Постанова

від 14.05.2024 по справі 910/2128/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/2128/20 (910/16719/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. (головуючий), Білоуса В.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм",

представник позивача - Лозовський В.М., адвокат (Ордер СА №1072516 від 14.05.2024),

відповідач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс",

ліквідатор ТОВ "Наш Полюс" - арбітражна керуюча Каленчук О.І.,

представник ліквідатора - Горьовий В.В., адвокат (ордер СА № 1085880 від 14.05.2024),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000",

представник відповідача - Накельський Ю.Б., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.08.2023

у складі судді: Івченка А.М.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 29.01.2024

у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючий), Остапенка О.М., Отрюха Б.В.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000"

про визнання недійсним договору фінансової допомоги

у межах справи № 910/2128/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/2128/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс" (далі - ТОВ "Наш Полюс", боржник); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М" (далі - ТОВ "Буд М", кредитор) у розмірі 7 623 381,40 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

2. Постановою суду від 10.06.2020 у цій справі ТОВ "Наш Полюс" визнано банкрутом, призначено ліквідатором Каленчук О.І.

3. Ухвалою суду від 17.08.2020 замінено у справі кредитора ТОВ "Буд М" правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" (далі - ТОВ "Агроінтайм").

4. У жовтні 2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "Агроінтайм" до 1) ТОВ "Наш Полюс"; 2) ТОВ "Клінкер-2000" про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016.

4.1. Позовні вимоги мотивовані наявністю обставин, що свідчать про недобросовісність сторін оскаржуваного Договору та є підставами для визнання його недійсним як такого, що вчинений на шкоду інтересам кредиторів (як фраудаторний правочин).

4.2. Такими обставинами, за доводами позивача, є те, що внаслідок надання фінансової допомоги ТОВ "Клінкер-2000" з боку ТОВ "Наш Полюс" у період настання у останнього зобов`язань з погашення заборгованості перед кредиторами виконання таких зобов`язань стало повністю або частково неможливим.

4.3. При цьому, у 2017 році за рішеннями судів у справах № 921/434/17-г/5 та № 921/422/17-г/7 з ТОВ "Наш Полюс" стягнуто солідарно на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" грошові кошти в сумі близько 1 054 221 727,39 грн.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Агроінтайм" залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 14.02.2022 по справі № 910/2128/20 (910/16719/21) - без змін; справу № 910/2128/20 (910/16719/21) повернуто до господарського суду м. Києва.

7. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 касаційну скаргу ТОВ "Агроінтайм" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) скасовано; справу № 910/2128/20 (910/16719/21) в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

7.1. Суд касаційної інстанції вказав на те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення вимог статей 86, 236, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що призвело до передчасних висновків про недоведеність позивачем фраудаторності оспорюваного Договору та недобросовісності дій сторін при його укладенні, а також висновків в частині розгляду клопотання про застосування наслідків пропуску позовної давності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним Договір поворотної фінансової допомоги № 10/06/2016-НПК від 10.05.2016, укладений між ТОВ "Наш Полюс" (код ЄДРПОУ 38601043) та ТОВ "Клінкер-2000" (код ЄДРПОУ 37773136).

9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір укладений з очевидною метою виведення грошових коштів, що унеможливило в подальшому виконання грошових зобов`язань перед кредиторами та призвело до банкрутства, вказаний договір є фраудаторним правочином та підлягає визнанню недійсним.

В частині застосування наслідків спливу позовної давності, за заявою відповідача, суд вказав на те, що позивач не є стороною вказаного договору, він міг не знати про його укладення з дати укладення, а посилання відповідача - 2 на те, що оскільки позивач є правонаступником ТОВ "Буд М", то він міг довідатися про укладення договору, не підтверджені жодними доказами.

10. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:

10.1. 30.10.2015 ТОВ "Наш Полюс" отримано грошові кошти від ТОВ "Буд М" в сумі 7 618 976,40 грн. на виконання Договору поворотної фінансової допомоги № 30/10/15-БМ-НП.

10.2. 10.05.2016 між ТОВ "Наш Полюс" (позикодавець) та ТОВ "Клінкер-2000" (позичальник) укладено договір поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК, за умовами якого, керуючись статтями 1046 - 1053 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позикодавець надає позичальнику грошові кошти, які за цим договором є національною українською валютою - гривнею, а позичальник зобов`язується повернути таку суму грошових коштів у порядку, на умовах та в строки (терміни), визначених цим договором.

10.3. За пунктом 1.1 договору відсотки на суму позики позикодавцем не нараховуються та позичальником не сплачуються (безвідсоткова позика).

Загальна сума позики становить не більше 20 000 000,00 грн. (пункт 2 договору).

10.4. Відповідно до пункту 3 договору надання позики здійснюється позикодавцем без готівкою шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок позичальника або видачі грошових коштів готівкою, в межах та порядку, встановленому чинним законодавством України.

10.5. Пунктом 5 договору встановлено, що позичальник зобов`язується повернути надану позику до 07.05.2018.

10.6. 30.05.2016 ТОВ "Наш Полюс" здійснило перерахування грошових коштів в сумі 8 000,00 грн. на користь ТОВ "Клінкер-2000".

10.7. 25.01.2017 та 21.02.2017 ТОВ "Буд М" в особі ліквідатора звернулося до ТОВ "Наш Полюс" з проханням направити на адресу ліквідатора завірену копію договору № 30/10/15-БМ-НП, а також докази повернення ТОВ "Буд М" суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 7 618 976,40 грн.

10.8. У період з 03.03.2017 по 07.05.2018 ТОВ "Наш Полюс" здійснив перерахування грошових коштів в сумі 14 741 700,00 грн. на користь ТОВ "Клінкер-2000".

10.9. Всього на виконання умов оскаржуваного договору поворотної фінансової допомоги від 10.05.2016 № 10/06/2016-НПК за період з 10.05.2016 по 07.05.2018 ТОВ "Наш Полюс" перераховано на користь ТОВ "Клінкер-2000" грошові кошти в сумі 17 149 700,00 грн. з призначенням платежу "поворотна фін.допомога згідно дог. № 10/06/2016-НПК від 10.06.2016 без ПДВ", з яких ТОВ "Клінкер-2000" частково повернуто ТОВ "Наш Полюс" фінансову допомогу. Дані обставини підтверджуються копіями виписок з банківських рахунків ТОВ "Наш Полюс" у АТ "Альфа Банк", АБ "Південний", АТ "Укрексімбанк".

10.10. У момент перерахування коштів на користь ТОВ "Клінкер-2000" у ТОВ "Наш Полюс", як боржника, існував спір щодо виконання договору про надання фінансування № 06.1-20/118 від 20.02.2013 та Договору про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012: рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2017 у справі № 921/434/17-г/5, серед іншого, позов задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ "Наш-Полюс" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" заборгованість за договором про надання фінансування № 06.1-20/118 від 20.02.2013 в сумі 191 415 658,83 грн. та 5 184 009,36 Євро, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.07.2017 становить 153 807 800,34 грн;

рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2017 у справі № 921/422/17-г/7, серед іншого, позов задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ "Наш-Полюс" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" заборгованість за Договором про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012 в сумі 482 975 700,94 грн., 6 929 033,88 доларів США, що станом на 07.07.2017 еквівалентно 180 572 757,06 грн. та 1 531 861,46 Євро, що станом на 07.07.2017 еквівалентно 45 449 810,22 грн.

10.11. За період з 03.08.2017 по 07.08.2017 ТОВ "Наш Полюс" перерахувало на користь ТОВ "Глобал Фід" грошові кошти у сумі 11 596 520,00 грн. поворотної фінансової допомоги згідно договору № 02/08/2017НПГ від 02.08.2017.

10.12. Постановою Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 921/490/18 за позовом ТОВ "Буд М" в особі ліквідатора Кучака Ю.Ф. до ТОВ "Глобал Фід" (нова назва (ТОВ "Нассерполіцістундальтекакерляке" - Відповідач-1), ТОВ "Агро Оришківці" (Відповідач-2) про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги № 1 від 10.10.2018, укладеного між ТОВ "Агро Оришківці" та ТОВ "Глобал Фід" встановлено: "здійснення між Відповідачем-1, ТОВ "Клінкер-2000", та Відповідачем-2 (що є юридичними особами, пов`язаними між собою за складом їх учасників та кінцевих бенефіціарних власників, пункт 4.16) протягом 16.10.2018 та 17.10.2018 розрахункових транзакцій, у тому числі у межах виконання Відповідачем-2 перед Відповідачем-1 зобов`язань з перерахування Відповідачу-1 за оспорюваною угодою 7 618 976 грн 40 коп., відповідно до яких протягом 16.10.2018 за рахунком Відповідача-1 було проведено оборотів на загальну суму 8 060 250 грн 00 коп. (залишок коштів Відповідача-1 становив 13 грн 88 коп.), а протягом 17.10.2018 - оборотів на суму 1 642 100 грн 00 коп. (залишок коштів Відповідача-1 становив 90 грн 28 коп., пункти 4.11, 4.13-4.15)".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Клінкер-2000" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/2128/20 (910/16719/21) залишено без змін.

12. Погоджуючись з рішенням та мотивами суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав на те, що неодноразове перерахування грошових коштів керівництвом ТОВ "Наш Полюс" між юридичними особами, які пов`язані між собою за складом їх учасників, серед яких є і ТОВ "Клінкер-2000", що, в свою чергу, є ознаками фраудаторності правочину, а саме спірного Договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. ТОВ "Клінкер-2000" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21), з вимогою ухвалити нове судове рішення, яким у позові ТОВ "Агроінтайм" відмовити повністю.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/2128/20 (910/16719/21) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024.

15. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 ГПК України, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

16. 21.03.2024 від заявника касаційної скарги надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору в сумі 5 381,00 грн.

17. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Клінкер-2000", датою проведення судового засідання визначено 14.05.2024.

18. 26.04.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ТОВ "Клінкер-2000" адвоката Накельського Юрія Богдановича, надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) в режимі відеоконференції19. 02.05.2024 до Верховного Суду від ТОВ "Агроінтайм" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

20. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2024 клопотання представника ТОВ "Клінкер-2000" адвоката Накельського Юрія Богдановича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

21. Представник скаржника в засіданні суду 14.05.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просив Суд рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у позові ТОВ "Агроінтайм" відмовити повністю.

22. Представник позивача (ТОВ "Агроінтайм") в судовому засіданні 14.05.2024 проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав наведених у Відзиві на касаційну скаргу, просив рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) залишити без змін.

23. Представник ліквідатора ТОВ "Наш Полюс" арбітражної керуючої Каленчук О.І. в засіданні суду 14.05.2024 підтримав доводи та вимоги ТОВ "Агроінтайм".

24. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (14.05.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 14.05.2024.

25. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/2128/20 (910/16719/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Клінер-2000")

26. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду щодо ефективного способу захисту, викладених у постанові від 19.07.2023 по справі № 912/3751/19, постанові від 23.09.2021 по справі № 904/1907/15; щодо застосування позовної давності викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 по справі № 914/3224/16 (12-128гс19), постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 (12-143гс18).

Доводи позивача

(ТОВ "Агроінтайм")

27. Позивач доводить:

27.1. Як місцевим господарським судом, так і господарським судом апеляційної інстанції, у виконання вказівок Верховного Суду за постановою від 07.12.2022 у цій справі, в повній мірі досліджено наявні в матеріалах справи докази та надано їм належну оцінку;

27.2. Кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовом про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника;

27.3. Позивач не є учасником оспорюваного договору, дізнався про вчинення такого правочину після отримання відповідної інформації від ліквідатора, відтак, відлік строку позовної давності на звернення з цим позовом до суду міг початися не раніше дати відкриття провадження у справі про банкрутство (04.03.2020);

27.4. Заява ТОВ "Клінкер 2000" про сплив позовної давності за вимогам про визнання недійсним правочину за позовом кредитора, не узгоджується з принципами справедливості, добросовісності та розумності, адже вищі органи управління відповідачів є безпосередньо причетними до фраудаторних договорів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

28. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

28.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

29. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

30. За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

31. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним ГПК України.

32. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011 (913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б(910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

33. Згідно частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

34. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

35. Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18).

36. Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.

37. На відміну від вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, законодавство про банкрутство (стаття 42 КУзПБ) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

38. У цьому випадку, з позовною вимогою щодо визнання договору поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016 недійсним звернулась не сторона цього правочину, а заінтересована особа - ТОВ "Агроінтайм" (кредитор у справі, ухвала від 17.08.2020), яка вважає порушеними свої права та інтереси.

38.1. Позов ґрунтується, зокрема, на приписах статей 3, 13, 203, 215 ЦК України, вимоги позову мотивовані наявністю обставин, що свідчать про недобросовісність сторін оскаржуваного Договору, який вчинений на шкоду інтересам кредиторів (як фраудаторний правочин).

39. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту підтверджується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі N 904/2979/20.

40. З наведеного слідує, що ЦК України наділяє правом оспорювати правочин не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

41. Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).

42. Верховний Суд звертає увагу на те, що сформована усталена судова практика про можливість оскарження правочину, вчиненого боржником з метою завдання шкоди кредиторам (фраудаторного правочину), особою (не стороною правочину), чиї інтереси порушує такий правочин, якщо ця особа доведе, що особа, яка уклала договір та відчужила за ним майно, свідомо погіршила свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором.

43. Недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати . У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочину на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

44. Суд в цій частині, також, звертається до правової позиції Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 24.11.2021 у справі N 905/2030/19 (905/2445/19)), за якою кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

45. В розрізі доводів скаржника щодо ефективності обраного позивачем способу захисту (пункт 26 цієї Постанови) слід вказати наступне:

45.1. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц звернула увагу на те, що юридична особа є самостійним суб`єктом права, відмінним від її кредиторів, боржників та інших суб`єктів права. Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України до складу майна входять окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Отже, право вимоги особи до боржника є різновидом майна такої особи. Тому саме особі належить право отримати задоволення вимог до свого боржника, а інші суб`єкти права, включаючи кредиторів особи, таким правом не наділені. Цей висновок не залежить від підстав виникнення права вимоги. Зокрема, не має значення, чи виникло право вимоги з договору, чи з позадоговірного зобов`язання.

45.2. Відповідно до частини 1 статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, у тому числі виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, формує ліквідаційну масу, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, продає майно банкрута тощо. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (ч. 1 ст. 62 КУзПБ), а кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 64 КУзПБ).

45.3. Тобто, за змістом наведених норм КУзПБ, хоча основною метою ліквідаційної процедури є задоволення визнаних судом вимог кредиторів, однак з вимогами до третіх осіб щодо стягнення грошових коштів, які включаються до складу ліквідаційної маси банкрута, звертається саме ліквідатор боржника, що діє від імені банкрута як особа, наділена особливим публічно-правовим статусом на управління боржником у процедурі банкрутства.

45.4. Кредитори ж банкрута, які не мають власної вимоги до третіх осіб, не наділені повноваженнями звертатися самостійно з позовом до третіх осіб, які мають заборгованість перед банкрутом, про стягнення заборгованості на користь банкрута. Натомість відповідно до частини 6 статті 61 КУзПБ дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.12.2023 у справі № 911/4706/15 (911/3317/21) та підтримана Верховним Судом у постанові від 30.01.2024 у справі № 5015/118/11 (914/2863/22).

46. Відтак, доводи скаржника в частині обраного позивачем неналежного способу захисту спростовується викладеним вище.

Водночас, правові висновки Верховного Суду на які, в цій частині, посилається ТОВ "Клінкер-2000" не є релевантними до підстав та обставин цієї справи.

47. Щодо суті заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

48. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

49. У контексті цього спору, слід звернути увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16: "Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".

50. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19(902/1243/20)).

51. Колегія суддів звертає увагу на висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 24.11.2021 у справі N 905/2030/19 (905/2445/19)) за якими фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України.

52. У справі, що розглядається, заяву про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги № 10/06/2016-НПК від 10.05.2016, укладеного між ТОВ "Наш Полюс" (боржник у справі) та ТОВ "Клінкер-2000", подано з підстав наведених вище у пункті 4.1 цієї Постанови.

53. Суди першої та апеляційної інстанції, досліджуючи обставини справи (пункт 10 цієї Постанови), доводи учасників справи встановили:

53.1. оспорюваний правочин - договір поворотної фінансової допомоги від 10.05.2016 № 10/06/2016-НПК, укладений за чотири роки до відкриття провадження у справі про банкрутство ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/2128/20, укладення договору боржника поза межами "підозрілого періоду", визначеного статтею 20 Закону про банкрутство, та відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУзПБ, не виключає можливості визнання недійсним правочину боржника, спрямованого на уникнення звернення стягнення на його майно, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом за умови доведеності відповідних обставин заявником.

53.2. оскаржуваний Договір укладений відразу після отримання ТОВ "Наш Полюс" грошових коштів від ТОВ "Буд М" згідно договору поворотної фінансової допомоги № 30/10/15-БМ-НП, при цьому решта грошових коштів перераховано після звернення ТОВ "Буд М" в особі ліквідатора, як кредитора, на адресу ТОВ "Наш Полюс", як боржника, щодо виконання зобов`язання, строк виконання якого настав.

53.3. у момент перерахування коштів на користь ТОВ "Клінкер-2000" у ТОВ "Наш Полюс", як боржника, існував спір щодо виконання договору про надання фінансування № 06.1-20/118 від 20.02.2013 та Договору про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012, оскільки: рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2017 у справі № 921/434/17-г/5, серед іншого, позов задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ "Наш-Полюс" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" заборгованість за договором про надання фінансування № 06.1-20/118 від 20.02.2013 в сумі 191 415 658,83 грн. та 5 184 009,36 Євро, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.07.2017 становить 153 807 800,34 грн.; рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2017 у справі № 921/422/17-г/7, серед іншого, позов задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ "Наш-Полюс" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" заборгованість за Договором про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012 в сумі 482 975 700,94 грн., 6 929 033,88 доларів США, що станом на 07.07.2017 еквівалентно 180 572 757,06 грн. та 1 531 861,46 Євро, що станом на 07.07.2017 еквівалентно 45 449 810,22 грн.

53.4. ліквідатору ТОВ "Наш Полюс" 20.09.2021 стало відомо, що за період з 03.08.2017 по 07.08.2017 ТОВ "Наш Полюс" перерахувало на користь ТОВ "Глобал Фід" грошові кошти у сумі 11 596 520,00 грн поворотної фінансової допомоги згідно договору № 02/08/2017НПГ від 02.08.2017.

53.5. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 921/490/18 за позовом ТОВ "Буд М" в особі ліквідатора Кучака Ю.Ф. до ТОВ "Глобал Фід" (нова назва (ТОВ "Нассерполіцістундальтекакерляке" - Відповідач-1), ТОВ "Агро Оришківці" (Відповідач-2) про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №1 від 10.10.2018, укладеного між ТОВ "Агро Оришківці" та ТОВ "Глобал Фід" встановлено: "здійснення між Відповідачем-1, ТОВ "Клінкер-2000", та Відповідачем-2 (що є юридичними особами, пов`язаними між собою за складом їх учасників та кінцевих бенефіціарних власників, пункт 4.16) протягом 16.10.2018 та 17.10.2018 розрахункових транзакцій, у тому числі у межах виконання Відповідачем-2 перед Відповідачем-1 зобов`язань з перерахування Відповідачу-1 за оспорюваною угодою 7 618 976 грн 40 коп., відповідно до яких протягом 16.10.2018 за рахунком Відповідача-1 було проведено оборотів на загальну суму 8 060 250 грн 00 коп. (залишок коштів Відповідача-1 становив 13 грн 88 коп.), а протягом 17.10.2018 - оборотів на суму 1 642 100 грн 00 коп. (залишок коштів Відповідача-1 становив 90 грн 28 коп., пункти 4.11, 4.13-4.15)".

54. Враховуючи встановлені у справі обставини, оцінивши докази з урахуванням приписів § 1 глави 5 ГПК України (статей 73-86), суди попередніх інстанцій виснували, що неодноразове перерахування грошових коштів керівництвом ТОВ "Наш Полюс" між юридичними особами, які пов`язані між собою за складом їх учасників, серед яких є і ТОВ "Клінкер-2000" є ознаками фраудаторності правочину.

Оспорюваний договір укладений з очевидною метою виведення грошових коштів, що унеможливило в подальшому виконання грошових зобов`язань перед кредиторами та призвело до банкрутства, вказаний договір є фраудаторним правочином та підлягає визнанню недійсним.

55. Встановлені судами обставини та їх юридична кваліфікація не спростовані ТОВ "Клінкер-2000" під час касаційного провадження.

56. Враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини та їх правову кваліфікацію, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність ознак фраудаторності договору поворотної фінансової допомоги № 10/06/2016-НПК від 10.05.2016, укладеного між ТОВ "Наш Полюс" та ТОВ "Клінкер-2000", відтак визнання його недійсним.

57. Під час розгляду цієї справи ТОВ "Клінкер-2000" заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності. З цього приводу слід зазначити наступне.

57.1. Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

57.2. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

57.3. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

57.4. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

57.5. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

57.6. Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

58. Як вбачається з викладеного вище, оспорений договір поворотної фінансової допомоги укладений 10.06.2016, позов в межах справи №910/2128/20 про банкрутство ТОВ "Наш Полюс" подано кредитором - ТОВ "Агроінтайм", який не є стороною оспореного правочину, 11.10.2021, тобто с пропуском позовної давності (3 роки).

59. Крім того, судами встановлено, що ухвалою суду від 17.08.2020 замінено у справі кредитора ТОВ "Буд М" правонаступником - ТОВ "Агроінтайм".

60. При цьому, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на приписи статті 262 ЦК України, відповідно до яких заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

61. Відповідно до частини п`ятої статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

62. Закон не встановлює, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними.

63. При вирішенні питання про захист порушеного права у разі пропуску позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує зазначене питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постановах від 11.08.2020 в справі № 910/13193/19, від 17.06.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/460/20)).

64. Суд звертає увагу, що до висновку про поважність причин пропуску позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі (аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19).

65. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

66. Водночас, ЄСПЛ у свої рішеннях неодноразово звертав увагу, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

67. Гнучкість механізму застосування позовної давності означає можливість для суду врахувати різноманітні особливості конкретної справи при визначенні початку, перебігу та закінчення позовної давності (див. постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).

68. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

69. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

70. У пункті 10.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012 сформовано висновок, що вирішуючи питання про поважність причин пропущення позовної давності при зверненні за захистом порушеного права у спорі, стороною якого є боржник, що вирішується у справі про банкрутство, суди мають виходити з їх об`єктивного, а не суб`єктивного характеру, тобто з обставин, які підтверджують ці причини та вказують на існування об`єктивної перешкоди для боржника своєчасно звернутися за захистом порушеного права. Тому, вирішуючи питання щодо поважності причин пропущення позовної давності у спірних правовідносинах, суд, з огляду на положення статті 13 ЦК України ("Межі здійснення цивільних прав"), має враховувати добросовісність поведінки як позивача (заявника), так і відповідача протягом всього періоду з моменту виникнення права на захист порушеного права (права на позов) і до моменту звернення з позовом, зважаючи на характер спірних правовідносин між сторонами, особливості їх нормативного регулювання: надані сторонам права та покладені на них обов`язки тощо.

71. Вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності, суд першої інстанції зважив на те, що позивач не є стороною оспореного договору, він міг не знати про його укладення з дати укладення, а посилання ТОВ "Клінкер-2000 на те, що оскільки позивач є правонаступником ТОВ "Буд-М", то він міг довідатися про укладення договору, не підтверджені жодними доказами.

72. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що позивач дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав раніше, заявником не наведено і під час касаційного провадження.

73. При цьому, враховуючи достатні докази, які містяться у матеріалах справи, щодо того, що вказаний договір спрямований на шкоду кредиторам, вчинений всупереч принципу добросовісності, з метою захисту порушених прав позивача, недопустимості зловживання правом, суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Клінкер-2000", оскільки, договір, який вчиняється на шкоду кредиторам має бути визнаний недійсним з метою захисту кредиторів та інших учасників провадження.

74. Відтак, однією з поважних причин пропущення Позивачем позовної давності, яку врахував суд першої інстанції, є конкретні недобросовісні дії сторін фраудаторного правочину, що є предметом оспорення.

75. За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.01.2021 у справі №758/10761/13-ц, застосування норм про позовну давність підпорядковується загальним засадам матеріального цивільного права, які мають фундаментальний характер і є нормами прямої дії, включаючи й загальні положення щодо справедливості, добросовісності та розумності як загального стандарту поведінки учасників цивільних правовідносин.

76. Таким чином, з врахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, заявлення ТОВ "Клінкер-2000", як недобросовісним набувачем активів боржника, про сплив позовної давності за вимогою про визнання недійсним Договору поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016 укладеного між ТОВ "Наш Полюс" та ТОВ "Клінкер-2000", не узгоджується з принципами справедливості, добросовісності та розумності.

77. В цій частині Суд звертається до правових висновків Верховного Суду, викладеним у пункті 94.6 постанови від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21): "У розглядуваному аспекті зазначене, зокрема, істотно послаблює позиції відповідачів, які є причетними до фраудаторного правочину і захищаються від позову про визнання такого правочину недійсним та похідних позовів посиланням на пропуск позовної давності позивачем, адже за змістом частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України у разі встановлення зловживання правом суд може відмовити особі у захисті. Положення стосується не тільки позивача, який просить про застосування певних способів захисту, а й відповідача, який захищається від позову шляхом висування тих чи інших заперечень (у тому числі заявляючи про пропуск позивачем позовної давності)".

78. Враховуючи викладене вище, з огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування позовної давності та правомірно залишив заяву ТОВ "Клінкер-2000" без задоволення.

79. Поряд з цим, у контексті доводів касаційної скарги щодо застосування позовної давності, колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що апеляційна скарга не містить доводів щодо відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Клінкер-2000" про застосування позовної давності, втім суд апеляційної інстанції, з`ясувавши в судовому засіданні доводи та пояснення учасників судової справи з цього питання, повністю погодився з рішенням місцевого господарського суду. Відсутність у тексті оскарженої постанови мотивування погодження з позицією суду першої інстанції щодо залишення без задоволення заяви ТОВ "Клінкер-2000", не є підставою для скасування по суті вірного рішення.

Щодо доводів касаційної скарги

80. Верховний Суд зазначає, що під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій встановлені та досліджені всі обставини справи та їм була надана правова оцінка, а аргументи скаржника переважно стосуються заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та зводяться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України. Судами попередніх інстанцій надано оцінку всім поданим сторонами доказам, до переоцінки яких, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

81. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

82. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

83. У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

84. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

85. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

86. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

87. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/2128/20(910/16719/21) без змін.

Судові витрати

88. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Клінкер-2000" та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков