Рішення

від 28.05.2024 по справі 500/341/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/341/24

28 травня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак-Автотранс" до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №027903 від 05.12.2023,-

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак-Автотранс" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №027903 від 05.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 жовтня 2023 року інспекторами Укртрансбезпеки на ділянці автодороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь здійснено контроль належного ТОВ "Смак-Автотранс" транспортного засобу марки MAN державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів вантажів автомобільним транспортом № 004913 від 10.10.2023 року, у якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевізник не забезпечив вимог цього закону та інших законодавчих актів України у сфері перевезення вантажів, оскільки відсутня особиста картка водія, чим порушено вимоги п.3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, що тягне за собою відповідальність згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність під час вантажних перевезень документів, передбачених ст.48 цього Закону.

Проте, автомобіль, яким керував водій ОСОБА_2 , обладнаний цифровим тахографом і у нього на момент перевірки була в наявності картка водія до цифрового тахографа №UAD000000BFLD000, видана ДП "ДержавтотрансНДІпроект" 04 вересня 2023 року терміном дії до 03 вересня 2028 року.

Крім того, відповідальність за відсутність картки водія до цифрового тахографа у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян може наступати згідно з абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" і лише при здійсненні міжнародних, а не внутрішніх автомобільних перевезень.

Ухвалою судді від 22.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.02.2024 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що 10.10.2023 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ) з причепом марки KOEGEL, номерний знак НОМЕР_3 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ) під керуванням водія ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_5 . Під час перевірки виявлено, що водій у слоті цифрового тахографа не використовує особисту картку водія, відсутня роздруківка листа реєстрації режиму роботи та відпочинку. Водій повинен використовувати картку кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом. Особиста картка водія повинна знаходитись лише у слоті тахографа, а не просто бути виготовлена і перебувати у будь-якому місці. (арк. справи 25-33)

Ухвалою суду від 07.02.2024 в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак-Автотранс" про допит свідка в судовому засіданні відмовлено.

29.02.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає відповідальність саме за відсутність на момент перевірки визначених законом документів, а не їх використання, а тому, оскільки у водія позивача на момент перевірки хоч і була відсутня роздруківка роботи цифрового тахографа, проте за наявності у останнього діючої картки водія констатувати недотримання позивачем вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в цьому випадку не має жодних підстав.

Таким чином, відповідачем всупереч нормам вказаного закону притягнуто до відповідальності позивача за порушення, яке він не вчиняв та застосовано санкцію за нормою, яка не підлягала до застосування (арк. справи 53-55).

Ухвалою судді від 13.03.2024 продовжено процесуальний строк розгляду справи №500/341/24.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, з 09.10.2023 по 15.10.2023 та направлення на рейдову перевірку №000106 від 06.10.2023, здійснювались заходи державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті, шляхом проведення рейдової перевірки, на автомобільній дорозі Н-08, 440 км+330 м.

10.10.2023 при проведенні рейдової перевірки, перевірено транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ) з причепом марки KOEGEL, номерний знак НОМЕР_3 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ) під керуванням водія ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_5 . Даний транспортний засіб обладнаний діючим та перевіреним цифровим тахографом.

Водій надав для перевірки: посвідчення водія, свідоцтво реєстрації транспортного засобу та товарно-транспортну накладну №8 від 08.10.2023.

Як вказує відповідач у наданому відзиві: "Під час перевірки виявлено, що водій у слоті цифрового тахографа не використовує особисту картку водія, відсутня роздруківка листа реєстрації режиму роботи та відпочинку." (аркуш справи 27)

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів вантажів автомобільним транспортом № 004913 від 10.10.2023, у якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевізник не забезпечив вимог цього закону та інших законодавчих актів України у сфері перевезення вантажів, а саме-відсутня особиста картка водія, чим порушено вимоги п.3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, що тягне за собою відповідальність згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність під час вантажних перевезень документів, передбачених ст.48 цього Закону.

Про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту № 004913 від 10.10.2023 було призначено на 05.12.2023 позивача було інформовано рекомендованим листом №4602703112174.

Під час розгляду акта № 004913 від 10.10.2023 та матеріалів справи встановлено, що позивачем допущено порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (відсутність документів), відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами розгляду акта № 004913 від 10.10.2023, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено постанову №027903 від 05.12.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до TOB "Смак-Автотранс", у сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень. (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Статтею 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок № 1567).

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Як слідує із матеріалів справи, з позиції відповідача допущене позивачем порушення, за яке його притягнуто до відповідальності, полягає у тому, що останнім перевозився вантаж за відсутності на момент перевірки визначених у ст. 48 Закону № 2344 документів, а саме: роздруківки листа роботи цифрового тахографа, або особистої картки водія у відповідному слоті цифрового тахографа.

Досліджуючи дані обставини та підставам застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу суд враховує таке.

Відповідно до статті 48 Закону №2344 Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів згідно вказаною нормою не є вичерпним.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344 передбачена відповідальність автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даному випадку сутність виявленого порушення полягає у тому, що під час проведення перевірки водій позивача не надав передбачений законодавством інший документ, зокрема документ щодо тривалості робочого часу та періоди відпочинку водія на дорожньому транспорті роздруківку з цифрового тахографа.

Так, особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (Положення №340), згідно пункту 1.3 якого вимоги Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно п.6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

За визначенням, що міститься в п. 1.5 цього Положення, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Відповідно до п.6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

24.06.2010 Міністерство транспорту та зв`язку України наказом № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І якої, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, а її норми поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 визначені у ній терміни вживаються у такому значенні:

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:

- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Отже, в силу зазначених правових приписів Інструкції № 385 законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

Тобто, наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати однин з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.

Судом встановлено, що транспортний засіб, який був об`єктом перевірки, обладнаний працюючим та повіреним цифровим тахографом, що власне не заперечується відповідачем.

Також суд враховує, що відповідачем не доведено відсутності у водія станом на час перевірки картки водія № НОМЕР_6 , видану ДП "ДержавтотрансНДІпроект" 04 вересня 2023 року терміном дії до 03 вересня 2028 року. А лише наголошує на тому, що особиста картка водія не використовується у відповідному слоті цифрового тахографа.

Підсумовуючи викладене суд вкотре наголошує, що абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344 передбачає відповідальність саме за відсутність на момент перевірки визначених законом документів, а не їх використання. Такими документами згідно п. 3.3 Інструкції № 385 в даному випадку мали бути картка водія чи роздруківку даних роботи тахографа. Таким чином, оскільки у водія позивача на момент перевірки хоч і була відсутня роздруківка роботи цифрового тахографа, проте за наявності у останнього діючої картки водія констатувати недотримання позивачем вимог ст. 48 Закону №2344 в цьому випадку не має підстав.

Таким чином, на переконання суду, відповідачем в порушення норм вказаного закону притягнуто до відповідальності позивача за порушення, яке він не вчиняв та застосовано санкцію за нормою, яка не підлягала до застосування (абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-11).

Натомість, аналіз абзацу восьмого частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ дає підстави дійти висновку, що до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів, яка є спеціальною нормою для вказаного виду порушення.

Відсутність особистої картки водія в слоті тахографа, на думку суду, не є тотожним поняттю відсутності у водія передбачених законодавством документів, а свідчить про порушення водієм обліку робочого часу та часу відпочинку, оскільки саме з такою метою вона там розміщується.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи суд доходить висновку, що оспорювана постанова відповідача № 027903 від 05.12.2023 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак-Автотранс" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

За таких обставин суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам на підтримку заявлених позовних вимог, позаяк вони не впливають на викладений вище висновок суду про скасування винесеної відповідачем постанови № 027903 від 05.12.2023 та, відповідно, задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін, суд приходить до переконання про задоволення адміністративного позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, саме як з юридичної особи суб`єкта владних повноважень, яка здійснює свої повноваження через утворені територіальні органи, в даному випадку відділ Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 027903 від 05.12.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак-Автотранс" з підстав, передбачених абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000,00 грн

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак-Автотранс" судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 травня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Смак-Автотранс" (місцезнаходження: просп. Степана Бандери, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46002, код ЄДРПОУ 42765623);

відповідач:

- Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (місцезнаходження: пр-кт Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.