Ухвала

від 20.07.2020 по справі 200/6711/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого суду

20 липня 2020 р. Справа № 200/6711/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної фіскальної служби про визнання постанов такими, що не підлягають виконанню, та звільнення від адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької митниці Державної фіскальної служби, в якому просить:

- визнати постанову від 29.05.2018 № 0068/70000/18 про порушення митних правил такою, що не підлягає виконанню;

- звільнити від адміністративної відповідальності за постановою від 29.05.2018 №0068/70000/18;

- визнати постанову від 18.09.2018 № 0144/70000/18 про порушення митних правил такою, що не підлягає виконанню;

- звільнити від адміністративної відповідальності за постановою від 18.09.2018 №0144/70000/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, постановою начальника Донецької митниці ДФС від 29.05.2018 № 0068/70000/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Постановою заступника начальника Донецької митниці ДФС від 18.09.2018 №0144/70000/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 722464, 17 грн.

Відповідно до положень статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 523 Митного кодексу України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Частиною 1 статті 529 Митного кодексу України визначено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

З аналізу зазначених норм суд приходить до висновку, що спірні рішення відповідача є рішеннями у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно положень пункту першого частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною другою статті 20 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Таким чином, враховуючи приписи статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, дана адміністративна справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Суд зазначає, що необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року по справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з ... питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ...».

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії паспорту позивача серії НОМЕР_1 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого здійснюється, зокрема, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З системного аналізу вищевикладеного, суд вважає за необхідне передати справу №200/ 6711/20-а для розгляду до Краматорського міського суду Донецької області.

Керуючись ст.ст. 20, 25, 29, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу № 200/6711/20-а за позовом ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної фіскальної служби про визнання постанов такими, що не підлягають виконанню, та звільнення від адміністративної відповідальності передати на розгляд до Краматорського міського суду Донецької області (84333, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21)

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвалу складено та підписано 20 липня 2020 року.

Суддя С.В. Ушенко