Ухвала

від 28.05.2024 по справі 380/26107/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/26107/23

У Х В А Л А

з питань постановлення окремої ухвали

28 травня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРАЖ ЗАХІД» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕРАЖ ЗАХІД» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 22.08.2023 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРАЖ ЗАХІД» (код ЄДРПО 42103079) за індивідуальним податковим номером 421030713059.

Ухвалою від 13.11.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 18.04.2024 витребувано додаткові докази у справі.

На виконання вимог ухвали відповідач надіслав суду клопотання (вх. № 32848 від 29.04.2024, вх. № 35887 від 10.05.2024), до яких долучив докази, зазначені в ухвалі про витребування доказів.

На адресу суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання (вх. № 33154 від 30.04.2024) у яких позивач звертає увагу суду на неодноразові зловживання відповідачем як стороною процесуальними правами та надання суду недостовірної інформації. Стверджує, що відповідач неодноразово надавав суду відомості та документи які не відповідали фактичним обставинам справи. Зазначив, що суд приймаючи ухвалу від 18.04.2024 зобов`язував відповідача надати засвідчені докази, а саме відомості про реєстрацію позивача як платника ПДВ у період з 01.07.2022 по 30.06.2023, що передбачало відповідно до вимог ПК України обов`язок позивача як платника ПДВ подавати податкову звітність, а відповідач мав право здійснити її перевірку та прийняте передбачене Законом рішення. Повідомив, що відповідач замість надати суду копію витягу з реєстру платників ПДВ чи АІС «Податковий блок», з якого б вбачалось що до 28.07.2023 позивач не був зареєстрований як платник ПДВ, оскільки йому не було відновлено реєстрацію безпідставно анульованого свідоцтва платника ПДВ, відповідно не міг подавати в даний період звітність з ПДВ, оскільки така б не було прийнята, що і мало місце, таких документів суду не надав. При цьому як стверджує представник позивача, згідно з долученою до позову відповіді на адвокатський запит представника, ГУ ДПС у Львівській області від 13.04.2023 повідомляло, що станом на 12.04.2023 свідоцтво платника ПДВ та податкові показники (Накл) в розмірі 8919199,40 грн на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «Авераж захід» (код ЄДРПОУ 42103079) не відновлено. Вказані вище обставини на думку представника позивача, є підставою для прийняття судом окремої ухвали стосовно Відповідача, оскільки в його діях вбачаються ознаки кримінальних правопорушень. Просив визнати невиконаною відповідачем ухвалу про витребування доказів від 18.04.2024 та застосувати до відповідача наслідки передбачені п. 3 ч. 1 ст. 149 КАС України.

Також від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 36383 від 13.05.2024) у яких вказав, що 10.05.2024р. на електронну адресу представника позивача від представника відповідача надійшло чергове клопотання про долучення доказів. На думку представника позивача, відповідач подав докази після завершення дії строку визначеного ухвалою від 18.04.2024 про витребування доказів. Також зазначив, що відповідачем надіслано на адресу суду копію листа Львівської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області від 08.05.2024 про інформацію яка міститься в інформаційних базах по ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД». Тобто вказаний лист не є витягом з відповідного реєстру платників ПДВ, про що і зазначається в останньому абзаці стосовно наявності рішення про анулювання ПДВ в управлінні оподаткування юридичних осіб. Вказав, що у цей же час навіть з даного листа слідує, що з 22.05.2020 (дата анулювання свідоцтва ПДВ) до 28.07.2023 (дата поновлення дії свідоцтва ПДВ на виконання судового рішення ) ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД» не являлось платником ПДВ і не мало жодної можливості подавати звітність з ПДВ, яка подається виключно платником даного податку. Окрім цього, інформація вказана в листі вже давно знаходиться в справі, оскільки надана позивачем в додатках у відзиві на позов ще в листопаді 2023 року як витяг з реєстру платників ПДВ який був отриманий у відповідь на адвокатський запит від відповідача. Таким чином, вважає, що відповідач надавши даний лист фактично визнав позовні вимоги та підтвердив, що 11.08.2023 посадові особи ГУ ДПС у Львівській області зловживаючи своїм посадовим становищем склали завідомо неправдивий офіційний документ Довідку про неподання платником ПДВ податкових декларацій, з використанням якої комісія ГУ ДПС у Львівській області прийняла протиправне рішення від 22.08.2023 про чергове анулювання свідоцтва платника ПДВ, яке було поновлене тільки 28.07.2023. Також вказав, що відповідач у відповіді на адвокатський запит 13.04.2023 повідомив про те, що станом на 12.04.2023 тільки вживаються заходи контролюючим органом для відновлення свідоцтва ПДВ позивачу ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД», тобто станом на 12.04.2023 повивач не був платником ПДВ. На думку представника позивача, відповідач до липня 2023 тільки мав намір виконати судове рішення, та поновити позивачу свідоцтво ПДВ. Стверджує, що такі обставини є підставою для скерування судом окремої ухвали в правоохоронні органи у зв`язку з виявленням кримінального правопорушення.

Просив постановити окрему ухвалу яку надіслати в правоохоронні органи у зв`язку з виявленням кримінального правопорушення, щодо складення ГУ ДПС у Львівській області завідомо неправдивого офіційного документу - Довідки про неподання платником ПДВ податкових декларацій, з використанням якої комісія ГУ ДПС у Львівській області прийняла протиправне рішення № 7352 від 22.08.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.

При вирішенні поданого клопотання суд керується таким.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо доводів представника позивача про те, що відповідачем складено завідомо неправдивий офіційний документ - Довідку про неподання платником ПДВ податкових декларацій, з використанням якої комісія ГУ ДПС у Львівській області прийняла протиправне рішення № 7352 від 22.08.2023, суд оцінює критично, з огляду на те, що представником позивача не наведено арґументованих доводів про те, що вказана довідка одержана з порушенням порядку, встановленого законом. При цьому, інші доводи представника позивача зводяться до встановлення обставин відсутності подання податкових декларацій позивача як платником ПДВ.

Відтак суд дійшов висновку, що така довідка не підпадає під визначення поняття «недопустимого доказу».

Суд зазначає, що оцінку аргументам відповідача та посиланню на вказану представником позивача довідку надасть при вирішенні спору по суті.

Щодо доводів представника позивача про неподання відповідачем доказів у встановлений строк, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф (ч. 1 ст. 145 КАС України).

Так, згідно з ч. 1 ст. 147 КАС України у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Тобто ухвала про застосування заходів процесуального примусу є способом реагування суду на випадки виявлення порушення щодо належного виконання стороною своїх процесуальних обов`язків.

Застосування заходів процесуального примусу суду є одним із інструментів механізму спонукання відповідних осіб до виконання процесуальних обов`язків та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм процесуального закону суд дійшов висновку про те, що у випадку не виконання процесуальних обов`язків стороною у справі суд вправі застосувати заходи процесуального примусу до такої сторони. Оскільки відповідачем виконано вимоги ухвали суду від 18.04.2024 про витребування доказів, то суд не знаходить підстав для визнання дій відповідача з питань надання доказів протиправними.

Відповідно до ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч.ч. 4, 5 ст. 249 КАС України).

Таким чином зі змісту ст. 249 КАС України слідує, що окрема ухвала суду - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників і може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне правопорушення.

Необхідність їх винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов`язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.

Оскільки, судом не встановлено будь-яких порушень з боку відповідача, клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 45, 72, 74, 144, 147, 149, 166, 241-243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала з процесуальних питань окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.П. Качур