Рішення

від 27.05.2024 по справі 133/698/24

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 133/698/24

Номер провадження 2/133/725/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.05.24 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Щерби Н.Л.,

за участю секретаря Білокура Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконкому Глуховецької селищної ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконкому Глуховецької селищної ради, про позбавлення батьківських прав. У вказаній позовній заяві позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо їх неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що вона є матір`ю відповідача ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_4 . Її донька у шлюбі з ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак батьки дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 взагалі самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків, не займаються її вихованням та утриманням. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21 березня 2024 року було відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, проте надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить слухання справи провести без її участі.

У підготовче судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися, подали до суду заяву, в якій просить слухання справи провести без їх участі, позовні вимоги визнають та погоджуються на позбавлення батьківських прав щодо доньки.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконкому Глуховецької селищної ради Боришпол О.Ю. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить слухання справи провести без її участі, позовні вимоги підтримала.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами та долучені до матеріалів справи письмові докази, правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 18 липня 2023 року Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.

05 лютого 1978 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , змінивши своє прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_10 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер.

01 липня 1989 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , змінивши своє прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 .

Згідно заяви відповідача ОСОБА_2 від 11 січня 2024 року, останній не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , справжність підпису якого засвідчено секретарем селищної ради ОСОБА_14 .

Факт проживання ОСОБА_4 в сім`ї бабусі ОСОБА_1 з 17 червня 2023 року підтверджується заявами ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , справжність підпису яких засвідчено старостою с. Вернигородок ОСОБА_12 .

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , членами комісії встановлено, що ОСОБА_17 забезпечена усім необхідним для гармонійного розвитку та повноцінного життя, бабусею створено належні умови для проживання, виховання дитини.

Відповідно до довідки №17 від 11 січня 2024 року, виданої директором КП "Козятинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Козятинської міської ради", пацієнтка ОСОБА_4 знаходиться на обліку у лікаря загальної практики сімейної медицини ОСОБА_18 з 09 липня 2018 року. Дитина знаходиться на диспансерному обліку у сімейного лікаря та психіатра як дитина з інвалідністю. Протягом 2023 року на прийом до лікаря з дитиною приходила лише бабуся.

Згідно довідки директора Вернигородоцького ліцею Глуховецької селищної ради від 26 грудня 2023 року ОСОБА_4 , 2009 року народження, дійсно навчається в 9 класі ліцею. На даний час проживає з бабусею за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 дійсно навчається в 9 класі Вернигородоцького ліцею та зарекомендувала себе з позитивної сторони, її бабуся ОСОБА_1 , з якою дитина проживає наразі, бере активну участь у житті дитини, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчального закладу, батьки участі у вихованні дитини не беруть, із дитиною не спілкуються, що підтверджується довідкою-характеристикою директора Вернигородоцького ліцею.

У своїх заявах ОСОБА_4 не заперечує проти позбавлення батьківських прав її батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , справжність підпису якої засвідчено старостою с. Вернигородок ОСОБА_12 .

Рішенням виконавчого комітету Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області №3 від 31 січня 2024 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Глуховецької селищної ради дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , виходячи з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків, ніяким чином не піклуються про дитину, не проявляють заінтересованості в її подальшій долі, не цікавляться успіхами та її навчанням, станом здоров`я, не піклуються про їх фізичний та духовний розвиток, виявляють байдужість, тобто самоусунулася від виконання батьківських обов`язків відносно доньки.

Відповідно до частин 2, 3 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, а згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.

Вимогами ст. 27 даної Конвенції передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.

Згідно з приписами пунктів 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні, прийнятому у справі "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09), Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100). Розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України, виключними підставами позбавлення батьківських прав матері або батька є: не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засудженні за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав" від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

У рішенні по справі "Хант проти України" п. 54 зазначено, що суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Відповідно до частини 2 статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини. Виходячи з наведеного, враховуючи інтереси дитини, позицію відповідача, та те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дітей. Жодних дій, направлених на виправлення своєї винної поведінки по відношенню до своїх дітей, не вчинила. А після отримання судової повіскти, ухвали про відкриття, позовної заяви до суду більше не зявлялась.

Вказані вище факти свідчать про те, що ОСОБА_19 та ОСОБА_3 свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, не забезпечують належний догляд за донькою, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, не виявляють материнського піклування та турботи.

А тому суд вважає за можливе та необхідне позбавити ОСОБА_20 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це буде відповідати інтересам дитини та сприяти захисту її прав.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 150, 164-166, 169 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 12, 13, 57, 60, 81, 89, 206, 259, 263, 265, 267, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Прийняти визнання позову відповідачами.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконкому Глуховецької селищної ради, про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо їх неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

відповідач ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Глуховецької селищної ради Вінницької області, адреса місцезнаходження: вул. Шкільна, 41, смт. Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, ЄДРПОУ 44023514.

Суддя: