Рішення

від 24.05.2024 по справі 915/1513/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року Справа № 915/1513/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Приватного підприємства "Добробут Н" (73000, Херсонська обл., Білозерський р-н, смт Білозерка, вул. Батумська, буд. 28, кв. 7, ідентифікаційний код 37239110; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2; представник позивача адвокат Дубровний М.О., АДРЕСА_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" (57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Степове, вул. Козацька, 39, ідентифікаційний код 00854995, адр. ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3)

про: стягнення 454634,31 грн

У с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Добробут Н" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі Електронний суд 29.09.2023 (вх. № 12848/23), в якій просить стягнути з Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" заборгованість у сумі 454634,31 грн, яка складається з: 340000,00 грн - основного боргу за договором № 2 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.11.2021, 67208,22 грн - 15% річних, 47426,09 грн - інфляційних втрат, а також 5455,62 грн - судового збору.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства в повному обсязі свої зобов`язання за спірним договором не виконав, грошові кошти у сумі 340000,00 грн не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позову не погашена. Неналежне виконання з боку відповідача умов договору стало підставою для нарахування збитків від інфляції та 15% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі № 915/1513/23 - Адаховську В.С.

Ухвалою суду від 04.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, у тому числі, встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Зазначена ухвала суду була направлена на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, рекомендованим листом (штрихкодовий ідентифікатор № 0600227667874) та була вручена відповідачу 17.10.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Отже, останнім днем строку для надання відзиву відповідачу є 01.11.2023 включно.

29.11.2023 до суду від представника відповідача - адвоката Глушаниці А.Л. надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі "Електронний суд" від 28.11.2023 (вх. №15755/23), в якому представник зазначив, що відзив на позовну заяву не міг бути поданий у встановлений ухвалою суду від 04.10.2023 строк, оскільки договір з адвокатом був укладений відповідачем лише 28.11.2023. За вказаної підстави та посилаючись на приписи ч. 1 ст. 119 ГПК України, представник просив поновити строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 01.12.2023 задоволено заяву представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву; поновлено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву; прийнято відзив на позовну заяву до розгляду.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач визнає факти укладення 01.11.2021 року договору № 2 про надання поворотної фінансової допомоги та перерахування позивачем 340000,00 грн. Відповідач не повернув позивачу грошових коштів за договором. Відповідач не виконав свої договірні зобов`язання, оскільки не має можливості погашати заборгованість перед позивачем, з огляду на те, що усі обігові кошти підприємства витрачаються на виробничі процеси, оплату праці, сплату поточних зобов`язань перед державним та місцевим бюджетами та погашення заборгованості по сплаті податків. Вказує, що триває процес приватизації відповідача та позивач не позбавлений можливості отримати грошові кошти після завершення процесу приватизації.

04.12.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив, сформовану в системі "Електронний суд" 03.12.2923 (вх. № 15916/23), в якій позивач зазначає, що заперечення, які викладені у відзиві, не містять обставин повернення відповідачем позивачу поворотної фінансової допомоги, чим порушено права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

01.11.2021 між Приватним підприємством "Добробут Н", як кредитором, та Державним підприємством "Племрепродуктор "Степове", як боржником, було укладено договір №2 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, кредитор зобов`язується надати боржнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі передбаченому в п. 2.1 цього Договору, а боржник зобов`язується повернути надану поворотну фінансову допомогу у встановлені цим Договором строк (термін) в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Поворотна фінансова допомога надається боржнику для поповнення його оборотних коштів.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 340000,00 грн, що на момент укладання Договору складає суму еквівалентну 12917,93 доларів США визначену відповідно до курсу 2632 грн за 100 доларів США встановленого на рівні міжбанківського валютного курсу продажу іноземної валюти до гривні, який розміщений за адресою на інтернет сторінці https://minfin.com.ua/currency/mb/. (п. 2.1 Договору).

На виконання умов Договору кредитор за платіжним дорученням №02 від 01.11.2021 перерахував позичальнику грошові кошти поворотної фінансової допомоги на загальну суму 340000,00 грн, що відповідачем не заперечено.

Поворотна фінансова допомога надається в користування боржнику до 01.06.2022. Боржник зобов`язаний повернути всю суму отриманої поворотної фінансової допомоги в розмірі визначеному відповідно до п. 2.1 Договору не пізніше 01.06.2022 (п. 2.3 Договору).

Боржник зобов`язаний повернути суму поворотної фінансової допомоги в розмірі визначеному відповідно до п. 2.1 Договору не пізніше терміну (дати) повернення поворотної фінансової допомоги, яка визначена в п. 2.3 цього Договору. Боржник зобов`язаний достроково повернути суму поворотної фінансової допомоги в розмірі визначеному відповідно до п. 2.1. Договору на вимогу кредитора про дострокове повернення суми поворотної фінансової допомоги (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору боржник зобов`язаний здійснити повернення грошових коштів поворотної фінансової допомоги в розмірі визначеному відповідно до п. 2.1 Договору шляхом перерахування на банківський (поточний/розрахунковий) рахунок боржника зазначений в Договорі.

Також, в разі порушення боржником (строку) терміну повернення всієї або частини коштів поворотної фінансової допомоги з урахуванням вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити кредитору 15% річних від простроченої суми (п. 5.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту укладення даного Договору та діє до повного виконання зобов`язань боржником (п. 6.1 Договору).

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором, поворотну фінансову допомогу у сумі 340000,00 грн не повернув.

У зв`язку з неповернення відповідачем у встановленні Договором строки повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 340000,00 грн позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача основної суми боргу та нарахування 15% річних та інфляційних втрат.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 526, 629 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства, своєчасно (до 01.06.2022) не повернув позивачу надану йому суму поворотної фінансової допомоги, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 340000,00 грн.

Відповідач у відзиві визнав факт перерахування позивачем 340000,00 грн. Також підтвердив, що сума грошових коштів позивачу повернута не була.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 340000,00 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів за відсотками та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3 Договору в разі порушення боржником (строку) терміну повернення всієї або частини коштів поворотної фінансової допомоги з урахуванням вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити кредитору 15% річних від простроченої суми.

За розрахунками позивача сума нарахованих 15% річних за період з 02.06.2022 року по 25.09.2023 року становить 67208,22 грн, втрат від інфляції за період з червня 2022 року по серпень 2023 року становить 47426,09 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 15% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем правильно визначено період та суми нарахування, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" (57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Степове, вул. Козацька, 39, ідентифікаційний код 00854995) на користь Приватного підприємства "Добробут Н" (73000, Херсонська обл., Білозерський р-н, смт Білозерка, вул. Батумська, буд. 28, кв. 7, ідентифікаційний код 37239110) 340000,00 грн - основного боргу, 67208,22 грн - 15% річних, 47426,09 грн - інфляційних втрат та 5455,60 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська