справа про адміністративне правопорушення передбачене ст.163-1 КУпАП, розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

У частині 1ст.268 КУпАПзакріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказана справа надійшла до суду 29.04.2024 та з метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було призначено на 14.05.2024.

У зв`язку із неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю в суду доказів отримання нею судової повістки про виклик, розгляд справи було відкладено на 28.05.2024. Окрім того, особу було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення а офіційному веб-сайті судової влади України.

В судове засідання 28.05.2024 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, а саме 21.05.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходило клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Відповідно до ч.2ст. 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбаченіст.163-1 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Однак ОСОБА_1 будучи належним чином та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, та маючи змогу надати свої аргументи під час слухання справи у суді, цим правом не скористався, а його неявка на переконання суду є обраним способом захисту спрямованого на уникнення від притягнення до адміністративної відповідальності. А тому завершення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 жодним чином не призведе до порушення його процесуальних прав.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею ст.280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За змістом диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до п.п.49.18.6 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI(із змінами і доповненнями), податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), дляподаткової декларації(у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI(із змінами і доповненнями), платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянкиподаткову деклараціюна поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.п.266.7.5 п. 266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI(із змінами і доповненнями), платники податку на майно - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію заформою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КпАП України підтверджується наступними доказами, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення №1232 від 12.04.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_2 будучи посадовою особою - керівником Спільного українсько-чеськогопідприємства «Крона» вчинивправопорушення,а саме,не подавподаткову звітність поподатку наприбуток за2023рік,податку заземлю (оренднаплата)на 2024рік таподатку нанерухомість на2022-2024роки, чимпорушив вимоги п.п.49.18.6,п.49.18ст.49,п.286.2ст.286,п.266.7.5п.266.7ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

-актом від 04.03.2024 №4424/09-19-04-07-14/14323669 про результати камеральної перевірки щодо неподання податкової звітності з податку на прибуток за 2023 рік, податку на землю (орендна плата) на 2024 рік, податку на нерухомість на 2022-2024 роки, СП українсько-чеськепідприємство «Крона»(кодЄДРПОУ 14323669), в якому зафіксовано факт неподання податкової звітності. Зокрема в акті зафіксовано, що: граничний термін подання звітності по податку на прибуток за звітний період 2023 рік настав 01.03.2024, звітність не подана; граничний термін подання звітності по податку за землю (орендна плата) за звітний період 2024 рік настав 20.02.2024, звітність не подана; граничний термін подання звітності по податку на нерухомість за звітний період 2022 рік настав 21.02.2022, звітність не подана; граничний термін подання звітності по податку на нерухомість за звітний період 2023 рік настав 20.02.2023, звітність не подана; граничний термін подання звітності по податку на нерухомість за звітний період 2024 рік настав 20.02.2024, звітність не подана;

- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 04.03.2024 №368324834, згідно якої за СП українсько-чеське підприємство «Крона» (код ЄДРПОУ 14323669) обліковуються об`єкти нерухомості, а саме нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані, як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи обставини вчинення правопорушення, наслідків вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення, визначене санкцією статті у вигляді штрафу, так як саме такий вид стягнення буде достатнім для виправлення порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з неї судовий збір.

Керуючись статтями 24, 27, ч.1 ст. 163-1, 283, 284 КпАП України, суддя,

п о с т а н о в и в :

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2ст.308 КУпАПу порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Роман ДЖУС