Рішення

від 13.05.2024 по справі 911/558/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/558/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа»

до Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр)

про стягнення 48 527,60 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) про стягнення 48 527,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 21 750,75 грн інфляційних втрат, 26 776,85 грн 3% річних.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/558/24. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що Приватне акціонерне товариство «АС» (Обласний авіаційний центр), відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді № 1043428 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, зареєструвало електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 10.04.2024. Тобто станом на дату відкриття провадження у справі (11.03.2024) у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву та з урахуванням того, що станом на дату відкриття провадження у справі у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.03.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: пров. Польовий, буд 9, смт Бородянка, Бучанський р-н, Київська обл., 07801.

Однак зазначене поштове відправлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області 25.03.2024 із відміткою працівника потової установи на довідці про причини повернення/досилання (Ф.20) «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.03.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

06.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» (далі позикодавець, ТОВ «ЧВАШ», позивач) та Приватним акціонерним товариством «АС» (Обласний авіаційний центр) (далі позичальник, ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр), відповідач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 06/03-19 (далі договір), відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1 договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається позичальнику у національній валюті України в сумі 1 500 000,00 грн без податку на додану вартість.

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безвідсотковій основі або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами (п. 2.2 договору)

Згідно з п. 2.3 договору, поворотна фінансова допомога надається позичальнику частинами. Перерахування коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника.

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається позичальнику на строк до 1 (одного) року, починаючи з 06 березня 2019 року до 06 березня 2020 року.

Відповідно до пункту 2.6 договору, повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.

Зі змісту п. 3.2 договору вбачається, що при виконанні договору та врегулюванні розбіжностей, що випливають із нього, сторони керуються чинним законодавством України.

Розділом 4 договору сторони визначали, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором. Строк повернення позики, установлений у пункті 2.4. цього договору, може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється окремим додатком до цього договору, який підписується уповноваженими представниками сторін. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов (пп. 4.1. 4.2, 4.3 договору).

06.08.2019 між сторонами підписано додаткову угоду до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 06/03-19, пунктом 1 якої сторонами внесено зміни до п. 2.1 договору в наступній редакції: «Поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 2 600 000,00 грн без податку на додану вартість». Інші умови договору № 06/03-19 не змінились та є чинними.

На виконання та відповідно до умов вказаного договору та додаткової угоди до нього ТОВ «ЧВАШ» частинами перерахувало на розрахунковий рахунок ПрАТ «АС (Обласний авіаційний центр) суму поворотної фінансової допомоги на загальну суму 2 600 000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 396 від 07.03.2019 на суму 600 000,00 грн, № 407 від 29.03.2019 на суму 300 000,00 грн, № 428 від 03.05.2019 на суму 500 000,00 грн, № 486 від 02.07.2019 на суму 100 000,00 грн, № 502 від 07.08.2019 на суму 500 000,00 грн, № 549 від 15.10.2019 на суму 600 000,00 грн.

В свою чергу, як вказує позивач, станом на липень 2021 року ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) взяті на себе зобов`язання по поверненню поворотної фінансової допомоги і відповідно до договору № 06/03-19 від 06.03.2019 не виконало.

З урахуванням викладеного, 09.07.2021 ТОВ «ЧВАШ» за вих. № 09/07-2021/01 направило на адресу ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) претензію з вимогою повернути 2 600 000,00 грн наданої позики, а також нараховані на вказану суму 3% річних, інфляційних втрат та пені. Докази належного повідомлення відповідача містяться в матеріалах справи за номером поштового відправлення 0101045331149 (копія претензії разом з доказами направлення наявна в матеріалах справи).

26.07.2021 ТОВ «ЧВАШ» за вих. № 09/07-2021/01 направило на адресу ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) повторно претензію щодо повернення заборгованості, якою уточнило суму боргу та вимагало повернути заборгованість за вказаним договором позики в сумі 1 467 500,00 грн основного боргу, оскільки частина наданої позики в розмірі 1 132 500,00 грн зарахована сторонами, як частина внеску ТОВ «ЧВАШ» у спільну діяльність, а також сплатити нараховані штрафні та фінансові санкції. Докази відправлення містяться в матеріалах справи за номером поштового відправлення 0101509178233 (копії наявні в матеріалах справи).

Проте, 13.08.2021 на адресу ТОВ «ЧВАШ» від ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) за вих. № 23 від 04.08.2021 надійшла заява про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, якою ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) повідомило про припинення грошового зобов`язання щодо повернення грошової суми 1 467 500,00 грн за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 06/03-19 від 06.03.2019, в якому боржником є ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр), а кредитором ТОВ «ЧВАШ», шляхом зарахування вимоги у зобов`язанні оплатити грошову суму 1 467 500,00 грн, що є частиною з 2 297 063,13 грн за отримані аеродромні послуги у період з грудня 2018 року по грудень 2020 року, в якому боржником є ТОВ «ЧВАШ», а кредитором ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр). Також повідомило, що після наведеного зарахування однорідних вимог заборгованість ТОВ «ЧВАШ» перед ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) з оплати аеродромних послуг, наданих у період з травня 2018 по грудень 2020 року становить 829 563,13 грн

16.08.2021 ТОВ «ЧВАШ» направило на адресу ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) за вих. № 136 заперечення на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, у яких повідомило, що не згодне з Вимогою про оплату послуг про надання аеродромних послуг за період з травня 2018 року по грудень 2020 року на суму 2 297 063,13 грн (копія наявна в матеріалах справи)..

Разом з цим, листом № 31 від 25.08.2021 ПАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) за результатом розгляду претензії № 26/07-2021/01 від 26.07.2021 повідомило ТОВ «ЧВАШ» про те, що ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) визнає, що сума 1 467 500,00 гри фінансової допомоги, отриманої за договором № 06/03-19 від 06.03.2019 не була повернута. Вважає, що зобов`язання щодо повернення вказаної суми припинено внаслідок зарахування зустрічних однорідних грошових вимог відповідною заявою № 23 від 04.08.2021; з огляду не безоплатність договору про надання поворотної фінансової допомоги вимоги щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних є безпідставними.

Не погодившись з безпідставним зарахуванням зустрічних однорідних вимог ТОВ «ЧВАШ» у вересні 2021 року звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) про визнання недійним одностороннього правочину, оформленого заявою від 04.08.2021 №23 про зарахування зустрічних однорідних вимог між ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) та ТОВ «ЧВАШ» з моменту вчинення.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 та постановою Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 911/2757/21 позовні вимоги ТОВ «ЧВАШ» до ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) задоволені повністю. Визнано недійним односторонній правочин ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр), оформлений заявою від 04.08.2021 №23 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог між ТОВ «Чернігівська вища авіаційна школа» та ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр).

Також судом встановлено, що враховуючи неналежне виконання Приватним акціонерним товариством «АС» (Обласний авіаційний центр) грошових зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 06/03-19 від 06.03.2019 та додаткової угоди від 06.08.2019 в частині зобов`язання з повернення фінансової допомоги в строки, погоджені сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) про стягнення заборгованості в сумі 2 278 458,42 грн, з якої: 1 467 500,00 грн основного боргу, 112 267,75 грн пені, 585 048,23 грн інфляційних втрат та 113 642,44 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22 задоволено позов повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» 1 467 500, 00 грн основного боргу, 112 267,75 грн пені, 713 023,94 грн інфляційних втрат, 131 252,44 грн 3% річних та 25 354,41 грн судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22, Приватне акціонерне товариство «АС» (Обласний авіаційний центр) звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 112 267,75 грн пені, 713 023,94 грн інфляційних втрат, 131 252,44 грн 3% річних та 25 354,41 грн судового збору, та постановити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 911/2029/22 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22 з доданими до скарги матеріалами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22 набрало законної сили 12.12.2023.

28.12.2023 Господарський суд Київської області видав наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023, яке набрало законної сили 12.12.2023.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.01.2013 по справі № 5020-660/2012 та від 06.03.2014 по справі № 910/11595/13.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 міститься висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 12.08.2022 у справі № 911/2757/21 та рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 № 911/2029/22, які набрали законної сили, мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 № 911/2029/22 Приватне акціонерне товариство «АС» (Обласний авіаційний центр) виконало 09.10.2023, перерахувавши на користь ТОВ «Чернігівська вища авіаційна школа» грошові кошти в сумі 2 449 398,54 грн, на підтвердження чого позивачем долучено до позовної заяви копію банківської виписки за рахункам за період з 01.09.2023 до 09.10.2023.

Отже, як зазначає позивач, ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) фактично виконало своє зобов`язання перед ТОВ «ЧВАШ» за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 06/03-19 від 06.03.2019 в частині повернення фінансової допомоги у розмірі 1 467 500,00 грн лише 09.10.2023.

Враховуючи вказане, а також те, що рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2029/22 від 15.05.2023 стягнуто інфляційні втрати та 3% річних у зв`язку із неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання за розрахунком станом на 28.02.2023, а фактичне виконання зобов`язання відбулося 09.10.2023, ТОВ «Чернігівська вища авіаційна школа» звернулось до суду із даним позовом про стягнення з ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) 21 750,75 грн інфляційних втрат та 26 776,85 грн 3% річних нарахованих на заборгованість у розмірі 1 467 500,00 грн за період прострочення з 01.03.2023 по 08.10.2023.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про надання поворотної фінансової допомоги № 06/03-19 від 06.03.2019 та додаткову угоду до нього, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором позики.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ця особливість реальних договорів зазначена в ч.2 ст.640 Цивільного кодексу України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Господарський суд Київської області в рішенні від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22 встановив, що позивач у відповідності до платіжних доручень № 396 від 07.03.2019, №407 від 29.03.2019, № 428 від 03.05.2019, № 486 від 02.07.2019, № 502 від 07.08.2019, № 549 від 15.10.2019 надав поворотну фінансову допомогу в загальній сумі 2 600 000,00 грн, частина з якої в розмірі 1 132 500,00 грн була зарахована сторонами як частина внеску ТОВ «ЧВАШ» у спільну діяльність, таким чином на момент звернення до суду сума неповернутої позики за відповідачем склала 1 467 500,00 грн (2600000-1132500). При цьому, відповідач зі свого боку не надав суду доказів повернення в строки визначені п. 2.4 договором предмету правочину грошових коштів, як і не надав суду інших доказів, які б спростовували вищевикладені обставини. Крім того, вказану суму боргу в розмірі 1 467 500,00 грн він визнав, про що вказав у відзиві, поданому до суду 10.04.2023. Зазначені вище обставини свідчать про правомірність, обґрунтованість та документальне підтвердження заявлених позовних вимог в частині стягнення 1 456 7500,00 грн, які підлягають задоволенню повністю.

Отже Господарський суд Київської області в рішенні від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22 встановив, що на момент звернення до суду із позовом сума неповернутої позики за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 06/03-19 від 06.03.2019 склала 1 467 500,00 грн.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Отже, з прийняттям рішення про стягнення боргу, яким по суті фіксується обов`язок сторони сплатити кошти, зобов`язання, що виникли на підставі договору та їх прострочення не припиняються.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 11.03.2020 у справі № 910/5587/19).

З ухваленням рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22 зобов`язання боржника сплатити заборгованість за договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.

Відтак позивач має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Як було встановлено судом вище, рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22 задоволено позов повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» 1 467 500,00 грн основного боргу, 112 267,75 грн пені, 713 023, 94 грн інфляційних втрат, 131 252,44 грн 3% річних та 25 354,41 грн судового збору.

Отже загальна сума, яка складається з основного боргу, штрафних санкцій та судового збору, присуджена рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22 до стягнення з Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) складає 2 449 398,54 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «АС» (Обласний авіаційний центр) фактично виконало рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22 09.10.2023, сплативши на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 2 449 398,54 грн, що підтверджується копією банківської виписки за рахунками за період з 01.09.2023 до 09.10.2023, зі змісту якої вбачається, що 09.10.2023 Приватне акціонерне товариство «АС» (Обласний авіаційний центр) сплатило на користь позивача грошові кошти в сумі 2 449 398,54 грн, призначення платежу: «оплата за виконання рішення від 15.05.2022р Господарського суду Київської обл. у справі № 911/2029/22 без ПДВ».

Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2029/22 від 15.05.2023 стягнуто інфляційні втрати та 3% річних у зв`язку із неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання за розрахунком станом на 28.02.2023, а фактичне виконання зобов`язання відбулося 09.10.2023, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з ПрАТ «АС» (Обласний авіаційний центр) 21 750,75 грн інфляційних втрат та 26 776,85 грн 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення з 01.03.2023 по 08.10.2023.

Суд встановив, що Господарський суд Київської області у рішенні від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22 стосовно нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 131 252,44 грн за загальний період з 07.03.2020 по 28.02.2023, а також інфляційних втрат в розмірі 713 023,94 грн, нарахованих за період з 07.03.2020 по 28.02.2023 на заборгованість в розмірі 1 467 500 грн та поданих заперечень відповідача, викладених у зміненому відзиві на позов, зазначив таке:

«Як вказано в ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 924/556/20.

Зважаючи на викладене, нарахування позивачем фінансових санкцій на суму неповернутої позики за період з 07.03.2020 по 28.02.2023 є правомірним та обґрунтованим.

Перевіривши за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що заявлені позивачем до стягнення 131 252,44 грн 3% річних (за період з 07.03.2020 по 28.02.2023) та 713 023,94 грн інфляційних втрат (за період з 07.03.2020 по 28.02.2023) підлягають задоволенню повністю.».

Враховуючи наведене, судом встановлено, що періодом нарахування 3 % річних та інфляційних втрат в межах розгляду справи № 911/2029/22 на заборгованість в розмірі 1 467 500 грн був період прострочення з 07.03.2020 до 28.02.2023.

Водночас у даній справі позивач просить суд стягнути з відповідача 21 750,75 грн інфляційних втрат та 26 776,85 грн 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на заборгованість в розмірі 1 467 500,00 грн за період прострочення з 01.03.2023 по 08.10.2023, тобто за період, що не був охоплений рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/2029/22.

З урахуванням усього зазначеного вище, оскільки з прийняттям рішення про стягнення боргу, яким по суті фіксується обов`язок сторони сплатити кошти, зобов`язання, що виникли на підставі договору та їх прострочення не припиняються, а також враховуючи, що позивачем у даній справі нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період, що не був охоплений рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2029/22 від 15.05.2023 та не включає фактичну дату (09.10.2023) виконання відповідачем рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/2029/22 від 15.05.2023, суд вважає правомірним нарахування та заявлення позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на заборгованість в розмірі 1 467 500,00 грн за період прострочення з 01.03.2023 по 08.10.2023.

Здійснивши власний перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням суми заборгованості в межах розрахунку позивача, господарський суд встановив, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у заявлених позивачем сумах, а саме 3% річних в сумі 26 776,85 грн, а інфляційні втрати в сумі 21 750,75 грн.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в сумі 7 000,00 грн позивачем до матеріалів справи надано копії:

- договору про надання правової допомоги № 38/23 від 29.11.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» та адвокатом Комліченко Вадимом Сергійовичем;

- акта про прийняття-передачі наданих послуг № 1 від 05.12.2023 на суму 7 000,00 грн;

- квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3345884931.1 від 08.12.2023 на суму 7 000,00 грн із призначенням платежу: «сплата за надані послуги по наданню правової допомоги за договором № 38/23 від 29.11.2023, рахунок-фактура № 06/23-38-23 від 05.12.23»;

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1138064 від 19.01.2024, виданий на ім`я адвоката Комліченко В.С. на підставі договору про надання правової допомоги № 38/23 від 29.11.2023;

- свідоцтва адвоката Комліченко В.С. про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002083 від 12.03.2019.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, доказів на підтвердження неспівмірності заявленої суми витрат на правничу допомогу відповідачем надано не було, клопотань про зменшення суми відшкодування витрат представник відповідача не заявляв.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи повне задоволення позову, суд дійшов висновку про відшкодування позивачу відповідачем витрат на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 7 000,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) (місцезнаходження: пров. Польовий, буд 9, смт Бородянка, Бучанський р-н, Київська обл., 07801; код ЄДРПОУ 13737357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» (місцезнаходження: пров. Польовий, буд 9, смт Бородянка, Бучанський р-н, Київська обл., 07801; код ЄДРПОУ 34338634) 21 750,75 грн інфляційних втрат, 26 776,85 грн 3 % річних в сумі, 3 028,00 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко