Постанова

від 25.04.2024 по справі 910/10239/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/10239/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.04.2024:

від позивача: Мурга О.Г.

від відповідача: Безвершенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй"

на рішення Господарського суду м.Кива

від 17.10.2023

у справі № 910/10239/23 (суддя Головіна К. І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй"

про стягнення 500 366, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" (далі - ТОВ "Централ Буд", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Строй" (далі - ТОВ " Стиль Строй ", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 500 366,00 грн за договором підряду № ЗДП/17 від 22.04.2019.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору підряду в частині своєчасної сплати вартості виконаних позивачем робіт по реконструкції покрівлі будівлі складу, Е-1, за адресою: Донецька область, Бахмутський район, смт. Миронівський, вул. Заводська, будинок 42А, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ТОВ "Централ Буд" просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи у розмірі 500 366,00 грн. за договором підряду N. 3ДП/17 від 22.04.2019 року.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач заперечував проти розгляду справи за поданими позивачем копіями документів (договору підряду, акту прийняття виконаних підрядних робіт № 2 від 28.06.2019 року, листа-відгуку ТОВ "Стиль Строй" від 22.08.2019) та наголошував на невідповідності цих копій оригіналам.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Строй" про стягнення 500 366, 00 грн. задоволено, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Строй" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 17, приміщення 85, ідентифікаційний код: 42335324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" (03035, м. Київ, вул. Солом?янська, буд.1, ідентифікаційний код: 40392045) заборгованість у сумі 500 366 (п`ятсот тисяч триста шістдесят шість) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 7 505 (сім тисяч п`ятсот п`ять) грн. 49 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що копії договору підряду та всіх доданих до нього позивачем документів є належними, допустимими, достовірними та більш вірогідними доказами того, що договір підряду був укладений між сторонами та всі роботи відповідно до нього були виконані позивачем та прийняті відповідачем належними чином, в той час, як останнім не надано будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції. Відповідач, на підтвердження своїх заперечень щодо справжності договору підряду, акту прийняття виконаних підрядних робіт, листа ТОВ "Стиль Строй" від 22.08.2019 та невідповідності їх копій оригіналам, не надав будь-яких доказів, хоч він є також стороною договору підряду.

Строк позовної давності, визначений статтею 257 ЦК України, був продовжений на строк дії карантину, який, у свою чергу, неодноразово продовжувався постановами КМУ від 20.05.2020 року № 392, від 22.07.2020 року № 641, від 09.12.2020 № 1236 (із змінами та заповненнями) з 22 травня 2020 року до 30 червня 2023 року. У контексті зазначеного судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду 28.06.2023, тобто в період дії карантину, а отже, строк позовної давності для звернення ТОВ "Централ Буд" з даним позовом не є пропущеним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" (06.11.2023 згідно поштової накладної на конверті, в якому направлена апеляційна скарга) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23 повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Строй" про стягнення 500 366, 00 грн. відмовити в повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не досліджено належним чином подані позивачем докази у справу, як не досліджено і наявність правовідносин між позивачем та відповідачем на підставі договору підряду N. 3ДП/17 від 22.04.2019 року, що призвело до встановлення обставин на підставі недопустимих доказів, суд першої інстанції визнав належним доказом надання послуг та існування правовідносин між позивачем та відповідачем на підставі лише поданих копій документів ймовірно виготовлених самим позивачем.

Також, скаржник наголошував, що позивачем не надано до суду документального підтвердження погодження сторонами кошторису (локального кошторису) та договірної ціни, що є невід`ємними частинами правовідносин будівельного підряду, що позбавляє можливості позивача стверджувати, що між ТОВ «ЦЕНТРАЛ БУД» та ТОВ «СТИЛЬ СТРОЙ» погоджено вартість окремих видів будівельних робіт та витрат по будинках, будівлях, спорудах будь- якого призначення, лінійних об`єктах інженерно-транспортної інфраструктури і складається на підставі обсягів робіт, що визначені при розробленні проектної документації.

Висновки суду першої інстанції про те, що доказом існування правовідносин між позивачем та відповідачем за Договором підряду від 24.09.2019р. є документи подані позивачем скановані копії локального кошторису, договірної ціни, дефектного акту до договору, що подавалися ТОВ «ЦЕНТРАЛ БУД» 24.08.2019 та 15.10.2019 у складі тендерних пропозицій при участі у тендерах № UA-2019-08-09-000078-b (замовник - Комунальне унітарне підприємство «Мирком» Миронівської селищної ради), які знаходяться у відкритому доступі на загальнодоступному ресурсі - електронній системі публічних закупівель Prozorro.gov.ua, що належить Державному підприємству «Проззоро», - не можуть бути належними та допустимим доказами з огляду на те, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Так, документи, які містяться за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/tender /UA-2019-08-09- 000078-Ь; https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-30-001183-b не містять електронного цифрового підпису позивача, а тим більш не містять електронного підпису скаржника.

Також, позивачем не надано до суду документального підтвердження забезпечення виконання робіт, обумовлених договором, проектною документацією та її погодження з відповідачем, як не подано і документального підтвердження передання йому замовником такої проектної документації за актом приймання - передачі проектної документації, будівельного майданчика. Також, враховуючи відсутність первинних документів щодо виконанян договору будівельного підряду, відповідач наголошує на безпідставності тверджень щодо виконання будівельних робіт за договором, зокрема і на підставі акту виконаних робіт № 2 від 28.06.2019, і відповідно, вказує на відсутність обов?язку по його оплаті. Зокрема, скаржник наголошував, що позивачем також не було зареєстровано і податкову накладну щодо відповідних зобов?язань.

Крім того, скаржник заперечував проти розгляду справи за поданими позивачем копіями документів (договору підряду, акту прийняття виконаних підрядних робіт № 2 від 28.06.2019 року, листа-відгуку ТОВ "Стиль Строй" від 22.08.2019) та наголошував на невідповідності цих копій оригіналам, а також вказував на пропуск позивачем строку позовної давності щодо пред?явлення відповідних вимог.

Також:

- 05.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, а також клопотання про поновлення строку на подання додаткового доказу - запиту БЕБ від 31.10.2023;

- 05.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи на підставі поданих позивачем копій письмових доказів, посилаючись на абз 2 ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, просив витребувати у позивача оригінали доданих до позову договору підряду, акту приймання виконаних будівельних робіт, відгуку позивача щодо співпраці № 22-3 від 22.08.2019;

- 05.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду відповідачем подано клопотання про витребування доказів: договору підряду, акту приймання виконаних будівельних робіт, відгуку позивача щодо співпраці № 22-3 від 22.08.2019, інформацію та документальне підтвердження реєстрації податкових накладних по акту № 2 від 28.06.2019 на суму 500 366,60 грн.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

15.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, в якому позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач наголошував, що ТОВ «ЦЕНТРАЛ БУД» вважає, що електронні копії оригіналів паперових документів, а саме: акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) від 28.06.2019 року та листа ТОВ «СТИЛЬ СТРОЙ» Вих. № 22-3 від 22.08.2019 року, про відсутність зауважень щодо якості проведених робіт, що містяться в електронній системі публічних закупівель Prozorro.gov.ua, є належними, допустимими та більш вірогідними доказами того, що всі роботи за Договором підряду були виконані позивачем в строк та прийняті відповідачем без будь-яких зауважень щодо якості виконаних робіт.

Також, позивач вказував, що:

- враховуючи введення в Україні військового стану з 24.02.2022 року та окупацію росією територій на сході України, ТОВ «Централ Буд» наразі позбавлений можливості звернутися до попереднього директора Товариства Шевченко Л.А., задля отримання оригіналів долучених до позовної заяви, та до участі у тендері документів, а саме: Договору підряду, акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) від 28.06.2019 року, листа ТОВ «СТИЛЬ СТРОЙ» Вих. № 22-3 від 22.08.2019 року, оскільки зареєстрованим місцем постійного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), є АДРЕСА_1 , яке є тимчасово окупованою територією;

- ніяких вимог до обов`язкового укладання акту приймання-передачі проектної документації від замовника до підрядника ні умови Договору підряду ні загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 року, не містять;

- відсутність зареєстрованої податкової накладної може свідчити про неналежне виконання попереднім директором ТОВ «Централ Буд» Ільчуком К.Ю. своїх посадових обов`язків;

- враховуючи наявність первинних документів та відсутність зареєстрованої в системі Єдиного реєстру податкових накладних, щодо господарської операції за Договором підряду, позивач зазначає лише про неналежне виконання попереднім директором ТОВ «Централ Буд» ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків;

- відсутність фіксування факту передачі ТОВ «СТИЛЬ СТРОЙ» на користь ТОВ «ЦЕНТРАЛ БУД» будівельного майданчику та проектної документації, в відсутність довідки про вартість виконаних підрядних робіт» (ф. № КБ-3), а також зареєстрованої податкової накладної, жодним чином не спростовує виконання робіт підрядником - ТОВ «ЦЕНТРАЛ БУД» на заявлену суму;

- Договір підряду, акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 28.06.2019 року (типова форма № КБ-2в) та лист ТОВ «СТИЛЬ СТРОЙ» Вих. № 22-3 від 22.08.2019 року про відсутність зауважень щодо якості проведених робіт, є належним та достатнім доказом, який підтверджує факт виконання робіт за Договором підряду між суб`єктами господарювання приватної форми власності.

Також, оскільки позивач звернувся з позовом 28.06.2023 року, тобто в період дії карантину, а отже строк позовної давності для звернення ТОВ «ЦЕНТРАЛ БУД» з даним позовом до суду не є пропущеним.

06.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, з клопотанням про долучення додаткових доказів (витягу з ЄДР № 251668032040 від 06.02.2024, витяг від 24.01.2024).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23 повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Буд» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Строй" про стягнення 500 366, 00 грн. відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/10239/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23.

20.11.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/10239/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10239/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023. Судове засідання по справі № 910/10239/23 призначено на 06.02.2024 об 14 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 розгляд справи № 910/10239/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 вирішено відкласти на 29.02.2024 о 13 год. 00 хв.

29.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/10239/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023. Судове засідання вирішено призначити на 14.03.2024 об 11 год. 20 хв.

У зв`язку з перебуванням з 14.03.2024 по 27.03.2024 включно у відпустці судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.03.2024, справу № 910/10239/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 прийнято справу № 910/10239/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23, вирішено здійснити в раніше призначеному в судовому засіданні 14.03.2024 об 11 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.04.2024 о 10 год. 40 хв.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 25.04.2024 з`явились представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні 25.04.2024 представник відповідача надав свої пояснення по суті спору, просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23 повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Буд» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Строй" про стягнення 500 366, 00 грн. відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 25.04.2024 просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Строй» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23 про стягнення заборгованості за договором підряду № ЗДП/17 від 22.04.2019 р. в сумі 500 366,00 грн., залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 року у справі № 910/10239/23, без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем при зверненні до суду з позовом було надано в підтвердження обгрунтування своїх позовних вимог засвідчену копії договору підряду № 3ДП/17 від 22.04.2019, стверджуючи про те, що його було укладено між ТОВ "Централ Буд" (підрядник) та ТОВ "Стиль Строй" (замовник), і відповідно до якого замовник доручив та зобов`язався прийняти та оплатити, а підрядник - виконати на свій власний ризик у строк до 30.06.2019 доручені йому роботи з реконструкції покрівлі будівлі складу Е-1, що розташована за адресою: Донецька область, Бахмутський район, смт. Миронівський, вул. Заводська, будинок 42А (п. 1.1).

Вказаний договір підряду № 3ДП/17 від 22.04.2019 містить наступні умови:

- відповідно до п. 2.1 договору підряду загальна вартість робіт складає 500 366,00 грн., в т.ч. ПДВ - 83 394, 33 грн. ;

- договірна ціна не є динамічною і не може бути змінена в бік збільшення або зменшення протягом дії договірних відносин (п. 2.2);

- розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та виділених коштів на фінансування. Остаточні платежі проводяться після завершення робіт і передач виконавчої документації замовнику в повному обсязі (п. 11.2 договору);

- пунктом 11.3 договору визначено, що підставою для розрахунків є підписані сторонами акт прийняття виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3);

- згідно з п. 11.4 договору, замовник за участю підрядника чи самостійно перевіряє обґрунтованість поданих йому документів, підписує та передає їх підряднику впродовж 5 (п`яти) календарних днів, якщо платежі за виконані роботи є проміжними, і впродовж 28 (двадцяти восьми) календарних днів, якщо платежі за виконані роботи є кінцевими;

- відповідно до п. 13.2.2 договору замовник зобов`язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи;

- даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2019 року (п. 17.1 договору).

Також, в матеріалах справи наявні надані позивачем належним чином засвідчені:

- копія акту приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) № 2 від 28.06.2019, який підписаний сторонами без зауважень, і позивач вказував, що вказаним актом підтверджується факт виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт на спірну суму

- копія відгуку ТОВ "Стиль Строй" (замовника) щодо співпраці № 22-3 від 22.08.2019, що був направлений позивачу, з якого вбачається, що в процесі виконання робіт за договором підряду № 3ДП/17 від 22.04.2019 ТОВ "Централ Буд" зарекомендувало себе як надійний підрядник, всі роботи були закінчені в терміни, узгоджені договором, зауважень щодо проведених робіт не було.

Суд першої інстанції зазначив, ухвалюючи рішення, що відповідач, зі свого боку, зобов`язання зі сплати вартості робіт не виконав. Отже, оскільки строк оплати виконаних за договором підряду робіт з реконструкції покрівлі будівлі настав, а відповідач такої оплати не здійснив, судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість на суму 500 366,00 грн.

Щодо заперечень відповідача проти розгляду справи за поданими позивачем копіями документів (договору підряду, акту прийняття виконаних підрядних робіт № 2 від 28.06.2019 року, листа-відгуку ТОВ "Стиль Строй" від 22.08.2019) та невідповідності цих копій оригіналам, суд першої інстанції зазначив, що відсутність оригіналів вказаних документів у позивача не є перешкодою для належного підтвердження реальності господарських операцій, проведених між його сторонами, за умови наявності інших доказів, а як вбачається з матеріалів справи, відповідні документи, зокрема й локальний кошторис, договірна ціна, дефектний акт до договору, також подавалися ТОВ "Централ Буд" 24.08.2019 та 15.10.2019 року у складі тендерних пропозицій при участі у тендерах № UA-2019-08-09-000078-b (замовник - Комунальне унітарне підприємство "Мирком" Миронівської селищної ради), які знаходяться y відкритому доступі на загальнодоступному ресурсі - електронній системі публічних закупівель Prozorro.gov.ua, що належить Державному підприємству "Проззоро", за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-08-09-000078-b; https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-30-001183-b.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач, на підтвердження своїх заперечень щодо справжності договору підряду, акту прийняття виконаних підрядних робіт, листа ТОВ "Стиль Строй" від 22.08.2019 та невідповідності їх копій оригіналам, не надав будь-яких доказів, хоч він є також стороною договору підряду, а копії договору підряду та всіх доданих до нього позивачем документів є належними, допустимими, достовірними та більш вірогідними доказами того, що договір підряду був укладений між сторонами та всі роботи відповідно до нього були виконані позивачем та прийняті відповідачем належними чином, в той час, як останнім не надано будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції.

Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України, установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Зазначена норма кореспондується з ч.1 ст. 318 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Ч. 1, ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Ч. 1,2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Ч. 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

В свою чергу, відповідач заперечував проти розгляду справи за поданими позивачем копіями документів (договору підряду, акту прийняття виконаних підрядних робіт № 2 від 28.06.2019 року, листа-відгуку ТОВ "Стиль Строй" від 22.08.2019) та невідповідності цих копій оригіналам.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В свою чергу, дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції оригіналів договору підряду, акту прийняття виконаних підрядних робіт № 2 від 28.06.2019 року, листа-відгуку ТОВ "Стиль Строй" від 22.08.2019, як того вимагає ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а також позовна заява не містить відомостей про наявність у нього або іншої особи оригіналів вказаних письмових доказів, як того вимагає ч. 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.

У зв?язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження факту як виникнення між сторонами правовідносин на підставі договору підряду, так і виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт за актом № 2 від 28.06.2019 на заявлену до стягнення суму - 500 366,00 грн., що в сукупності підтверджує недоведеність позивачем факту виникнення у відповідача грошового зобов?язання на спірну суму на підставі доданих до позову доказів.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні і позивачем, як особою, на яку законом покладено обов?язок доведення своїх вимог належними та допустимими доказами, не надано документальне підтвердження погодження сторонами кошторису (локального кошторису) та договірної ціни, що є невід`ємними частинами правовідносин будівельного підряду, а тому доводи скаржника в цій частині також визнаються судом апеляційної інстанції обгрунтованими.

Висновки суду першої інстанції про те, що доказом існування правовідносин між позивачем та відповідачем за Договором підряду від 24.09.2019р. є документи подані позивачем скановані копії локального кошторису, договірної ціни, дефектного акту до договору, що подавалися ТОВ «ЦЕНТРАЛ БУД» 24.08.2019 та 15.10.2019 у складі тендерних пропозицій при участі у тендерах № UA-2019-08-09-000078-b (замовник - Комунальне унітарне підприємство «Мирком» Миронівської селищної ради), які знаходяться у відкритому доступі на загальнодоступному ресурсі - електронній системі публічних закупівель Prozorro.gov.ua, що належить Державному підприємству «Прозоро», - суд апеляційної інстанції визнає помилковими, оскільки наведені відомості з сайту електронної закупівлі не можуть бути належними та допустимим доказами в підтвердження факту виникнення у відповідача саме грошового зобов?язання перед позивачем на спірну суму в розумінні ст. ст. 509, 525, 526, 837, 882 Цивільного кодексу України.

До того ж, суд апеляційної інстанції погоджується з посиланням скаржника на те, що документи, які містяться за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/tender /UA-2019-08-09- 000078-Ь; https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-30-001183-b не містять електронного цифрового підпису позивача, а тим більш не містять електронного підпису і скаржника.

Також, суд апеляційної інстанції враховує і те, що позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції документального підтвердження забезпечення виконання робіт, обумовлених договором, проектною документацією та її погодження з відповідачем, як не подано і документального підтвердження передання йому замовником такої проектної документації за актом приймання - передачі проектної документації, будівельного майданчика.

Отже, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність первинних документів щодо виконання договору будівельного підряду свідчить про доведеність відповідачем в розумінні ст. ст. 76-779 Господарського процесуального кодексу України безпідставності тверджень позивача щодо виконання будівельних робіт за договором, зокрема і на підставі акту виконаних робіт № 2 від 28.06.2019, і відповідно, підтверджує факт відсутності обов?язку по його оплаті на заявлену до стягнення суму.

Зокрема, скаржник наголошував, що позивачем також не було зареєстровано і податкову накладну щодо відповідних зобов?язань, і доводи скаржника в цій частині приймаються судом апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Означені приписи законодавства встановлюють, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару (надання послуги), сторони не позбавлені права доводити постачання товару, робіт, послу іншими доказами, в тому числі, податковими накладними, податковими деклараціями тощо, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару, робіт, послуг. Факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення робіт.

Проте, матеріали справи не містять належних, допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України складання позивачем таких податкових накладних, що додатково свідчить про відсутність документального належного підтвердження здійснення робіт за договором підряду на заявлену до стягнення суму.

Посилання позивача на те, що відсутність реєстрації податкової накладної за фактом господарської операції свідчить лише про неналежне виконання попереднім директором ТОВ «Централ Буд» Ільчуком К.Ю. своїх посадових обов`язків - судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження того, що позивачем було вжито заходів стосовно усунення такого порушення вимог податкового законодавства у встановленому законом порядку, ініціювання перевірки податковим органом або власного службового розслідування.

Отже, дослідивши наявні у справі докази в сукупності з обставинами справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України підтвердження факту як виникнення між сторонами правовідносин на підставі договору підряду, так і виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт за актом № 2 від 28.06.2019 на заявлену до стягнення суму - 500 366,00 грн., що в сукупності підтверджує недоведеність позивачем факту виникнення у відповідача грошового зобов?язання на спірну суму на підставі доданих до позову доказів, і відповідно, спростовує наявність у позивача порушеного права на отримання спірної суми коштів.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 500 366,00 грн. на підставі договору підряду N. 3ДП/17 від 22.04.2019 року - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов задоволенню не підлягає за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Стосовно заявленого відповідачем застосування трирічного строку позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Так, у рішеннях від 20.09.2011 (справа ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»), від 22.10.1996 (справа «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства») вказано, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Позовна давність, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Застосування позовної давності має забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Висновки щодо застосування позовної давності викладено також у рішеннях ЄСПЛ у справах Беллет проти Франції (Bellet v. France) за заявою № 23805/94, Seal v. The United Kingdom за заявою № 50330/07, Dacia S.R.L. v. Moldova за заявою № 3052/04; Lelas v. Croatia за заявою № 55555/08; Phinikaridou v. Cyprus за заявою № 23890/02.

Також у постанові ВП ВС від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 (12-143гс18) сказано, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними: однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права, свідчить про відсутність підстав для застосування позовної давності в контексті спірних правовідносин.

Усі інші доводи, обгрунтування, мотивування учасників спору судом апеляційної інстанції враховані, проте не є такими, що впливають на висновки суду апеляційної інстанції у даній постанові.

Клопотання відповідача про поновлення строку на подання додаткового доказу - запиту БЕБ від 31.10.2023 та клопотання позивача про долучення додаткових доказів (витягу з ЄДР № 251668032040 від 06.02.2024, витяг від 24.01.2024) - судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки вказані докази не існували на момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, що в силу приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість їх прийняття та оцінки на стадії апеляційного розгляду справи.

Клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів доданих до позову договору підряду, акту приймання виконаних будівельних робіт, відгуку позивача щодо співпраці № 22-3 від 22.08.2019, судом апеляційної інстанції розглянуто та відхилено, оскільки представником позивача повідомлено в судовому засіданні про відсутність оригіналів вказаних доказів у його довірителя, і відповідно, неможливість їх подання суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- судовий збір у розмірі 7 505 (сім тисяч п`ятсот п`ять) грн. 49 коп. за подачу позову до суду першої інстанції слід залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦентралБуд».

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Буд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Строй» підлягає стягненню 11 258 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн. 24 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2023 у справі № 910/10239/23 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Буд» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль строй" про стягнення 500 366, 00 грн. - відмовити повністю.

4. Судовий збір у розмірі 7 505 (сім тисяч п`ятсот п`ять) грн. 49 коп. за подачу позову до суду першої інстанції залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦентралБуд».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Буд» (03035, м. Київ, вул. Солом?янська, буд.1, ідентифікаційний код: 40392045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Строй» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 17, приміщення 85, ідентифікаційний код: 42335324) 11 258 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн. 24 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. Матеріали справи № 910/12039/23 повернути Господарському суду м. Києва, доручивши видати накази на виконання п. 5 даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених т.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання постанови: 27.05.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала