ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/854/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика харчування" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вулиця Пушкіна, буд. 10, кв. 54; ідент. код 44274887)
про стягнення 10103,67 грн.
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ПРО", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика харчування" (відповідач) заборгованості у загальному розмірі 10103,67 грн - сума основного боргу. Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № СХ/112-21 від 15 серпня 2021 р. укладеного між сторонами. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 відкрито провадження у справі № 922/854/24; постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Позивач про факт відкриття провадження у справі № 922/854/24 та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права був повідомлений в порядку приписів ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 25.03.2024 в електронній формі до Електронного кабінету відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку позивач отримав ухвалу суду від 25.03.2024 року - 26.05.2024.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.03.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 . Але, судова кореспонденція адресована відповідачу була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/594/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Суд констатує, що відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк (до 22.04.2024 р.), встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.03.2024.
Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд виходи з наступного.
15 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Про" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика харчування" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № Сх/112-21, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця господарські товари (далі по тексту - «Товар»), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору. Найменування, ціна, кількість, асортимент товару, що поставляється постачальником покупцеві за даним договором, обумовлюються у видаткових накладних, які замінюють собою Специфікації (п.п. 1.1., 1.2. Договору).
Умови поставки узгоджено сторонами у розділі 3 договору.
Відповідно до п. 2.3. договору покупець зобов`язаний оплатити постачальнику повну ціну кожної поставленої за даним договором окремої партії товару протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати отримання товару покупцем.
Згідно пункту 9.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до його розірвання сторонами в порядку, передбаченому даним договором та/або чинним законодавством України. Якщо сторона не виконає належним чином будь-яке зобов`язання за даним договором, цей договір не припиняє дії до моменту належного виконання зобов`язаною стороною такого зобов`язання.
Доказів припинення дії договору до матеріалів справи не надано.
Як зазначає позивач, ним виконано в повному обсязі та належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором поставки № Сх/112-21 від 15.08.2021 року на загальну суму 10 103,67 грн, зокрема, передано у власність відповідача товар за накладними № 1СППФ000011418 від 07.02.2022 на суму 8976,66 грн, 1СППФ000012446 від 09.02.2022 на суму 581,25 грн та № 1СППФ000014154 від 14.02.2022 на суму 545,76 грн (т. 1 а.с. 25-29), який відповідач прийняв без зауважень.
Проте, як вказує позивач, відповідач розрахунок за отриманий від позивача за спірним договором товар не здійснив, у зв`язку з чим, у останнього наявний перед позивачем борг за поставлений за договором поставки № Сх/112-21 від 15.08.2021 товар у розмірі 10103,67 грн, що не спростовано відповідачем.
Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № Сх/112-21 від 15.08.2021 товар у розмірі 10103,67 грн й стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт отримання від позивача за спірним договором товару за накладними: № СППФ000011418 від 07.02.2022 на суму 8976,66 грн, 1СППФ000012446 від 09.02.2022 на суму 581,25 грн та № 1СППФ000014154 від 14.02.2022 на суму 545,76 грн підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Сторонами у договорі поставки визначений наступний порядок розрахунків за договором: покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної. (п. 2.3 договору).
Таким чином, сторонами у договорі передбачено можливість відтермінування строку оплати на 14 календарних днів.
Позивачем надані до матеріалів справи докази передачі товару у кількості обумовленій у договорі та докази приймання цього товару покупцем без зауважень. Вказані обставини не спростовані відповідачем.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого ТОВ "Сервіс Про" за договором поставки № Сх/112-21 від 15.08.2021 товару на суму 10103,67 грн.
За приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару, прийнятого без зауважень та не містять доказів в підтвердження своєчасної оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів станом на час звернення позивачем до суду за захистом своїх прав.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 10103,67 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика харчування" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вулиця Пушкіна, буд. 10, кв. 54; ідент. код 44274887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ПРО" (49000, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, вежа А4-7, приміщення 10; ідент. код 39200703) 10103,67 грн основного боргу, а також 3028,00 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "24" травня 2024 р.
СуддяМ.І. Шатерніков
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2024 |
Оприлюднено | 30.05.2024 |
Номер документу | 119331283 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Шатерніков М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні