Постанова

від 28.05.2024 по справі 911/1180/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. Справа№ 911/1180/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 28.05.2024 у справі №911/1180/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс»

на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2023, повний текст якого складений 27.09.2023,

у справі № 911/1180/23 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс»

до Переяславської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання протиправним та скасування рішення Переяславської міської ради від 19.01.2023 № 42-44-VII «Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі товариству з обмеженою відповідальністю «Аврокс» по вул. Богдана Хмельницького, 51/1 в м. Переяславі Київської області» та про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 27.04.2018 № 1197 у запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було виконано всі вимоги Закону України «Про оренду землі» для поновлення орендних правовідносин, а саме:

- позивач належно виконував свої обов`язки за договором;

- позивач повідомив орендодавця (відповідача) про намір поновити договірні відносини на новий строк більше ніж за два місяці до закінчення строку дії спірного договору та додав до вказаного повідомлення проект відповідної додаткової угоди,

проте відповідач прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, яке позбавляє позивача реалізувати законні сподівання щодо права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування своїх об`єктів, які йому належать на праві власності та розташовуються на земельній ділянці з кадастровим номером 3211000000:01:063:0180, а також щодо оформлення відповідних договірних відносин щодо неї.

Щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Переяславської міської ради від 19.01.2023 № 42-44-VII «Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі товариству з обмеженою відповідальністю «Аврокс» по вул. Богдана Хмельницького, 51/1 в м. Переяславі Київської області», позивач послався на наступне:

- у вказаному рішенні відповідач не обґрунтував, які дії позивача призвели до порушення законів, в чому саме полягає порушення позивача, а саме лише посилання на закони та акти органу місцевого самоврядування без зазначення конкретних порушень не може вважатись належним обґрунтуванням;

- наявність дерев`яної конструкції на земельній ділянці не може свідчити про порушення орендарем яких-небудь положень спірного договору або законодавства. Вказане зокрема підтверджено рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 у справі № 320/6929/21, яким задоволено позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Переяславської міської ради від 20.01.2021 №20-01 «Про демонтаж самовільно встановленої дерев`яної конструкції (тераси) Товариством з обмеженою відповідальністю «Аврокс» біля будівлі по вул. Б. Хмельницького, 51 у місті Переяславі Київської області» (зазначене рішення містить аналогічні підстави для прийняття, що і у оскаржуване у цій справі № 911/1180/23 рішення відповідача - примітка суду).

Відповідач проти задоволення позов заперечив, пославшись на те, що:

- направлення пропозиції про продовження договору оренди землі не є безумовною підставою для поновлення відносин оренди між сторонами в разі відсутності волевиявлення орендодавця (власника земельної ділянки) на таке продовження;

- він повідомив позивача про заперечення у поновленні договору оренди у зв`язку із недосягненням домовленості щодо умов договору оренди землі, зокрема площі земельної ділянки, змінивши таку площу з урахуванням часток поділу всіх співвласників нежитлової будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 51, в м. Переяславі Київської області;

- у спірних правовідносинах переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилось у зв`язку із недосягненням між сторонами домовленості щодо істотних умов договору.

У відповіді на відзив позивач зауважив на тому, що:

- жодне рішення та жодна відповідь відповідача не містить конкретні посилання на істотні умови договору щодо яких відповідач пропонував зміни, а також не містить незгоди щодо запропонованих позивачем умов договору;

- відповідач жодним чином не обґрунтував які дії позивача призвели до порушення законів, які зазначені у спірному рішенні. Позивач вважає, що формальними підставами відмови у поновленні договору оренди землі стали нібито порушення позивачем вимог законодавства та актів органу місцевого самоврядування, які не знайшли жодного підтвердження та спростовані позивачем у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 911/1180/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що:

- наявні у матеріалах справи документи свідчать про те, що позивачем до заяви за вих. № 27/10-1 від 27.10.2022, яка подана рівно за шість місяців до закінчення строку дії спірного договору оренди (у строк, передбачений пунктом 7 договору), не додано проекту додаткової угоди, що не відповідає приписам ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а тому визнати, що орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо долучення до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди, не можна;

- оспорюване рішення відповідача містить конкретні посилання на документи та норми законодавства, які стали підставою для відмови позивачу в поновленні договору оренди землі від 27.04.2018 № 1197 на новий строк, що свідчить про те, що відповідач виконав належним чином вимоги ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством;

- при цьому позивач доказів порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення № 42-44-VIIІ від 19.01.2023 визначеної законом компетенції не навів. У позові не зазначено також про те, вимогам яких норм чинного на момент прийняття рішення законодавства не відповідає оскаржуване рішення Переяславської міської ради;

- в рішенні № 42-44-VIIІ від 19.01.2023 зазначено про необхідність врахування громадських інтересів Переяславської міської територіальної громади щодо дотримання вимог зон охорони пам`яток архітектури відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста в центральній комплексній охоронній зоні міста (пам`ятки національного значення «Літописне місто Переяслав», пам`ятки архітектури і містобудування місцевого значення (Будинок рад), керуючись п. 2.2.1 2. «Режиму використання територій охоронних зон окремих пам`яток» затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 05.04.2011 № 206/06/16-11. Вказане свідчить про те, що таке рішення, як рішення про заперечення власника (розпорядника) земельної ділянки щодо поновлення договору оренди на новий строк, є мотивованим, а позивач на засадах змагальності не намагався довести необґрунтованість такої мотивації відповідача;

- обставини справи № 320/6929/21 свідчать про те, що спір між сторонами виник з приводу оскарження акта органу місцевого самоврядування, прийнятого ним як суб`єктом владних повноважень під час здійснення публічно-управлінських функцій у сфері благоустрою населеного пункту. Висновки суду у вказаній справі про недоведеність відповідачем (Виконавчим комітетом Переяславської міської ради) того факту, що встановлена позивачем на орендованій земельній ділянці дерев`яна конструкція є тимчасовою спорудою в розумінні чинного законодавства, не можуть бути взяті до уваги при вирішенні спору щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі;

- позивач помилково ототожнив рішення Виконавчого комітету Переяславської міської ради від 20.01.2021 № 20-01, яке прийнято виконавчим органом міської ради в рамках здійснення ним самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням території населеного пункту, а також спірне у цій справі рішення від 19.01.2023 № 42-44-VIIІ, прийняте Переяславською міською радою, як власником земельної ділянки, від імені та в інтересах відповідної територіальної громади, в рамках реалізації повноважень на розпорядження земельною ділянкою комунальної власності;

- позивач, заявляючи позов про визнання укладеною додаткової угоди, яка передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах, а також вдаючись до обґрунтування правомірності розміщення на орендованій земельній ділянці дерев`яної конструкції із посиланням на судове рішення у справі № 320/6929/21, не врахував той факт, що з огляду на зміст відповідей Переяславської міської ради на заяви позивача, а також відповідно до змісту оспорюваного рішення, очевидною є незгода орендодавця щодо такої істотної умови як розмір земельної ділянки;

- орендодавець не повинен якимось чином обґрунтовувати свою відмову від продовження орендних відносин, а переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18);

- суть переважного права полягає у тому, що орендар має пріоритет (перевагу перед іншими) на укладення договору оренди землі на новий строк. Це означає, що якщо до орендодавця звернулись інші зацікавлені особи з пропозиціями про укладення договору з ними на тих самих умовах, то орендодавець у такому випадку зобов`язаний укласти договір з попереднім орендарем на новий строк. Однак у матеріалах справи відсутні докази того, що Переяславська міська рада має намір укласти договір оренди на зазначену земельну ділянку з іншими зацікавленими особами, що свідчить про те, що переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, в цьому випадку, не порушено. До того ж твердження Переяславської міської ради про необхідність здійснити реконструкцію центральної площі міста Переяслава, до якої відноситься частина спірної земельної ділянки, вказують на наміри орендодавця використовувати об`єкт оренди у власних цілях.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аврокс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 911/1180/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення прийнято всупереч висновків Верховного Суду, з порушенням норм процесуального права, є незаконним та необґрунтованим.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й піж час розгляду справи в суді першої інстанції, додатково зауваживши на тому, що:

- судом першої інстанції не було враховано те, що хоча у п. 5 спірного договору встановлено, що у випадку, якщо позивач бажає скористатися переважним правом поновлення договору на новий строк, він повинен не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, у п. 27 вказаного договору встановлено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний у разі необхідності продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на новий строк, за 2 місяці до закінчення дії договору оренди подати відповідачу відповідну заяву. Вказане свідчить про те, що у договорі міститься два пункти, які суперечать один одному, а саме - передбачено 2 строки, протягом яких позивач повинен був подати заяву про продовження строку. При цьому шляхом системного тлумачення зазначених пунктів можна прийти до висновку, що заяву про продовження строку дії договору позивач міг подати як за 2 місяці, так і за 6 місяців, як це передбачено пунктом 5 та пунктом 27 Договору оренди землі. В свої чергу до заяви від 08.02.2023 за вих.№ 377, яка була подана за 2,5 місяці до закінчення строку спірного договору позивачем було додано проект додаткової угоди, що свідчить про дотримання позивачем положень ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;

- відмовляючи у поновленні договору оренди, відповідач у оскаржуваному рішенні від 19.01.2023 № 42-44-УП жодним чином не вказував, що має намір використовувати земельну ділянку для цілей реконструкції центральної площі міста Переяслав та не вказував про це в жодній заяві по суті. При цьому відповідачем не було надано жодного рішення, жодного проекту та взагалі не надано жодного доказу, який міг би підтвердити, що він має намір використовувати земельну ділянку для власних цілей, з метою реконструкції центральної площі, а також, що реконструкція вже розпочалася;

- судом першої інстанції не наведено мотивів відхилення обставини, про яку зазначав представник відповідача, що підставою відмови у поновленні спірного договору оренди є конфлікт між міським головою та кінцевим бенефіціарним власником позивача. Дана обставина чітко підтверджує упереджене ставлення відповідача до позивача, а також про незаконну відмову у поновленні договору оренди.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2023, справу № 911/1180/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 911/1180/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/1180/23.

02.11.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І., яка не є головуючою суддею, на лікарняному розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4518/23 від 09.11.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1180/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 911/1180/23 та залишено вказану апеляційну скаргу без руху, а також надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Аврокс» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у розмірі 40,00 грн. та відомостей про реєстрацію скаржником електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України.

29.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

У період із 20.11.2023 по 08.12.2023 судді Яковлєв М.Л. та Шаптала Є.Ю. перебували у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 911/1180/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.01.2024 об 11:15 год.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка.С.Р. у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/108/24 від 13.11.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1180/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Козир Т.П..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 911/1180/23 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Козир Т.П., розгляд апеляційної скарги призначено на 06.02.2024 о 10:10 год.

26.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що:

- виходячи з матеріалів історико-архітектурного опорного плану міста об`єкт нерухомого майна (частина будівлі) по вул. Б.Хмельницького, 51/1 входить до території центральної комплексної охоронної зони пам`яток (історичного центру міста), а зокрема до ансамблю забудови центральної частини міста 1953-1954рр. (вул. Богдана Хмельницького та площа), а відтак як відповідач, так і позивач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення, проте, в даному випадку, провести такий ремонт при наявності діючого договору оренди не було можливості в зв`язку з ігноруванням позивачем будь яких пропозицій відповідача (в тому числі і по демонтажу самовільно встановлених об`єктів (дерев`яної конструкції настилу, виносних малих архітектурних форм, вазонів, парасоль тощо);

- Комунальним підприємством «Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради», з метою відновлення історичного автентичного архітектурного простору пам`ятки культурної спадщини місцевого значення, було замовлено розробку робочого проекту «Капітальний ремонт площі імені Богдана Хмельницького», який було розроблено, затверджено і який пройшов відповідну будівельну експертизу(Експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво від 09.09.2021р № 199/07/21 експертна установа ТОВ «Інститут експертно-технічних рішень у будівництві). Даний проект не був реалізований, в тому числі і у зв`язку з тим, що в зону проведення будівельних робіт потрапляла саме частина земельної ділянки (незабудовані землі-0,303 га) на якій позивач самовільно спорудив дерев`яну конструкцію, виносні малі архітектурні форми, вазони, парасолі тощо без будь-яких погоджень з орендодавцем( міською радою);

- проект додаткової угоди до спірного договору позивачем відповідачу був наданий вже після розгляду на сесії попередніх звернень та прийняття міською радою оскаржуваного рішення,

просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Аналогічний за змістом відзив надійшов до суду 29.01.2024.

06.02.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому заявник, з посиланням перебування його представника на лікарняному через необхідність невідкладного оперативного втручання, просить перенести дату проведення засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.03.2024 о 09:30 год.

У зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П., яка не є головуючим суддею, на лікарняному розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/989/24 від 05.03.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1180/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 911/1180/23 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.04.2024 о 10:00 год., явку представників позивача та відповідача в судове засідання визнано обов`язковою.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею, у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1582/24 від 15.04.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1180/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 911/1180/23 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

В судовому засіданні 16.04.2024 оголошено перерву до 28.05.2024 об 11:45 год.

Станом на 28.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області (сьоме скликання) 26.12.2017 прийняла рішення № 76-46/2-VII «Про затвердження технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок по вул. Богдана Хмельницького, 51 в м. Переяславі-Хмельницькому ТОВ «Аврокс», відповідно до пункту 3 якого вирішила передати позивачу із земель комунальної власності в оренду земельну ділянку, кадастровий номер: 3211000000:01:063:0180, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0358 га, по вул. Богдана Хмельницького, 51 в м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, терміном на 5 років (код КВЦПЗ-03.07).

Рішенням від 29.03.2018 № 92-50-VII «Про внесення змін до рішення Переяслав-Хмельницької міської ради від 26.12.2017 № 76-46/2-VII «Про затвердження технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок по вул. Богдана Хмельницького, 51 в м. Переяславі-Хмельницькому ТОВ «Аврокс»» Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області (сьоме скликання) виклала пункт 3 рішення № 76-46/2-VII від 26.12.2017 у такій редакції: «передати ТОВ «Аврокс» із земель комунальної власності в оренду земельну ділянку, кадастровий номер: 3211000000:01:063:0180, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0358 га, в м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, терміном на 5 років (код КВЦПЗ-03.07) та присвоїти новоутвореній земельній ділянці поштову адресу вул. Богдана Хмельницького, 51/1».

27.04.2018 Переяслав-Хмельницька міська рада (орендодавець) та позивач (орендар) 27.04.2018 уклали договір оренди землі (далі Договір), в п. 1 якого погодили, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в місті Переяслав-Хмельницькому, вул. Б.Хмельницького, 51/1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 3211000000:01:063:0180.

Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0358 га (в тому числі, згідно з кадастровим планом, під будівлею - 0,0055 га; незабудовані землі - 0,0303 га).

На земельній ділянці знаходиться нежиле приміщення, офіс. Земельна ділянка передається в оренду під нежитлову будівлю, офіс. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п.п. 2, 14, 15 Договору).

