Рішення
від 16.05.2024 по справі 916/3946/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3946/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/3946/21

за позовом Громадської організації „Всеукраїнська спілка автомобілістів (03508, м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, код ЄДРПОУ 00023857)

до відповідачів 1. Громадської організації „Одеська обласна організація автомобілістів (65078, м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28, код ЄДРПОУ 05508766); 2. Одеської районної державної адміністрації Одеської області (65032, Одеська обл., місто Одеса, пр. Шевченка, будинок 4, код ЄДРПОУ: 44010662); 3. Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа 1, код ЄДРПОУ 04056919); 4. Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (67562, Одеська обл., Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 5, код ЄДРПОУ 05384560); 5. Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54020, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107, код ЄДРПОУ 43315529,); 6. Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області (65481, Одеська обл., м. Южне, проси. Григорівського десанту, буд. 18, код ЄДРПОУ 04527336).

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд.1)

про визнання протиправним та скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації, скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, скасування рішень державних реєстраторів, припинення права власності, визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідачів: 1. Стадник П.О. ордер;

2, 3, 4 не з`явились;

5 Майхрович В.Р. самопредставництво;

Санагурська Р.С. самопредставництво;

6 не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація „Всеукраїнська спілка автомобілістів звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Громадської організації „Одеська обласна організація автомобілістів, Приватного підприємства „Н.А.Ш.Н.А.П., Овідіопольської районної державна адміністрації Одеської області, в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна автостоянок №№ 19, 24, 36, 38, 39, 41, 42 за Одеською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів № 99 від 19 лютого 2002 року.

2. Скасувати свідоцтва про право власності на нерухоме майно: Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 19 серії САС № 634017 від 23.04.2009 року, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради; Свідоцтво про право власності на автостоянку № 24 серії САС № 637801 від 02.04.2009 року, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради; Свідоцтво про право власності на автостоянку № 36 серії САС № 637281 від 02.04.2009 року, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради; Свідоцтво про право власності на автостоянку № 38 серії САС № 637300 від 02.04.2009 року, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради; Свідоцтво про право власності на автостоянку № 39 серії САС № 637299 від 02.04.2009 року, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради; Свідоцтво про право власності на автостоянку № 41 серії САС № 637298 від 02.04.2009 року, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради; Свідоцтво про право власності на автостоянку № 42 серії НОМЕР_1 від 30.03.2009 року, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради; Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 35 серії САС № 634016 від 23.04.2009 року, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради; Свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення автостоянки № 54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а від 17.05.2002 року, видане Крижанівською Сільською радою Комінтернівського району Одеської області; Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - автостоянку № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1, № 19128094 від 17.03.2014 року, виданий Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області; Свідоцтво про право власності № 1315 на нерухоме майно - виробничі споруди автостоянки № 40 від 19.02.2009 року, видане Виконавчим комітетом Южненської міської ради; Свідоцтво про право власності № 51204333 на автостоянку № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1 -а, видане Одеським міським управлінням юстиції.

3. Скасувати рішення державних реєстраторів: Рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Лисененко Світлани Ігорівни № 58398158 від 27.05.2021 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а; Рішення державного реєстратора Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни № 52955102 від 03.07.2020 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а; Рішення державного реєстратора Комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Морозової Ольги Станіславівни № 45905291 від 12.03.2019 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж; Рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Іскрова Олега Вікторовича, № 40720334 від 19.04.2018 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. 101; Рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Іскрова Олега Вікторовича № 39482500 від 02.02.2018 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77В; Рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Папуч Юрія Віталійовича, №28150791 від 09.02.2016 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на автостоянку за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1; Рішення державного реєстратора державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори Лангольф Юлії Давидівни, № 1551607 від 10.04.2013 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на нежитлові будівлі автостоянки № 19 за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, буд. 23/1; Рішення державного реєстратора державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори Лангольф Юлії Давидівни № 1369831 від 03.04.2013 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 38 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, 4-О; Рішення державного реєстратора державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори Лангольф Юлії Давидівни № 1363329 від 03.04.2013 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 42 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд. 103/1; Рішення державного реєстратора державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори Лангольф Юлії Давидівни № 1088014 від 22.03.2013 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 36 за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 16/1; Рішення державного реєстратора державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори Лангольф Юлії Давидівни № 1087599 від 22.03.2013 року, на підставі якого за ГО ОООА зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28; Рішення державного реєстратора від 24.02.2009 року, на підставі якого за ГО ООА зареєстровано право власності на нежитлові будівлі автостоянки № 40 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, буд. 32.

4. Припинити право власності Громадської організації Одеська обласна організація автомобілістів на наступні об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення автостоянки № 54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а; громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а; нежитлові приміщення автостоянки № 12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж; нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. 101; нежитлові приміщення автостоянки № 41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77В/1; автостоянка за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1; нежитлові будівлі автостоянки № 19 за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, буд. 23/1; нежитлові приміщення автостоянки № 38 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова. 4-0; нежитлові приміщення автостоянки № 42 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд. 103/1; нежитлові приміщення автостоянки № 36 за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 16/1; нежитлові приміщення автостоянки № 35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28; нежитлові будівлі автостоянки № 40 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, буд. 32.

5. Визнати недійсними договори, укладені між Приватним підприємством Н.А.Ш.Н.А.П. та Громадської організацією Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів а саме: договір купівлі-продажу № 910, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 21.04.2015 року, на підставі якого ГО ОООА продала ПП Н.А.Ш.Н.А.П. 120/1000 частин автостоянки № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1; - договір про поділ в натурі нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та припинення спільної часткової власності № 3476, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 16.11.2015 року, на підставі якого зареєстровано право власності на два окремих об`єкти за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1 за ГО ОООА та ПП Н.А.Ш.Н.А.П.; - договір купівлі-продажу № 929, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. 11.05.2018 року, на підставі якого за ПП Н.А.Ш.Н.А.П. зареєстровано право власності на А частку нежитлової будівлі автостоянки № 41, загальною площею 135,4 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; - договір купівлі-продажу № 831, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І. М. 11.05.2018 року, на підставі якого за ПП Н.А.Ш.Н.А.П. зареєстровано право власності на А частку нежитлової будівлі автостоянки № 41, загальною площею 135,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1.

6. Визнати за Громадською організацією Всеукраїнська спілка автомобілістів право власності на об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення автостоянки № 54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а; громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а; нежитлові приміщення автостоянки № 12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж; нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. 101; нежитлові приміщення автостоянки № 41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77В; автостоянка за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1; нежитлові будівлі автостоянки № 19 за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, буд. 23/1; нежитлові приміщення автостоянки № 38 за адресою: м. Одеса, проси. М. Жукова, 4- О; нежитлові приміщення автостоянки № 42 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд. 103/1; нежитлові приміщення автостоянки № 36 за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 16/1; нежитлові приміщення автостоянки № 35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28; нежитлові будівлі автостоянки № 40 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, буд. 32.

7. Витребувати з чужого незаконного володіння Громадської організації Одеська обласна організація автомобілістів на користь Громадської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення автостоянки № 54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а; громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а; нежитлові приміщення автостоянки № 12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж; нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. 101; будівлі автостоянки № 41 за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В.; автостоянка за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1; нежитлові будівлі автостоянки № 19 за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, буд. 23/1; нежитлові приміщення автостоянки № 38 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, 4-О; нежитлові приміщення автостоянки № 42 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд. 103/1; нежитлові приміщення автостоянки № 36 за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 16/1; нежитлові приміщення автостоянки № 35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28; нежитлові будівлі автостоянки № 40 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, буд. 32.

8. Витребувати з чужого незаконного володіння Приватного підприємства Н.А.Ш.Н.А.П. на користь Громадської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів наступне нерухоме майно: будівлі автостоянки № 41, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; будівлі автостоянки № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Швигіна, буд. 1.

Ухвалою від 28.12.2021р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Громадської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів було залишено без руху.

29.12.2021р. за вх.№2-1550/21 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом заборонити усім державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та органів державної влади, іншим суб`єкта реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, відкриття та закриття розділів у реєстрі, внесення змін до реєстру тощо) стосовно наступних об`єктів нерухомого майна: 1) що перебувають у власності Громадської організації Одеська обласна організація автомобілістів (Код ЄДРПОУ 05508766, Адреса: 65078, м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28): нежитлові приміщення автостоянки № 42 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд. 103/1; нежитлові приміщення автостоянки № 12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж; нежитлові приміщення автостоянки № 38 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, 4-О; нежитлові приміщення автостоянки № 36 за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 16/1; нежитлові приміщення автостоянки № 35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28; громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а ; нежитлові приміщення автостоянки № 54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а; нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. 101; автостоянка за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1; нежитлові будівлі автостоянки № 19 за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, буд. 23/1; нежитлові будівлі автостоянки № 40 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, буд. 32. та що перебувають у власності Приватного підприємства Н.А.Ш.Н.А.П. (код ЄДРПОУ 38295050, Адреса: м. Одеса, вул. Швигіна Генерала, буд. 1-А): будівлі автостоянки № 41, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; будівлі автостоянки № 1, за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1-А.

Ухвалою суду від 29.12.2021р. яка залишена без змін Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022р. заяву Громадської організації „Всеукраїнська спілка автомобілістів про забезпечення позову за вх.суду №2-1550/21 від 29.12.2021р. було задоволено, заборонено усім державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та органів державної влади, іншим суб`єкта реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, відкриття та закриття розділів у реєстрі, внесення змін до реєстру тощо) стосовно наступних об`єктів нерухомого майна:

1) що перебувають у власності Громадської організації Одеська обласна організація автомобілістів: нежитлові приміщення автостоянки № 42 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд. 103/1; нежитлові приміщення автостоянки № 12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж; нежитлові приміщення автостоянки № 38 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, 4-О; нежитлові приміщення автостоянки № 36 за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 16/1; нежитлові приміщення автостоянки № 35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28; громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а; нежитлові приміщення автостоянки № 54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а; нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. 101; автостоянка за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1; нежитлові будівлі автостоянки № 19 за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, буд. 23/1; нежитлові будівлі автостоянки № 40 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, буд. 32.

2) що перебувають у власності Приватного підприємства Н.А.Ш.Н.А.П.: будівлі автостоянки № 41, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; будівлі автостоянки № 1, за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1-А.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2022р. ухвала Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 та Постанова Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.09.22 у справі № 916/3946/21 були залишені без змін.

12.01.2022р. до господарського суду надійшла заява (вх. №709/22) від Громадської організації „Всеукраїнська спілка автомобілістів про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2022р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3946/21 в порядку загального позовного провадження.

08.02.2022р. за вх. №3575/22 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, згідно якого останній просить суд зупинити провадження по дійсні справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 916/2715/21.

08.02.2022 за вх. №2-148/22 від Приватного підприємства „Н.А.Ш.Н.А.П. до суду надійшло клопотання про застосування заходу зустрічного забезпечення позову у справі № 916/3946/21 шляхом внесення Громадською організацією «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 1 008 441грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2022р. в задоволенні клопотання Приватного підприємства «Н.А.Ш.Н.А.П.» від 08.02.2022р. за вх. ГСОО 2-148/22 про зустрічне забезпечення позову по справу №916/3946/21 було відмовлено.

10.05.2022р. за вх. №7737/22 до суду від Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеську міську раду.

Ухвалою суду від 11.05.2022р. клопотання Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» від 10.05.2022р. за вх.№7737/22 про залучення третьої особи було задоволено, залучено до участі у справі, в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеську міську раду.

18.07.2022р. за вх. №13328/22 до суду від Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» надійшло клопотання про залучення співвідповідачів, згідно якого позивач просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідачів Виконавчий комітет Одеської міської ради, Крижанівську сільську раду Лиманського (раніше - Комінтернівського) району Одеської області, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Виконавчий комітет ІОжненської міської ради Одеського району Одеської області.

Ухвалою суду від 18.07.2022р. клопотання Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» від 18.07.2022р. за вх.№13328/22 було задоволено, залучено до участі у справі в якості співвідповідачів: Виконавчий комітет Одеської міської ради; Крижанівську сільську раду Лиманського району Одеської області; Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса); Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області.

Крім того відповідною ухвалою суду було задоволено заяву Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» від 08.02.2022р. за вх. ГСОО №3575/22 про зупинення провадження по справі, та провадження у справі № 916/3946/21 до набрання законної сили судового рішення по справі № 916/2715/21 було зупиненно.

08.09.2023р. за вх. №30968/23 до суду від Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» надійшло клопотання про поновлення провадження по даній справі у зв`язку з набрання законної сили судового рішення по справі № 916/2715/21.

Ухвалою суду від 18.09.2023р. провадження по справі №916/3946/21 було поновлено із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

06.10.2023р. за вх. №35371/23 до суду від Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» надійшло клопотання про заміну сторони одного з відповідачів у справі на його правонаступника, згідно якої останній просить суд замінити Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області на його правонаступника - Одеську районну державну адміністрацію Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2023р. заяву Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» від 06.10.2023р. за вх. №35371/23 про заміну сторони одного з відповідачів у справі на його правонаступника задоволено, замінено сторону у справі №916/3946/21 відповідача Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області на його правонаступника - Одеську районну державну адміністрацію Одеської області.

06.10.2021р. за вх.№35326/23 до суду від Виконавчого комітету Одеської міської ради надійшло клопотання в порядку ч.4 ст. 48 ГПК України про розгляд справи спочатку, яке судом протокольною ухвалою задоволено.

09.10.2023р. за вх. №35377/23 до суду від позивача надійшла заява про зупинення провадження по справі, згідно якої останній просить суд зупинити провадження по дійсній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/2788/23 за позовом Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» до Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» про зобов`язання вчинити певні дії.

Судом в задоволенні відповідного клопотання було відмовлено, з огляду на його необґрунтованість, оскільки останнім не доведено наявність об`єктивної неможливості розгляду справи №916/3946/21 до вирішення справи №916/2788/23.

20.11.2023р. за вх. №42248/23 до суду від позивача надійшла заява про зупинення провадження по справі, згідно якої останній просить суд зупинити провадження по дійсній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-2193/09/1570 за позовом Одеської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу №561-о/д від 20.10.2008р. та зобов`язання вчинити певні дії.

Судом відповідне клопотання було залишено без розгляду на підставі усного клопотання представника позивача заявленого в судовому засіданні 06.02.2024р.

29.01.2024р. за вх. №ГСОО 3871/24 до суду від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, в якій він просить суд прийняти його заяву про відмову до Приватного підприємства «Н.А.Ш.Н.А.П.» про скасування Свідоцтва про право власності № 51204333 на автостоянку № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1 -а, видане Одеським міським управлінням юстиції; визнання недійсним договорів, укладених між Приватним підприємством «Н.А.Ш.Н.А.П.» та Громадської організацією «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» а саме: договір купівлі-продажу № 910, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 21.04.2015 року, на підставі якого ГО «ОООА» продала ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.» 120/1000 частин автостоянки № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1; договір про поділ в натурі нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та припинення спільної часткової власності № 3476, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 16.11.2015 року, на підставі якого зареєстровано право власності на два окремих об`єкти за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1 за ГО «ОООА» та ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.»; договір купівлі-продажу № 929, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. 11.05.2018 року, на підставі якого за ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.» зареєстровано право власності на А частку нежитлової будівлі автостоянки № 41, загальною площею 135,4 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; договір купівлі-продажу № 831, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І. М. 11.05.2018 року, на підставі якого за ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.» зареєстровано право власності на А частку нежитлової будівлі автостоянки № 41, загальною площею 135,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; визнання за Громадською організацією Всеукраїнська спілка автомобілістів право власності на об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення автостоянки № 41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77В; автостоянка за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1; витребування з чужого незаконного володіння Приватного підприємства «Н.А.Ш.Н.А.П.» на користь Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» наступне нерухоме майно: будівлі автостоянки № 41, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; будівлі автостоянки № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Швигіна, буд. 1 та закрити провадження у справі в цій частині.

Ухвалою суду від 06.02.2024р. прийнято відмову Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» від частини позовних вимог до Приватного підприємства «Н.А.Ш.Н.А.П.» про скасування Свідоцтва про право власності № 51204333 на автостоянку № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1-а, видане Одеським міським управлінням юстиції; визнання недійсним договорів, укладених між Приватним підприємством «Н.А.Ш.Н.А.П.» та Громадської організацією «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» а саме: договір купівлі-продажу № 910, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 21.04.2015 року, на підставі якого ГО «ОООА» продала ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.» 120/1000 частин автостоянки № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1; договір про поділ в натурі нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та припинення спільної часткової власності № 3476, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 16.11.2015 року, на підставі якого зареєстровано право власності на два окремих об`єкти за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1 за ГО «ОООА» та ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.»; договір купівлі-продажу № 929, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. 11.05.2018 року, на підставі якого за ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.» зареєстровано право власності на А частку нежитлової будівлі автостоянки № 41, загальною площею 135,4 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; договір купівлі-продажу № 831, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І. М. 11.05.2018 року, на підставі якого за ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.» зареєстровано право власності на А частку нежитлової будівлі автостоянки № 41, загальною площею 135,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; визнання за Громадською організацією «Всеукраїнська спілка автомобілістів» право власності на об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення автостоянки № 41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77В; автостоянка за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1; витребування з чужого незаконного володіння Приватного підприємства «Н.А.Ш.Н.А.П.» на користь Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» наступне нерухоме майно: будівлі автостоянки № 41, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; будівлі автостоянки № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Швигіна, буд. 1.

Провадження у справі №916/3946/21 за позовом Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» до Приватного підприємства «Н.А.Ш.Н.А.П.» про скасування Свідоцтва про право власності № 51204333 на автостоянку № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1 -а, видане Одеським міським управлінням юстиції; визнання недійсним договорів, укладених між Приватним підприємством «Н.А.Ш.Н.А.П.» та Громадської організацією «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» а саме: договір купівлі-продажу № 910, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 21.04.2015 року, на підставі якого ГО «ОООА» продала ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.» 120/1000 частин автостоянки № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1; договір про поділ в натурі нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та припинення спільної часткової власності № 3476, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 16.11.2015 року, на підставі якого зареєстровано право власності на два окремих об`єкти за адресою: м. Одеса, вул. Швигіна, буд. 1 за ГО «ОООА» та ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.»; договір купівлі-продажу № 929, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. 11.05.2018 року, на підставі якого за ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.» зареєстровано право власності на А частку нежитлової будівлі автостоянки № 41, загальною площею 135,4 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; - договір купівлі-продажу № 831, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І. М. 11.05.2018 року, на підставі якого за ПП «Н.А.Ш.Н.А.П.» зареєстровано право власності на А частку нежитлової будівлі автостоянки № 41, загальною площею 135,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; визнання за Громадською організацією «Всеукраїнська спілка автомобілістів» право власності на об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення автостоянки № 41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77В; автостоянка за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1; витребування з чужого незаконного володіння Приватного підприємства «Н.А.Ш.Н.А.П.» на користь Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» наступне нерухоме майно: будівлі автостоянки № 41, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; будівлі автостоянки № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Швигіна, буд. 1. було закрито.

Крім того відповідною ухвалою суду, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 29.12.2021р. якою заборонено усім державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та органів державної влади, іншим суб`єкта реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, відкриття та закриття розділів у реєстрі, внесення змін до реєстру тощо) в частині об`єктів нерухомого майна: що перебувають у власності Приватного підприємства «Н.А.Ш.Н.А.П.» (код ЄДРПОУ 38295050, Адреса: м. Одеса, вул. Швигіна Генерала, буд. 1-А): будівлі автостоянки № 41, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 77В/1; будівлі автостоянки № 1, за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1-А були скасовані.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2024р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

08.02.2022р. за вх. №3571/22 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

10.05.2022р. за вх.№7740/22 до суду від позивача відповідь на відзив, згідно якої позивач вважає що заперечення відповідача 1 є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

28.11.2023р. за вх. №43640/23 до суду від відповідача 5 надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

13.12.2023р. за вх. №45118/23 до суду від відповідача 6 надійшли письмові пояснення, згідно яких останній просить суд в задоволенні позову відмовити.

26.04.2024р. за вх. №17165/24 та 16.05.2024р. за вх. №19734/24 до суду від Одеської районної державної адміністрації Одеської області надходили клопотання ро розгляд справи за відсутності представника відповідача 2.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

При цьому суд зазначає, що в судове засідання в якому було проголошено вступну та резолютивну частину рішення представник позивача не з`явився, про причини не з`явлення суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи позивача був повідомлений належним чином, що підтверджується Довідкою суду про доставку електронного документа вих. 916/3946/21/31895/24 від 13.05.2024, згідно якої Документ в електронному вигляді "Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики" від 10.05.24 по справі № 916/3946/21 (суддя Погребна К.Ф.) було надіслано одержувачу Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" в його електронний кабінет, та документ доставлено до електронного кабінету 10.05.24р о 23:15.

Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/3946/21 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 16 квітня 1974 року № 193 затверджено Статут Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів, яке було засноване на установчому з`їзді товариства 30 січня 1974 року. В подальшому, на IV з`їзді Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів, що відбувся 8 грудня 1989 року, прийнято рішення про перетворення Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів в Українську республіканську спілку автомобілістів, у зв`язку з чим Постановою Ради Міністрів УРСР від 26 вересня 1990 року № 290 зареєстрований Статут Української республіканської спілки автомобілістів, вищезазначена Постанова від 16 квітня 1974 року № 193 втратила чинність.

26 листопада 1992 року на підставі Постанови Верховної Ради України Про порядок введення в дію Закону України Про об`єднання громадян від 16 червня 1992 року Українська республіканська спілка автомобілістів перереєструвалася в Міністерстві юстиції України як Всеукраїнська громадська організація із внесенням термінологічних змін у назву, а саме - Українська республіканська спілка на Всеукраїнську спілку автомобілістів. При цьому рішення про ліквідацію однієї організації та створення нової не приймалося.

Позивач зазначає, що всі три вищезгадані назви (Українське республіканське добровільне товариство автомотолюбителів, Українська республіканська спілка автомобілістів, Всеукраїнська спілка автомобілістів) належать одній і тій же організації - Всеукраїнській спілці автомобілістів, яка зареєстрована в установленому законом порядку, шляхом затвердження і реєстрації її Статуту у 1974 р.

Наводячи положення Статуту від 1974 р., позивач вкаузє, що Громадська організація Всеукраїнська спілка автомобілістів створювалась за територіальним принципом, а Громадська організація Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів код ЄДРПОУ 05508766, яка на сьогоднішній день змінила назву на Громадська організація Одеська обласна організація автомобілістів (відповідач-1) є також місцевим осередком Громадської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів.

Як вказує позивач, що на даний час Одеський осередок позиціонує себе як самостійну громадську організацію, яка не залежить від ГО ВСА й разом з тим зареєструвала за собою право власності на всі об`єкти нерухомості, які можуть належати організації виключно на праві оперативного управління, а саме: нежитлові приміщення автостоянки № 54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а, зареєстровані за ГО « 000А» на підставі свідоцтва про право власності на об?єкт нерухомого майна № б/н від 17.05.2002 року, виданого Крижанівською Сільською радою Комінтернівського району Одеської області; громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іхака Рабіна, 28-а, зареєстрований за ГО «ОООА» на підставі інформаційної довідки №2971-1/06-20 від 03.06.2020 року, виданої ТОВ «Нове бюро технічної інвентаризації» та рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів трудящих № 799 від 18.12.1969 року, № 737 від 20.09.1979 року, № 470 від 21.06.1979 року, №503 від 17.07.1980 року; нежитлові приміщення автостоянки №12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж, зареєстровані за ГО «ОООА» на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів трудящих №737 від 20.09.1979 року, листа Міністерства юстиції України №11-65-44 від 21.02.1994 року та технічного паспорта; нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. 101, зареєстровані за ГО «ОООА» на підставі рішення Виконавчого комітету Кілійської районної ради народних депутатів №175 від 15.05.1986 року та технічного паспорта; нежитлові приміщення автостоянки №41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77В/1, зареєстровані за ГО «ОООА» на підставі висновку ФОП Куриленко С.О. №418-17 від 03.11.2017 року та технічного паспорта; автостоянка за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1, зареєстрована за ГО «ОООА» на підставі договору про поділ в натурі нерухомого майна №3476 від 06.11.2015 року та Розпорядження Малиновської державної адміністрації №503/01-06 від 01.10.2015 року; нежитлові будівлі автостоянки №19 за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, буд. 23/1, зареєстровані за ГО «ОООА» на підставі свідоцтва про право власності серії САС №634017 від 23.04.2009 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради; нежитлові приміщення автостоянки №38 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, 4-0, зареєстровані за ГО «ОООА» на підставі свідоцтва про право власності серії САС №637300 від 02.04.2009 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради; нежитлові приміщення автостоянки №42 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд. 103/1, зареєстровані за ГО «ОООА» на підставі свідоцтва про право власності серії САС №637297 від 30.03.2009 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради; нежитлові приміщення автостоянки №36 за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 16/1, зареєстровані за ГО «ОООА» на підставі свідоцтва про право власності серії

СА №637281 від 02.04.2009 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради; нежитлові приміщення автостоянки №35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28, зареєстровані за ГО «ОООА» на підставі свідоцтва про право власності серії САС №634016 від 23.04.2009 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської

ради; нежитлові будівлі автостоянки №40 за адресою: Одеська обл., м. Южне,

вул. Будівельників, буд. 32, зареєстровані за ГО «ОООА» на підставі свідоцтва про право власності № 1315 від 19.02.2009 року, виданого Виконавчим комітетом Южненської міської ради; нежитлові приміщення автостоянки №24 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної сотні, 36/1, зареєстровані за ГО «ОООА» на підставі висновку №002196 від 19.09.2019 року, виданого ТОВ «ПРОФ БТІ», свідоцтва про право власності серії САС №637301 від 02.04.2009 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради та технічного паспорта.

Позивач вказує, що Громадська організація Одеська обласна організація автомобілістів незаконною зміною редакцій статуту відокремилась від Громадської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів.

Так, як зазначає позивач, Громадська організація Одеська обласна організація автомобілістів була створена як регіональне представництво Громадської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів.

Відповідно до положень статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів від 1992 року (затвердженого постановою з`їзду Української республіканської спілки автомобілістів від 8 грудня 1992 року, зареєстрованого 26.11.1992 Міністерством юстиції України):

-Всеукраїнська спілка автомобілістів /надалі Спілка/ є громадською організацією, що об`єднує на добровільних засадах громадян власників особистих автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян любителів автомототехніки (пункт 1.1.);

-Спілка та її регіональні організації є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банку, мають свої печатки, штампи і символіку, зразки яких затверджуються президією Центральної ради та реєструються в установленому законом порядку; мають бланки із своїм найменуванням. Регіональні організації в своїй діяльності керуються своїми статутами/положеннями/, які не суперечать статуту Спілки і реєструються в установленому порядку (пункт 1.3.);

-місцевими організаціями спілки є первинні, міські і районні організації. Вони входять до складу обласних, Київської та Севастопольської міських організацій, які після реєстрації у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи (пункт 5.1.);

-для утримання апарату Центральної ради Спілки, а також для проведення централізованих заходів місцеві ради відраховують у розпорядження Центральної ради Спілки кошти від вступних і членських внесків, частини надходження від господарської та інших видів комерційної діяльності, здійснюваних радами або їх структурними підрозділами (пункт 6.6).

28.12.1992 постановою президії Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів №34 затверджено статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. 26.01.1993 вказаний статут зареєстровано в Одеській обласній державній адміністрації.

18.07.1995 Центральною радою Всеукраїнської спілки автомобілістів затверджено зміни до вказаного статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (зміни та доповнення узгоджені з Управлінням юстиції в Одеській області 27.08.1995).

Із положень статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції 1995 року вбачається, що:

-Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів /надалі обласна організація Спілки/ є структурним підрозділом вищевказаної Спілки, яка об`єднує на добровільних засадах громадян власників автомобілів і мотоциклів, саморобних конструкторів і реставраторів старовинних засобів, а також інших громадян любителів автомототехніки (пункт 1.1.);

-обласна організація Спілки здійснює свою діяльність у відповідності до Конституції України, діючого законодавства, статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів і даного статуту, діє на основі добровільності, рівноправності членів Спілки автомобілістів, самоокупності, гласності і законності (пункт 1.2.);

-обласна організація Спілки є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, зразки яких затверджуються президією Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів і реєструються в установленому законом порядку, бланки зі своїм найменуванням. Структурні підрозділи у своїй діяльності керуються своїми статутами і положеннями, які не суперечать статутам Всеукраїнської і обласної організації Спілки і реєструються у встановленому законом порядку після їх затвердження президією обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, статут Одеської обласної організації після затвердження президією Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів реєструється в Управлінні юстиції Одеської області (пункт 1.3.);

-всі будинки, будівлі, обладнання, транспортні засоби, оборотний капітал, цінні папери та інше майно, що знаходиться на балансі обласної організації Спілки, являється власністю Всеукраїнської спілки автомобілістів. Обласна організація Спілки користується вказаним майном на правах повного господарського відання. Право власності Всеукраїнської спілки автомобілістів реалізує її вищий статутний орган з`їзд в порядку, передбаченому законодавством України. Всі питання, пов`язані з реалізацією права власності на майно, що знаходиться на балансі обласної організації Спілки, вирішуються Всеукраїнською спілкою автомобілістів (пункт 6.4.);

-зміни і доповнення до цього статуту має право вносити конференція обласної організації Спілки, з наступним затвердженням Центральною радою (розділ VII).

У 2000 році зареєстровано нову редакцію статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів, відповідно до якого:

-діяльність Спілки поширюється на територію всієї України. Організація Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські організації є структурними осередками Спілки і мають статус юридичної особи, в своїй діяльності керуються своїми статутами, які не суперечать статуту Спілки, і реєструються в установленому порядку після їх затвердження президією Центральної ради. Вони несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах коштів і майна, що знаходяться в їхньому господарському віданні (пункт 1.3.);

-Спілка будується за територіальним принципом. Первинні організації Спілки створюються за місцем роботи і навчання, за місцем проживання та організованого зберігання транспортних засобів. Первинні організації об`єднуються в районні, міські організації за територіальністю. Районні та міські організації входять до складу організації Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій, які становлять Спілку (пункт 4.1.);

-місцевими організаціями Спілки є первинні, районні, міські, обласні організації та організація Автономної Республіки Крим. Міські, районні, та первинні організації Спілки у своїй діяльності керуються статутом Спілки, статутами організації Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій та своїми положеннями, які затверджуються президіями вищестоящих рад (пункт 6.1.);

-кожен член Спілки не має права власності на долю майна Спілки. Власником майна є Спілка у цілому. Організація Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські організації, створені Спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно Спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління (пункт 7.4.);

-від імені Спілки управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться в господарському віданні організації Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій, створених Спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів організації Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій (пункт 7.6.);

-на утримання апарату Центральної ради Спілки, а також для проведення централізованих заходів місцеві організації та підприємства Спілки відраховують у розпорядження Центральної ради Спілки кошти в порядку і розмірах, встановлених Центральною радою (пункт 7.8).

21.11.2000 постановою президії Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів затверджено статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів у новій редакції, згідно із положеннями якого:

-Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є місцевим осередком всеукраїнської громадської організації - Всеукраїнської спілки автомобілістів, що на добровільних засадах об`єднує громадян власників особистих автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян любителів автомототехніки (пункт 1.1.);

-обласна організація Спілки здійснює свою діяльність у відповідності до Конституції України, Закону України Про об`єднання громадян, чинного законодавства, статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів і цього статуту, діє на основі добровільності, рівноправності членів Спілки, самоврядування та гласності, самофінансування та самоокупності (пункт 1.2.);

-обласна організація Спілки у своїй діяльності керується своїм статутом, який не суперечить статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів, і реєструється у встановленому порядку після його затвердження президією Центральної ради. Вона несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах коштів і майна, що знаходяться в її господарському віданні (пункт 1.3.);

-власністю Спілки є будівлі і споруди, обладнання, транспортні засоби, цінні папери та інше майно, придбане на власні кошти чи на інших підставах, які не заборонені законом для виконання статутних завдань (пункт 6.3.);

-кожен член Спілки не має права власності на долю майна Спілки. Власником майна є Спілка у цілому. Обласна організація Спілки, створені Спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно Спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління. Від імені Спілки управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться у господарському віданні обласної організації Спілки, створених Спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів обласної організації Спілки (пункт 6.4.);

-зміни і доповнення до цього статуту має право вносити конференція обласної організації Спілки, з наступним затвердженням Центральною радою Спілки (розділ 7).

16.05.2001 постановою Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів затверджено статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, відповідно до якого:

-Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є місцевим осередком всеукраїнської громадської організації - Всеукраїнської спілки автомобілістів, що на добровільних засадах об`єднує громадян - власників особистих автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян - любителів автомототехніки (пункт 1.1.);

-обласна організація Спілки у своїй діяльності керується своїми статутом, який не суперечать с Всеукраїнської спілки автомобілістів татуту ВСА, і реєструється у встановленому порядку після його затвердження президією Центральної ради. Вона несе відповідальність по своїм зобов`язанням в межах коштів і майна, що знаходяться в її господарському віданні (пункт 1.3.);

-кожен член спілки не має права власності на долю майна спілки. Власником майна є спілка у цілому. Обласна організація спілки, створені спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно Спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління. Від імені Спілки управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться в господарському віданні обласної організації спілки, створених Спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів обласної організації Спілки (пункт 6.4.);

31.05.2007 ІХ з`їздом Всеукраїнської спілки автомобілістів затверджено статут Всеукраїнської спілки автомобілістів у новій редакції, яким передбачено, що:

-Спілка будується за територіальним принципом (пункт 4.1.);

-місцевими осередками Спілки є первинні, районні, міські, обласні та Кримська республіканські організації (надалі організації). Усі вони у своїй діяльності керуються статутом Спілки. Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міські організації керуються також своїми статутними документами, які приймаються відповідними конференціями, не суперечать статуту Спілки, затверджуються президією Центральної ради та реєструються у встановленому порядку, а міські, районні та первинні організації положеннями, які затверджуються президіями вищих рад (пункт 4.2.);

-рішення про створення та ліквідацію первинних і районних організацій затверджується президією відповідної вищої ради (пункт 4.6.);

-кожен член Спілки не має права власності на долю майна Спілки. Власником майна є Спілка у цілому. Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міські організації, створені Спілкою госпрозрахункові установи, навчальні заклади та підприємства використовують майно Спілки на правах оперативного управління (пункт 7.3.);

-від імені Спілки розпорядження управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться в оперативному управлінні Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій, госпрозрахункових установ, організацій та підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів відповідних організацій (пункт 7.4.);

-на утримання апарату Центральної ради Спілки, а також для проведення централізованих заходів, місцеві організації, створені Спілкою госпрозрахункові установи, навчальні заклади та підприємства, відраховують у розпорядження Центральної ради Спілки кошти в порядку і розмірах, встановлених президією Центральної ради (пункт 7.6.);

-ліквідація Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій здійснюється за рішенням відповідної конференції, затвердженим президією Центральної ради, а у випадках самоліквідації за рішенням президії Центральної ради (пункт 9.2).

Позивач наголошує, що із аналізу норм статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакціях від 1992 року, 2000 року, 2007 року та статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакціях від 1995 року, 2000 року, 2001 року є очевидним, що: 1)Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є місцевим осередком Всеукраїнської спілки автомобілістів; 2)все майно, що перебуває на балансі Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів належить Всеукраїнській спілці автомобілістів, а обласна організація має право тільки оперативного управління всім наявним на балансі майном; 3)статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів не може суперечити статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів; 4)будь-які зміни до установчих документів Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів затверджуються Центральною радою Всеукраїнської спілки автомобілістів; 5) Одеська обласна організація автомобілістів Всеукраїнської спілки автомобілістів здійснює відрахування на утримання Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів.

Відповідно до положень статуту Громадської організації Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції від 2008 року, затвердженою 26.09.2008 ХV (позачерговою) конференцією Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів:

-Громадська організація Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (надалі обласна організація) є об`єднанням громадян власників автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян учасників дорожнього руху та любителів автомототехніки. Одеська обласна організація Добровільного товариства автомотолюбителів була створена згідно постанови Ради Міністрів УРСР від 11 травня 1973 року, та рішення виконкому Одеської обласної ради народних депутатів від 31 травня цього ж року. 30 жовтня 1973 року відбулась перша (установча) конференція Одеської обласної організації товариства автомотолюбителів, на якій були сформовані її керівні та робочі органи, обрані делегати на перший установчий з`їзд Українського добровільного товариства автомотолюбителів. У зв`язку з прийняттям Закону України Про об`єднання громадян в червні 1992 року, 26 січня 1993р. Одеською обласною державною адміністрацією був зареєстрований статут громадської організації Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. В подальшому 14 грудня 1994 та 21 квітня 2000 до Статуту вносились зміни та доповнення, які затверджувались президією Центральної ради та погоджувались в Управлінні юстиції Одеської області. При цьому рішення про ліквідацію однієї організації та створення нової не приймались. Всі вищенаведені назви належать одній і тій же організації Одеській обласній організації ВСА (пункт 1.1.);

-обласна організація є самостійною юридичною особою відповідно до законодавства України, є самостійним учасником цивільних відносин, не перебуває у організаційній, фінансовій, господарській чи будь якій іншій юридичній залежності від інших юридичних осіб, має самостійний баланс та рахунки у банках. За організаційно-правовою формою обласна організація є самостійною громадською організацією (пункт 1.2.);

-обласна організація здійснює свою діяльність у відповідності до Конституції України, Закону України Про об`єднання громадян, чинного законодавства і цього Статуту, діє на основі добровільності, рівноправності членів Обласної спілки самоврядування та гласності, самофінансування та самоокупності (пункт 1.3.);

-обласна організація у своїй діяльності керується статутом, реєструється в органах юстиції у встановленому порядку і набуває статусу юридичної особи. Несе відповідальність за своїми зобов`язаннями у межах коштів і майна, що знаходяться в її приватній власності та господарському віданні, управлінні та розпорядженні. Діяльність Обласної організації поширюється на територію Одеської області (пункт 1.4.);

-власником майна є Обласна організація у цілому (пункт 6.4.);

-зміни і доповнення до цього статуту вносяться конференцією обласної організації (пункт 7.1.).

На переконання позивача, затвердженням нової редакції статуту в редакції 2008 року Громадська організація Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів самовільно відокремилась від Громадської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів та присвоїла нерухоме майно, що на праві власності належало Громадській організації Всеукраїнська спілка автомобілістів.

Позивач також зазначає, що після реєстрації Громадської організації Одеська обласна організація автомобілістів як відокремленої від Громадської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів юридичної особи, Громадська організація Одеська обласна організація автомобілістів фактично отримала право на самостійне управління майном, зокрема й на розпорядження нерухомістю без згоди президії Центральної ради Громадської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, як того передбачали статути в редакції до 2008 року.

За посиланнями позивача, 19 лютого 2002 року Овідіопольською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №99 про визнання права власності на об?єкти нерухомого майна автостоянок №№ 19, 24, 36, 38, 39, 41, 42 за Одеською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів, яким на підставі листа ГО «ОООА» №15 від 18.02.2002 року визнано право власності за Одеською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів на об`єкти нерухомого майна автостоянок №№ 19, 24, 36, 38, 39,41, 42, які розташовані в с. Мізікевича на землях Таїровської селищної ради Овідіопольського району, що знаходяться на її балансі, згідно переліку.

Згідно п. 6.4. Статуту ГО «ОООА» в редакції від 2001 року (діяла до 2008 року) кожен член спілки не має права власності на долю майна спілки. Власником майна є спілка у цілому. Обласна організація спілки, створені спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно Спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління. Від імені Спілки управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться в господарському віданні обласної організації спілки, створених Спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів обласної організації Спілки.

У відповідності до вказаної норми статуту як вказує позивача вбачається, що ГО «ОООА» на час прийняття оскаржуваного розпорядження не мала права на оформлення у власність нежитлових приміщень, адже є місцевим осередком ГО «ВСА», що прямо передбачено діючим на той час статутом організації, більше того, виключно позивач може бути власником нерухомого майна, та передавати таке майно у оперативне управління своїм місцевим осередкам.

Отже на переконання позивача, Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №99 від 19.02.2002 року не може вважатись законним та таким, що відповідає нормам чинного на той час законодавства, адже суперечить статутним документам ГО «ОООА», яка не могла бути власником нерухомого майна, адже є місцевим осередком ГО «ВАС».

Позивач зазначає, що на даний час стало відомо, що на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації ГО «ОООА» отримала свідоцтва про право власності на об?єкти нерухомого майна, а саме: ??Свідоцтво про право власності на об?єкти нерухомого майна автостоянки №19, видане виконкомом Таїровської селищної ради 27.02.2002 року, зареєстроване в Овідіопольському бюро технічної інвентаризації за №23; Свідоцтво про право власності на об?єкти нерухомого майна автостоянки №24 видане виконкомом Таїровської селищної ради 27.02.2002 року, зареєстроване в Овідіопольському бюро технічної інвентаризації за №22; Свідоцтво про право власності на об?єкти нерухомого майна автостоянки №36 видане виконкомом Таїровської селищної ради 27.02.2002 року, зареєстроване в Овідіопольському бюро технічної інвентаризації за №27; Свідоцтво про право власності на об?єкти нерухомого майна автостоянки №38 видане виконкомом Таїровської селищної ради 27.02.2002 року, зареєстроване в Овідіопольському бюро технічної інвентаризації за №26; Свідоцтво про право власності на об?єкти нерухомого майна автостоянки №39 видане виконкомом Таїровської селищної ради 27.02.2002 року, зареєстроване в Овідіопольському бюро технічної інвентаризації за №24; Свідоцтво про право власності на об`єкти нерухомого майна автостоянки №41 видане виконкомом Таїровської селищної ради 27.02.2002 року, зареєстроване в Овідіопольському бюро технічної інвентаризації за №28; Свідоцтво про право власності на об?єкти нерухомого майна автостоянки №42 видане виконкомом Таїровської селищної ради 27.02.2002 року, зареєстроване в Овідіопольському бюро технічної інвентаризації за №25;

В подальшому, як вказує позивач, на підставі вказаних свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна та у зв`язку із зміною назви організації, ГО «ОООА» звернулась до Одеської міської ради з метою заміни вказаних вище свідоцтв та надала статут в редакції від 2008 року та протокол XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації ВСА та на підставі наведених документів, Одеська міська рада видала ГО «ОООА» такі свідоцтва про право власності: Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 19 серії CAC № 634017 від 23.04.2009 року; Свідоцтво про право власності на автостоянку № 24 серії САС №637801 від 02.04.2009 року; Свідоцтво про право власності на автостоянку №36 серії САС №637281 від 02.04.2009 року; Свідоцтво про право власності на автостоянку № 38 серії САС №637300 від 02.04.2009 року; Свідоцтво про право власності на автостоянку №39 серії САС №637299 від 02.04.2009 року; Свідоцтво про право власності на автостоянку №41 серії САС №637298 від 02.04.2009 року; Свідоцтво про право власності на автостоянку №42 серії САС №637297 від 30.03.2009 року.

Позивач наголошує, що зазначені свідоцтва про право власності на нерухоме майно видані ГО «ОООА» незаконно та без належних правових підстав, оскільки всі вказані вище свідоцтва про право власності на автостоянки видані на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №99 від 19.02.2002 року, яке суперечить нормам чинного на той час законодавства та підлягає скасуванню, ГО «ОООА» не має права бути власником нерухомого майна, адже у відповідності то своїх статутних документів, які були чинними станом на 2002 рік, коли ГО «ОООА» вперше набула право власності на спірне майно, Відповідач-1 не наділений повноваженнями щодо володіння нерухомим майном, адже будучи місцевим осередком ГО «ВСА» Відповідач-1 має право виключно на праві оперативного управління користуватись нерухомим майном, а власником такого майна є ГО «ВСА» та підставами видачі вже Одеською міською радою свідоцтв про право власності на автостоянки, є, зокрема, протокол XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008 року та Статут Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», зареєстрований Головним Управлінням юстиції в Одеській області від 27.03.2009 р. № 174-о/д, які прийняті незаконно, та оскаржуються ГО ВСА» в суді (справа №916/2715/21 за позовом Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» до Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом від 26.09.2008 року).

Позивач вказує, що ГО «ОООА» 17.05.2002 року отримано свідоцтво про право власності на об?єкт нерухомого майна нежитлові приміщення автостоянки №54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а, видане Крижанівською Сільською радою Комінтернівського району Одеської області на підставі рішення виконкому Крижанівської сільської ради №71 від 17.05.2002 року. На звороті вказано свідоцтва наявний реєстраційний напис «зазначений в цьому документі об?єкт нерухомого майна - Автомобільна стоянка №54 зареєстрований Комінтернівським бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності за Одеською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів». 3 огляду на зазначене свідоцтво про право власності вбачається, що вказана автостоянка не перебувала на праві власності у Віповілача-1, а є об`єктом колективної власності, що на думку позивача, виключає можливість реєстрації даного об?єкта нерухомого майна за спілкою одноособово.

Також, як зазначає позивач, на автостоянку №1 за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1, ГО «ОООА» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 19128094 від 17.03.2014 року, виданий Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, яке на переконання позивача також видано незаконно, адже вказана вище стоянка є майном ГО «ВСА», та не може знаходитись у власності її місцевого осередку, яким є Відповідач-1.

За посиланнями позивача, 3 квітня 2009 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради ГО «ОООА» видано свідоцтва про право власності серії САС №634016 на нежитлові приміщення автостоянки №35 за адресою: м. Одеса, вул. Іхака Рабіна, 28. У зазначеному свідоцтві вказано, що останнє видане на підставі Статуту ГО «Одеська обласна організація ВСА», зареєстрованого Головним Управлінням юстиції в Одеській області від 27.03.2009 р. №174-0/д, протоколу XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008 року, замість рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2006 року по справі № 9/430-05-11867, зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» від 25.01.2006 року. Однак, як вказує позивач, зазначений протокол та статут оскаржується у рамках справи № 916/2715/21 за позовом Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» до Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом від 26.09.2008 року, адже прийняті без погодження з Центральною радою ГО «ВСА», а статут ГО «ОООА» без такого погодження не міг бути зареєстрований взгалі.

19 лютого 2009 року Виконавчим комітетом Южненської міської ради ГО «ОООА» видано свідоцтво про право власності №1315 на нерухоме майно - виробничі споруди автостоянки №40 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, буд. 32, видане на підставі рішення виконкому Южненської міської ради Nє 1624 від 12.02.2009 року.

Проте, як вказує позивач, зазначене рішення не є підставою набуття права власності, адже згідно рішення виконкому Южненської міської ради №1624 від 12.02.2009 року автостоянці №40 надано поштову адресу та вирішено оформити право власності за ГО «ООА» на вказаний об?єкт нерухомості. Жодних відомостей щодо правовстановлюючих документів у вказаному рішенні не міститься та невідомо про їх наявність у ГО «ОООА» взагалі.

Крім того, позивач посилаючись на положення ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» заявляє вимоги про скасування рішень державних реєстраторів, на підставі яких за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянок, а саме: Рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Лисененко Світлани Ігорівни №58398158 від 27.05.2021 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки №54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а; Рішення державного реєстратора Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни №52955102 від 03.07.2020 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іхака Рабіна, 28-а; Рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни №45905291 від 12.03.2019 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки №12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж; Рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, №40720334 від 19.04.2018 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ; Рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича № 39482500 від 02.02.2018 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки №41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77B; Рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Папуч Юрія Віталійовича, №28150791 від 09.02.2016 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на автостоянку за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Швигіна, буд. 1; Рішення державного реєстратора державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори Лангольф Юлії Давидівни, № 1551607 від 10.04.2013 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові будівлі автостоянки №19 за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, буд. 23/1; Рішення державного реєстратора державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори Лангольф Юлії Давидівни № 1369831 від 03.04.2013 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки №38 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, 4-0; Рішення державного реєстратора державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори Лангольф Юлії Давидівни №1363329 від 03.04.2013 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 42 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд. 103/1; Рішення державного реєстратора державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори Лангольф Юлії Давидівни №1088014 від 22.03.2013 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки №36 за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 16/1; Рішення державного реєстратора державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори Лангольф Юлії Давидівни №1087599 від 22.03.2013 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28; Рішення державного реєстратора від 24.02.2009 року, на підставі якого за ГО «ООА» зареєстровано право власності на нежитлові будівлі автостоянки №40 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, буд. 32.

Так позивач вказує, рішення державних реєстраторів, стосовно права власності ГО «ОООА» на об`єкти: нежитлові приміщення автостоянки № 54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а; громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а; нежитлові приміщення автостоянки №12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж; нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. 101; нежитлові приміщення автостоянки №41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77В/1; нежитлові будівлі автостоянки №19 за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, буд. 23/1; нежитлові приміщення автостоянки № 38 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, 4-0; нежитлові приміщення автостоянки №42 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд. 103/1; нежитлові приміщення автостоянки №36 за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 16/1; нежитлові приміщення автостоянки №35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна,28; нежитлові будівлі автостоянки №40 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, буд. 32 підставами набуття власності на які є свідоцтва про право власності на нерухоме майно, підлягають скасуванню оскільки підстави набуття права власності, а саме свідоцтва видані з порушенням норм чинного законодавства, про що зазначено вище.

Крім того, позивач вказує що громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а, зареєстрований за ГО «ОООА» згідно рішення державного реєстратора Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни №52955102 від 03.07.2020 року, на підставі інформаційної довідки №2971-1/06-20 від 03.06.2020 року, виданої ТОВ «Нове бюро технічної інвентаризації» та рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів трудящих №799 від 18.12.1969 року, №737 від 20.09.1979 року, №470 від 21.06.1979 року, №503 від 17.07.1980 року.

Інформаційна довідка №2971-1/06-20 від 03.06.2020 року, видана ТОВ «Нове бюро технічної інвентаризації» містить виключно відомості про технічний стан об?єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Іхака Рабіна, 28-А, та жодним чином не підтверджує право власності ГО «ОООА» на вказані господарські будівлі та споруди.

При цьому, позивач наголошує, що будь-якого із документів передбачених ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» для реєстрації права власності на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а ГО «ОООА» реєстратору не надала, інших документів, які підтверджують набуття права власності на вказаний об?єкт також надано не було, з огляду на що Позивач обґрунтовано вважає, що рішення державного реєстратора Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни №52955102 від 03.07.2020 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а є протиправним та має бути скасоване.

Нежитлове приміщення автостоянки №12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж, зареєстровані за ГО «ОООА» згідно рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової ОльгиСтаніславівни №45905291 від 12.03.2019 року, на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів трудящих №737 від 20.09.1979 року, листа Міністерства юстиції України №11-65-44 від 21.02.1994 року та технічного паспорта.

Позивач вказує, що Відповідач-1 не надав реєстратору жодного правовстановлюючого документа на автостоянку № 12, з огляду на що рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни №45905291від 12.03.2019 року, на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на приміщення автостоянки №12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 1 є протиправним та має бути скасоване судом.

Також, як зазначає позивач, нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. 101, зареєстровані за ГО «ОООА» згідно рішення державного ресстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича №40720334 від 19.04.2018 року, на підставі рішення Виконавчого комітету Кілійської районної ради народних депутатів №175 від 15.05.1986 року та технічного паспорта, проте правовстановлюючих документів на вказані будівлі Відповідач-1 реєстратору не надав, а зазначене рішення не є достатньою підставою для реєстрації права власності на об?єкт нерухомості, що свідчить про протиправність рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, №40720334 від 19.04.2018 року на підставі якого за ГО «ОООА» зареєстровано право власності на нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. 101, та необхідність його скасування.

Нежитлові приміщення автостоянки № 41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77В/1, зареєстровані за ГО «ОООА» згідно рішення державного рестрації» Іскрова Олега Вікторовича №39482500 від 02.02.2018 року, на підставі висновку ФОП Куриленко С.О. №418-17 від 03.11.2017 року та технічного паспорта.

Поряд з цим позивач вказує, що з огляду на відсутність всіх передбачених законодавством документів, що є підставою реєстрації права власності на об`єкт створений в результаті поділу є очевидним що рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича №39482500 від 02.02.2018 року на підставі якого зареєстровано право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77B/1 є протиправним та має бути скасоване судом.

У відповідності до діючого на даний час статуту ГО ВСА (в редакції від 2020 року) власником майна є Спілка у цілому, Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міські організації, створені Спілкою, госпрозрахункові установи, навчальні заклади та підприємства використовують майно Спілки на правах оперативного управління.

З огляду на викладене, як вказує позивач, вбачається, що саме ГО «ВСА» є власником всього майна, яке перебуває на балансі місцевого осередку - ГО «ОООА», а саме: нежитлові приміщення автостоянки №54 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28а; громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28-а; нежитлові приміщення автостоянки №12 за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172Ж; нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Кілійський р., м. Кілія, вул. Миру, буд. нежитлові приміщення автостоянки № 41 за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 77В/1; ??нежитлові будівлі автостоянки № 19 за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, буд. 23/1; нежитлові приміщення автостоянки № 38 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, нежитлові приміщення автостоянки № 42 за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд. 103/1; нежитлові приміщення автостоянки № 36 за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 16/1; нежитлові приміщення автостоянки № 35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28; нежитлові будівлі автостоянки №40 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Будівельників, буд. 32.

Оскільки право власності ГО «ВСА» не визнається її місцевим осередком - ГО «ВСА», яка зареєстровала за собою право власності на всі об?єкти нерухомості, що перебували на праві оперативного управління у ГО «ОООА», то є очевидним, що у Позивача є підстави для звернення до суду із даним позовом з метою захисту свого права власності.

При цьому, позивач наголошує що ГО «ВСА» на даний час є власником спірного нерухомого майна, а Відповідач у справі в порушення норм чинного законодавства набув права власності на всі вказані вище споруди, з урахуванням чого позивач вважає що заявлені ним вимоги щодо щодо витребування належного майна із власності Відповідачів є обґрунтованими та повинні бути задоволені судом, адже будучи реальним власником зазначеної нерухомості Спілка позбавлена права на користування та розпорядження всім нерухомим майном, що є його законною власністю.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Громадська організація „Всеукраїнська спілка автомобілістів звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позивом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки від порушення його прав.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивача, останній скористався певним рядом способів свого захисту, а саме: визнання протиправним та скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації; скасування свідоцтв про право власності на спірне нерухоме майно; скасування рішень державних реєстраторів щодо спірного майна; припинення права власності відповідача на спірне майно; визнання права власності на спірне нерухоме майно; витребування майна з чужого незаконного володіння.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі №904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

В постанові Касаційний Господарський суд у складі Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 922/2589/19 зазначено наступну правову позицію: належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див., зокрема, пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. ЄСПЛ у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» («Chahal v. the United Kingdom», заява № 22414/93, § 145) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02, § 75)).

Отже, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» ЄСПЛ зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Конституційний Суд України в пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Звідси ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

В постанові Велика Палата Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 911/3681/17 викладено наступну правову позицію: «Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.»

Отже, суд зазначає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації, скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно не є ефективним способом захисту прав позивача в рамках даної справи, оскільки не призводять до поновлення його потенційно порушених прав.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 21.04.2021 року у справі № 727/4168/17 зазначив, що при оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Ефективним способом захисту, який забезпечуватиме відновлення порушеного переважного права, є позов про переведення прав та обов?язків покупця, який потрібно застосовувати за аналогією закону (статті 8, 362 ЦК України). Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому немає підстав надавати оцінку іншим аргументам касаційної скарги.»

Як встановлено судом, подаючи даний позов Громадська організація „Всеукраїнська спілка автомобілістів заявила поміж інших позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації, скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

Проте, такі способу захисту в даному спору, як зазначено по тексту рішення вище, не є ефективними, що у відповідності до практики Верховного Суду є самостійною підставою у відмові позову в цій частині.

Поряд з цим, позивач вважаючи незаконними всі реєстраційні дії щодо спірних об`єктів нерухомості, просить скасувати рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності, припинити право власності відповідача-1 на спірне нерухоме майно, визнати за позивачем право власності на спірне майно та витребувати його з чужого незаконного володіння відповідача.

При цьому, позов ГО ВСА в частині вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є віндикаційним.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.09.2019 у справі № 21/93б Судом вказано, що предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у такій справі є обставини, що мають засвідчити правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, а саме: підтверджують його право власності або інше речове право титульного володільця на витребуване майно; вибуття майна з володіння позивача; наявність майна в натурі у володінні відповідача; відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном. Правові позиції щодо особливостей віндикації та обсягів доведення у справах за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема у постановах від 15.05.2018 у справі № 923/630/17, від 29.01.2019 у справі № 911/3312/17, від 02.04.2019 у справі № 911/737/18, від 19.06.2019 у справі № 914/1671/17, від 27.08.2019 у справі № 925/366/18.

Поряд з цим, позивач ні в позовній заяві, ні при розгляді справи не надав належних та допустимих доказів, що спірне нерухоме майно належить або колись належало ГО ВСА на праві власності та вибуло з володіння поза її волею.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на свій розсуд (частина перша статті 317, частина перша статті 319 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частин першої, третьої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Власник має право вимагати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Передбачений статтею 387 ЦК України віндикаційний позов це вимога про витребування майна з чужого володіння, тобто позов неволодіючого власника до володіючого не власника про витребування і повернення майна, при якому позивач повинен довести факт існування права власності. Незаконне володіння - це володіння без відповідної правової підстави; як незаконне розцінюється і таке володіння, коли особа, набуваючи річ, не знала і не могла знати, що набуває її не від власника (добросовісний набувач).

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 522/1853/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Таким чином, суду першочергово під час розгляду віндикаційного позову слід встановити правосуб`єктність позивача та чи порушене його право.

Згідно з ч. 6 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

У постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном застосовується принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині першій статті 317 Цивільного кодексу України, у тому числі й право володіння.

Отже, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності або права оренди хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.

Близький за змістом правовий висновок неодноразово сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі № 909/472/18, від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19, від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19, від 20.05.2020 у справі № 911/1902/19, від 28.05.2020 у справі № 910/5902/18.

Наведене є втіленням запровадженого в Україні у сфері обігу нерухомості "принципу внесення", в силу якого право, яке підлягає реєстрації, виникає в момент такої реєстрації. Відповідний правовстановлюючий документ (правочин (договір), акт тощо) є підставою для переходу до особи прав на нерухомість, тобто породжує відповідні зобов`язання з передачі майна, а безпосередньо набуття особою усіх повноважень власника (володіння, користування, розпорядження) або орендаря земельної ділянки відбувається в момент внесення до реєстру відповідного запису про державну реєстрацію отриманого речового права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державній реєстрації прав підлягає право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

Таким чином, за загальним правилом, юридична особа набуває право власності на нерухоме майно після проведення державної реєстрації на вказане майно.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (близькі за змістом висновки, сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 147), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 1 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 (пункт 46).

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 125), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 146), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.43), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 92).

Право обрати спосіб захисту та визначити відповідний предмет спору належить виключно позивачу. Він же несе і всі ризики неправильності обраного способу захисту. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, як неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (п. 6.21 постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, п. 52 постанови від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, п. 76 постанови від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, п. 155 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц тощо), є самостійною підставою для відмови у позові.

У зв`язку з вищезазначеним, господарський суд відмовляє у задоволенні заявлених вимог про скасування рішень державних реєстраторів, припиненні права власності відповідача-1, визнання права власності позивача на спірне майно, оскільки такий спосіб захисту не є ефективним, що згідно з вищенаведеною практикою Верховного Суду є самостійною підставою для відмови у позові й виключає необхідність надання оцінки діям відповідачів та інших осіб щодо цього майна.

Згідно з правовими висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

У даній справі позивач не може обґрунтувати, на якій підставі у нього виникло право власності на спірне майно

Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно до суду надано не було. У матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б підтверджували наявність у позивача права власності на спірне нерухоме майно або можливість набуття такого права на законних підставах.

Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази, з яких можна було б встановити прийняття позивачем рішень щодо спірного майна, зокрема, щодо передачі такого майна на праві господарського відання чи оперативного управління відповідачу-1.

Позивач також не надав доказів участі у створенні чи фінансуванні спірного нерухомого майна, а також не довів наявності у ГО ВСА елементів змісту права власності щодо такого майна в розумінні ст. 317 ЦК України права володіння, користування чи розпорядження.

З наведеного вбачається, що позивачем у даній справі не довів порушення своїх прав та законних інтересів.

Твердження позивача щодо володіння спірним майном зводяться до цитування норм різних редакцій статутів ГО ВСА стосовно того, що відповідач-1 являється місцевим осередком позивача та не мав права вчиняти жодних дій зі спірним майном.

Проте, з положень даних статутів не вбачається, що ГО ОООА як юридична особа не може мати у своїй власності майно, відмінне від майна Спілки.

Суд зазначає, що статути ГО ВСА лише встановлювали можливість володінням майном без визначення чіткого переліку такого майна, зокрема майна, яке є предметом спору.

При цьому, посилання на власні статути та статути відповідача-1 не позбавляє позивача обов`язку при зверненні до суду з віндикаційним позовом довести обставину виникнення у ГО ВСА права власності на спірні об`єкти нерухомості та надати відповідні докази.

Водночас корпоративні інтереси позивача щодо здійснення управлінських функцій відносно відповідача-1 було предметом спору в інших справах, зокрема, у справі № 916/2715/21, за наслідком розгляду якої, Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023р., яка залишена без змін Постановою Верховного суду від 25.07.2023р., позивачу було відмовлено в задоволенні позивних вимог про визнання недійсним та скасування рішення ХV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, оформлене Протоколом від 26.09.2008 про внесення змін до Статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів та про визнання недійсним Статуту Громадської організації Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції від 2008 року, що була затверджена Протоколом XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008.

Натомість предмет спору у справі № 916/3946/21 стосується виключно захисту права власності позивача на спірну нерухомість, яке позивач намагається захистити крізь призму своїх корпоративних прав щодо управління місцевими осередками, а не шляхом подання належних та допустимих доказів існування у нього права власності на спірне майно.

Що стосується заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За приписами ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом яких той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи встановлені судом вище обставини, підстав для відмови у позові у зв`язку пропуском строку давності не вбачається.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Громадської організації „Всеукраїнська спілка автомобілістів в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Громадської організації „Всеукраїнська спілка автомобілістів (03508, м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, код ЄДРПОУ 00023857) до Громадської організації „Одеська обласна організація автомобілістів (65078, м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28, код ЄДРПОУ 05508766); Одеської районної державної адміністрації Одеської області (65032, Одеська обл., місто Одеса, пр. Шевченка, будинок 4, код ЄДРПОУ: 44010662); Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа 1, код ЄДРПОУ 04056919); Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (67562, Одеська обл., Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 5, код ЄДРПОУ 05384560); Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54020, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107, код ЄДРПОУ 43315529,); Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області (65481, Одеська обл., м. Южне, проси. Григорівського десанту, буд. 18, код ЄДРПОУ 04527336) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд.1) - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Громадської організації „Всеукраїнська спілка автомобілістів (03508, м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, код ЄДРПОУ 00023857) .

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 травня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	16.05.2024
Оприлюднено	30.05.2024
Номер документу	119330825
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про приватну власність щодо витребування майна із чужого незаконного володіння

Погребна К.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.05.2024 по справі 916/3946/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/3946/21

Рішення від 16.05.2024

Рішення
від 16.05.2024 по справі 916/3946/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