Ухвала

від 28.05.2024 по справі 761/19589/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19589/24

Провадження № 2/761/7564/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Горват В.А. звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви суд приходить до висновку про те, що зазначені матеріали слід передати на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Так, згідно із частиною першою статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10квітня 2019 року в справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Також,у постанові від 09вересня 2020року в справі №910/6644/18 Верховний Суд вказав, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Крім того, згідно з висновками, зробленими Великою Палатою Верховного Суду в справі № 911/2390/18, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення (пункти 7.23, 7.25 постанови від 16 лютого 2021 року).

З позовної заяви та документів, доданих до неї, слідує, що позивачем пред`явлено позов про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , тобто спір між сторонами виник з приводу користування відповідачами нерухомим майном, яке знаходиться на території Голосіївського району м. Києва.

Таким чином, дана справа не належить до територіальної підсудності Шевченківського районного суду м. Києва.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За встановлених обставин, судом, встановленим законом для розгляду вказаної справи, є Голосіївський районний суд м. Києва, у зв`язку чим справу належить передати на його розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 30, 31, 258-261, 353, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - передати на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

28 травня 2024 року