Рішення

від 28.05.2024 по справі 320/4525/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року № 320/4525/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі також Головне управління, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (далі також ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», відповідач), в якому позивач просить:

- застосувати заходи реагування до ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», а саме: тимчасово зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг підприємством ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» до моменту розроблення та узгодження проекту організації санітарно-захисної зони, який затверджується головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року суд перейшов до розгляду адміністративної справи №320/4525/21 за правилами загального позовного провадження.

15 червня 2022 року суд протокольною формою перейшов до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення заходу державного нагляду встановлено порушення ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованих у Мін`юсті 24 липня 1996 року за № 379/1404.

Тобто, відповідач, займаючись своєю виробничою діяльністю, не дотримуючись встановлених санітарних правил і норм, створює несприятливі та небезпечні умови для життєдіяльності людини і може негативно впливати на здоров`я людини, шкідливий вплив якого створює загрозу здоров`ю і життю населення.

Застосування заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг відповідачем, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог санітарних правил і норм, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В наданому до суду відзиві зазначено, що твердження позивача зазначені у позові не доведено належними та допустимими доказами, а вимоги припису є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» наголошує на тому, що рішення щодо затвердження санітарно-захисної зони для проммайданчика «Електростанція на біомасі Київська область, вул. Героїв Дніпра, 38А/1, м.Переяслав-Хмельницький» має визначатися Кабінетом Міністрів України згідно Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», а не затверджуватися головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

В жовтні 2019 року генеральний директор ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» звернувся з листом № 167/07 від 18 жовтня 2019 року до Головного управління про проведення санітарно-епідеміологічного обстеження промислово майданчику товариства, розташованого за адресою: 08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, 38А/1, щодо відповідності вимог санітарного законодавства, розробки та погодження Матеріалів обґрунтування достатності існуючої санітарно-захисної зони.

На підставі вказаної вище заяви, наказу Головного управління від 31 жовтня 2019 року № 2867-Д, посвідчення (направлення) від 31 жовтня 2019 року № 2867, позивачем було здійснено в період з 15-17 год. 01 листопада 2019 року по 17-05 год. 01 листопада 2019 року позаплановий захід державного нагляду (контролю) промислового майданчику ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», розташованого за юридичною адресою: 08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, 38А/1 щодо дотримання вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», наказу МОЗ України від 19 червня 1996 року № 173 «Про затвердження санітарних правил планування та забудови населених пунктів».

За результатами перевірки виявлено недотримання відповідачем норм санітарного законодавства, а саме: пунктів 5.4, 5.5, 5.7, 8.33 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованих у Мін`юсті 24 липня 1996 року за № 379/1404 (далі також ДСП 173-96), п. 2.24, п. 2.25 Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 145 від 17 березня 2011 року, статті 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», п. 3.5 розділу III ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», п. 2.2.3 Додатка до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

За результатами перевірки складено акт санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта № 10-31.2.9-20/71 від 04 листопада 2019 року та припис №10-31.2.9-21/41 від 05 листопада 2019 року про усунення порушень вимог санітарного законодавства в строк до 05 квітня 2020 року, а саме:

- провести лабораторні дослідження концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі найближчої житлової забудови, враховуючи вимоги Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та умови Додатка до нього;

- провести лабораторні дослідження рівнів шуму та вібрації на межі найближчої житлової забудови;

- провести наукова санітарно -епідеміологічна оцінку матеріалів щодо обґрунтування встановлення санітарно -захисної зони для підприємства;

- каналізування об`єкта (відведення стічних вод, що утворилися в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності) здійснюється на локальні очисні споруди;

- відведення стічних вод, що утворилися на забудованій території внаслідок випадіння атмосферних опадів, здійснювати з усього басейну стоку системою зливової (дощової) каналізації у зливову (дощову) каналізацію закритого типу з попереднім очищенням стоку;

- лабораторно підтвердити відповідність питної води на об`єкті вимогам Додатку 1 та 2 ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

- в технологічному процесі ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» застосовувати сировину та матеріали, які мають відповідні сертифікати та гігієнічні висновки.

Припис №10-31.2.9-21/41 від 05 листопада 2019 року надіслано на адресу відповідача Укрпоштою рекомендованим листом 06 листопада 2019 року за треком № 0 840200200304.

22 січня 2021 року фахівцями Переяслав-Хмельницького районного управлінням Держпродспоживслужби в Київській області відповідно до річного плану здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2021 рік, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 26 листопада 2020 року № 778, на підставі наказу Головного управління від 14 січня 2021 року № 131-0Д, посвідчення (направлення) від 14 січня 2021 року № 75, було здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) стосовно відповідача.

Суд зазначає, що основне призначення об`єкту промисловий майданчик ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» - виробіток електричної енергії у генераторі, що проводиться паровою турбіною конденсаційного типу, з використанням пари від парового котла у якому спалюється деревна тріска, яка є основним та резервним паливом для котла.

Види господарської діяльності підприємства (із зазначенням коду згідно з КВЕД), щодо якого проводився захід:

- 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послу технічного консультування в цих сферах (основний);

- 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво;

- 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;

- 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- 64.92 Інші види кредитування;

- 71.20 Технічні випробування та дослідження;

- 35.11 Виробництво електроенергії;

- 35.13 Розподілення електроенергії;

- 35.14 Торгівля електроенергією;

- 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Під час перевірки з`ясовувались питання передбачені переліком питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення при здійсненні промислової, сільськогосподарської, виробничої діяльності та надання послуг, згідно додатка 3 до акту (уніфікована форма якого, затверджена Наказ Міністерства охорони здоров`я України 04 серпня 2020 року № 1788).

За результатами планової перевірки складено акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 22 січня 2021 року № 10-31.3.9-02/3, в якому зафіксовано виявлені порушення вимог санітарного законодавства, а саме:

1) підприємство розташоване з навітряного боку відносно сельбищної території, без врахування середньорічної та сезонної (літньої, зимової) рози вітрів, що є порушенням пункту 5.3 глави 5 ДСП 173-96;

2) розмір санітарно - захисної зони для підприємства та інших об`єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів не встановлений, що суперечить вимогам абзацу першого пункту 5.5 глави 5 ДСП 173-96, додатків 4, 5 до ДСП 173-96;

3) мінімальна площа озеленення санітарно - захисної зони до 300 м не складає 60%, що не відповідає абзацу першому пункту 5.13 глави 5 ДСП 173-96;

4) напрям домінуючих вітрів при розміщенні котельні відносно сельбищної зони не враховано, що суперечить вимогам абзацу третього пункту 7.13 глави 7 ДСП 173-96;

5) розмір санітарно - захисної зони для об`єктів енергетики, встановлюємий розрахунковим методом, але не менше 300 м, з врахуванням виду, агрегатного стану і класу небезпеки відходів від майданчика - накопичувана промвідходів до сельбищної території - не витриманий, що є порушенням абзацу першого пункту 8.33 глави 8 ДСП 173-96;

6) висновки на об`єкти санітарно - епідеміологічної експертизи відсутні, а саме:

- висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи облаштування санітарно - захисної зони із встановленням/коригування її нормативного розміру для об`єкту;

-висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи, на підставі якого залишок нелеткий та шлак (відходи від спалювання щепи) можуть застосовуватись в сільському господарстві (повторно використовуватись в якості добрива);

-висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи на сировину, а саме щепу, яку використовують в технологічному процесі, що є порушенням статті 11 Закону України № 4004-ХП «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Отже, за результатами перевірки виявлено недотримання відповідачем норм санітарного законодавства.

Примірник акта від 22 січня 2021 року № 10-31.3.9-02/3 на 20 сторінках вручено 22 січня 2021 року представнику відповідача - інженеру з праці та навколишнього середовища ОСОБА_1 , що підтверджується особистим підписом вказаного представника.

На виконання наказу Головного управління від 25 лютого 2021 року № 904 -ОД з метою перевірки виконання вимог припису від 05 листопада 2019 року № 10-31.2.9-21/41, позивачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) промислово майданчику ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», розташованого за юридичною адресою: 08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, 38А/1.

За результатами перевірки встановлено невиконання вимог зазначеного припису, а саме:

- лабораторні дослідження рівнів шуму та вібрації на межі житлової забудови під час роботи дробарки Komptech AXTOR не проведені;

- висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи облаштування санітарно захисної зони із встановленням/коригуванням її нормативного розміру для об`єкту відсутній, наукова санітарно-епідеміологічна оцінка матеріалів щодо обґрунтування встановлення санітарно-захисної зони для підприємства не проведена;

- каналізування об`єкта (відведення стічних вод, що утворилися в процесі господарсько - побутової і виробничої діяльності) здійснюється у водонепроникний підземний резервуар. Будь які підтверджуючі документи того, що під землею встановлені локальні очисні споруди механічної та біологічної очистки, передбачені проектом не надані;

- відведення стічних вод, що утворилися на забудованій території внаслідок випадіння атмосферних опадів з усього басейну стоку системою зливової (дощової) каналізації у зливову (дощову) каналізацію закритого типу з попереднім очищенням стоку не здійснюється;

- ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» наданий висновок Державної установи «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України» Бориспільський МРВ лабораторних досліджень, який свідчить про те, що досліджена проба питної води за фізико-хімічними показниками безпечності та якості питної води не відповідає вимогам ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», а саме: запах - 4 (вимоги по НД

- в технологічному процесі ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» використовує сировину, а саме щепу, на яку відсутній висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи.

Враховуючи суттєві недоліки санітарних норм, допущені відповідачем під час здійснення ним господарської діяльності, позивач звернувся до суду із вимогами щодо застосування до нього заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі також Закон № 4004-XII).

Поряд з цим, відповідач є суб`єктом господарювання, тому здійснення державного (контролю) у сфері господарської діяльності проводиться з урахуванням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також Закон № 877-V).

Отже, при здійсненні позивачем контролю (нагляду) за дотриманням відповідачем санітарного законодавства, перевірка та застосування заходів для припинення порушень має здійснюватися з дотриманням в сукупності вимог обох вищевказаних законів.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначені статтею 4 Закону № 877-V.

За приписами ч. 4 цієї статті виключно законами встановлюються:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до ч. 5 цієї статті, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Пунктом 7 цієї статті передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Згідно з вимогами п. 11 цієї статті, плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 29 березня 2017 року на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі також Держпродспоживслужба) покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та із здійснення контролю (нагляду) за дотриманням вимог санітарного законодавства (крім функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).

Відповідно до п. 7 Положення про Держпродспоживслужбу, затверджену постановою Кабінету міністрів України № 667 від 02 вересня 2015 року (далі також Положення № 667), Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

За приписами статті 42 Закону № 4004-XII, Головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства:

а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об`єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;

б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об`єктів у разі відступу від затвердженого проекту;

в) тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров`я людей;

г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;

д) зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством;

е) внесення власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у абзаці шостому частини першої статті 7 цього Закону;

є) вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров`я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством.

ж) підпункт "ж" частини першої статті 42 виключено

Іншим посадовим особам органів державної санітарно-епідеміологічної служби надаються повноваження застосовувати заходи для припинення порушення санітарних норм, передбачені пунктом "а" (в частині обмеження, тимчасової заборони діяльності підприємств, установ, організацій, об`єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм), пунктами "в", "г", "е" та "є" цієї статті.

Суд встановив, що Головним управлінням проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) промислово майданчику ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», розташованого за юридичною адресою: 08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, 38А/1 щодо дотримання вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», наказу МОЗ України від 19 червня 1996 року № 173 «Про затвердження санітарних правил планування та забудови населених пунктів».

За результатами перевірки складено акт санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта № 10-31.2.9-20/71 від 04 листопада 2019 року та припис №10-31.2.9-21/41 від 05 листопада 2019 року про усунення порушень вимог санітарного законодавства в строк до 05 квітня 2020 року, а саме:

- провести лабораторні дослідження концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі найближчої житлової забудови, враховуючи вимоги Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та умови Додатка до нього;

- провести лабораторні дослідження рівнів шуму та вібрації на межі найближчої житлової забудови;

- провести наукова санітарно -епідеміологічна оцінку матеріалів щодо обґрунтування встановлення санітарно -захисної зони для підприємства;

- каналізування об`єкта (відведення стічних вод, що утворилися в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності) здійснюється на локальні очисні споруди;

- відведення стічних вод, що утворилися на забудованій території внаслідок випадіння атмосферних опадів, здійснювати з усього басейну стоку системою зливової (дощової) каналізації у зливову (дощову) каналізацію закритого типу з попереднім очищенням стоку;

- лабораторно підтвердити відповідність питної води на об`єкті вимогам Додатку 1 та 2 ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

- в технологічному процесі ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» застосовувати сировину та матеріали, які мають відповідні сертифікати та гігієнічні висновки.

В силу норм статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю), серед іншого, має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Згідно з вимогами статті 11 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний серед іншого, виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відповідно до статті 7 Закону № 4004-XII підприємства, установи і організації, зокрема, зобов`язані: виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Статтею 10 Закону № 4004-XII встановлено, що державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об`єктів та пов`язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає:

визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров`я населення;

встановлення відповідності об`єктів експертизи вимогам санітарних норм;

оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;

оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов`язаних з діяльністю об`єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров`я населення.

Згідно з вимогами статті 11 Закону № 4004-XII об`єкти державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають:

проекти міждержавних, державних цільових, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку;

інвестиційні проекти і програми у випадках і порядку, встановлених законодавством;

схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;

проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосується здоров`я та середовища життєдіяльності людини;

продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров`ю людей;

документація на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо; діючі об`єкти, у тому числі військового та оборонного призначення.

Отже, підприємство відповідача, як діючий об`єкт, підлягає державній санітарно- епідеміологічної експертизі.

Відповідно до статті 15 Закону № 4004-XII вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій.

Підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об`єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об`єктів зобов`язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Затвердження норм проектування, розроблення, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, впровадження нових технологій здійснюються за погодженням з органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Порядок проведення санітарно-епідеміологіної експертизи затверджено наказом МОЗ України від 09 жовтня 2000 року № 247 (зареєстровано в МЮ України 10 січня 2001 року за № 4/5195). Дія цього Порядку поширюється на центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, інші суб`єкти господарської та підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, установлює вимоги до організації проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Згідно з п. 3.2. Наказу 247 забороняється використання або функціонування об`єктів експертизи без наявності позитивного висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.

Згідно з п. 3.4. Наказу 247 Державна санітарно-епідеміологічна експертиза діючих об`єктів експертизи призначається лише в разі наявності в головного державного санітарного лікаря офіційних матеріалів про негативний вплив об`єктів на здоров`я людей або зміну їх властивостей, що може спричинити такий вплив, а також у разі внесення змін до санітарного законодавства, якими встановлюються більш жорсткі вимоги до об`єктів експертизи.

За приписами п. 5.1. Наказу 247 заявниками державної санітарно-епідеміологічної експертизи є власники об`єкта експертизи або вповноважені ними особи.

Таким чином, входячи з наведених норм, відсутність у відповідача висновку санітарно-епідеміологічної експертизи є порушенням норм санітарного законодавства, та виключає можливість продовження діяльності підприємства.

Відповідно до статті 22 Закону № 4004-XII органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов`язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованих у Мін`юсті 24 липня 1996 року за № 379/1404 затверджено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (ДСП 173-96).

Ці Правила є обов`язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.

При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил та інших інструктивно-методичних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров`я України, що використовуються для вказаних цілей.

Згідно з п. 3.4 ДСП 173-96, відповідно до діючих будівельних норм та правил територія населеного пункту з урахуванням переважного функціонального використання поділяється на:

- сельбищну територію - для розміщення житлового фонду, громадських будівель та споруд, установ соціального, культурного та побутового призначення, внутрішньосельбищної вулично-дорожньої та транспортної мереж, зелених насаджень та місць громадського користування, окремих комунальних та промислових об`єктів, будівництво яких допускається поблизу житлової забудови;

- виробничу територію - для розміщення промислових підприємств і пов`язаних з ними об`єктів, комплексів наукових установ з дослідними виробництвами, комунально-складських об`єктів (баз, складів, гаражів, автопарків, трамвайних, тролейбусних депо і т.ін.), підприємств по виробництву та переробці сільськогосподарських продуктів, створення санітарно-захисних зон промислових підприємств, об`єктів зовнішнього транспорту, шляхів позаміського та приміського сполучення;

- ландшафтно-рекреаційну територію, що охоплює приміські ліси, лісопарки, лісозахисні смуги, водоймища, зони відпочинку та курортні зони, землі сільськогосподарського використання та інші, які разом з парками, садами, скверами, бульварами сельбищної території формують систему озеленення та оздоровчих зон.

У межах зазначених територій виділяються зони різного функціонального призначення житлової забудови, громадських центрів, промислові, наукові, науково-виробничі, комунально-складські, зовнішнього транспорту, масового відпочинку, курортні (при наявності лікувальних ресурсів).

Пунктами 5.4, 5.5 ДСП 173-96 передбачено, що промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

На зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі курортно-рекреаційної зони - 0,8 від значення нормативу.

Розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших об`єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за "Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий" ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів.

У тих випадках, коли розрахунками не підтверджується розмір нормативної санітарно- захисної зони або неможлива її організація в конкретних умовах, необхідно приймати рішення про зміну технології виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, його перепрофілювання або закриття

Приписами пункту 5.6 ДСП № 173-96 обумовлено, що основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об`єктів, що наведена у додатку № 4.

Відповідно до п. 5.7 ДСП № 173-96, санітарно-захисна зона для підприємств та об`єктів, що проектуються з впровадженням нової технології або реконструюються, може бути збільшена при необхідності та належному техніко-економічному та гігієнічному обгрунтуванні, але не більше, ніж в 3 рази у випадках:

- відсутності способів очищення викидів;

- неможливості знизити надходження в навколишнє середовище хімічних речовин, електромагнітних та іонізуючих випромінювань та інших шкідливих факторів до меж, встановлених нормативами;

- при розташуванні житлової забудови, оздоровчих та інших прирівняних до них об`єктів з підвітряного боку відносно підприємств в зоні можливого забруднення атмосфери.

Якщо трикратне збільшення санітарно-захисної зони не забезпечує припинення впливу підприємства на стан навколишнього середовища та здоров`я населення, слід приймати рішення відповідно до п.5.5 цих Правил.

Розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об`єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об`єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.

За правилами п. 8.3 ДСП № 173-96, при виборі території для будівництва нових, а також розвитку існуючих населених пунктів необхідно здійснювати оцінку якості повітряного середовища з метою запобігання можливому несприятливому впливу атмосферного забруднення на здоров`я населення, умови його проживання та відпочинку, стан навколишнього середовища.

Відповідно 5.8 ДСП № 173-96 у разі організації нових, не вивчених в санітарно- гігієнічному відношенні виробництва та технологічних процесів, а також будівництва (реконструкції) великих підприємств І та II класів небезпеки та їх комплексів, що можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище та здоров`я населення, розміри санітарно- захисних зон слід встановлювати у кожному конкретному випадку з урахуванням даних про ступінь впливу на навколишнє середовище аналогічних об`єктів, які функціонують у державі та за її кордоном та відповідних розрахунків.

Відповідно 5.9 ДСП № 173-96 Розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об`єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення згідно з пунктом 5.7) затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів.

Пунктом 5.13 ДСП 173-96 Територія санітарно-захисної зони має бути розпланованою та упорядкованою. Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м - 60 %, від 300 до 1000 м - 50 %, понад 1000 м - 40 %.

Предметом позову у справі є вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Пунктом 5.14 ДСП 173-96 встановлено, що проект організації санітарно-захисної зони слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні.

За приписами ч. 7 статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Суд вказує на те, що зазначеними нормами передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції, повне або часткове зупинення реалізації продукції, повне або часткове зупинення виконання робіт, повне або часткове зупинення надання послуг.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Законодавство України не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей», а відтак, воно є оціночним. Разом з цим, за переконанням суду, зазначені в акті перевірки порушення вимог санітарного законодавства створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта, обслуговуючого персоналу та інших громадян.

В адміністративних справах щодо застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) суд має встановити наявність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення судового рішення, зокрема, наявність не усунутих суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства, які дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Отже, в даному випадку належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки, в якому має бути зазначено про відсутність порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідачем, станом на дати вирішення даної справи, не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження усунення порушень вимог санітарного законодавства.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що припис про усунення порушень від 05 листопада 2019 року № 10-31.2.9-21/41 не виконано, до суду не оскаржено та судом не скасовано.

Заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог зводяться виключно до того, що частинами 1, 2 та статті 24 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон електричних об`єктів» визначено, що розміри охоронних та санітарно-захисних зон об`єктів енергетики залежно від їх конструкції та напруги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Межі охоронних та санітарно-захисних зон об`єктів енергетики зазначаються в містобудівній документації, документації із землеустрою та кадастрових планах.

Таким чином, на думку відповідача узгодження санітарно-захисної зони має відбуватись в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, а не шляхом затвердження головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Наведені твердження відповідачем не спростовують наявності порушень вимог законодавства встановлених під час проведення контролюючим органом позапланової перевірки товариства.

Суд не погоджується із позицією відповідача з приводу відсутності у Голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повноважень на затвердження санітарно-захисної зони промислового майданчику ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», розташованого за юридичною адресою: 08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, 38А/1 з огляду на положення пункту 5.9 ДСП № 173-96, яким прямо передбачено, що розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об`єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення згідно з пунктом 5.7) затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення надання послуг відповідачем, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог санітарних правил і норм, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд зробив висновок про необхідність задоволення позовних вимог та застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Частиною 2 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс», а саме: тимчасово зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (08400, Київська область, Бориспільський район, місто Переяслав, вулиця Героїв Дніпра, будинок 38А; код ЄДРПОУ 33742752) до моменту розроблення та узгодження проекту організації санітарно-захисної зони, який затверджується головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.