Ухвала

від 27.05.2024 по справі 910/11235/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"27" травня 2024 р. Справа№ 910/11235/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 (повний текст рішення складено 18.10.2023)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 (повний текст рішення складено 30.10.2023)

у справі № 910/11235/23 (суддя Маринченко Я.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс

про стягнення 364590,99 грн, -

В С Т А Н О В И В :

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс про стягнення 364590,99 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» 3% річних у розмірі 48290 грн 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 316300 грн 31 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5468 грн 86 коп.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 року присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Також, не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11235/23.

23.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/11235/23.

Дослідивши матеріали поданої апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про залишення їх без руху, з наступних підстав.

Як зазначалося вище, заявник також, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020, посилаючись на те, що розгляд справи здійснено без участі апелянта, про наявність вказаного рішення відповідачу стало відомо з заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс. При цьому, апелянт вказує, що станом на 30.04.2024 року повний текст рішення не отримано, а апеляційна скарга подається виходячи із тексту копії рішення, яка містилася разом з заявою про відкриття справи про банкрутство.

Проте апеляційний суд вважає доводи відповідача стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що оскаржуване рішення було проголошено та складено повний текст вказаного вище рішення 18.10.2023, а повний текст оскаржуваного додаткового рішення 30.10.2023.

Таким чином, оскільки у даному випадку повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 складено 18.10.2023, перебіг визначеного ч. 1 ст. 256 ГПК України двадцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/14725/20 починається з 19.10.2023 та закінчується 17.11.2023 включно. Разом з цим дану апеляційну скаргу подано 30.04.2023, тобто з пропуском строку.

Перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено, оскаржуване рішення відправлено за належною адресою скаржнику 23.10.2023, але повернуто з приміткою ПАТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

Поряд з цим колегія суддів зазначає, що згідно з данними сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс є: Україна, 04108, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПРАВДИ , будинок 31 А.

На вказану адресу судом першої інстанції надсилалася копія ухвали про відкриття провадження у справі від 24.07.2023, яку також повернуто з приміткою ПАТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», а на конверті зазначено «адресат вибув». (а.с. 87).

Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу, що за змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому у статті 120 ГПК України також міститься положення, відповідно до якого у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс було належним чином повідомлене про розгляд даної справи у суді першої інстанції. Тому виключні підстави для відсутності можливості застосування до поданої апеляційної скарги ч. 2 ст. 261 ГПК України у даній ситуації відсутні.

Відповідно до ст. 7 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлений законом або судом строки.

Тому процесуальна бездіяльність скаржнника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.

Тобто, звернувшись до суду 30.04.2024 з апеляційною скаргою, скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду більш ніж на пів року.

Згідно з п. 3, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку, що підстави пропуску строку зазначені заявником не є поважними, що в свою чергу тягне за собою залишення апеляційної скарги без руху.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з абз. 2 ст. 174 ГПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Здійснивши запит на отримання інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (відповідь № 752990 додано до матеріалів справи) колегією суддів встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс (код ЄДРПОУ 05378938) не виконано вимоги ч. 6 ст. 6 ГПК України та не зареєстровано Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Отже, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.10.2023 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави відсутності у апелянта зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та з підстави необґрунтованості заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідачу слід дотриматися зазначених в цій ухвалі вказівок і надати суду іншу заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу. Якщо скаржник не усунув вищезазначені недоліки у строк встановлений судом, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено колегією судів протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 260 ГПК України).

Керуючись статтями 123, 164, 174, 234, 258, 259, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/11235/23 залишити без руху, зазначити про обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 ГПК України та надати скаржнику строк, не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

2. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Київ» Плюс, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків в частині надання доказів реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, а у випадку не усунення у встановлений термін недоліків стосовно подання заяви про поновлення строку з зазначенням поважності причин пропуску такого строку - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко