Рішення

від 28.05.2024 по справі 140/35844/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/35844/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬБУДТЕХ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬБУДТЕХ» (далі ТОВ ««ВОЛИНЬБУДТЕХ», позивач) до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), відповідно до якого просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2023 № 00140770407 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 23 023,40 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що суми ПДВ за грудень 2022 року оплачено саме 30.01.2023

Вважає, що у сплаті ПДВ за грудень 2022 року відсутній склад правопорушення, передбаченого статтею 124 ПКУ, взагалі і п. 124.2 цієї статті зокрема, а тому штрафна санкція у розмірі 5% на суму 1200,00 грн не підлягає застосуванню, а ППР в цій частині слід визнати протиправною.

Крім того, несвоєчасна сплата за липень 2023 року сум ПДВ 109 117 грн фактично відбулась 15.09.2023, хоча мала б відбутись 30.08.2023 року.

Проте, таке прострочення зазначеного платежу відбулось у зв`язку з відсутністю у зазначений період необхідних грошових коштів на нашому рахунку в банку внаслідок несвоєчасних надходжень належних сум від контрагентів, на підтвердження чого нами відповідачу подавалась заключна виписка з нашого рахунку в AT КБ «Приватбанк» за період з 30.08.2023 року по 30.08.2023.

Разом з тим, як тільки необхідні кошти на наш рахунок надійшли, а саме 15.09.2023 року - товариством буда проведена оплата. Відтак зазначені обставини свідчать про відсутність умислу з нашого боку саме на несвоєчасну оплату сум податку, що виключає кваліфікацію дій за п. 124.2 ст.124 ПКУ.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позов заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що згідно з пунктом 46.1 статті 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим, підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, податкові декларації, крім випадків передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 203.2 статті 203 Кодексу, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 2001.б статті 2001 Кодексу, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 2001.2 статті 2001 Кодексу, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначений Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569).

Пунктом 200.2 статті 200 Кодексу визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно пункту 22 Порядку №569, у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань:

1) платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка;

2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість передбачена статтею 124 Кодексу.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмір 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно пункту 124.2 статті 124 Кодексу, діяння, передбачені п. 124.1 цієї статті вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 124.3 статті 124 Кодексу, діяння, передбачені п. 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно пункту 109.1 статті 109 Кодексу, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку п. 76.2 ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «ВОЛИНЬБУДТЕХ» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.10.2023 №14936/03-20-04-07/43105538, відповідно до якого перевіркою встановлено несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, код платежу 14010100;

- в сумі 24000 грн задекларований згідно поданої до Ковельської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за грудень 2022 року. При терміні сплати 30.01.2023, фактично сплачено 31.01.2023 в сумі 24000 грн;

- в сумі 109117 грн задекларований згідно поданої до Ковельської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за липень 2023 року. При терміні сплати 30.08.2023, фактично сплачено 15.09.2023 в сумі 109117 грн.

ТОВ «ВОЛИНЬБУДТЕХ», не погоджуючись із висновками акту, направило до ГУ ДПС у Волинській області заперечення від 19.10.2023 за вих. №76 на акт перевірки від 02.10.2023 №14936/03-20-04-07/43105538.

За результатами розгляду заперечень, ГУ ДПС у Волинській області 02.11.2023 прийнято рішення №15237/6/03-20-04-02-06 «Про розгляд заперечення акту камеральної перевірки», яким частково задоволено заперечення, зокрема, в частині умисного вчинення порушення терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, задекларованої у податковій декларації з ПДВ за грудень 2022 року, в іншій частині висновки Акту камеральної перевірки від 02.10.2023 №14936/03-20-04-07/43105538 залишено без змін.

03.11.2023 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення №00140770407 (форма «Ш»), яким на ТОВ «ВОЛИНЬБУДТЕХ» накладено штраф у розмірі 5 і 25% в сумі 28479,25 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, ТОВ «ВОЛИНЬБУДТЕХ» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

При цьому, під предметом позову слід вважати певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а під підставами позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, які викладаються позивачами виключно у позовній заяві.

В даному випадку, реалізуючи принцип диспозитивної, позивач у позовній заяві, обґрунтовує свої вимоги виключено тим, що товариство фактично не мало змоги сплатити суми грошового зобов`язання, а відповідачем безпідставно не застосовано механізм пом`якшення відповідальності особи, який передбачений пунктом 112-1.2 ст.112-1 ПК України.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по справі, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 ПК України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням відповідних особливостей, встановлених ПК України.

Статтею 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (пункту 124.3 статті 124 ПК України).

Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», в Податковий кодекс України внесено нову статтю 112-1, яка передбачає обставини, що пом`якшують відповідальність платника за вчинення правопорушень.

Так, статтею 112-1 Податкового кодексу України до обставин, що пом`якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:

- вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

- вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

- самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1).

При цьому контролюючий орган може визнати обставинами, що пом`якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.

Відповідно до п.113.6 ст.113 ПК України у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом`якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем не заперечується факт порушення термінів сплати задекларованих зобов`язань з ПДВ, перелік яких наведено в акті камеральної перевірки, зокрема, в сумі 109117,00 грн за липень 2023 року. При терміні сплати 30.08.2023, фактично сплачено 15.09.2023.

Разом з тим, доказів наявність перешкод здійснення своєчасної сплати узгоджених сум грошового зобов`язання, позивачем для необхідності застосування пом`якшення відповідальності, відповідачу не надано, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості перевірки наведених позивачем обставин для визначенням їх пом`якшуючими.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За змістом частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, має бути підтверджена в порядку, визначеному Законом.

Однак, доказів звернення ТОВ «ВОЛИНЬБУДТЕХ» за отриманням відповідного сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, наявність яких унеможливила виконання ним податкових обов`язків через такі обставини, позивачем не надано, матеріали справи не містять.

На переконання суду, платник, у разі неможливості своєчасного виконання податкових зобов`язань, не може посилатися лише на існування форс-мажорних обставин на території України, такі мають бути підтверджені документально в силу вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження.

Також посилання позивача на дефіцит грошей на рахунку внаслідок поточної господарської діяльності, який спричинений невчасною оплатою своїх зобов`язань з боку його контрагентів, зокрема ПОСП ім. Івана Франка, не враховуються судом, оскільки такі обставини не звільняють позивача від обов`язку виконувати свої податкові зобов`язання у порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України.

З огляду на викладене, з урахування наведених законодавчих норм та встановлених обставин, позивача цілком правомірно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді штрафу за порушення термінів сплати задекларованих зобов`язань в частині накладення штрафу в розмірі 25% - 27279,25 грн, внаслідок чого в цій частині позовних вимог слід відмовити.

При цьому, щодо накладення штрафу в розмірі 1200,00 грн за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за липень 2023 року суд зазначає наступне.

Так в акті камеральної перевірки від 02.10.2023 №14936/03-20-04-07/43105538 зазначено, що підприємством самостійно складено і подано до Ковельської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ №9299713810 від 18.01.2023 за грудень 2022 року, однак при граничному терміні сплати податку на додану вартість в сумі 24000,00 грн - 30.01.2023, фактична сплата відбулась 31.01.2023.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки з наявної в матеріалах справи платіжної інструкції від 30.01.2023 №1656 вбачається, що вона складена та внесена вчасно у граничний день та одержана банком цього ж дня о 18:55:00 год, а тому податкове повідомлення рішення від 03.11.2023 №00140770407 в частині накладення штрафу в розмірі 25% - 1200,00 грн слід визнати протиправним та скасувати.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 113,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 08.12.2023 №2250.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовзадовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області форми «Ш» від 03 листопада 2023 року №00140770407 в частині застосування штрафу на суму 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬБУДТЕХ» судовий збір в розмірі 113 (сто тринадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬБУДТЕХ» (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Грушевського, 100, ідентифікаційний код юридичної особи 43105538).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679).

Суддя Ф.А. Волдінер