Ухвала

від 28.05.2024 по справі 320/38554/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про відмову у відкритті

провадження в адміністративній справі

28 травня 2024 року м. Київ № 320/38554/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., ознайомившись із позовною заявою Всеукраїнської благодійної організації "Український фонд культури" до Департаменту комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Всеукраїнська благодійна організація "Український фонд культури" звернулася до суду з позовом визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.03.2023№ 5801-ОД "Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є орендарем нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності. Нерухоме майно передане позивачу на підставі укладеного з Департаментом комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) договору №578-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.06.2017 (нова редакція договору від 01.08.2012 №578). Відповідачем прийнято рішення про відмову у продовженні Договору оренди, яке оформлене наказом від 15.03.2023 №5801-ОД "Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва". Позивач вважає, що оскаржуваний наказ є індивідуальним актом, який порушує права позивача, як орендаря, та який прийнято відповідачем за відсутності у нього відповідних повноважень та з порушенням вимог та порядку, встановлених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Як убачається зі змісту доказів, доданих до позовної заяви, між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем та Всеукраїнською Благодійною організацією "Український фонд культури", як орендарем, та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація", як підприємством балансоутримувачем, укладено договір від 06.06.2017 №578-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.08.2012 №578).

У березні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження дії вказаного договору оренди.

Листом від 12.05.2023 № 062/05-15-2570 відповідачем повідомлено, що ним було прийнято рішення про відмову в продовженні договору оренди, яке оформлене наказом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.03.2023 №5801-ОД "Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення суб`єкта владних повноважень надано в пункті 7 частини другої статті 4 КАС України, за яким суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, визначальною ознакою для віднесення спору до юрисдикції адміністративних судів є здійснення органом місцевого самоврядування публічно-владних управлінських функцій у спірних відносинах.

Надаючи тлумачення подібним нормам КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2024) Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.04.2019 справа №727/1002/17 висловила правову позицію, відповідно до якої до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 справа №367/4282/15-а висловлено подібна правова позиція та зазначено, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і відповідно не повинен вирішуватись адміністративним судом. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з оскаржуваним наказом від 15.03.2023 №5801-ОД перший заступник директора Департаменту комунальної власності м. Києва відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", "Порядку передачі в оренду державного та комунального майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" та рішення Київської міської ради від 23.07.2020 №50/9129 "Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва" вирішив відмовити в продовженні договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.06.2017 №578-1 (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.08.2012 року №578), укладеного Всеукраїнською благодійною організацією "Український фонд культури імені Бориса олійника" на користування нежитловим приміщеннями загальною площею 676,10 кв.м, за адресою: місто Київ, вулиця Липська, 16 літера А, для розміщення благодійної організації, в зв`язку з необхідністю орендованих приміщень для власних потреб балансоутримувача КП "Київжитлоспецекспулатація".

В обґрунтування підстав позову щодо відсутності у відповідача компетенції на прийняття оскаржуваного наказу представником в позовній заяві зазначено положення статей 15, 18 Закону України "Про оренду державного комунального майна", яким урегульовано питання передачі в оренду майна без проведення аукціону та порядок продовження договору оренди. Крім того, в позові зазначено, що відповідно до абзацу третього підпункту 3.3 пункту 3 рішення Київської міської ради від 23.07.2020 №50/9129 "Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва" відповідач наділений повноваженнями виключно щодо продовження договорів оренди комунального майна.

На думку суду, правові підстави прийняття оскаржуваного наказу та підстави позову дають можливість дійти висновку, що спір стосується майнових інтересів позивача (продовження оренди майна). Іншими словами характер спірних правовідносин є приватно-правовим, позаяк стосується продовження оренди майна. В спірних відносинах відповідач діяв як орендодавець. Та обставина, що підставою позову визначено відсутність повноважень у відповідача відмовляти в продовженні договору оренди майна не змінює зазначеного висновку суду, оскільки спір стосуються оренди майна, під час вирішення якого має бути надана права оцінка правомірності відмови в продовженні договору оренди.

Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З урахуванням попереднього висновку суду про те, що характер спірних відносин стосується майнових інтересів позивача, а відповідач у цих відносинах діяв як орендодавець, зважаючи на суб`єктний склад сторін, спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Такі висновки суду підтверджуються й судовою практикою господарських судів. Наприклад, господарськими судами розглянуто по суті спір за позовом товариства до Регіонального відділення Фонду державного майна України про скасування наказу та визнання укладеним договору оренди державного майна щодо продовження договору без проведення аукціону (постанова Верховного Суду від 21.03.2023 справа №918/953/21).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на висновок суду про належність спору до юрисдикції господарських судів, відсутні підстави для відкриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №320/38554/23 за позовом Всеукраїнської благодійної організації "Український фонд культури" до Департаменту комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) про визнання протиправним та скасування наказу.

Роз`яснити позивачу право звернення з позовом до відповідного господарського суду з урахуванням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.