Згідно з п. 7 Договору останній укладено на 5 років. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 24 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, дотримання екологічної безпеки землекористування та, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

Відповідно до п. 27 Договору орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема: дотримуватися режиму використання земель природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у разі необхідності продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на новий строк, за 2 місяці до закінчення дії договору оренди подати в Переяслав-Хмельницьку міську раду відповідну заяву; дотримуватись діючих Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в місті Переяславі-Хмельницькому Київської області, затверджених рішенням міської ради.

Згідно з п. 37 Договору останній набирає чинності після підписання його сторонами.

Договір зареєстрований у виконавчому комітеті Переяслав-Хмельницької міської ради, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 27.04.2018 за № 1197.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав (інформаційна довідка № 327730600 від 31.03.2023), на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40989225 від 08.05.2018, за позивачем 03.05.2020 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3211000000:01:063:0180 площею 0,0358 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Хмельницького Богдана, земельна ділянка 51/1, строком дії - 5 років (номер запису про інше речове право: 26048514).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.10.2007 позивачу на праві приватної власності належить приміщення кафетерію, 1 А, загальною площею 48,50 кв. м, за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Хмельницького Богдана, буд. 51. Також відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.09.2007 позивачу на праві приватної власності належить приміщення офісу 1, 1 А-1, загальною площею 86,50 кв. м, за адресою Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Хмельницького Богдана, буд. 51/1.

Право власності на вказані приміщення за позивачем зареєстровано у встановленому законодавством порядку, що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 327731458 сформована 31.03.2023) та відомостями з Державного реєстру речових прав (інформаційна довідка № 327731585 сформована 31.03.2023).

27.10.2022 позивач через ЦНАП Виконавчого комітету Переяславської міської ради подав заяву вих. № 27/10-1 від 27.10.2022, адресовану голові Переяславської міської територіальної громади, у якій просив продовжити Договір (земельна ділянка площею 0,0358, кадастровий номер 3211000000:01:063:0180), у зв`язку із закінченням дії Договору 27.04.2023. В додатках до заяви зазначено: копію договору оренди земельної ділянки, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копію витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку. Вказана заява зареєстрована ЦНАП Виконавчого комітету Переяславської міської ради 27.10.2022 за № 20-20/09-574з.

У відповідь на вказану заяву відповідач у листі від 30.11.2022 № 20-21/723 зазначив, зокрема, що:

- позивачем без отримання відповідної згоди від орендодавця, на частині земельної ділянки (незабудовані землі площею 0,0303 га), встановлено дерев`яну конструкцію на якій розташовано виносні малі архітектурні форми у вигляді вазонів;

- позивачем порушено зобов`язання, визначені пунктом 27 Договору, в частині дотримання діючих Правил благоустрою у місті Переяславі, та режиму використання земель історико-культурного призначення в межах центральної комплексної охоронної зони пам`яток (історичного центру міста), зокрема статей 14-1, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»;

- поруч вказаної дерев`яної конструкції, без дозвільних документів постійно розташовується рекламний щит, що свідчить про ігнорування позивачем законних вимог ч. 4 ст. 16 Закону України «Про рекламу», якою визначено, що розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформлюються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини»;

- виконавчим комітетом Переяславської міської ради виготовлено робочий проект «Капітальний ремонт площі імені Богдана Хмельницького за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Переяслав», проте цей проект не може бути реалізований в повному обсязі у зв`язку із зазначеними вище обставинами порушення позивачем умов Договору.

З огляду на вказані обставини у листі від 30.11.2022 № 20-21/723 відповідач рекомендував позивачу звернутись до сесії Переяславської міської ради про продовження дії Договору виключно в порядку прийому-передачі земельної ділянки (площею 0,0303 га) в стані, в якому вона надавалась станом на 27.04.2018, тобто без самовільно споруджених дерев`яних конструкцій, що дасть можливість в подальшому виконувати роботи по капітальному ремонту центральної площі міста Переяслава.

05.12.2022 позивачем до ЦНАП Виконавчого комітету Переяславської міської ради подано заяву за вих. № 376 (вх. № 20-20/09-703з) адресовану сесії Переяславської об`єднаної територіальної громади, в якій просив продовжити Договір. В додатках до заяви зазначено: копію договору оренди земельної ділянки, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, правовстановлюючі документи - свідоцтво про право власності, виписку з Єдиного державного реєстру.

19.01.2023 Переяславська міська рада VIIІ скликання прийняла рішення № 42-44-VIIІ «Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі товариству з обмеженою відповідальністю «Аврокс» по вул. Богдана Хмельницького, 51/1 в м. Переяславі Київської області» (далі Рішення № 42-44-VIIІ).

Зі змісту Рішення № 42-44-VIIІ слідує, що Переяславська міська рада, розглянувши звернення керівника ТОВ «Аврокс» Аврамич Н.І. про поновлення договору оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0358 га, по АДРЕСА_1 , враховуючи наявну містобудівну документацію міста Переяслава, генеральний план м. Переяслава Київської області, затвердженого рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 20.10.2015 № 08-79-VI, план зонування території (зонінг) міста Переяслава, затвердженого рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради від 28.01.2016 № 11-06-VII, матеріали історико-архітектурного опорного плану міста Переяслав-Хмельницького (зони охорони пам`яток архітектури, містобудування, історії та археології м. Переяслав-Хмельницький національного та місцевого значення) затверджених рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради від 29.09.2015 № 08-78-VI, з метою врахування громадських інтересів Переяславської міської територіальної громади щодо дотримання вимог зон охорони пам`яток архітектури відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста в центральній комплексній охоронній зоні міста (пам`ятки національного значення «Літописне місто Переяслав», пам`ятки архітектури і містобудування місцевого значення (Будинок рад), керуючись п. 2.2.1 2. «Режиму використання територій охоронних зон окремих пам`яток» затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 05.04.2011 № 206/06/16-11, яким забороняється змінювати історичне розпланування, забороняється розміщення елементів зовнішньої реклами та малих архітектурних форм, що порушує історичне середовище і заважає огляду пам`ятки, Законом України «Про охорону культурної спадщини», Законом України «Про благоустрій населених пунктів» та враховуючи умови пунктів 27 та 33 договору оренди земельної ділянки від 27.04.2018 № 1197, відповідно до статей 17, 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статей 12, 93, 124, 134 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України «Про оренду землі», керуючись пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішила, зокрема:

- відмовити позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки від 27.04.2018 № 1197 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0358 га, по вул. Богдана Хмельницького, 51/1 в м. Переяславі Київської області, кадастровий номер 3211000000:01:063:0180 (КВЦПЗ-03.03.07) (п. 1);

- договір оренди землі від 27.04.2018 № 1197 вважати припиненим з 03.05.2023, у зв`язку із закінченням його дії (п. 2);

- земельну ділянку площею 0,0358 га, кадастровий номер 3211000000:01:063:0180, по вул. Богдана Хмельницького, 51/1 в м. Переяславі Київської області, зарахувати до земельних ділянок запасу (КВЦПЗ-03.03.19) (п. 3);

- позивачу в термін до 03.06.2023 демонтувати встановлену дерев`яну конструкцію біля будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 51/1 та передати Переяславській міській раді земельну ділянку загального користування (незабудовані землі - 0,0303 га) в належному санітарному стані і вільною від малих архітектурних форм (п. 4);

- рекомендувати позивачу оформлення оренди решти земельної ділянки під частиною будівлі (нежиле приміщення) по вул. Богдана Хмельницького, 51/1 (забудовані землі - 0,0055 га) провести відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 5).

08.02.2023 позивачем до ЦНАП Виконавчого комітету Переяславської міської ради подано заяву від 08.02.2023 за вих. № 377, адресовану міському голові Переяславської об`єднаної територіальної громади, у якій позивач, з посиланням на п. 27 Договору, просив продовжити термін дії Договору. До заяви позивачем, серед іншого, долучено проект договору оренди землі у трьох примірниках. Вказана заява зареєстрована ЦНАП Виконавчого комітету Переяславської міської ради 08.02.2023 за № 20-20/09-125з.

У відповідь на вказану заяву Виконавчий комітет Переяславської міської ради листом від 14.03.2023 № 20-21/174 повідомив позивача про те, що:

- Рішенням № 42-44-VIIІ позивачу відмовлено у поновленні Договору;

- у пункті 5 Рішення № 42-44-VIIІ позивачу рекомендовано оформити земельну ділянку на правах оренди під частиною будівлі (нежиле приміщення) по вул. Богдана Хмельницького, 51/1 (забудовані землі - 0,0055 га) в м. Переяславі Київської області, відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням часток поділу всіх співвласників нежитлової будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 51 в м. Переяславі Київської області.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення № 42-44-VIIІ, а також визнати укладеною додаткову угоду про поновлення Договору у запропонованій позивачем редакції.

Правові позиції сторін детально наведені вище.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірні правовідносини сторін виникли внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у поновленні Договору, правомірність якого (рішення) оспорюється позивачем, з посиланням на те, що така відмова позбавляє його права реалізувати законні сподівання щодо права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування своїх об`єктів, які йому належать на праві власності та розташовуються на земельній ділянці з кадастровим номером 3211000000:01:063:0180, а також щодо оформлення відповідних договірних відносин щодо неї.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлені Земельним кодексом України (далі ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 05.12.2019, внесені зміни до Закону України «Про оренду землі», зокрема доповнено розділ IX «Перехідні положення» абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Враховуючи те, що Договір укладений 27.04.2018, до спірних правовідносин положення статті 126-1 Земельного кодексу України не застосовуються, а поновлення Договору слід здійснювати на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 906/400/21 та від 16.03.2023 у справі № 910/194/22.

За змістом положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції, яка діяла станом на 27.04.2018 (дата укладення Договору - примітка суду), передбачено, що:

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

В свою чергу порядок поновлення договору оренди землі визначений ст. 33 Закону України «Про оренду землі» за змістом якої:

- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч. 2);

- до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3);

- при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4);

- орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5);

- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8).

- відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 наведено правову позицію щодо порядку поновлення договору оренди землі за ст. 33 Закону України «Про оренду землі» до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», згідно з якою:

- стаття 33 Закону України «Про оренду землі», тут і далі до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», мала назву «Поновлення договору оренди землі», тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою ст. 33 Закону України «Про оренду землі» й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк;

- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);

- отже, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар;

- Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі;

- орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);

- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;

- частини п`ята та шоста ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

1) За загальним правилом, викладеним у ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду;

2) Спеціальне правило, викладене у ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18);

- при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);

- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);

- як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18);

- єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у ч.ч. 3, 5-8, 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, умови поновлення Договору в порядку реалізації орендарем переважного права на його поновлення обумовлено п. 7 цього договору, де зазначено, що після закінчення строку дії договору оренди орендар має переважне право поновити його на новий строк за умови письмового повідомлення про це орендодавця не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору.

При цьому, як вірно зауважено позивачем, у п. 27 Договору сторонами погоджено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний у разі необхідності продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на новий строк, за 2 місяці до закінчення дії договору оренди подати відповідачу відповідну заяву.

Колегія суддів зазначає про те, що фактично умови Договору містять різні положення щодо строку, у який орендар має право звернутися до орендодавця з заявою про наміри поновити Договір на новий строк, проте вказане не нівелює визначеного ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» обов`язку додати до відповідної заяви проект додаткової угоди.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що позиція позивача щодо того, що йому надано право подати заяву про продовження строку дії Договору як за 2 місяці, так і за 6 місяців, як це передбачено пунктом 5 та пунктом 27 Договору, є вірною, проте, наявність у Договорі різних положень щодо строку, у який орендар має право звернутися до орендодавця з заявою про наміри поновити Договір на новий строк, не свідчить про те, що орендар має можливість реалізувати таке право більш ніж один раз.

Отже, для встановлення наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій справі та укладення додаткової угоди до Договору в порядку визначеному ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» суду слід встановити чи дотримано всіх наступних умов:

- позивач належно виконує його обов`язки за Договором;

- позивач не пізніше ніж за два місяці до спливу строку Договору письмово повідомив орендодавця про намір продовжити його дію та додав до вказаного листа-повідомлення проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі;

- позивач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою;

- відповідач упродовж місяця після закінчення строку Договору письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні Договору.

Колегія суддів зауважує на тому, що виходячи з положень чинного законодавства всі вказані умови мають бути дотримані, а відсутність будь-якої з них виключає можливість поновлення Договору у порядку ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Враховуючи те, що Договір набрав чинності з моменту його укладення, то строк його дій сплинув 27.04.2023.

З матеріалів справи слідує, що позивач, звертаючись як до голови Переяславської міської територіальної громади з заявою вих. № 27/10-1 від 27.10.2022 (за наслідками розгляду якої листом від 30.11.2022 № 20-21/723 відповідач рекомендував позивачу звернутись до сесії Переяславської міської ради про продовження дії Договору виключно в порядку прийому-передачі земельної ділянки (площею 0,0303 га) в стані, в якому вона надавалась станом на 27.04.2018, тобто без самовільно споруджених дерев`яних конструкцій, що дасть можливість в подальшому виконувати роботи по капітальному ремонту центральної площі міста Переяслава), так і до сесії Переяславської об`єднаної територіальної громади з заяву за вих. № 376 від 05.12.2022 (за наслідками розгляду якої було прийнято оскаржуване Рішення № 42-44-VIIІ про відмову у поновленні Договору) до вказаних заяв не додав проект відповідної додаткової угоди, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі.

Посилання позивача на те, що до заяви від 08.02.2023 за вих.№ 377, яка була подана за 2,5 місяці до закінчення строку спірного договору позивачем було додано проект додаткової угоди, що свідчить про дотримання позивачем положень ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», колегія суддів вважає помилковими, так як встановлено вище, наявність у Договорі різних положень щодо строку, у який орендар має право звернутися до орендодавця з заявою про наміри поновити Договір на новий строк, не свідчить про те, що орендар має можливість реалізувати таке право більш ніж один раз, тобто подати ще одну заяву після винесення Переяславською міською радою Рішення № 42-44-VIIІ про відмову у поновленні договору оренди землі.

Колегія суддів зазначає про те, що дотримання умови щодо відсутності письмового заперечення орендодавця у поновленні Договору можлива лише за умови визнання протиправним та скасування Рішення № 42-44-VIIІ, а відтак слід дослідити наявність підстав для задоволенні вказаних позовних вимог.

Переяславська міська рада у листі від 30.11.2022 № 20-21/723, наданому у відповідь на лист орендаря за вих. № 27/10-1 від 27.10.2022, рекомендувала позивачу звернутись до сесії міської ради про продовження дії договору оренди землі виключно в порядку прийому-передачі земельної ділянки площею 0,0303 га (незабудовані землі у складі земельної ділянки з кадастровим номером 3211000000:01:063:0180) без самовільно встановленої на цій ділянці дерев`яної конструкції.

Такі рекомендації орендодавця мотивовані недотриманням орендарем умов пункту 27 договору оренди землі в частині дотримання діючих Правил благоустрою у місті Переяславі та режиму використання земель історико-культурного призначення в межах центральної комплексної охоронної зони пам`яток (історичного центру міста), а зокрема статей 14-1, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Крім того орендодавець повідомив, що має намір реалізувати виготовлений виконавчим комітетом Переяславської міської ради робочий проект «Капітальний ремонт площі імені Богдана Хмельницького за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Переяслав», однак за наявності на спірній земельній ділянці дерев`яної конструкції такий проект неможливо реалізувати в повному обсязі.

Позивач в процесі розгляду справи стверджував, що наявність дерев`яної конструкції на земельній ділянці не може свідчити про порушення орендарем яких-небудь положень договору або законодавства, а також зауважив на тому, що відповідач, відмовляючи у поновленні Договору, використав незаконні підстави, які не знайшли свого підтвердження, що, на переконання позивача, підтверджується рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 у справі № 320/6929/21.

Так, згідно з обставинами справи № 320/6929/21 до Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Аврокс» з позовом до Виконавчого комітету Переяславської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Переяславської міської ради від 20.01.2021 № 20-01 «Про демонтаж самовільно встановленої дерев`яної конструкції (тераси) Товариством з обмеженою відповідальністю «Аврокс» біля будівлі по вул. Б. Хмельницького, 51 у місті Переяславі Київської області».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 у справі № 320/6929/21, яке набрало законної сили 20.12.2022, адміністративний позов ТОВ «Аврокс» задоволено повністю.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ТОВ «Аврокс» у справі № 320/6929/21, суд виходив із того, що Виконавчий комітет Переяславської міської ради не спростував доводи ТОВ «Аврокс» про те, що дерев`яне покриття виготовлене з полегшених конструкцій без улаштування фундаменту та не є тимчасовою спорудою. Суд зазначив, що ні у відзиві, ні у судових засіданнях Виконавчий комітет Переяславської міської ради не вказав за якими критеріями та до якого виду тимчасових споруд відноситься дерев`яна конструкція, встановлена ТОВ «Аврокс».

Згідно із положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ЗК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» власником спірної земельної ділянки є територіальна громада, яка делегує відповідній раді повноваження щодо передачі права користування від імені цієї громади, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Приписами ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За приписами ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства, організації чи фізичної особи-підприємця - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, оспорюване Рішення № 42-44-VIIІ містить конкретні посилання на документи та норми законодавства, які стали підставою для відмови ТОВ «Аврокс» в поновленні Договору на новий строк, що свідчить про виконання відповідачем вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

При цьому, приймаючи оспорюване Рішення № 42-44-VIIІ, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Позивач доказів порушення відповідачем при прийнятті Рішення № 42-44-VIIІ визначеної законом компетенції не навів, а також не зазначив і про те, вимогам яких норм чинного на момент прийняття рішення законодавства не відповідає Рішення № 42-44-VIIІ.

В Рішенні № 42-44-VIIІ зазначено про необхідність врахування громадських інтересів Переяславської міської територіальної громади щодо дотримання вимог зон охорони пам`яток архітектури відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста в центральній комплексній охоронній зоні міста (пам`ятки національного значення «Літописне місто Переяслав», пам`ятки архітектури і містобудування місцевого значення (Будинок рад), керуючись п. 2.2.1 2. «Режиму використання територій охоронних зон окремих пам`яток» затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 05.04.2011 № 206/06/16-11, що свідчить про те, що таке рішення, як рішення про заперечення власника (розпорядника) земельної ділянки щодо поновлення договору оренди на новий строк, є мотивованим.

З матеріалів справи слідує, що позивач вважає, що судовим рішенням у справі № 320/6929/21 підтверджується факт протиправності Рішення № 42-44-VIIІ про відмову орендодавця поновити спірний договір оренди землі, проте, як вірно встановлено судом першої інстанції:

- відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду;

- обставини справи № 320/6929/21 свідчать про те, що спір між сторонами виник з приводу оскарження акта органу місцевого самоврядування, прийнятого ним як суб`єктом владних повноважень під час здійснення публічно-управлінських функцій у сфері благоустрою населеного пункту. Висновки суду у вказаній справі про недоведеність відповідачем (Виконавчим комітетом Переяславської міської ради) того факту, що встановлена ТОВ «Аврокс» на орендованій земельній дерев`яна конструкція є тимчасовою спорудою в розумінні чинного законодавства, не можуть бути взяті до уваги при вирішенні спору щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі;

- обмежуючись посиланням на наявність судового рішення у справі № 320/6929/21, як на підставу для скасування спірного у цій справі Рішення № 42-44-VIIІ, позивач помилково ототожнив рішення Виконавчого комітету Переяславської міської ради від 20.01.2021 № 20-01, яке прийнято виконавчим органом міської ради в рамках здійснення ним самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням території населеного пункту, а також спірне у цій справі рішення від 19.01.2023 № 42-44-VIIІ, прийняте Переяславською міською радою, як власником земельної ділянки, від імені та в інтересах відповідної територіальної громади, в рамках реалізації повноважень на розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.

Слід окремо зауважити на наступному.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

З матеріалів справи слідує, що позивач тричі до закінчення строку дії Договору звертався до відповідача із заявами про поновлення договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах, проте останній у відповідь на звернення позивача повідомив, що має намір здійснити ремонтно-будівельні роботи на центральній площі міста Переяслава, до якої відноситься частина спірної земельної ділянки, зауваживши, що встановлена позивачем дерев`яна конструкція перешкоджає виконанню таких робіт, а також розміщення цієї конструкції на частині орендованої земельної ділянки, яка знаходиться в центральній комплексній охоронній зоні міста, є порушенням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Зокрема, у листі від 30.11.2022 № 20-21/723 відповідач рекомендував позивачу звернутись до сесії міської ради щодо продовження дії договору оренди землі виключно в порядку прийому-передачі земельної ділянки площею 0,0303 га (незабудовані землі), яка є частиною земельної ділянки кадастровий з кадастровим номер 3211000000:01:063:0180 площею 0,0358 га, а у Рішенні № 42-44-VIIІ - рекомендував позивачу оформити право оренди на частину земельної ділянки по вул. Богдана Хмельницького, 51/1, площею 0,0055 га (забудовані землі).

Позивач, заявляючи позов про визнання укладеною додаткової угоди, яка передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах, а також вдаючись до обгрунтування правомірності розміщення на орендованій земельній ділянці дерев`яної конструкції із посиланням на судове рішення у справі № 320/6929/21, не врахував той факт, що з огляду на зміст відповідей відповідача на заяви позивача, а також відповідно до змісту оспорюваного рішення, очевидною є незгода орендодавця щодо такої істотної умови як розмір земельної ділянки.

Чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії, як і не містять спеціальних вимог до форми такого повідомлення, окрім простої письмової, та не зобов`язують колегіальні органи надсилати орендарю таке заперечення виключно у формі рішення. Не містяться відповідні імперативні вимоги і у нормах Закону України «Про місцеве самоврядування». Якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. При цьому істотним у даному випадку є факт направлення такого повідомлення з дотриманням відповідного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця; форма такого повідомлення може бути проста письмова.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 914/1148/19.

Варто також звернути увагу, що орендодавець не повинен якимось чином обґрунтовувати свою відмову від продовження орендних відносин, а переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18).

При цьому суть переважного права полягає у тому, що орендар має пріоритет (перевагу перед іншими) на укладення договору оренди землі на новий строк. Це означає, що якщо до орендодавця звернулись інші зацікавлені особи з пропозиціями про укладення договору з ними на тих самих умовах, то орендодавець у такому випадку зобов`язаний укласти договір з попереднім орендарем на новий строк.

Однак у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач має намір укласти договір оренди на зазначену земельну ділянку з іншими зацікавленими особами, що свідчить про те, що переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, в цьому випадку, не порушено. До того ж твердження відповідача про необхідність здійснити реконструкцію центральної площі міста Переяслава, до якої відноситься частина спірної земельної ділянки, вказують на наміри орендодавця використовувати об`єкт оренди у власних цілях.

Слід окремо зауважити на тому, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін. Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №902/619/17, від 27.06.2019 у справі №923/925/18.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб. До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №379/1354/18 (провадження №61-1730), від 25.03.2020 у справі №379/1439/18 (провадження №61-1715), від 06.04.2020 у справі №378/382/18 (провадження №61-2684), від 20.08.2020 у справі №325/1951/19 (провадження №61-7876), від 15.02.2023 у справі №399/295/11 (провадження №61-13035).

З матеріалів справи слідує, що згода відповідача щодо поновлення Договору відсутня, що виключає можливість задоволення позовних вимог у цій справі.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, основним аргументом позивача, наведеним в обґрунтування позову є твердження про те, що відмова відповідача поновити договір оренди землі позбавляє позивача реалізувати законні сподівання щодо права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування своїх об`єктів, які йому належать на праві власності та розташовуються на земельній ділянці з кадастровим номером 3211000000:01:063:0180, а також щодо оформлення відповідних договірних відносин щодо неї, проте право позивача як власника нерухомого майна на оформлення у встановленому законодавством порядку права користування на земельну ділянку під розміщеними на ній будівлями не порушено, оскільки відповідачем у п. 5 оскаржуваного рішення позивачу рекомендовано оформити оренду решти земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а саме на площу забудованих земель - 0,0055 га, відповідно до вимог чинного законодавства.

Також необґрунтованими є твердження позивача про незаконність вимоги щодо демонтажу дерев`яної конструкції, яка зазначена у пункті 4 Рішення № 42-44-VIII, так як зміст зазначеного пункту рішення свідчить, що демонтаж дерев`яної конструкції позивачу необхідно здійснити після закінчення строку дії Договору, а відповідно до положень чинного законодавства (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі») у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором .

При цьому і положення п. 17 Договору встановлюють, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

З огляду на вказане, встановлене у пункті 4 Рішення № 42-44-VIII зобов`язання позивача щодо демонтажу дерев`яної конструкції, встановленої позивачем на земельній ділянці, власником якої є відповідач, є лише обов`язком орендаря, зумовленим внаслідок припинення договору оренди.

Посилання позивача на те, що підставою відмови у поновленні Договору оренди є конфлікт між міським головою та кінцевим бенефіціарним власником позивача, що чітко підтверджує упереджене ставлення відповідача до позивача, а також про незаконну відмову у поновленні договору оренди, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами, а, по-друге, ймовірна наявність таких обставин не спростовує вставлені вище обставини та не може бути підставою для задоволення позовних вимог у цій справі.

За обставин, що склались колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 911/1180/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 911/1180/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 911/1180/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 911/1180/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 28.05.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала