Ухвала
від 28.05.2024 по справі 334/4207/24
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 28.05.2024

Справа № 334/4207/24

Провадження № 2/334/2078/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Новікова Н.В., розглянувши позовну заяву адвоката Татькова Вадима Анатолійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг м. Мелітополя про визнання права власності на будинок та земельну ділянку,

встановив:

адвокат Татьков В.А., в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до Центру надання адміністративних послуг м. Мелітополя, в якій просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1500 га з кадастровим номером 23220355400:01:001:0036.

Дослідивши позовну заяву суддя вважає що заяву, згідно з ч.1ст.185 ЦПК України, належить залишити без руху виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.3 ч.3ст.175ЦПК Українипозовна заяваповинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В порушення зазначених вимог позовна заява не містить ціни позову.

Відповідно довимог п.9ч.1ст.176ЦПК Україниціна позовувизначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Таким чином, оскільки в позові ставиться питання про визнання права власності на нерухоме майно (будинок та земельну ділянку), представнику позивача слід зазначити ціну позову, що дорівнює дійсної вартості нерухомого майна та доплатити судовий збір, відповідно до ціни позову.

Крім того, відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений вст.16 ЦК України.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно з пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Так, у разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа.

У позові позивачем не зазначено, що відповідач ставить під сумнів наявність права власності позивача на спірне нерухоме майно, як і не зазначено порушення, невизнання та/або оспорення його прав власника будь-якими іншими особами, що підтверджується тим, що відомості про спірний об`єкт нерухомого майна позивача внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто вказане нерухоме майно належить на праві власності позивачу.

При цьому, обставини втрати правовстановлюючих документів позивача не можуть обґрунтовувати порушення прав позивача як власника об`єкту нерухомості у даному спорі про визнання права власності, оскільки позивачем в позові не зазначено, що останній не зміг реалізувати своє право на володіння, користування та/або розпорядження спірним об`єктом через відсутність зазначених документів, зокрема, отримав відмову у вчиненні того чи іншого правочину або інші перешкоди у реалізації своїх прав (Постанова КГС ВС від 13.05.2019 № 905/494/18).

Таким чином, представнику позивача слід зазначити у чому полягає порушення його прав відповідачем до якого пред`явлено позов.

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя,-

ухвалила:

Позовну заяву адвоката Татькова Вадима Анатолійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг м. Мелітополя про визнання права власності на будинок та земельну ділянку - залишити без руху.

Надати позивачустрок десять днів з дня отримання копії ухвалидля усунення зазначених в ній недоліків.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

СудЛенінський районний суд м. Запоріжжя
Дата ухвалення рішення28.05.2024
Оприлюднено30.05.2024
Номер документу119324278
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності

Судовий реєстр по справі —334/4207/24

Ухвала від 28.05.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м. Запоріжжя

Новікова Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні