Ухвала

від 01.02.2024 по справі 752/23790/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23790/23

Провадження № 1-кс/752/518/24

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідання ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

підоздрюваного ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши, скаргу адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження №42023100000000176, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, складене старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві, погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023100000001300, відомості щодо якого внесені 24.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 КК України.

В обґрунтування скарги зазначає, що у провадженні Слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №42023100000000176, відомості щодо якого внесені 24.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 КК України. В межах вказаного кримінального провадження 08.11.2023 ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Постановою Київської міської прокуратури від 13 листопада 2023 року виділено з кримінального провадження №42023100000000176 від 24.03.2023 року матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 за ознаками кримінального проавопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Внесено відповідні відомості до ЄРДР, яким присвоєно № 12023100000001300. ОСОБА_4 вважає, що повідомлення про підозру є таким, що не відповідає вимогам закону, здійсненим з порушенням принципу законності, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам і підлягає скасуванню. Також зазначає, що стороною захисту спростовані всі надані слідчим та прокурором матеріали досудового розслідування, якими нібито обгрунтовано повідомлення про підозру. Всі надані стороною обвинувачення докази такими, що жодним чином не обгрунтовують пред`явлену підозру.

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні скаргу підтримали, просили задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення скарги, посилався на обгрунтованість підозри.

Слідчий суддя, заслухавши обґрунтування захисника підозрюваного, підозрюваного, заперечення прокурора, дослідивши матеріали скарги, вважає необхідним відмовити в її задоволенні, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядок, передбаченому КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у меж та у спосіб, передбачених КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом

Відповідно до змісту статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У статті 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України чітко регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Будь-яких обґрунтованих посилань на процесуальні порушення під час вручення підозри у скарзі не зазначені та не доведені під час судового засідання, в тому числі відсутні й такі дані в матеріалах скарги.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час вирішення кримінального провадження по суті розгляду судом.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, а саме у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

1.Скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвала бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1