Постанова

від 28.05.2024 по справі 440/18945/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 р. Справа № 440/18945/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2024, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, по справі № 440/18945/23

за позовом ОСОБА_1

до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області(надалі по тексту відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 площею 0,1283 га, кадастровий номер 5323455100:30:001:0624 в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у її власності, із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 " за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.11.2023 року;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 площею 0,1283 га, кадастровий номер 5323455100:30:001:0624 в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у її власності, із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 ".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо невирішення питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею0,1283 га, кадастровий номер 5323455100:30:001:0624, в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у її власності, із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 , за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.11.2023 року.

Зобов`язано Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області розглянути у визначеномузакономпорядку на сесії селищної ради заяву ОСОБА_1 від 10.11.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею0,1283 га, кадастровий номер 5323455100:30:001:0624, в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у її власності, із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог та клопотання позивача про встановлення судового контролю відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених для утримання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить вимоги апеляційної скарги задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.11.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Новосанжарської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки.

Проект рішення Новосанжарської селищної ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 площею 0,1283 га, кадастровий номер 5323455100:30:001:0624 в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у її власності, із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 " був включений до порядку денного тридцять восьмої сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання, що відбулась 21.12.2023 року.

Однак за результатами голосування під час розгляду вказаного проекту рішення не прийнято: з 27 депутатів селищної ради присутні 21, за - 10, проти - 3, утримались - 7, не голосували - 1.

На цій підставі позивач звернулась до суду за захистом порушеного права.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач за результатами розгляду заяви позивача від 10.11.2023 року рішення не прийняв, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних відносинах Новосанжарська селищна рада допустила протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 10.11.2023 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, , виходячи з наступного.

Предметом оскарження у справі є бездіяльність відповідача щодо не прийняття відповідачем рішення по суті заяви від 10.11.2023 року з приводу затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею0,1283 га, кадастровий номер 5323455100:30:001:0624, в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у її власності.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно вимог частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманнямпринципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманнямнеобхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши бездіяльність відповідача, яка є предметом позову, на дотримання вимог частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів дійшла висновку, що така бездіяльність є протиправною, з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що у приватній власності позивача перебуває земельна ділянка площею 0,1283 га, кадастровий номер 5323455100:30:001:0624, цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

За заявою позивача ФОП ОСОБА_2 у 2023 році розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 площею 0,1283 га, кадастровий номер 5323455100:30:001:0624 в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у її власності, із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 .

19.09.2023 року позивач звернулася до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської областіз заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею0,1283 га , в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 .

Листом від 04.10.2023 року №3091/94-18 Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської областіповідомив позивача про необхідність надання належно розробленої проектної документації та відповідні дозвільні документи, які надають право виконувати будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 5323455100:30:001:0624 за адресою: АДРЕСА_1 .

24.10.2023 року позивачем вдруге було подано до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею0,1283 га, в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 .

До вказаної заяви позивачем долучено оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та витяг з ДЗК.

03.11.2023 року відповідачем на розгляд тридцять сьомої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання було винесено питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 площею 0,1283 га, кадастровий номер 5323455100:30:001:0624 в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у її власності, із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 .

Згідно результатів відкритого поіменного голосування 03.11.2023 року на сесії були присутні 14 депутатів, з яких голосували «за» - 0, «проти»-14, «утримались»-0, «не голосували»-0.

За результатами розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки 03.11.2023 року рішення не прийнято.

10.11.2023 року позивачем втретє було подано до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею0,1283 га, в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 , до якої додано оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та витяг з ДЗК.

Проект рішення Новосанжарської селищної ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 площею 0,1283 га, кадастровий номер 5323455100:30:001:0624 в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у її власності, із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД 02.01) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗД 03.07), що розташована в АДРЕСА_1 " був включений до порядку денного тридцять восьмої сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання, що відбулась 21.12.2023 року.

Згідно результатів відкритого поіменного голосування 21.12.2023 року на сесії були присутні 21 депутат, з яких голосували «за» - 10, «проти»-3, «утримались»-7, «не голосували»-1.

За результатами розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки 21.12.2023 року рішення не прийнято.

Відповідно достатті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюютьсяКонституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі за текстом - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом абзацу другого частини першоїстатті 20 Земельного кодексу Українипри зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пунктом 34 частини першоїстатті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом частин першої та другоїстатті 59 Закону №280/97-ВРрада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Виходячи з положень статей26,59 Закону №280/97-ВР розгляд питань щодо регулювання земельних відносин належить до виключних повноважень ради і такі питання вирішуються виключно шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.

У той же час,Закон №280/97-ВРне передбачає випадків усунення органу місцевого самоврядування від прийняття рішень.

Отже, результатом діяльності сесії селищної ради є ухвалення рішень.

Однак, як слідує з матеріалів справи, розглядаючи на пленарних засіданнях питання, порушене позивачем у заяві від 10.11.2023 року, відповідачем за наслідками розгляду такої заяви рішення прийнято не було.

Відсутність належним чином оформленого рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення.

Тобто має місце факт ухилення відповідача від виконання покладених на нього законодавством обов`язків щодо прийняття на пленарному засіданні відповідного рішення.

Колегія суддів зазначає, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставізаконута/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 17.04.2019 по справі №342/158/17, яка враховується судом згідно частини п`ятоїстатті 242 КАС України.

Відсутність рішення за результатом розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, порушеного позивачем у заяві від 10.11.2023 року, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Доводи апеляційної скарги відповідача про неврахування судом першої інстанції, що в діях відповідача була відсутня бездіяльність (пасивна поведінка), оскільки питання позивача неодноразово розглядалося на сесії ради, але за результатами голосування рішення не було прийнято у зв`язку з недостатністю голосів депутатів селищної ради, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки аналіз норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що ненабрання необхідної більшості голосів депутатів не може бути підставою для законної відмови у погодженні проекту землеустрою відповідно до нормЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №560/1651/20, від 18 травня 2022 року по справі № 160/11256/19

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що бездіяльність відповідача щодо не прийняття будь-якого рішення ( про затвердження проекту землеустрою, чи про відмову у його затвердженні), за заявою позивача від 10.11.2023 року, є протиправною.

Враховуючи протиправність бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов`язання відповідача розглянути у визначеномузакономпорядку на сесії селищної ради заяву ОСОБА_1 від 10.11.2023 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки.

Розглядаючи аргумент відповідача наведений в апеляційній скарзі про застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм матеріального права, а саме приписи абзацу третього підпункту "б" підпункту 11 пункту 27розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, які не поширюються на спірні правовідносини щодо зміни цільового призначення земельної ділянки колегія суддів зазначає таке.

Так, згідно абзацу третього підпункту "б" підпункту 11 пункту 27розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України під час дії воєнного стану у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України, цільове призначення земельної ділянки приватної власності змінюється лише за рішенням сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована земельна ділянка.

З 24.02.2022 року в Україні діє воєнний стан.

Згідно підпункту 12 пункту 27розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України функціонування Державного земельного кадастру вважається призупиненим.( Пункт 27 розділу X доповнено підпунктом 12 згідно із Законом№ 2247-IX від 12.05.2022).

Однак, згідно наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.06.2022 року № 141 відновлено функціонування Державного земельного кадастру.

Тобто, на час звернення позивача до Новосанжарської селищної ради з заявою від 10.11.2023 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки функціонування Державного земельного кадастру було відновлено, а тому приписи абзацу третього підпункту "б" підпункту 11 пункту 27розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Проте, оскільки заяву від 10.11.2023 року позивачем подано до Новосанжарської селищної ради, а останньою таку заяву було прийнято, питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки винесено на розгляд сесії, було проведено голосування, однак за результатами такого розгляду рішення не було прийнято, тоді як Закон №280/97-ВРне передбачає випадків усунення органу місцевого самоврядування від прийняття рішень, то колегія суддів зазначає про наявність у спірних правовідносинах протиправної бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за результатом розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки.

За таких обставин, посилання суду першої інстанції на наведену норму закону не призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі про те, що суд не вправі втручатися у дискреційні повноваження ради та зобов`язувати прийняти рішення у спірних правовідносинах колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження ради щодо прийняття рішення за результатом розгляду питання на пленарному засіданні про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою за заявою позивача покладені Законом №280/97-ВР.

Умови, за яких відповідач приймає рішення, визначені законом. У спірних правовідносинах ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки - надати дозвіл або не надати (відмовити). У відповідача немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

З огляду на викладене, твердження відповідача про втручання суду у дискреційні повноваження є необґрунтованим.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальшу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи, що під час судового розгляду встановлено факт протиправної поведінки відповідача, колегія суддів вважає, що зобов`язання відповідача прийняти рішення за результатом розгляду звернення позивача не є втручанням в його дискреційні повноваження, та саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним в розумінніст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст.242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судомвідповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом напідставіповно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.315 КАС Українивизначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За правилами ст.316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції залишає рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року по справі № 440/18945/23 в без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 по справі № 440/18945/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій