Рішення

від 28.05.2024 по справі 472/376/24

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/376/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року селище Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Щербини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка Веселинівського (в теперішній час - Вознесенського) району Миколаївської області померла її матір ОСОБА_4 , смерть якої була зареєстрована Кудрявцівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області, про що в Книзі реєстрації смертей 06 червня 2011 року було зроблено відповідний актовий запис за № 30.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та право власності на земельну ділянку площею 6,6979 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Кудрявцівської (в теперішній час - Веселинівської) селищної ради Веселинівського (в теперішній час - Вознесенського) району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки 4821755500:01:000:0177, посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серія МК № 097529, виданим 03.09.2004 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010401001630.

ОСОБА_4 скористалася наданим їй законом правом на заповіт та 24 червня 1991 року склала заповіт, який було посвідчено секретарем Кудрявцівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 43, яким зробила заповідальне розпорядження про те, що все її майно, де б воно не було та з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті вона заповідає їй, тобто ОСОБА_1 , 1955 р.н. Разом з тим, 18 грудня 2000 року ОСОБА_4 склала заповіт, який було посвідчено секретарем Кудрявцівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 269, яким зробила заповідальне розпорядження про те, що належне їй право на земельну частку (пай), підтверджене Сертифікатом, заповідає їй, тобто ОСОБА_1 , 1955 р.н.

У зв`язку із викладеним, право на спадкування за заповітом набула вона, а право на спадкування за законом набули дочки спадкодавиці ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та вона також.

Останні роки свого життя її матір ОСОБА_4 хворіла та будучи людиною похилого віку, не могла самостійно здійснювати догляд за собою, у зв`язку з чим на початку 2009 року вона переселилася на постійне проживання до матері в АДРЕСА_1 та проживала з нею до дня її смерті.

Наприкінці 2011 року вона звернулася до Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області з питанням оформлення її спадкових прав, але нотаріус відмовилась приймати від неї заяву про прийняття спадщини, оскільки у неї було відсутнє свідоцтво про її народження, що на думку нотаріуса ставило під сумнів її право на спадкування. З метою отримання повторного свідоцтва про народження вона неодноразово зверталася до органів ДРАЦС, але у видачі повторного свідоцтва про народження її було відмовлено у зв`язку з тим, що в актовому записі про народження датою її народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_5, а в її паспорті громадянки України серія НОМЕР_1 від 05.12.2001 року, виданому Суворівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області дата народження вказана ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Восени 2020 року вона знову звернулася до Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області з питанням щодо оформлення спадкових прав, але нотаріус, оглянувши надані нею документи, знову відмовила в цьому, посилаючись на недоведеність того, що вона є рідною дочкою ОСОБА_4 та на пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Отримавши довідку-роз`яснення від 28.09.2020 року № 375/02-31, як підтвердження відмови нотаріуса в оформленні спадкових прав, вона звернулася до Суворівського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту родинних відносин з матір`ю. Рішенням Суворівського районного суду м. Одеси, ухваленим 16 червня 2022 року у справі № 473/1618/21, заяву було задоволено та встановлено «факт родинних відносин, а саме факт того, що вона ОСОБА_7 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , в селі Червоне Доманівського району Миколаївської області, є рідною донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Крім необхідності встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, нотаріальному оформленню її прав на успадковане майно перешкоджає, те що у неї відсутній оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку, а саме: Державний акт на право власності на земельну ділянку МК № 097529 від 03.09.2004 року, який нею було втрачено за невідомих обставин.

Оскільки нотаріально оформити своє право на спадщину позивач не може, вона звернулась з вказаним позовом до суду, просить встановити юридичний факт того, що вона постійно проживала разом з ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 з січня 2009 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 6,6979 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Кудрявцівської (в теперішній час - Веселинівської) селищної ради Веселинівського (в теперішній час - Вознесенського) району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки 4821755500:01:000:0177, успадковану після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка Веселинівського (в теперішній час - Вознесенського) району Миколаївської області, право власності якої було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія МК № 097529, виданим 03.09.2004 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010401001630.

Ухвалою суду від 26 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.

08 травня 2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився. Але до суду від начальника відділу з юридичних питань та взаємодії з правоохоронними органами Веселинівського селищної ради Андрія Стаднічук надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника та визнання позовних вимог.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, але до суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності, не заперечують щодо задоволення позову.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи та заяви сторін, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно зі ст. 1258 та 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частинами 1 ст. 1297 та ст. 1298 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка Веселинівського району Миколаївської області померла ОСОБА_4 , смерть якої була зареєстрована 06 червня 2011 року Кудрявцівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області, про що складено відповідний актовий запис за № 30 (а.с.13).

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та право власності на земельну ділянку площею 6,6979 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Кудрявцівської ( в теперішній час - Веселинівської) селищної ради Веселинівського (в теперішній час - Вознесенського) району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки 4821755500:01:000:0177, посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серія МК № 097529, виданим 03.09.2004 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010401001630.

18 грудня 2000 року ОСОБА_4 склала заповіт, який було посвідчено секретарем Кудрявцівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 269, яким зробила заповідальне розпорядження про те, що належне їй право на земельну частку (пай), підтверджене Сертифікатом, заповідає дочці ОСОБА_1 , 1955 р.н. (а.с. 24)

У зв`язку з викладеним право на спадкування за заповітом набула ОСОБА_1 , а право на спадкування за законом набули дочки спадкодавиці ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76808603 від 30.04.2024 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.

Рішенням Суворівського районного суду м. Одеси, ухваленим 16 червня 2022 року у справі № 473/1618/21, заяву було задоволено та встановлено «факт родинних відносин, а саме факт того, що вона ОСОБА_7 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , в селі Червоне Доманівського району Миколаївської області, є рідною донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і зокрема:

-показами свідка ОСОБА_9 , яка суду показала, що вона була знайома з ОСОБА_4 так як разом працювали в СВФ «Агросоюз», вона в той час була бухгалтером, а ОСОБА_4 пайовиком, тобто передала в оренду земельну ділянку площею 6,70 га. Вона не пам`ятає чи був оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку, у них зберігається лише копія;

-показами свідка ОСОБА_10 який суду показав, що він знав ОСОБА_4 так як він працює керівником відділення фермерів, і в них так заведено, що похилим людям завозили зерно, покійній ОСОБА_4 також завозили. Спочатку вона проживала сама, а потім проживала з донькою ОСОБА_1 .. Після її смерті орендну плату ніхто не отримував;

-показами свідка ОСОБА_11 який суду показав, що він знайомий з позивачкою, а ОСОБА_4 була його тіткою, спочатку проживала сама, а потім проживала з донькою ОСОБА_1 приблизно 2 роки до самої смерті;

-довідкою виданою Зеленівським старостинським округом Веселинівської селищної ради 2 Вознесенського району Миколаївської області, відповідно якої ОСОБА_1 , 1955 року народження (зі слів її сестри ОСОБА_2 ) проживала без реєстрації разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 з 2009 року по день смерті матері (а.с. 26).

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини необхідно заявнику для можливості реалізації спадкових прав.

Таким чином, здобуті в ході судового розгляду докази підтверджують факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини, а саме з січня 2009 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . За такого, заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.04.2024 року, ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку площею 6,70 га, надану їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Кудрявцівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки - 4821755500:01:000:0177 (а.с.29).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9936638742024 від 11.04.2024 року ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку площею 6,70 га, надану їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Кудрявцівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки - 4821755500:01:000:0177, на підставі Рішення органу виконавчої влади розпорядження голови Веселинівської районної державної адміністрації Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області 13.10.2003 639-р, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія МК № 097529 від 03.09.2004 року (а.с. 31-37).

З договору оренди землі № 83 від 1 січня 2007 року вбачається, що ОСОБА_4 за життя передала в оренду Сільськогосподарській виробничій фірмі «Агросоюз» земельну ділянку площею 6,70 га строком на 5 років, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія МК № 097529 виданого 03.09.2004 року та зареєстрованого у книзі записів державних актів за № 010401001630 (а.с. 38-40)

Таким чином, аналізуючи перевірені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 за життя набула право власності на земельну ділянку площею 6,70 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Кудрявцівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, у відповідності до вимог чинного на той час законодавства. Це її право було посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серія МК № 097529 від 03.09.2004 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 010401001630. Право власності ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку ніким не оспорене та недійсним не визнане.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 за життя набула право власності на земельну ділянку, а позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері у встановленому законом порядку та неможливість оформлення нею своїх спадкових прав у нотаріуса,зазначене право власності на спадкове майно повинно перейти до позивача, а тому суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16, 1218, 1223, 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , (адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ) постійно проживала разом з ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 з січня 2009 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 (адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ), право власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 6,6979 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Кудрявцівської (в теперішній час - Веселинівської) селищної ради Веселинівського (в теперішній час - Вознесенського) району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки 4821755500:01:000:0177, успадковану після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка Веселинівського (в теперішній час - Вознесенського) району Миколаївської області, право власності якої було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія МК № 097529, виданим 03.09.2004 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010401001630.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 травня 2024 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області: А.О. Тустановський