Рішення

від 16.05.2024 по справі 910/2570/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2024Справа № 910/2570/24

За позовомZOLOTO AGRO KFTдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський масложиркомбінат"простягнення 103 154,72 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Білик О.Б.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Zoloto Agro KFT (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» (далі також - відповідач, ТОВ «Знаменівський масложиркомбінат») про стягнення 100 000,00 грн гарантійного платежу, 2 013,13 грн інфляційних втрат, 1 141,59 грн 3% річних.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/2570/24, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі суд призначив на 16.05.2024.

18.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов у якому ТОВ «Знаменівський масложиркомбінат», зокрема, визнало позов у повному обсязі та не заперечувало проти задоволення позову.

У підготовчому засіданні 16.05.2024 суд наголосив на визнанні відповідачем позову, про що зазначено у відзиві.

Представник позивача безпосередньо в підготовчому засіданні 16.05.2024 наполягав на задоволенні заявленого позову, не заперечував проти прийняття судом визнання відповідача та просив вирішити спір по суті.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 16.05.2024 не забезпечив, про часта місце розгляду був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 16.05.2024 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» (як зберігачем) та Zoloto Agro KFT (як поручителем) було укладено договір відповідального зберігання № 07/23 (далі також - договір), за умовам якого поручитель передає та сплачує за зберігання, а зберігач приймає за актом приймання-передачі на зберігання належне поручителю на праві власності соняшникова олія нерафінована (1100 метричних тон), надалі - матеріальні цінності, і зберігає їх на власних або орендованих приміщеннях, які знаходяться в с. Знаменівка, Новомосковського району Дніпропетровської області.

У розділі 2 договору сторони погодили, що поручитель сплачує зберігачу 50 000,00 грн за 10 календарних днів зберігання майна та гарантійний платіж у розмірі 100 000,00 грн. Поручитель виконує оплату передбачену п. 2.1. цього договору протягом 3 робочих днів з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 2.3 договору, у разі повернення майна у визначеному п. 6.1. цього договору порядку, у термін до 10 календарних днів з моменту підписання цього договору, зберігач повертає гарантійний платіж поручителю протягом 3-х робочих днів з моменту виникнення підстав, передбачених п. 6.1. цього договору.

Як стверджує позивач, на виконання розділу 2 умов договору ним було здійснено оплату, що підтверджується квитанціями прибуткових касових ордерів та витягом з клієнт-банку позивача станом на 12.09.2023 року.

Крім того, за вказаним договором сторони склали акт приймання-передачі матеріальних цінностей від 11.09.2023 року.

12.09.2023 року між позивачем та UAB Envirolla (Литва) було укладено Контракт № 12/09/2023 від 12.09.2023 року відповідно до умов якого позивач продає, а UAB Envirolla (Литва) купує товар. Найменування, асортимент, ціна, кількість відвантаженого товару, указуються в доповненні до даного Контракту - Специфікації на товар, яка з моменту підписання уповноваженими представниками сторін являється невід`ємною частиною даного Контракту, на умовах даного контракту.

12.09.2023 року та 14.09.2023 року були укладені Специфікація № 01 до Контракту № 12/09/2023 від 12.09.2023 р. та Специфікація № 02 до Контракту № 12/09/2023 від 12.09.2023 р. відповідно.

Відповідно до зазначених специфікацій позивач продає, а UAB Envirolla (Литва) купує нерафіновану соняшникову олію загальною кількістю 1100 метричних тонн.

За період з 12.09.2023 року по 19.09.2023 року Відповідачем були сформовані Товарно-транспортні накладні, де відповідач був вказаний як «Вантажовідправник», а «Вантажоодержувач» UAB Envirolla (Литва).

У свою чергу позивачем були сформовані інвойси: № 12/09/23-1 від 12.09.2023 року, № 13/09/23-4 від 13.09.2023 року, № 13/09/23-5 від 13.09.2023 року, № 14/09/23-1 від 14.09.2023 року, № 14/09/23-2 від 14.09.2023 року, № 14/09/23-3 від 14.09.2023 року.

Згідно з п. 3 вищевказаних специфікацій 100% оплата за Товар відбувається після його завантаження.

Позивач наголошує, що фактичне завантаження було підтверджено фото та відео зйомкою, яка здійснювалась під час завантаження товару на транспортні засоби, які були надані UAB Envirolla (Литва).

По закінченню такої передачі товару 19.09.2023 року позивачем та відповідачем був підписаний Акт передачі товару третій стороні, відповідно до п. 6.1. договору відповідального зберігання № 07/23 від 11.09.2023 року, за умовами якого нерафіновану соняшникову олію загальною кількістю 1100 метричних тонн відповідачем та позивачем було передано UAB Envirolla (Литва).

Таким чином, за твердженнями позивача, фактична передача третій стороні (UAB Envirolla (Литва)) товару відбулася, що підтверджується Актом передачі товару третій стороні від 19.09.2023 року.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, на думку позивача, що станом на момент звернення з даним позовом, відповідач не повернув гарантійний платіж позивачу, як то передбачено умовами вищевказаного договору зберігання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 07/23 від 11.09.2023, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором зберігання.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач проти заявленого позову не заперечував та визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (п. 4 ст. 191 ГПК України).

Суд враховує, що заява про визнання позову підписана уповноваженою особою - директором ТОВ «Знаменівський масложиркомбінат» Олександром Пришедько а заява не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Крім того, матеріалами справи підтверджується наявність обов`язку відповідача повернути позивачу 100 000,00 грн гарантійного платежу.

Позивач користувався послугами зберігання, наданими відповідачем на виконання умов договору з 11.09.2023 року по 19.09.2023 року, а саме 9 днів.

Відповідно до п. 2.3. договору зберігач зобов`язаний у разі передачі товару у термін до 10 календарних днів з моменту підписання цього договору, повернути гарантійний платіж поручителю протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виникнення підстав передбачених п. 6.1. цього договору.

Згідно з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних та інфляційні втрати на прострочену суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 в якій зроблено висновок, що ст. 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконано вірно, а позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню на суму 2 013,13 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконано вірно, а позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню на суму 1 141,59 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором відповідального зберігання № 07/23 від 11.09.2023 року та порушенням умов цього договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми гарантійного платежу з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних є обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Позивачем при зверненні з позовом було сплачено 3 028,00 грн судового збору, що підтверджується квитанцією № Q41F-MQFB-KY6E від 15.03.2024.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків від судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 1 514,00 грн.

Решта судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, в розмірі 1 514,00 грн покладається на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 130, 185, 191, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти визнання позову відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Знаменівський масложиркомбінат".

2. Позов ZOLOTO AGRO KFT задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський масложиркомбінат" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 14, оф. 16/23; код ЄДРПОУ 44900708) на користь ZOLOTO AGRO KFT (3043 Егйхазасденгелег, вул. Ракоці, 40; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) гарантійний платіж в розмірі 100 000,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 103,13 грн, 3% річних в розмірі 1 141,59 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 514,00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

5. Повернути ZOLOTO AGRO KFT (3043 Егйхазасденгелег, вул. Ракоці, 40; код ЄДРПОУ 1209010344) з Державного бюджету України 1 514,00 грн судового збору, про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко