Рішення

від 06.05.2024 по справі 752/25872/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25872/23

Провадження № 2/752/2774/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 травня 2024 року місто Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу приватизації житлового фонду, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 без ордеру; визнати дії Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу приватизації житлового фонду щодо відмови ОСОБА_1 у приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 протиправними; зобов`язати Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу приватизації житлового фонду вчинити дії щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності ордеру на житлове приміщення.

В обґрунтування позову вказує, що позивач разом зі своєю сім`єю з 2012 року на законних підставах проживає у квартирі АДРЕСА_1 . У 2012 році сім`я позивача була вселена до даного житлового приміщення на підставі документа, який було видано ЖУ «Південне» ДП «ЕКОС». На даний час оригінал цього документа, тобто ордера, відсутній, оскільки ЖУ «Південне» перебуває у стані припинення діяльності, а примірник, наданий позивачу, був поданий останнім з метою державної реєстрації місця проживання. З 6 жовтня 2015 року позивач та члени його сім`ї зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням про приватизацію квартири, але отримав відмову через відсутність копії ордеру. Позивач вважає, що відсутність копії ордеру не може бути

підставою для відмови у приватизації квартири, оскільки він та його сім`я проживають у ній на законних підставах протягом тривалого часу, не мають іншого житла і не брали участі у приватизації іншого житла.

Ухвалою судді від 05.01.2024 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач про судовий розгляд справи повідомлявся у спосіб, передбачений ЦПК України, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, яку відповідач отримав 30.01.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Ухвалою від 10.04.2024 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду.

Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач працював у житловому управлінні «Південне» на посаді монтажника сантехнічних систем та устаткування 3-го розряду з 5 жовтня 2005 року згідно з наказом №169-п від 5 жовтня 2005 року. Це підтверджується довідкою ЖУ «Південне» ДП «ЕКОС» №1526 від 5 квітня 2011 року (а.с. 38) та довідкою ЖУ «Південне» №3175 від 22 серпня 2012 року (а.с. 39).

Постійне проживання родини з 2012 року в кімнаті № НОМЕР_1 підтверджується договором №58 про відшкодування комунальних послуг на приміщення, що здані в оренду, та утримання прибудинкової території від 30 січня 2012 року (а.с. 39-40). Згідно з цим договором споживач відшкодовує вартість комунальних послуг на утримання будинку та прибудинкової території за житлове приміщення, що передане споживачу в користування за адресою АДРЕСА_5 .

Акт обстеження житлових умов позивача від 15 жовтня 2012 року, виданий ЖУ «Південне», підтверджує відкриття особового рахунку на ОСОБА_1 (а.с. 41).

Відповідно до розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 23 липня 2015 року №415 «Про внесення змін до розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 21 листопада 2014 року №714 «Про впорядкування нумерації житлових приміщень у житловому будинку по АДРЕСА_6 » (а.с. 41), кімната №103 відповідає кімнатам № 4 та №6 (двокімнатна) у комунальній квартирі АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою форми 3 від 14 вересня 2016 року №5101, виданою ЖЕД 106, ОСОБА_1 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 , і зареєстрований у ній з 6 жовтня 2015 року. Також у квартирі АДРЕСА_1 , з 6 жовтня 2015 року зареєстровані: ОСОБА_2 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина власника квартири; ОСОБА_3 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка власника квартири; ОСОБА_4 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_4 , онука власника квартири (а.с. 43).

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною 3 ст. 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ч.4 ст. 5 зазначеного Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Частиною 10 ст. 8 Закону визначено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, в якому приведено перелік жилих приміщень, які не підлягають приватизації.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним.

До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з п. 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 200/18858/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі тривалий час проживають у квартирі АДРЕСА_1 (яка до впорядкування нумерації у 2015 році була кімната АДРЕСА_1 )

Позивач зазначив, що квартира була комунальною, ордер на зайняття кімнати в ній був виданий у 2012 році.

На даний час у квартирі зареєстровані та проживають лише позивач та треті особи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі №296/4642/19 від 24 лютого 2021 року обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Вирішуючи спір у справі, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

З урахуванням приведених висновків у вказаній постанові, суд виходить з того і цього не спростовує відповідач, що позивачі тривалий час проживають у квартирі на законних підставах, вселилися у квартиру у встановленому законом порядку, несуть витрати по її утриманню, що не заперечується балансоутримувачем будинку.

Крім того, суд також зважає на те, що законність їх проживання у квартирі ніким не оспорюється і не оспорювалося, балансоутримувач будинку підтверджує законність проживання позивачів у квартирі та не заперечує проти її приватизації ними.

Вимоги про усунення перешкод у користуванні спірним житлом протягом усього часу проживання позивача також ніким не заявлялися.

Суд також зважає на пояснення позивача, що вказана квартира є їх єдиним житлом, іншого вони не мають, вони мають достатні та триваючі зв`язки з конкретним місцем проживання, а зазначене житлове приміщення є в цілому їх «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Так, статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

«Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних

обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

З урахуванням цього суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача у частині визнання права на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 без ордеру.

Що стосується зобов`язання провести приватизацію квартири суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено в ч. 2 ст. 16 ЦК України, якими можуть бути, в тому числі, визнання права та припинення дії, яка порушує право.

Так, з листа Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 12 жовтня 2023 року (а.с. 87) вбачається, що підставою для відмови в передачі квартири у власність була відсутність всіх передбачених законом документів.

Тобто, такий лист не є остаточним рішенням про відмову в задоволенні заяви позивача про оформлення передачі квартири в приватну власність (приватизації).

З урахуванням цього, суд приходить до висновку про захист порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути подані позивачем документи для приватизації квартири та прийняти відповідне рішення стосовно передачі зазначеного приміщення у власність позивачу з урахуванням приведених у рішенні суду висновків.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Питання судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12-13, 76-82, 141, 169, 259, 263 - 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу приватизації житлового фонду, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , про визнання права власності задовольнити частково.

2. Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 без ордеру.

3. Зобов`язати Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу приватизації житлового фонду повторно розглянути питання про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 .

4. У задоволені решти позову відмовити.

5. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу приватизації житлового фонду на користь ОСОБА_1 2 147,2 грн. (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.) судового збору.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Управління житлово-комунального господарства відділ приватизації житлового фонду Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 42, код ЄДРПОУ 37308812).

Треті особи:

ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

ОСОБА_4 в інтересах якої діє законний представник - мати ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення суду складено та підписано 27.05.2024р.

Суддя І.О. Ольшевська