Ухвала

від 27.05.2024 по справі 910/5295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

27.05.2024Справа № 910/5295/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об`єднання "Ельфа", вул. Івана Дзюби, 9, м. Київ, 03148

до Limited Liabiliti Company Elfa Pharm, Malinovskeho 1252/36, 915 01 Nove Mesto nad Vahom, Slovak Republik

про стягнення 344 490,50 Євро.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об`єднання "Ельфа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Limited Liabiliti Company Elfa Pharm, Словацька Республіка, про стягнення 344 490,50 Євро боргу, витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Контракту на поставку товару № 11-05/2021 від 11 травня 2021 року в частині своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд" 29.04.2024 року та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 30.04.2024 року за вх. № 5295/24.

Поряд із цим судом встановлено за даними бази "Діловодство спеціалізованого суду", що Приватне підприємство "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об`єднання "Ельфа" попередньо у березні 2024 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Limited Liabiliti Company Elfa Pharm, Словацька Республіка, про стягнення 344 490,50 Євро боргу.

Вказана позовна заява згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 року передана для розгляду судді Паламарю П.І. з присвоєнням єдиного унікального номеру судової справи № 910/3571/24.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 року позовну заяву Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об`єднання "Ельфа" залишено без руху на підставі ст. 174 ГПК України та встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом подання суду доказів правосуб`єктності відповідача - Limited Liabiliti Company Elfa Pharm як юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

За результатами дослідження судом поданої позивачем 05.04.2024 року на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2024 року заяви про усунення недоліків позовної заяви, зокрема, змісту доданого до неї витягу з реєстру el-31433/2021/R від 12 травня 2021 року щодо відповідача, змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача станом на 15.02.2024 року та загальнодоступних відомостей, розміщених на сайті Міністерства юстиції Словацької Республіки, судом встановлено, що єдиним засновником позивача - Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об`єднання "Ельфа", Україна (код ЄДРПОУ 31231634) та відповідача - Limited Liabiliti Company Elfa Pharm, Словацька Республіка (код 47242655) є фізична особа ОСОБА_1 , місцезнаходженням якого є: АДРЕСА_1 .

Тобто, за висновками суду, в межах справи № 910/3571/24 вирішення питання здійснення розрахунків між сторонами за контрактом на поставку товару № 11-05/2021 від 11 травня 2021 року залежить від волевиявлення однієї тієї ж особи, відтак суд дійшов висновку, що заявлений до вирішення в господарському суді спір носить очевидно штучний характер, що суперечить завданням господарського судочинства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2024 року вказану поведінку позивача визнано зловживанням наданими йому процесуальними правами згідно п. 3 ч. 22 ст. 43 ГПК України, у зв`язку з чим повернуто позовну заяву без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43ГПК України.

Дослідивши зміст позовної заяви у справі № 910/3571/24 суд встановив, що остання подана одним позивачем до того ж самого відповідача з приводу того ж самого предмету та з тих самих підстав, що і в даній справі № 910/5295/24.

Згідно ч. 7 ст. 174 ГПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Наразі, станом на час вирішення судом питання про відкриття провадження у даній справі № 910/5295/24 за позовною заявою Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об`єднання "Ельфа" відомості про оскарження в апеляційному порядку ухвали суду від 12.04.2024 року про повернення позовної заяви відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Тобто, зазначені вимоги до заяв та порядку вчинення відповідних дій зі звернення, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою їх залишення без руху або повернення.

Разом з цим, суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Одночасно застосовуючи при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов`язків.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Поряд із цим, за умови наведення частиною 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України переліку дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства, виключного переліку дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом, приписами господарського процесуального кодексу не встановлено.

Суд зазначає, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

В свою чергу суд зазначає, що наведені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.04.2024 року у справі № 910/3571/24, яка набрала законної сили, обставини штучності поданого на розгляд суду господарського спору в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

У зв`язку з викладеним суд додатково звертає увагу на факт звернення позивача до суду в межах даного спору з повністю ідентичним позовом, за відсутності будь-яких доказів та/або пояснень щодо обставин, які слугували підставами для постановлення судом ухвали від 12.04.2024 року про повернення без розгляду попередньо поданої аналогічної позовної заяви.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, керуючись приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне повернути Приватному підприємству "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об`єднання "Ельфа" позовну заяву б/н від 29.04.2024 року про стягнення 344 490,50 Євро з доданими до неї документи, як таку, що подана з метою зловживання заявником своїми процесуальними правами.

Разом з тим суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 174, 233-235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами, подання Приватним підприємством "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об`єднання "Ельфа" позовної заяви до Limited Liabiliti Company Elfa Pharm, Словацька Республіка про стягнення 344 490,50 Євро боргу б/н від 29.04.2024 року, яка зареєстрована судом 30.04.2024 року за № 5295/24.

2. Позовну заяву Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об`єднання "Ельфа" до Limited Liabiliti Company Elfa Pharm, Словацька Республіка про стягнення 344 490,50 Євро боргу повернути без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон