Рішення

від 27.05.2024 по справі 529/252/24

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/252/24

Провадження № 2/529/199/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.

з участю секретаря Звягольської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог - Полтавська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою у якій просить визнати за ним, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову вказує, що після смерті батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка окрім іншого складається із земельної ділянки площею 1,30 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області. Вказану земельну ділянку нині померлий ОСОБА_3 фактично успадкував, шляхом постійного проживання, як спадкоємець за законом першої черги, після смерті своєї дружини ОСОБА_4 . Однак за життя ОСОБА_3 свої спадкові права на дану земельну ділянку не оформив.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємці за законом першої черги, прийняли його сини ОСОБА_5 позивач та ОСОБА_6 відповідач.

Разом з тим, як вказує позивач ОСОБА_1 у своєму позові, він та його рідний брат ОСОБА_2 відповідач по справі, після смерті батька ОСОБА_3 уклали між собою угоду про зміну часток у спадковому майні та його розподілу, якою здійснено розподіл спадкового майна між ним. Разом з тим, оскільки нині померлий батько ОСОБА_3 не оформив свої спадкові права на земельну ділянку успадковану після смерті своєї дружини, спірна земельна ділянка не була включена до угоди про зміну часток у спадковому майні. Однак, сторони в усному порядку домовились, що спадкові права на згадану вище земельну ділянку за собою оформить позивач ОСОБА_1 .

В той же час, державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через розбіжність кадастрового номеру спірної земельної ділянки, який вказаний у Державному акті та у даних відділу Держгеокадастру.

Вказані вище обставини і слугували підставою для звернення позивача ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

01.04.2024 відкрито провадження по справі та визначено порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження.

23.04.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву про підтримання позову та розгляд справи у його відсутність

Представник відповідача Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду відзив в якому вказав, що проти позову не заперечує, тобто позов фактично визнав.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву в якій вказав, про те що позовні вимоги визнає. Зазначив, що після смерті їх батька ОСОБА_3 між ними була укладена угода, згідно якої вони з позивачем здійснили розподіл спадкового майна. Не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, яку їх батько успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог Полтавська районна Державна нотаріальна контора подала до суду письмове клопотання про розгляд справи у її відсутність. Заперечення проти позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Байрак Диканського району Полтавської області померла ОСОБА_4 (а.с.11).

За життя нині померла ОСОБА_4 володіла земельною ділянкою площею 1,3 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5321080800:00:003:0330, яка розташована на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області (колишня Байрацька сільська рада Диканського району Полтавської області). Право власності на вказане нерухоме майно за нині померлою ОСОБА_4 посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №035505, виданого 01 липня 2004 року Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області. Державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 000012 (а.с.22).

Як вбачається з повідомлення відділу №7 управління у Полтавському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, кадастровий номер 53210080800:00:003:0330, який вказаний у Державному акті серія ПЛ №035505 від 01.07.2004 вже визначений на іншу земельну ділянку. У зв`язку із «задвоєнням» був присвоєний новий кадастровий номер 5321080800:00:003:0001 на земельну ділянку, розташованої на території Байрацької сільської ради Полтавської області, площею 1,3 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 26).

Також згідно повідомлення наданого 05.11.2021 відділом №7 управління у Полтавському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у зв`язку з тим, що в програмне забезпечення неможливо внести відомості, повідомляють, що за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321080800:00:003:0001, яка знаходиться в с. Байрак Диканського району Полтавської області. Документ, що посвідчує право Державний акт на право приватної власності на землю серія ПЛ №035505 від 01.05.2004, зареєстрованого за № 000012 (а.с.28).

Згідно із частинами 9, 10ст. 79-1 Земельного кодексу Україниземельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Положенням ст. 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування виникають з моменту реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ст. 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вказана вище земельна ділянка належали нині померлій ОСОБА_4 на законних підставах, а тому є спадковим майном, яке відкрилось після її смерті.

Як вбачається з довідки № 09.1-13/153 на день смерті ОСОБА_4 , яка проживала по АДРЕСА_1 , разом з нею був зареєстрований ОСОБА_3 , який являвся її чоловіком (а.с. 12-13).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї ч.3 ст. 1270 ЦК України.

Разом з тим, як вбачається з інформації, наданої суду Полтавською районною державною нотаріальною конторою, згідно з даних Алфавітних книг та Спадкового реєстру, спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не відкривалась. Згідно даних Спадкового реєстру інформація щодо посвідчених заповітів від імені ОСОБА_4 відсутня (а.с. 43).

Відповідно до ч. 1ст. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Як роз`яснено в п 10Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (саме оригіналом, а не копією).

Таким чином, ОСОБА_3 шляхом постійного проживання спадкодавця із спадкоємцем, прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_4 та є спадкоємцем за законом першої черги, в порядку ст.. 1261 ЦК України.

Однак, у встановленому законом порядку ОСОБА_3 свої спадкові права на земельну ділянку, успадковану ним після смерті дружини ОСОБА_4 не оформив, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

З огляду на те, що нині померлий ОСОБА_3 не встиг оформити свої спадкові права на спірну земельну ділянку, хоча фактично набув право власності на таку, вона є його майном, а тому входить до складу спадщини, яка відкрилась після його смерті.

З дослідженої в судовому засіданні копії спадкової справи № 197/2011 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , після смерті останнього до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, як спадкоємці за законом першої черги, звернулись ОСОБА_1 позивач у справі та ОСОБА_2 відповідач по справі (а.с.45-46).

Інші заяви про прийняття спадщини або ж відмови у прийнятті спадщини у спадковій справі відсутні.

Разом з тим, до дня своєї смерті нині померлий ОСОБА_3 був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Інші особи, за вказаною адресою, на день смерті ОСОБА_3 разом з ним зареєстровані не були.

Заповіт ОСОБА_3 на випадок своєї смерті не складав (а.с. 48).

20.07.2012 рішенням Диканського районного суду Полтавської області встановлено факт родинних відносин, а саме те що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В подальшому між сторонами по справі - позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено угоду про зміну розміру часток у спадщині та поділ спадкового майна.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_2 , відповідач по справі, спадкує в цілій частці належну померлому ОСОБА_3 земельну ділянку площею 5,51 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на землю серії IV-ПЛ № 047652. в той же час, позивач у справі ОСОБА_1 спадкує в цілій частці належні померлому земельну ділянку площею 0,34 га для ведення особистого селянського господарства, яка належала померлому на підставі державного акту на земельну ділянку площею ЯБ № 941931, земельну ділянку площею 0,05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, належну останньому на підставі відповідного Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №941932, а також житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

06.09.2012 рішенням Диканського районного суду Полтавської області визнано дійсною угоду укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну розміру часток у спадщині після смерті їх батька ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що ні у вище згаданій угоді, ні у рішенні суду, спірна земельна ділянка, яка фактично належала нині померлому батьку сторін ОСОБА_3 не включена та між сторонами не розподілялась.

Позивач ОСОБА_1 у своєму позові зазначає, що він та його брат ОСОБА_2 згідно домовленості між ними, відповідно до положень ч. 3 ст. 1267 ЦК України мають нагальну потребу оформити спірну земельну ділянку саме на позивача ОСОБА_1 .. Тому вважає, що відповідно до положень ст.. 1216, 1258, 1261, 1267 ЦК України є підстави для оформлення спірної земельної ділянки саме за ним.

Однак, з вказаними твердженнями позивача ОСОБА_1 суд не погоджується з наступних підстав.

Так відповідно до ч. 3 ст. 1267 ЦК України спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна, або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Тобто ключовою обставиною зміни часток у спадковому майні між спадкоємцями, є укладена між ними письмова угода, яка посвідчена нотаріально.

Однак, такої угоди позивачем ОСОБА_1 стосовно зміни часток у спадкуванні між ним та братом відповідачем ОСОБА_2 , саме цієї спірної землі, до суду не подано.

Усна угода між спадкоємцями стосовно зміни розміру частки у спадщині допускається, якщо це стосується рухомого майна, що прямо передбачено ч. 2 ст. 1267 ЦК України.

Разом з тим, як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної 15.10.2021 за №256/02-31 державним нотаріусом Косик В.О., нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку обом спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними ч. 1 ст. 1267 ЦК України.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 243/6275/16-ц (провадження № 61-42813св18) зроблено висновок про застосуванню частини другоїстатті 367 ЦК України,статті 1278ЦК України та вказано, що «якщо спадкодавець склав заповіт і в ньому не зазначив частки спадкоємців, вони вважаються рівними. Навпаки, якщо заповідач розподілив спадщину між спадкоємцями в нерівних частках, то кожний має право саме на ту частку, яку вказав спадкодавець. За відсутності заповіту частки кожного спадкоємця в спадщині визнаються рівними. Відступ від цього принципу можливий за домовленістю спадкоємців між собою (стаття 1267 ЦК України). Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності (частина четвертастатті 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені вглаві 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. Вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину.

Отже, виходячи з рівності часток при спадкуванні між всіма спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , відсутність письмових угод, які посвідчені нотаріусом, щодо зміни часток у спадщині саме на спірну земельну ділянку, спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 1,3 га, розташованої на території Диканської селищної ради (колишня територія Байрацької сільської ради), яка входить до складу спадщини після смерті останнього, повинно бути розподілено між спадкоємцями в рівних долях, кожному по частині від спадкового майна.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 1,30 га, після смерті його батька ОСОБА_3 .

Разом з тим, судкеруючись положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України, приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання відповідачами позову, оскільки вважає, що таке визнання суперечить Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області, про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/2 частину земельної ділянкизагальною площею1,3га дляведення особистогоселянського господарства,кадастровий номер5321080800:00:003:0001,розташованої на територіїДиканської селищноїради Полтавськогорайону Полтавськоїобласті, як за спадкоємцем за законом, майна після батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідачі:

Диканська селищна рада Полтавського району Полтавської області,місце знаходження: Полтавська область с. Диканька, вул. Незалежності, 133, КОД ЄДРПОУ 21046503;

ОСОБА_2 ,місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог:

Полтавська районна державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: пров. Тешенка, 6, в м. Полтава.

Головуюча: Л.Є. Петренко