Рішення

від 22.05.2024 по справі 131/407/24

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/407/24

Провадження № 2/131/96/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Коваля А.М.,

при секретарі судових засідань Чех Л.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Іллінціводоканал» Іллінецької міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

учасники: представник позивача ОСОБА_2 , представник відповідача адвокат Якушкіна І.М.,

ВСТАНОВИВ:

КП «Іллінціводоканал» Іллінецької міської ради Вінницької області звернулось до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначило, що 16.03.2020 року між КП «Іллінціводоканал» та ОСОБА_1 був підписаний договір № 567 з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньо будинкових систем), особовий рахунок № НОМЕР_1 . Між сторонами було досягнуто всіх істотних умов цього договору.

Відповідно до п.1 вказаного договору, КП «Іллінціводоканал» взяло на себе зобов`язання надавати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньо будинкових систем), а ОСОБА_3 зобов`язався своєчасно сплачувати послуги за встановленими відповідно до закону України тарифами у строки і на умовах передбачених цим договором.

КП «Іллінціводоканал» належним чином виконує свої зобов`язання, при цьому ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобов`язань щодо оплати послуг, вказаних в договорі. Відповідач користується послугами КП «Іллінціводоканал», але оплату за послуги підприємства вносить не в повному обсязі, тому за період з червня 2020 року по 01.03.2024 року за ним утворилась заборгованість в сумі 3287 (три тисячі двісті вісімдесят сім) грн 76 коп., а саме: за 2020 рік заборгованість складала 783,46 грн, нараховано за 2020 рік 4300,86 грн, сплачено 3480,00 грн; за 2021 рік заборгованість складала 3076,16 грн, нараховано за 2021 рік 5640,70 грн, сплачено 3348,00 грн; за 2022 рік заборгованість складала 3323,04 грн, нараховано за 2022 рік 7126,33 грн, сплачено 4735,00 грн; за 2023 рік заборгованість складала 3025,73 грн, нараховано за 2023 рік 2107,69 грн, сплачено 2405,00 грн; за січень 2024 року заборгованість складала 2983,89 грн, нараховано за січень 2024 рік 110,16 грн, сплачено 152,00 грн; за лютий 2024 року заборгованість складала 3287,76 грн, нараховано за січень 2024 рік 525,03 грн, сплачено 263,00 грн.

У добровільному порядку відповідач не сплачує заборгованість, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість у загальному розмірі 3287,76 грн, а також понесені ним судові витрати по справі.

02 травня 2024 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що він належним чином виконує договірні зобов`язання, передбачені Договором №567, укладеним між ним та позивачем 16 березня 2020 року, щодо оплати наданих послуг за тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

З 01.01.2021 і до 01.03.2024 ним оплачено послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 246,243 м3, з яких: за новими лічильниками оплачено 180,506 м3, виходячи з розрахунку: 16,911 м3 + 104,809 м3 + 53,576м3 +5,859 м3 = 180,506 м3.

Станом на 01.05.2024 показники на квартирних лічильниках становлять: на лічильнику №1200162657 - 84,454 м3; на лічильнику №№1200163149 - 91,504 м3. Сумарно це становить 84,454 м3 + 91,504 м3 = 175,958 м3.

Таким чином, на день звернення до суду заборгованість по оплаті послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є предметом позову, була відсутньою, натомість мала місце переплата за ще ненадані позивачем послуги.

Плата за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надає позивач за договором №567, складається лише з плати за послуги за квартирними лічильниками. Розмір плати за абонентське обслуговування Договором не визначено.

Відповідач також зазначив що позивачем не дотримано досудовий порядок врегулювання спору, не надано належних доказів вручення йому повідомлень про заборгованість за послуги з водопостачання.

Предметом позову є стягнення боргу за оплату послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 3287,76 грн, однак позивачем не надано будь-якого розрахунку заборгованості до позовної заяви. З наданої позивачем Довідки вбачається, що позивач нараховував заборгованість за надані послуги по двох розподільних (квартирних) лічильниках №97073884/1200162657 та №8749684/1200163149, а також за загальнобудинковим лічильником, починаючи з червня 2020 і до лютого 2024 включно.

Виходячи з принципу пропорційності, розподіл різниці передбачає нарахування більшого обсягу різниці за більший обсяг фактичного споживання. При цьому, зміст довідки доводить допущені позивачем порушення принципу пропорційності та свавілля в розрахунках позивача.

Таким чином, відповідач вважає, що надані позивачем докази є неналежними, наявність боргу в сумі 3287,76 грн за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не тільки за квартирними, а й за загальнобудинковим лічильником є безпідставними та недоведеними, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

07 травня 2024 року представник позивача КП «Іллінціводокалал» Іллінецької міської ради Сторожук М.С. подав до суду відповідь на відзив, у якому вважає, що відповідачем не спростовано твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. У наданому позивачем розрахунку оплачених послуг та з наданих чеків не вказано, за яку саме послугу відповідач сплатив саме таку суму. Також відповідачем не вказано кількість використаних ним м3 води і за якими показниками лічильника, оскільки, відповідно до договору, у квартирі відповідача встановлено два лічильники: один у ванній кімнаті, другий у кухні. Крім того, є ще третій лічильник загальнобудинковий, тобто комерційний лічильник.

Таким чином, відповідач зробив невірний висновок, вказавши що плата за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надає позивач за договором № 567, складається лише з плати за послуги за квартирними лічильниками, а відтак позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не тільки за квартирними лічильниками, в й за загальнобудинковими лічильниками є безпідставними та недоведеними.

Щодо зауважень відповідача про те, що позовна заява не містить обгрунтування розрахунку суми наданих послуг, то представник позивача зазначив, що КП «Іллінціводоканал» у 2013 році уклало угоду із ТОВ «Логік-Ленд» про оренду сервісу «Лодгік_Ленд Абоненська служба» і орендує програму, яка проводить розрахунок наданих послуг відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 року. Надана суду довідка про заборгованість розроблена на підставі вище вказаної програми.

13 травня 2024 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому вважає, що відповідь на відзив не може бути взята до уваги, а позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки розрахунок відповідача, викладений у відзиві, підтверджений належними доказами оплати послуг з водопостачання та водовідведення. З розрахунку чітко вбачаються періоди надання послуг; тарифи на оплату послуг, застосовані для конкретних періодів надання послуг; кількість оплачених м3 води; загальна сума оплати. Розрахунки відповідача підтверджено належними доказами оплати наданих послуг, що також підтверджують зарахування сплачених коштів на рахунок позивача і можливість позивача використовувати сплачені відповідачем кошти на власний розсуд.

За договором з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) №567 від 16.03.2020, укладеним між позивачем та відповідачем, в квартирі відповідача встановлено два лічильники води, проте облік наданих позивачем послуг здійснюється не за кількістю лічильників, а за абонентським номером споживача, визначеним договором про надання комунальної послуги.

Як добросовісний користувач, відповідач щомісячно повідомляє позивачу кількість спожитих послуг за обома квартирними приладами обліку води телефонним зв`язком. Відповідно до переданих показників відповідач оплачує спожиті послуги.

При цьому позивач договірні зобов`язання стосовно щомісячного надання рахунків на оплату не виконує, передані відповідачем показники лічильників води в розрахунках не враховує.

Відповідач жодного разу не отримав рахунків на оплату послуг. Свою бездіяльність щодо обов`язкового надання відповідачу належних щомісячних рахунків на оплату послуг на паперових носіях, позивач намагається виправдати наданням копій повідомлень та актів, надіслання яких не передбачено законодавством, невідомо кому, ким і коли врученими, і називає це «діловими звичаями, які склалися в м. Іллінці і решті міст України».

У матеріалах справи відсутні належні докази стосовно загального показника за загальнобудинковим лічильником, сумарного показника лічильників всіх співвласників будинку, порядку та формули розрахунків нарахованих позивачем м3 за загальнобудинковим лічильником за 2020-2024 роки.

Надана позивачем довідка щодо заборгвансті є суто бухгалтерським документом і не містить обґрунтування зазначених розрахунків.

Згідно наданої позивачем довідки, в період часу з 01.01.2021 до 31.10.2021 позивач безпідставно не зарахував до сплати за надані послуги 2618,00 грн за 65,737 м3 води, в зв`язку з «закінченням повірочного терміну лічильників».

Договором №567 обов`язок відповідача контролювати міжповірочні терміни не передбачено, отже обов`язок контролювати міжповірочні терміни, здійснювати періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, покладається на позивача як виконавця послуг.

В січні 2021 року відповідач не був попереджений про зняття лічильників з обліку. Після попередження відповідача про необхідність заміни лічильників в жовтні 2021 року, відповідачем було придбано два лічильники і працівниками позивача встановлено.

Так, відповідальність за пропущення повірочного терміну лічильників повністю покладається на позивача, відтак дії його щодо неврахування оплати відповідачем 65,737 м3 води на суму 2618,00 грн є незаконними, а безпідставне маніпулювання розрахунками з оплати послуг відповідачем призвели до штучного створення заборгованості, що є предметом позову.

При цьому, повідомлення про встановлення загальнобудинкового лічильника відповідач та інші співвласники будинку не отримували, у встановлений законодавством строк згоду на встановлення вузла комерційного обліку не надавали, будь-яких рішень з самостійного встановлення вузла комерційного обліку для будинку не приймали.

Про нарахування плати за водокористування за загальнобудинковим лічильником відповідач дізнався в грудні 2023 року, коли отримав копію заяви про видачу судового наказу.

Представник позивача КП «Іллінціводоканал» Сторожук М.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просить їх задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Якушкіна І.М. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив. При цьому зазначила, що Договором №567 не підтверджено факту встановлення загальнобудинкового лічильника води, не зазначено дати, з якої у позивача виникає право, а у відповідача зобов`язання оплачувати надані послуги за загальнобудинковим лічильником.

З тексту Договору №567 не випливає право позивача нараховувати оплату за послуги за загальнобудинковим лічильником з червня 2020 року, а відтак право на стягнення боргу, що є предметом позову, позивачем не доведено, а позовні вимоги є безпідставними.

Разом з тим представник відповідача зазначила, що згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 у справі №521/6670/18 проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, результати вимірювань яких використовуються для розрахунків, повинні здійснюватися за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги. Ціна відповідних робіт включена до тарифу на водопостачання. Непроведення постачальником періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, оскільки невиконання постачальником послуг свого обов`язку щодо проведення повірки приладу обліку не повинно мати негативних наслідків для споживача.

В постанові від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виснував наступне: квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Отже, підприємства, які надають послуги з водопостачання повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води за рахунок включення цих робіт до тарифу на водопостачання.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", які визначають основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Так, позивач є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та її водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Згідно до статутних документів, основним видом діяльності КП «Іллінціводоканал» є: забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод тощо.

КП «Іллінціводоканал» є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого водовідведення.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Судом встановлено, що 16.03.2020 року між КП «Іллінціводоканал» в особі його директора та ОСОБА_1 був підписаний договір за №567 з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньо будинкових систем), особовий рахунок № НОМЕР_1 . Між сторонами було досягнуто всіх істотних умов цього договору, адреса об`єкта водоспоживання: АДРЕСА_1 (а.с. 34-36).

Відповідно до п.1 вказаного вище договору, КП «Іллінціводоканал» взяло на себе зобов`язання надавати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньо будинкових систем), а ОСОБА_1 у свою чергу, зобов`язався своєчасно сплачувати кошти за послуги за встановленими відповідно до закону України тарифами у строки і на умовах передбачених цим договором.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Аналогічні положення містяться в ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 2189-VIII від 9 листопада 2017 року.

Обов`язок споживача житлово-комунальних послуг ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення із оплати житлово-комунальних послуг.

Особа стає споживачем житлово-комунальних послуг за умови, якщо фактично користується (чи є намір користуватися) цими послугами. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникають у споживачів з моменту користування цими послугами.

Фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім`я споживача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», а також Правилами.

Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов`язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги. Згідно статей 14, 20, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний проводити оплату таких послуг відповідно до затверджених органом місцевого самоврядування тарифів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 статті 10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцеве самоврядування відповідно до закону.

У даному випадку ціни (тарифи) встановлені виконавчим комітетом Іллінецької міської ради у відповідних рішеннях: рішенні Іллінецької міської ради Вінницької області №25 «а»* від 28 лютого 2019 року (а.с.29), рішенні Іллінецької міської ради Вінницької області №178 «а»* від 22 липня 2021 року (а.с.30), рішенні Іллінецької міської ради Вінницької області №251 «а»* від 16 вересня 2021 року (а.с.31), рішенні Іллінецької міської ради Вінницької області №351 «а»* від 23 грудня 2021 року (а.с.32), рішенні Іллінецької міської ради Вінницької області №369 «а»* від 29 грудня 2021 року (а.с.33).

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року, введений в дію 01 травня 2019 року, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць; оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показниками вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Плата за спожиті житлово-комунальні послуги здійснюється відповідно до ч.1 ст. 9, ч.3 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, відповідач користується послугами КП «Іллінціводоканал». Позивач належним чином виконувало взяті на себе зобов`язання за договором. При цьому, відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати наданих йому послуг.

У зв`язку з тим, що оплату за послуги підприємства відповідач вносить не в повному обсязі, за ним за період з червня 2020 року по 01 березня 2024 року утворилась заборгованість в сумі 3287 (три тисячі двісті вісімдесят сім) грн 76 коп., а саме: за 2020 рік заборгованість складала 783,46 грн, нараховано за 2020 рік 4300,86 грн, сплачено 3480,00 грн; за 2021 рік заборгованість складала 3076,16 грн, нараховано за 2021 рік 5640,70 грн, сплачено 3348,00 грн; за 2022 рік заборгованість складала 3323,04 грн, нараховано за 2022 рік 7126,33 грн, сплачено 4735,00 грн; за 2023 рік заборгованість складала 3025,73 грн, нараховано за 2023 рік 2107,69 грн, сплачено 2405,00 грн; за січень 2024 року заборгованість складала 2983,89 грн, нараховано за січень 2024 рік 110,16 грн, сплачено 152,00 грн; за лютий 2024 року заборгованість складала 3287,76 грн, нараховано за січень 2024 рік 525,03 грн, сплачено 263,00 грн. Вказане підтверджується довідками про нарахування та сплату за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення по АДРЕСА_1 , (а.с.39-41).

Щодо тверджень відповідача та його представника про те, що розрахунки позивача є неправильними, а борг ОСОБА_1 нараховано безпідставно, оскільки плату за надані послуги з водопостачання та водовідведення він сплачує у повному вчасно та у повному обсязі, то суд вважає їх безпідставними. Також суд вважає безпідставними твердження щодо того, що договором №567 з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 16 березня 2020 року, укладеним між ним та позивачем, не підтверджено факту встановлення загальнобудинкового лічильника води, а, отже, право на стягнення боргу, що є предметом позову, є безпідставними.

Так п. 18 Договору №567 з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 16 березня 2020 року передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором. Розрахунки на оплату послуг формуються виконавцем (якщо не визначено споживачами особу, що здійснює розподіл обсягів послуг), на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачеві (його представникові) у строк не пізніше ніж 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги.

Крім того, ч 3 ст.10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зазначено, що обсяги спожитої у будівлі гарячої, питної води, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку, розподіляються між споживачами з урахуванням того, що: 2) у разі якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної види розподіляється між споживачами відповідно до обсягу споживання за показаннями вузлів розподільного обліку. Якщо виникає різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом гарячої, питної води,: визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку, така різниця розподіляється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Таким чином, відповідач був ознайомлений з його обов`язком здійснювати оплату за надані йому послуги з водопостачання як за квартирними лічильниками, так і за комерційним лічильником. Отже, здійснення позивачем нарахування за даним видом лічильника є правомірним, так як передбачено умовами договору, підписаним ОСОБА_1 ..

Крім того, судом встановлено, що згідно акта 1573 від 21 жовтня 2021 року та акта 1574 від 21 жовтня 2021 року про демонтаж засобу вимірювальної техніки (а.с.56, 60), лічильники обліку води, встановлений у ванній кімнаті та кухні квартини відповідача з 01 січня 2021 року були зняті з обліку. Згідно актів про прийняття вузла водяного розподільного обліку на абонентський облік від 21 жовтня 2021 року (а.с.57,61), у ванній кімнаті та кухні квартири відповідача було встановлено нові лічильники.

Щодо тверджень відповідача та його представника про те, що позивач безпідставно не зарахував до сплати за надані послуги за період часу з 01 січня 2021 року по 31 жовтня 2021 року 2618,00 грн за 65,737 м3 води у зв`язку з «закінченням повірочного терміну лічильника», і такі свої дії він обгрунтовує актами про демонтаж засобу вимірювальної техніки, а також щодо того, що згідно законодавства відповідач, як споживач, не відповідає за прострочення повірки лічильників, суд виходить з наступного.

Правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність", який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності, із змінами і доповненнями, внесеними Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", від 22 червня 2017 року N 2119-VIII.

Згідно ст. 41 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.

Покази лічильників води використовуються під час розрахунків у сфері комунальних послуг між споживачем та постачальниками послуг, лічильники повинні зберігати свої метрологічні характеристики.

Згідно Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", лічильники підлягають обов`язковій повірці. Під час повірки встановлюється придатність лічильника до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик. Для комерційного обліку можуть застосовуватись лічильники води, типи яких занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки України. Власники лічильників зобов`язані своєчасно, з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів (тобто певного інтервалу часу між двома послідовними періодичними повірками), подавати прилад на повірку. Міжповірочний інтервал складає 3 або 4 роки залежно від типу лічильника води.

Згідно з п. 2 ст. 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли державну повірку.

Нарахування у період тимчасової відсутності лічильника, під час проходження лічильником повірки, здійснюються відповідно до пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630, в якому вказано: періодична повірка засобів обліку води проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги згідно з середньомісячними показниками засобів обліку за попередні три місяці. Дані зміни зафіксовані в Постановах НКРЕКП, зокрема N 1343 та N 1344 від 02 листопада 2017 року, якими внесено зміни до встановлених тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення внаслідок виключення з їх структури витрат, пов`язаних з обслуговуванням та повіркою засобів обліку.

Відповідно до абз. 2 п. 7 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", який набрав чинності 02 серпня 2017 року та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1344 від 02 листопада 2017 року "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 16 червня 2016 року № 1141" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виконала перерахунок вартості тарифів та вилучила з них витрати, пов`язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку, тим самим поклавши обов`язок на власника індивідуального засобу обліку води за власний рахунок здійснювати їх періодичну повірку, обслуговування та ремонт, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі N 215/6483/19.

Таким чином, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що він не відповідає за проведення відповідної повірки і даний обов`язок лежить на позивачу.

Щодо нарахування плати за послуги, надані у період проведення повірочних робіт, то п. 25 Договору 567 з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 16 березня 2020 року передбачено, що у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку до відновлення його роботи або зміни ведення комерційного обліку здійснюється розрахунок відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг з урахуванням середнього споживання питної води протягом попередніх 12 місяці (якщо попередніх місяців нараховується менше як 12, за фактичний час споживання послуг але не менше як 15 діб).

Таким чином, суд вважає, що плата за послуги водопостачання та водовідведення нараховувалась відповідачу відповідно до встановлених тарифів та вимог законодавства.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання, підстави виникнення яких передбачені у ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору, вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

За вимогами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

КП «Іллінціводоканал» неодноразово зверталося до ОСОБА_1 з проханням про погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку з несвоєчасною і не в повному обсязі сплатою за надані йому послуги з водопостачання та водовідведення (а.с. 42,44,52,54), однак ОСОБА_1 в добровільному порядку заборгованість не погасив.

Крім того, ОСОБА_1 знав про наявність у нього боргу, оскільки Іллінецьким районним судом 20 грудня 2023 року було видано судовий наказ про стягнення з нього заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (а.с.26), який ухвалою Іллінецького районного суду від 11 січня 2024 року за заявою ОСОБА_1 було скасовано (а.с.27,28), однак ніяких дій для погашення боргу не вчинив.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в контексті наведених правових норм, суд приходить до висновку, що вимоги позивача доведені повністю, при цьому вони в жодній мірі не спростовані належними та допустимими доказами відповідача, таким чином, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача КП «Іллінціводоканал» заборгованість у загальному розмірі 3287,76 грн.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 76-81, 141, 259, 265-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Іллінціводоканал» Іллінецької міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Іллінціводоканал» Іллінецької міської ради, ЄДРПОУ 36708824, р/р НОМЕР_2 в ТВБВ № 10001/0148 АТ «Ощадбанк», заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, а саме: централізоване водопостачання та водовідведення в сумі 3287 (три тисячі двісті вісімдесят сім) грн 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Іллінціводоканал» Іллінецької міської ради, ЄДРПОУ 36708824, р/р НОМЕР_2 в ТВБВ № 10001/0148 АТ «Ощадбанк», сплачений судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення cкладено 27 травня 2024 року.

Позивач: Комунальне підприємство «Іллінціводоканал» Іллінецької міської ради Вінницької області, ЄДРПОУ 36708824, адреса: 22700, м. Іллінці Вінницького району Вінницької області, вул. Пестеля, 20.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: