Рішення

від 15.05.2024 по справі 916/394/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/394/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, буд. 1)

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги" Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області (75000, Херсонська обл., Херсонський р-н, смт Білозерка, пров.Торгівельний, буд. 20)

про стягнення 391 192,88 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

1. Зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

01.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги" Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області, в якій просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 391 192,88 грн, у тому числі: основний борг у сумі 277 718,54 грн, пеня у сумі 63 347,91 грн, 3% річних у сумі 11 510,55 грн; інфляційні втрати у сумі 38 615,88 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі №916/394/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "06" березня 2024 р. об 11:30.

В судове засідання 06.03.2024 з`явився позивач. Відповідач до суду не з`явився.

Протокольною ухвалою від 06.03.2024 судом відкладено підготовче засідання при розгляді справи на 25.03.2024 о 12:30.

Протокольною ухвалою від 25.03.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 15.04.2024 о 12:45.

12.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №916/394/24 копій реєстрів документів за 08.04.2023 та 21.04.2023.

В судове засідання 15.04.2024 з`явився позивач. Відповідач до суду не з`явився.

Протокольною ухвалою від 15.04.2024 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 06.05.2024 о 14:30.

У судове засідання, яке було призначене на 06.05.2024, з`явився позивач. Відповідач в судове засідання не з`явився.

24.04.2024 до суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи без його участі.

Протокольною ухвалою від 06.05.2024 судом оголошено перерву до 15.05.2024 о 13:45.

15.05.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача, у якому останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання 15.05.2024 позивач та відповідач не з`явилися.

3. Позиція учасників справи.

3.1 Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Комунальним некомерційним підприємством "Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги" Білозерської селищної ради Херсонської району Херсонської області укладено договір № 20-1058/21-БО-Т постачання природного газу.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач передав відповідачу в період з листопада 2021 по травень 2022, грудень 2022, замовлений відповідачем обсяг (об`єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму) наведено в п. 2.1 договору.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 625 684,17 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 договору визначено, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних, отриманих від споживача, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку неповернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Водночас, як зазначає позивач, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у сумі 277 718,54 грн, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Згідно з п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання умов договору, яка складає 63 347,91 грн.

Крім того, позивач посилається на ч. 2 ст. 625 ЦК України та зазначає, що оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, останній зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції - 38 615,88 грн, а також 3% річних від простроченої суми - 11 510,55 грн.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код 56Х930000010610Х) та Комунальним некомерційним підприємством "Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги" Білозерської селищної ради Херсонської району Херсонської області (ЕІС-код 56XS00012HPCP00U) укладено договір № 20-1058/21-БО-Т постачання природного газу (а.с.31-41), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.

За змістом п.2.1. договору сторони визначили замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01.10.2021 по грудень 2022 року (включно), в кількості 61.700 тис.куб.метрів.

Пунктом 2.2 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених пунктом 1.2 цього договору.

Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача.

Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Відповідно до п.3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов?язану з правом власності на природний газ.

Згідно з п.3.2. договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Пунктом 3.3. договору визначено, що постачання (включення споживача до реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.

Відповідно до п.3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з п.4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1.10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 554,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Згідно з п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 13.1 договору визначено, що даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині постачання газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

Даний договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

Листом від 16.01.2024 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (а.с.11-15) зазначило, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS00012HPCP00U за періоди з 21.11.2021 по 31.05.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ "ГП "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код 56Х930000010610Х), становить: з 21.11.2021 по 30.11.2021 - 2 254,73 м3;

з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 9 005,53 м3; з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 9 759,78 м3; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 7 389,07 м3; з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 4 892,17 м3; з 01.04.2022 по 30.04.2022 - 67,02 м3; з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 31,00 м3; з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 4 401,76 м3.

Крім того, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повідомлено, що споживач з ЕІС-кодом 56XS00012HPCP00U у період з 01.11.2021 по 20.11.2021 був зареєстрований в Реєстрі споживачів за іншим постачальником.

В матеріалах справи наявна вимога про сплату боргу від 11.08.2023 (а.с.16-17), відповідно до якого позивач вимагав у відповідача негайно сплатити грошові кошти у сумі 277 718,54 грн.

На виконання умов договору у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 625 684,17 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі природного газу (а.с.22-30).

У матеріалах справи наявні докази надіслання вимоги та актів приймання передачі природного газу (а.с.51-58).

Листом від 14.08.2023 позивач просив відповідача повернути по одному екземпляру підписаних та скріплених печаткою примірників актів приймання-передачі природного газу (а.с.42-43).

В матеріалах справи наявна інформація про надходження коштів на рахунки позивача у період з 06.11.2021 до 11.10.2023 (а.с.46-48), а також інформація щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00012HPCP00U в період з 21.11.2021 до 31.05.2022 та з 01.12.2022 по 31.12.2022 (а.с.59-101).

Позивачем також надано суду копії реєстрів документів, у яких наведено дати проведення сплат відповідачем за природний газ із призначенням платежів (а.с.143-155).

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір поставки є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Обставина поставки відповідачу природного газу, його обсяг та вартість відповідачем жодним чином не спростована.

Прийняття відповідачем від позивача поставленого природного газу є підставою виникнення у відповідача зобов`язання здійснити оплату за поставлений на об`єкти відповідача природний газ.

Натомість, Комунальне некомерційне підприємство "Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги" Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області лише частково здійснило оплату за поставлений природний газ, доказів оплати залишку заборгованості на суму 277 718,54 грн матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначені обставини та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 277 718,54 грн, відповідач, згідно приписів ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов`язання за договором у вигляді пені погоджена сторонами у п. 7.2. договору.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом обставини несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши додані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх вірними в частині нарахованих сум, а вимоги в частині стягнення з відповідача 3% у сумі 11 510,55 грн та інфляційних втрат у сумі 38 615,88 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, яка складає 63 347,91 грн, суд вважає його вірним.

Поряд з цим, суд також зауважує, що ч.1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не надано.

Крім того, суд також враховує, що сума усіх нарахованих позивачем до стягнення штрафних санкцій разом з вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням доводів суду щодо обґрунтованості розміру таких сум, становить більше 40% суми основного боргу.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваного штрафу є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Росії проти України, суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 20 000.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому суд також бере до уваги, що пеня не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні її розміру кредитор не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до п. 4.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги, що часткове задоволення позовних вимог зумовлено виключно зменшенням пені судом з власної ініціативи, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача з урахуванням понижуючого коефіцієнту, враховуючи подання позову в електронному вигляді.

Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги" Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області (75000, Херсонська обл., Херсонський р-н, смт Білозерка, пров.Торгівельний, буд. 20, код ЄДРПОУ 38637457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у сумі 277 718 /двісті сімдесят сім тисяч сімсот вісімнадцять/ грн 54 коп., пеню у сумі 20 000 /двадцять тисяч/ грн, 3% річних у сумі 11 510 /одинадцять тисяч п`ятсот десять/ грн 55 коп., інфляційні втрати у сумі 38 615 /тридцять вісім тисяч шістсот п`ятнадцять/ грн 88 коп., судовий збір у сумі 4 694 /чотири тисячі шістсот дев`яносто чотири/ грн 31 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27 травня 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська