Рішення

від 27.05.2024 по справі 240/19237/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/19237/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко - Папір Україна» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою. Підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" з даним позовом до суду стали рішення від 18.04.2023 №8643639/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.01.2023 №89 та від 17.04.2023 №8643640/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.02.2023 №2.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" до Державної податкової служби України та до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшли відзиви від відповідачів, у яких останні просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважають, що рішення комісії про відмову в реєстрації ПН є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки у контролюючих органів наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, зокрема, оформлення первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції. Окрім того, відповідачі вважають, що позовна вимога в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН в обхід формальної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС в частині подання висновку щодо реєстрації податкової накладної. Вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації ПН.

В свою чергу, позивач надіслав до суду відповідь на відзив, у кому зазначив, що доводи позовної заяви не спростовано відповідачами.

Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, повно і всебічно оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, суд встановив наступне.

Судом безспірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Папір Україна» (далі ТОВ «Еко-Папір Україна», позивач) зареєстроване як юридична особа, дані про якого містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ha виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Еко - Папір Україна» засобами електронного зв`язку було складено і направлено на реєстрацію Державній податковій службі України (далі - ДПС України, відповідач 2) податкові накладні від 24.01.2023 №89, від 01.02.2023 №2, реєстрація яких була зупинена.

Згідно квитанцій №1 зазначені податкові накладні прийняті, але їх реєстрація зупинена. При цьому, у якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних в квитанції №1 зазначено наступну обставину: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги, дорівнює або придбання такого перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ТОВ «Еко - Папір Україна» направлено в електронному вигляді до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС У Житомирській області, відповідач 1), до складу якого входить Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 10.04.2023 №270. До вказаного Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, позивачем було подано первинні документи, які, на думку, позивача, підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податковим накладним, а саме: договори, рахунки, видаткові накладні, банківські виписки, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, сертифікати якості.

Проте, наступними рішеннями ГУ ДПС У Житомирській області про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Рішення) відмовлено в реєстрації податкових накладних:

- від 17.04.2023 №8643639/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.01.2023 №89;

- від 17.04.2023 №8643640/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної вiд 01.02.2023 №2.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних у Рішеннях комісії ГУ ДПС у Житомирській області зазначено щодо надання платником податку копій документів, складених із порушенням норм чинного законодавства, а саме: надано копії документів, які складені з порушенням ПКУ від 02.12.2022 №2755/VI (зі змінами), оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання) товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, a саме: висисання первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції.

Вважаючи Рішення відповідача 1 протиправними, звернувся в адміністративному порядку до ДПС України, до складу якої входить комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних центрального рівня зі скаргами з відповідними копіями документів, які надавалися відповідачу 1.

Відповідач 2, за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2023 №41288/44728583/2, від 09.05.2023 №41654/44728583/2, прийняв рішення, якими скарги позивача залишив без задоволення, а рішення відповідача 1 - без змін. Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних зазначено наступне твердження: «ненадання платником податку копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Вважаючи рішення ГУ ДПС у Житомирській області протиправними та такими, що прийняті порушенням норм чинного законодавства, не відповідають фактичним обставинам справи та порушують права позивача, позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку даним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій 3 постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - цк електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування проводяться перевірка наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із абзацом 1 пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатам и автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку №1165, У разі Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11Порядку №1165).

Як вбачається із квитанцій №1, реєстрацію податкових накладних зупинено з тих підстав, що «Обсяг постачання товару/послуги дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165. Зокрема, відповідно до пункту 1 додатку 3 до Порядку №1165 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було. Натомість, надіслана позивачу квитанції №1 містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Загальними вимогами, які висуваються акту до індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справi №380/2365/21, вiд 18.06.2019 у справi №0740/804/18, вiд 23.10.2018 y справi № 822/1817/1.

Порядок №520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання; транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Відповідно до пункту 10 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної У податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Щодо рішення комісії ГУ ДПС У Житомирській області від 17.04.2023 №8643640/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.02.2023 №2, від 17.04.2023 №8643639/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.01.2023 №89.

Основним видом діяльності позивача є виробництво паперу та картону (код КВЕД 17.12). З матеріалів справи судом безспірно встановлено, що основним видом сировини для виробництва паперу є макулатура. З цією метою позивачем укладено з ТОВ «АСС-Коростишівська паперова фабрика» договір оренди нерухомого та рухомого майна від 30.09.2022 №1. Відповідно до умов договору орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нерухоме та рухоме майно, визначене в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною. Найменування, інші ідентифікаційні ознаки та характеристики, кількість, вартість, місцезнаходження Майна, а також обмеження (обтяження) прав третіх осіб на Майно, та Умови користування (в разі наявності), визначаються Сторонами в Додатку № 1 до Договору та Актах здачі-приймання Майна в оренду.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Еко Папір Україна» (постачальник) укладено з ТОВ «Конві-Пак» (покупець) договір поставки від 03.10.2022 №24 на поставку паперу (а.с. 98-101). Виконання вказаного договору підтверджено наступними документами: податкова накладна від 01.02.2023 №2; податкова накладна від 24.01.2023 №89: рахунок на оплату від 24.01.2023 №74: рахунок на оплату від 01.02.2023 №95: видаткова накладна від 24.01.2023 №58; видаткова накладна від 01.02.2023 №86; сертифікат якості на папір; довіреність від 03.10.2022 №03/10-22; платіжна інструкція від 10.02.2023 №81; платіжна інструкція від 17.02.2023 № 112; платіжна інструкція від 22.02.2023 №115; платіжна інструкція від 30.01.2023 №57; оборотно-сальдова відомість по рахунку 36. Вказані докази містяться на сторінках 102-115 даної адміністративної справи).

Відповідно до пункту 2.6 договору передача (поставка) товару проводиться на Умовах EXW відповідно до Правил «Інкотермс» редакції 2020 року на складі Постачальника, розташованого за адресою: Житомирська область м. Коростишев, вул. Паперова, 31 (самовивіз контрагентом).

З матеріалів справи вбачається, що макулатура придбавались у наступних контрагентів:

- у ФОП ОСОБА_1 за договором поставки від 29.09.2022 №290922-М.2, що підтверджується специфікаціями від 29.09.2022 №1, від 04.10.2022 №2, видатковими накладними від 29.09.2022 №008м, від 06.10.2022 №009м, №010м, платіжними дорученнями від 04.10.2022 №12, від 11.10.2022 №46, №48 (а.с. 139-144). Транспортування товару здійснювалося за рахунок постачальника.

- у ТОВ «Паперова фабрика» за договором поставки від 03.10.2022 №031022-М, що підтверджується рахунками на оплату від 03.10.2022 №654, №655, видатковими накладними від 03.10.2022 №661, №662, платіжним дорученням від 21.10.2022 №99. Транспортування товару здійснювалося за допомогою автонавантажувача зі складу постачальника до складу покупця, що розташовані за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 147-154);

- у ФОП ОСОБА_2 за договором поставки від 03.10.2022 №031022-M.2, що підтверджується специфікацією від 03.10.2022 №1, рахунками від 12.10.2022 №12/10, від 14.10.2022 №14/10, накладними від 12.10.2022 №12/10, вiд 14.10.2022 №14/10, товарно-транспортними накладними від 12.10.2022 №12/10, від 14.10.2022 №14/10, платіжними дорученнями від 14.10.2022 №67, від 21.10.2022 №105. Транспортування товару здійснювалося за рахунок постачальника. (а.с. 172-183).

Крім того, проклеючу дисперсію, крохмаль, оптичний відбілювач придбавались у TOB «Паперова фабрика» за договором поставки від 03.10.2022 №031022-M-4, шо підтверджується рахунком на оплату від 03.10.2022 №656, видатковою накладною від 03.10.2022 №664, платіжним дорученням від 21.10.2022 №98 (а.с.155-160). Транспортування товару здійснювалося за допомогою автонавантажувача зі складу постачальника до складу покупця, що розташовані за однією адресою: м. Коростишів, вул. Паперова 31. Наявність та рух вищенаведеної сировини та основних матеріалів, які увійшли до складу продукції (товару), відображені у бухгалтерському обліку ТОВ «Еко - Папір Україна» на субрахунку 201 «Сировина й матеріали». Інформація про наявність та рух готової продукції (товару) узагальнено на рахунку 26 «Готова продукція».

Відтак, твердження комісії про надання платником податку копій документів, складених із порушенням Податкового кодексу України, оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання) товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, a саме: виписання первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції», повністю спростовується наданими документами до Повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Копії наданих з боку ТОВ «Еко - Папір Україна» первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Правочини, укладені між ТОВ «Еко-Папір Україна» та контрагентами виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами.

Позивачем були подані відповідачу 1 повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію зупинено разом із поясненнями та документами для підтвердження реальності вчинення господарських операцій, а відповідачу 2 - скаргу із поясненнями та документами для підтвердження реальності вчинення господарських операцій, які були залишені поза увагою. При цьому суд звертає увагу, що під час вирішення даної категорії спорів не підлягають дослідженню та аналізу обставини здійснення господарської операції, її реальність тощо, адже спір стосується виключно дотримання процедури реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, в якій зазначено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Крім того, Європейським Судом 3 прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин, висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

У відзиві відповідач 1 зазначив, що на розгляд Комісії позивачем надано товарно-транспортні накладні №31-58, від 24.01.2023 та №31-86 від 01.02.2023, з яких вбачається, що автомобільний перевізник ТОВ "КОНВІ - ПАК" здійснює перевезення автомобілем ФОРД НОМЕР_1 , який був взятий на облік лише 04.09.2023.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до норм діючого законодавства ТОВ «Еко-Папір Україна» не несе відповідальності за можливе порушення контрагентом норм діючого законодавства та не зобов`язано контролювати наявність чи відсутність транспортних засобів у контрагента. Крім того, згідно з правовими висновками Верховного Суду від 25 лютого 2021 року (справа № 803/1684/17, адміністративне провадження №K/9901/51649/18, ЄДРСРУ №95176997), від 21 січня 2021 року (справа №813/2204/17, адміністративне провадження №K/9901/35740/18, ЄДРСРУ № 94328053), від 24 травня 2019 року (справа №826/7423/16), від 6 лютого 2018 року (справа №816/166/15-а), від 11 вересня 2018 року (справа №804/4787/16) передбачають, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях. Натомість, відповідач 2, на виконання контрольних функцій, зупинивши реєстрацію податкових накладних, запропонував позивачу надати пояснення та копії документів, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без визначення переліку документів. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі ), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №140/506/22.

Також, у постановах від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 03.11.2021 У справі №360/2460/20 Верховний суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Разом з тим, судом встановлено, що в надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Верховний суд у постанові від 27.04.2023 у справі № 460/8040/20 зазначив, що у випадку не конкретизації переліку документів У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 16.02.2023 у справi №380/7648/22, вiд 14.12.2022 у справi №560/11825/21.

Крім того, здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду 18.07.2019 у справi №1740/2004/18, вiд 21.05.2019 у справi №0940/1240/18, від 10.2019 y справi №0340/1834/18, вiд 12.11.2019 у справi №816/2183/18.

Верховний Суд за результатами аналізу пунктів 9 та 11 Порядку №520 у постанові від 18.11.2021 У справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відмовляючи у реєстрації податкових накладних відповідач 1 зазначив про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Проте, суд не погоджується з такими твердженням контролюючого органу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, з метою реєстрації податкових накладних позивачем було виконано вимоги відповідача 1 та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі наведено в пункті 5 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ N°520):

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідачі зазначають, що підставою у відмові в реєстрації податкових накладних є «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: надано копії документів, які складені з порушенням ПКУ від 02.12.2022 №2755/VI (зі змінами), оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання) товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, а саме: виписання первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції».

У своїх відзивах відповідачі приводять перелік документів, який був наданий позивачем, однак як в оскаржуваних рішеннях, так і самих відзивах не зазначають, які конкретно документи складені із порушенням. Також не зазначається, яку ж норму Податкового кодексу України порушив позивач при складанні документів чи які саме документи складені з порушенням.

Вказівки на форму та зміст документів зазначено у статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Копії наданих від ТОВ «Еко - Папір Україна» документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до пункту 10 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі:

- ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, існує лише дві підстави для відмови у реєстрації податкових накладних. Фактично, відповідач 1 відмовив у реєстрації податкових накладних з єдиної підстави, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання) товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що є прямим і очевидним порушенням пунктів 37, 44 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 та пункту 10 Порядку №520.

Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази «передбачено законом», є наступні: будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно пункту 65 вказаного рішення суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Відповідно до пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані відповідачу 1, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних.

Згідно з пунктами 19-20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим наявна обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Суд наголошує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача 2 як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати податкові накладні, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження. Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (пункт 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі «Обермейєр проти Австрії»; пункт 155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі «Гранд Стівенс проти Італії»).

Задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвати податкову накладну по взаємовідносинам ТОВ «Еко-Папір Україна» з контрагентом є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 4294,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено клопотання щодо вирішення судом питання про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн. В обґрунтування вказаної суми зазначив, що між позивачем та Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» укладено договір про надання правової допомоги від 24.04.2023 №44728583. Так, в період з 01.07.2023 по 03.04.2024 Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» надані послуги зі складання позовної заяви разом із підготовкою документів, відповіді на відзив, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 03.04.2024 №2/04.

З рахунку на оплату від 03.04.2024 №2/04 та акту здачі-приймання наданих послуг від 03.04.2024 вбачається, що підготовка позовної заяви та сканування додатків до позовної заяви адвокатським бюро оцінюється в 10000 грн, а підготовка відповіді на відзив - 2000 грн.

В свою чергу, від Головного управління ДПС у Житомирській області - відповідача 1 у даній справи, надійшло заперечення на заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідачем 1 зазначено, що позивачем не надано доказів на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 12000 грн, оскільки відсутнє квитанція про сплату або відповідне платіжне доручення.

Розглянувши клопотання позивача про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн та заперечення на заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У свою чергу, відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 4, 5 статті 134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених вище норм дає підстави дійти висновку, що законодавець не визначив мінімальних та граничних меж, які стосуються витрат на правову допомогу. При цьому, законодавством також і не визначено будь-якого іншого порядку/методики, який давав би змогу суду дійти чітких висновків з посиланням на спеціальну норму щодо співмірності понесених витрат та відповідного виду і обсягу робіт.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 9 статті 139 КАС України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надані суду:

- договір про надання правової допомоги-адвокатських послуг №44728583 від 24.04.2023;

- договір про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правничої допомоги № 24-04/2023 від 24.04.2024;

- рахунок на оплату від 03.04.2024 №2/04 на суму 12 000,00 грн;

- акт здачі-приймання надання послуг № 2/04 від 03.04.2024 на суму 12 000,00 грн.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд робить висновок, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально. Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 справа №915/237/18.

Враховуючи, що дана справа була розглянута у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, оскільки не є складною через сформовану судову практику розгляду даної категорії справ, з огляду на вимоги щодо співмірності, суд дійшов висновку про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачів, рішення якого було предметом оскарження.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко - Папір Україна»(вул. Паперова, 31, м. Коростишів, Житомирська обл., Житомирський р-н,12501, РНОКПП 44728583) до Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.04.2023 №8643639/44728583, від 17.04.2023 №8643640/44728583.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" податкові накладні від 24.01.2023 №89, від 001.02.2023 № 2 - датою їх фактичного надходження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп витрат по сплаті судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп витрат по сплаті судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко - Папір Україна» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко - Папір Україна» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович