Ухвала

від 28.05.2024 по справі 766/1474/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУНС № 766/1474/23 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/819/312/24 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

Категорія: продовження строку тримання під вартою

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Херсонського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 квітня 2024 року, якою відносно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 27 червня 2024 року, включно.

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022230000000537 від 20.11.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.04.2024 року, задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 27.06.2024 року.

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду захисник ОСОБА_7 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід не пов`язаний з реальним позбавленням волі та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, ухваленням її з істотним порушенням вимог КПК України.

Зокрема, апелянт зазначає про відсутність доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та обвинувачення у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Крім того, апелянт, вказує на відсутність доказів, якими б підтверджувалось існування ризиків, зазначених в клопотанні прокурора.

Також, апелянт зазначає про порушення на захист обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки розгляд клопотання відбувся без участі захисника ОСОБА_7 з яким у обвинуваченого укладено угоду про надання правової допомоги.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника та обвинуваченого на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишились на попередніх позиціях, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

До закінчення строку дії попередньої ухвали, судовий розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не завершений, а отже, суд зобов`язаний був вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор зазначає про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення, існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, визначених на досудовому розслідування, які не зменшилися та не перестали існувати та неможливість застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , суд виходив із того, що ризики, які мали місце, до теперішнього часу не припинили існувати і не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 під час судового розгляду. Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри визначено на стадії досудового розслідування, а можливість оскарження повідомленні про підозру передбачено на стадії досудового розслідування кримінального провадження.

Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі захисника на недоведеність пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення та його причетності до вчинення кримінального правопорушення у якому він обвинувачується, оскільки докази, якими обґрунтовується обвинувачення, тобто доводиться вина особи, підлягають перевірці під час розгляду кримінального провадження по суті, а оцінка зазначеним доказам дається в судовому рішенні, яким і закінчується розгляд кримінального провадження по суті.

Перевіркою матеріаліввстановлено,що ОСОБА_8 обвинувачується увчиненні особливотяжкого кримінальногоправопорушення,яке відноситьдо злочинів проти основ національної безпеки України, за вчинення якого, передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Крім того, судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, цілком слушно взяті до уваги тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 в разі доведення його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про його особу вік, стан здоров`я, відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, оскільки наявність у нього зареєстрованого шлюбу та місця проживання, не зменшує заявлених ризиків.

Також в матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які б вказували на неможливість подальшого утримання обвинуваченого ОСОБА_8 в умовах ізоляції від суспільства.

Вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які на час розгляду клопотання прокурора не зменшилися і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам його можливого впливу на свідків, з метою зміни ними показань, та можливості переховування від суду.

З огляду на викладене твердження захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 та можливість застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, є непереконливими.

Саме продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, як вбачається з оскаржуваної ухвали та журналу судового засідання захисник ОСОБА_7 29.04.2024 року брав участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні під час розгляду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 , що вказує на неспроможність доводів апеляційної скарги захисника про порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_8 , яке виразилось у відсутності захисника в судовому засідання під час розгляду зазначеного клопотання прокурора.

Інші обставини, на які посилається захисник були відомі суду першої інстанції на час розгляду клопотання та цілком враховані при прийнятті відповідного процесуального рішення.

Істотних порушень вимог КПК України при розгляді клопотання, колегія судді не вбачає.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду, яка постановлена із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.404, 405,407,419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 квітня 2024 року, якою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,продовжено строктримання підвартою до27червня 2024року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12