Рішення

від 20.05.2024 по справі 916/1368/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1368/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1)

до відповідача: Громадської організації "Робочий конгрес громадянського суспільства України" (65007, Одеська обл., м.Одеса, вул. Адмірала Лазарева, буд. 76)

про стягнення 119 457,96 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Бондар А.Г. самопредставництво;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

1. Зміст позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

28.03.2024 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації "Робочий конгрес громадянського суспільства України", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 5 007,24 грн, неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у сумі 114 450,72 грн та судовий збір.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі №916/1368/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "29" квітня 2024 р. о 14:30.

Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано позивачу надати відповідь на відзив, встановлено строк для надання відповіді на відзив та її надіслання відповідачу до 22.04.2024; надати відомості щодо дати пред`явлення виконавчого документу, щодо дій, направлених на виселення та вчинених під час виконавчого провадження; надати пояснення щодо виконання рішення суду у справі №916/3821/19 в частині майнових вимог; відомості щодо подальших дій Департаменту щодо надання в оренду спірного приміщення.

Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача, а також надіслана на юридичну адресу відповідача, втім, поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою по відсутність адресата за вказаною адресою.

В судове засідання 29.04.2024 з`явився позивач. Відповідач до суду не з`явився.

У судовому засіданні позивач просив суд надати час на подання документів на виконання ухвали суду від 01.04.2024.

Протокольною ухвалою від 29.04.2024 судом, враховуючи неявку відповідача та ненадання пояснень позивачем, оголошено перерву у судовому засіданні до 20.05.2024 о 15:30.

Крім того, судом встановлено строк на подання документів на виконання ухвали суду до 13.05.2024.

Ухвалою суду від 29.04.2024 повідомлено відповідача про дату та час розгляду справи.

Вказана ухвала була надіслана на юридичну адресу відповідача, втім, поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою по відсутність адресата за вказаною адресою.

10.05.2024 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судове засідання 20.05.2024 з`явився позивач. Відповідач до суду не з`явився.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду надісланих відповідачу на адресу реєстрації поштових відправлень із відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями, суд зазначає про виконання обов`язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом відповідної процесуальної дії (відкриття провадження у справі та оголошення перерви у судовому засіданні).

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

3. Позиція учасників справи.

3.1 Доводи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Громадській організації "Робочий конгрес громадянського суспільства України" (Орендар) за договором оренди №74/55 від 13.12.2017, укладеним з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, надано в строкове платне користування частину нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 16,41 кв.м та частину нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 32,02 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Волзький, 22, строком до 13.11.2020.

Додатковим договором від 02.03.2018 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 13.12.2017 №74/55 встановлено орендну плату з 01.01.2018 по 31.12.2018 в розмірі 1 грн на рік, без урахування ПДВ та індексу інфляції.

Починаючи з 01.01.2019, у зв`язку з закінченням пільгового періоду, орендна плата розраховується на умовах, встановлених у договорі оренди, з урахуванням профілю використання орендованого майна.

Так, позивач зазначає, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/3821/19 між тими ж сторонами про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості з орендної плати.

Рішенням від 04.03.2020 у справі №916/3821/19 розірвано договір оренди нежитлового приміщення №74/55 від 13.12.2017 та стягнуто заборгованість з орендної плати в сумі 22 351,76 грн за період з 01.12.2017 по 12.12.2019 та пеню в сумі 2 696,23 грн, виселено Громадську організацію "Робочий конгрес громадянського суспільства України" з частини нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 16,41 кв.м та частини нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 32,02 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Волзький, 22. Рішення набрало законної сили 25.03.2020.

На виконання вказаного вище рішення суду Департаментом пред`явлено до виконавчої служби судові накази, про що свідчать заяви про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2020 №01-13/960 та від 12.08.2020 №01-13/1017.

08.08.2022 на виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі

№916/3821/19 Державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відбулось примусове виселення Громадської організації "Робочий конгрес громадянського суспільства України" з частини нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 16.41 кв.м та частини нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 32.02 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Волзький, 22, про що складено відповідний акт державного виконавця.

Позивач також зазначає, що станом на момент розгляду справи №916/1368/24 відкрито виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду Одеської області від 26.03.2020 по справі №916/3821/19 про стягнення суми заборгованості з метою виконання рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2020, яке наразі не виконано.

При цьому, позивачем не проводилась робота з передачі в оренду або приватизації на частини нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 16,41 кв.м, та частини нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 32,02 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Волзький, 22.

Відтак, звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначає, що у зв`язку з

невиконанням орендарем зобов`язання щодо повернення орендованого майна Департаменту самостійно за актом приймання-передачі, Громадській організації

"Робочий конгрес громадянського суспільства України" на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України та п.4.10 договору підлягає нарахуванню неустойка у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що за період з 25.03.2020 по 08.08.2022 складає 114 450,72 грн.

Крім того, позивач зазначає, що на момент розгляду справи № 916/3821/19 в суді та до вступу рішення в законну силу договір оренди був чинним, а тому умови договору оренди, передбачені п. 2.2., 2.4. щодо сплати орендної плати, повинні були виконуватися.

Однак, орендарем залишилась несплаченою орендна плата у період з 01.01.2020 до 24.03.2020 у розмірі 5 007,24 грн, з огляду на що позивач також заявляє позовну вимогу про стягнення заборгованості з орендної плати.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

13.12.2017 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією "Робочий конгрес громадянського суспільства України" укладено договір оренди нежилого приміщення №74/55 (а.с.8-9), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 16,41 кв.м. та частину нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 32,02 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Волзький, 22.

Пунктом 1.3 договору визначено термін дії договору оренди: з 13.12.2017 до 13.11.2020.

Згідно з п. 2.1 укладеного договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 з наступними змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради і виконкому Одеської міської ради.

Як вбачається з п.2.2 договору, за орендоване нерухоме майно орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 1 303,18 грн (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з п.3.2 договору орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати на протязі 3-х місяців поспіль.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом.

Відповідно до п.4.10 договору у випадку припинення дії цього договору, у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

Пунктом 7.6 договору передбачено, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди.

Вказаний договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 13.12.2017 (а.с.10) Громадській організації "Робочий конгрес громадянського суспільства України" передано об`єкт оренди за договором.

Додатковим договором №1 від 02.03.2018 сторонами погоджено, що, керуючись рішенням Одеської міської ради від 16.02.2018 №2946-VII "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 14.12.2017 № 2782-VII "Про встановлення розміру орендної плати громадським та благодійним організаціям на 2018 рік" (п.1 п.п. 1.82), орендна плата з "01" січня 2018 р. до "31" грудня 2018 р. розраховується таким чином: річна орендна плата 1 грн, ПДВ 0,20 грн. Всього 1,20 грн.

Пунктом 1.2 додаткового договору перший абзац пункту 2.2 розділу 2 "Порядок розрахунків" викладено в новій редакції: "2.2. За орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з « 01» січня 2018 р. до « 31» грудня 2018 р. в розмірі 1 грн в рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції)".

Інші умови договору сторонами залишено без змін.

Додатковий договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 16.08.2012 об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, пров. Волзький, 22, в цілому, дійсно належить територіальній громаді м. Одеси, в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності (а.с.12).

В матеріалах справи міститься витяг про державну реєстрацію прав (а.с.13), з якого вбачається, що нежитлові приміщення другого поверху за адресою: м. Одеса, пров. Волзький, 22, на праві власності належать територіальній громаді м. Одеси, в особі Одеської міської ради. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію 23.10.2012.

Позивачем також надано суду рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2020 у справі №916/3821/19 (а.с.15-20), відповідно до якого судом виселено Громадську організацію "Робочий конгрес громадянського суспільства України" з частини нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 16,41 кв.м та частини нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 32,02 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Волзький, 22, розірвано договір оренди нежитлового приміщення №74/55 від 13.12.2017 та стягнуто заборгованість з орендної плати в сумі 22 351,76 грн за період з 01.12.2017 по 12.12.2019 та пеню в сумі 2 696,23 грн.

Рішення набрало законної сили 25.03.2020.

В матеріалах справи наявний розрахунок орендної плати по договору (а.с.28).

Актом державного виконавця від 08.08.2022 (а.с.29) встановлено, що ГО "Робочий конгрес громадянського суспільства України" добровільно виселилось з частини нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 16,41 кв.м. та частини нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 32,02 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Волзький, 22.

Матеріали справи також містять заяви позивача про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2020 та від 12.08.2022, а також постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2021 та від 09.08.2022 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2020 по справі №916/3821/19 (а.с.54-57).

5. Позиція суду.

5.1. Щодо стягнення заборгованості по орендній платі.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1,2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 13.12.2017 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією "Робочий конгрес громадянського суспільства України" укладено договір оренди нежилого приміщення №74/55 (а.с.8-9), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 16,41 кв.м. та частину нежитлових приміщень другого поверху, загальною площею 32,02 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Волзький, 22.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що за орендоване нерухоме майно орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 1 303,18 грн (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинною на момент виникнення правовідносин) цей Закон регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст. 19, 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з приписами частини п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 285 Господарського кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, а орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.03.2020 у справі №916/3821/19, зокрема, розірвано договір оренди нежитлового приміщення №74/55 від 13.12.2017. Рішення набрало законної сили 25.03.2020.

Таким чином, договір оренди нежитлового приміщення №74/55 від 13.12.2017 припинив свою дію 25.03.2020.

Водночас, з поданих позивачем документів судом встановлено, що відповідач, починаючи з 01.01.2020 до 24.03.2020 (останній день дії договору), не сплачував орендну плату за користування орендованим приміщенням. Заборгованість станом на 31.12.2019 стягнута за рішенням суду від 4.03.2020.

За підрахунком позивача, який перевірено судом, сума орендної плати за вказаний період становить 5 007,24 грн.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.525,526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, суд доходить висновку про правомірність нарахування позивачем орендної плати у зазначений період та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 5 007,24 грн.

5.2. Щодо неустойки у вигляді подвійної плати за найм речі.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Відповідно до ч.3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 73 ГПК України).

Матеріалами даної справи, а саме актом державного виконавця від 08.08.2022 засвідчено обставину звільнення відповідачем орендованого приміщення.

Відповідачем обставина звільнення приміщення у серпні 2022 року жодним чином не спростована.

Отже з урахуванням принципу вірогідності доказів, суд вважає доведеною обставину звільнення відповідачем орендованого приміщення у серпні 2022 року.

Як встановлено судом з поданого позивачем розрахунку, базою для нарахування неустойки позивачем взято подвійний розмір орендної плати, яка включає також індексацію та ПДВ.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 17 Закону України від 03.10.2019 року № 157-ІХ Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Аналогічні положення щодо коригування орендної плати на індекс інфляції було наведено як у Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1994 року № 786 (яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 року № 630), так і у Методиці розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 28.04.2021.

Відтак, суд дійшов висновку про правомірність нарахування індексу інфляції для базової ставки орендної плати.

В той же час, суд не погоджується з розрахунком позивача в частині нарахування неустойки на ставку орендної плати з урахуванням ПДВ.

Так, виходячи з аналізу частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності. Тому при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19.

Отже нарахування неустойки в даному випадку можливо виключно із ставки орендної плати, яка не включає ПДВ.

Як вже було зазначено судом, у п.4.7. договору сторони визначили строк 15 днів для повернення майна після припинення дії договору.

Відтак, суд також частково не погоджується з періодом нарахування неустойки, який вказано позивачем без урахування правомірного користування майном 15 днів після закінчення строку дії договору.

В даному випадку за висновками суду правомірним є нарахування неустойки за 20 днів квітня 2020 року та з травня 2020 року по серпень 2022 року.

Таким чином, за підрахунком суду розмір неустойки за означений період становить 93 688,02 грн, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації "Робочий конгрес громадянського суспільства України" (65007, Одеська обл., м.Одеса, вул. Адмірала Лазарева, буд. 76, код ЄДРПОУ 39791779) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати у сумі 5 007 /п`ять тисяч сім/ грн 24 коп., неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у сумі 93 688 /дев`яносто три тисячі шістсот вісімдесят вісім/ грн 02 коп., судовий збір у сумі 2 501 /дві тисячі п`ятсот одна/ грн 71 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 травня 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська