Рішення

від 07.05.2024 по справі 129/269/24

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/269/24

Провадження по справі № 2/129/410/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2024 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Капуша І.С.,

заочно розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі позивача: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Зернопродукт МХП», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

Встановив:

18.01.2024р. до суду подано позов, у якому позивач просить припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520884800:01:002:0063, площею 3,1504 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Краснопільської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, стягнути з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, громадянка російської федерації ОСОБА_1 прийняла у спадщину після смерті її матері ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 0520884800:01:002:0063, площею 3,1504 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Митківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (нині Краснопільська територіальна громади Гайсинського району Вінницької області), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину серія та номер № НОМЕР_1 , виданого 12.11.2018 приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Кобилянською О.А.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 набула 12.11.2018 право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0520884800:01:002:0063, площею 3,1504 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1587981905208) на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер № 1110, виданого 12.11.2018 приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Кобилянською О.А. Вказана інформація підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, де також зазначається про право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 .

Таким чином, право власності на вищевказану земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у ОСОБА_1 виникло з моменту державної реєстрації цього права, а саме з 12.11.2018.

Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520884800:01:002:0063, площею 3,1504 га передана ОСОБА_1 в оренду Приватному Акціонерному Товариству «Зернопродукт МХП» (далі - ПрАТ «Зернопродукт МХП»), згідно додаткової угоди № 1 від 30.05.2019 до договору оренди землі № 3 від 14.03.2006 зі строком дії на 22 роки з правом пролонгації. В реєстр дана інформація внесена 25.06.2018.

Згідно інформації Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 09.12.2014, виданою УДМС України у Вінницькій області, країна громадянства: російська федерація.

Також належність ОСОБА_1 до громадянства російської федерації підтверджується інформацією, наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та копіями доданих до нього документів, де зазначено, що вона документується посвідкою на постійне проживання, паспорт серія та номер НОМЕР_2 , виданий 09.12.2014, видавник 0501, країна громадянства: російська федерація.

Згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05.01.2024 власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520884800:01:002:0063, площею 3,1504 га є ОСОБА_1 .

Таким чином, всупереч положенням ч. 4 ст. 81 ЗК України відповідач не відчужив дану земельну ділянку протягом року з набуття права власності на неї та продовжує нею володіти по цей час.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, письмово просила справу розглянути у її відсутність та у відсутність позивача, вимоги задовільнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 23.02.2024р. подав письмові пояснення (а.с.36-37), в яких посилаючись на ч.4 ст.81 ЗК України, ч.1, 2 ст.145ЗК України просить позов прокурора задовольнити, справу просив розглянути у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, явку уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки суду не сповістила, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом направлення повісток та розміщення оголошення на сайті суду, що відповідно до вимог процесуального закону вважається належним способом повідомлення сторони у справі. Відзиву на позов до суду не надходило.

Представник третьої особи ПАТ «Зернопродукт МХП» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням письмової позиції позивача, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне за згодою позивача на підставі ст.280ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити повністю з таких міркувань.

Доведено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування.

Статті 13,14Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст.81ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

За змістом ст.80ЗК України суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Згідно з ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ч.1, 2 ст.38Закону України«Про міжнароднеприватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч.1 ст.39Закону України«Проміжнародне приватнеправо» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1 ст.181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Отже, відповідач ОСОБА_1 будучи громадянкою іноземної держави та отримавши у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення, повинна була діяти у відповідності до приписів Земельного кодексу України.

Згідно пункту «е» ч.1 ст.140ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за ЗК України не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Відповідно до ч.2 ст.145 ЗК України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, в порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України, упродовж одного року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, і по даний час добровільно не відчужила її, вказана земельна ділянка підлягає конфіскації у власність держави в порядку ст.145 ЗК України.

Пунктом 10 ч.1 ст.346ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ст.356ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідність заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Відповідно до ч.4 ст.145 ЗК України, позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Згідно ч.1 ст.188ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч.1 ст.5Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.п.1 п.3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 14.01.2015року №15 (далі - Положення) основними завданнями Держгеокадастру є серед решти реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.п.33 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, зокрема, за додержанням строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Як слідує із інформації ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.6-1977/2-23 від 28.04.2023, через відсутність фінансування витрат ГУ по сплаті судового збору ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не може належним чином здійснити повноваження щодо подання позовів про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників, яким такі земельні ділянки не можуть належати, а тому клопоче про представництво держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області саме прокуратурою.

Таким чином, обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як територіального органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, тобто уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо подання позову про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими після отримання їх у спадщину незаконно володіють іноземні громадяни понад встановлений законом строк.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дану земельну ділянку шляхом її конфіскації в порядку статті 145ЗК України підлягають до задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись, статтями 38, 39 Закону України «Про міжнародне право», статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України, статтею 346 Цивільного кодексу України, статтями,10,12,13,76,81,89,200,263-265,280-282,354-355 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позов задовільнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 0520884800:01:002:0063, площею 3,1504 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Краснопільської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: