Ухвала

від 28.05.2024 по справі 120/2755/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 травня 2024 р. Справа № 120/2755/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 120/2755/21-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/2755/21-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 04.06.2021 вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби за період з 01.07.2019 до 24.03.2021 включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 01.07.2019 до 24.03.2021 включно. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишено без задоволення, а вищевказане рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2021 без змін.

25.03.2024 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду, подана в порядку, визначеному статтею 382 КАС України, шляхом зобов`язання керівника військової частини подати у 10-денний строк звіт про виконання судового рішення.

Заява обґрунтовується тим, що на даний час відкрито виконавче провадження, однак судове рішення в повному обсязі боржником не виконано та середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні не нараховано, належні грошові кошти не виплачені.

Позивач вважає, що зазначені дії військової частини є свідченням невиконання ухваленого судом рішення, а тому звертається до суду з відповідною заявою.

Ухвалою від 27.03.2024 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконання судового рішення призначено до розгляду в письмовому провадженні.

Згідно із ч. 1 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З матеріалів справи видно, що електронну копію ухвали від 27.03.2024 доставлено відповідачу до його електронного кабінету 28.03.2024 о 00:44 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату винесення судом цієї ухвали відповідач не скористався своїм правом на подання пояснень.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи подану заяву про встановлення судового контролю, суд виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульована статтями 382, 383 КАС України.

Зокрема, згідно із частинами 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Доводи заявника щодо встановлення судового контролю зводяться до того, що на даний момент відкрито виконавче провадження № 66504393 щодо виконання судового рішення у цій справі. Водночас рішення боржником в повному обсязі не виконано. Позивач зазначає, що після поновлення виконавчого провадження боржником не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення, а саме середній заробіток під час затримки у проведення остаточного розрахунку при звільненні не нараховано, належні грошові кошти не виплачені.

Враховуючи доводи позивача, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню на підставі виконавчого листа в порядку, встановленому Законом № 1404-VIII.

У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом від 02.08.2021 у справі № 120/2775/21-а, головним державним виконавцем Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабейком О.С. відкрито виконавче провадження № 66504393.

Зі змісту листа військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 02.12.2021 № 50/28/32-1809 слідує, що нарахування та виплата ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки грошового забезпечення відповідно до рішення суду № 120/2755/21-а здійснена в повному обсязі згідно з платіжним дорученням № 2668 від 24.11.2021.

Разом з тим суд враховує, що рішенням суду у справі № 120/2755/21-а не визначено конкретної суми середнього заробітку, що має бути відшкодована військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Як можна побачити з матеріалів справи, на виконання рішення суду № 120/2755/21-а відповідач розрахував позивачу середній заробіток за період з 01.07.2019 до 24.03.2021 в сумі 26572,41 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 2668 від 24.11.2021 позивачу виплачено грошові кошти в сумі 21390,79 грн.

17.05.2022 головним державним виконавцем Бабейко О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 66504393 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, з огляду на лист військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2021 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки грошового забезпечення відповідно до рішення суду № 120/2755/21-а, вказане відшкодування було виплачено в повному обсязі згідно з платіжним дорученням № 2668 від 24.11.2021.

Не погоджуючи із вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі № 120/12779/23 визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабейка О.С. про закінчення виконавчого провадження № 66504393.

На виконання рішення суду, заступником начальника Калиноівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заїкою Б.В. винесено постанову про скасування процесуального документу № 66504393 від 20.12.2023, якою скасовано документ "Постанова про закінчення виконавчого провадження" від 17.05.2022, виданий ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа № 120/2755/21-а.

Отже, судом встановлено, що на даний час уповноважений орган державної виконавчої служби здійснює заходи із примусового виконання відповідачем (боржником) рішення суду від 04.06.2021 у цій справі в частині нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 01.07.2019 до 24.03.2021 включно, а також здійснює контроль за його повним виконанням.

Суд враховує, що звернення з заявою в порядку статті 382 КАС України є виключною мірою, якщо позивач вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Відтак, враховуючи наведені вище обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав вважати, що за умови невстановлення судового контролю рішення суду у цій справі залишиться невиконаним.

Відтак на цей час суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених статтею 382 КАС України, шляхом покладення на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати звіт про виконання судового рішення.

Водночас суд наголошує, що це не звільняє відповідача від обов`язку виконати рішення суду, ухвалене на користь позивача, та не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання, якщо подальша поведінка відповідача буде давати приводи вважати, що він ухиляється від виконання рішення суду, затягує його виконання або ж діє недобросовісно та не вживає заходів, необхідних для його якнайшвидшого виконання.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 120/2755/21-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана 28.05.2024.

Суддя Сало Павло Ігорович