Постанова

від 21.05.2024 по справі 420/14634/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14634/23

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Дата і місце ухвалення 26.02.2024р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Качуренко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.05.2023 року №00120420708, №00120410708, №00120430708 від 31.05.2023 року, №00120440708, №00120460708, №00120450708 від 31.05.2023 року, а також податкові повідомлення-рішення від 01.06.2023 року №00123182406, №00123162406, №00123132406.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №00120450708 від 31.05.2023 року, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 194559,09 грн та штрафні (фінансові) санкції в сумі 48639,77 грн. за 2020 рік. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» та Головне управління ДПС в Одеській області подали апеляційні скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області було повернуто апелянту через неусунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду.

У поданій апеляційній скарзі товариство посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що операції з відпуску нафтопродуктів за талонами не відносяться до розрахункових операцій, передбачених положеннями Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Апелянт вважає, що наявними в матеріалах справи доказами та результатами перевірки діяльності ТОВ «Чорноморочка плюс» встановлено, шо підприємство під час здійснення господарської діяльності використовувало транспортні засоби, а отже існувала необхідність в придбані підприємством нафтопродуктів з метою належної експлуатації та використання авто.

На думку товариства висновки суду першої інстанції щодо правомірного прийняття ГУ ДПС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №00120460708 від 31.05.2023 року також є безпідставним, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, шо перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) за податковим повідомленням-рішенням №00120460708 від 31.05.2023 року був зупинений, з огляду на те, що з 18 березня 2020 року законом був введений мораторій на проведення податковим органом перевірок.

З огляду на зазначене апелянт вважає, що оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення є протиправними та необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити поданий позов у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на те, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області було повернуто апелянту, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у межах доводів та вимог апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс».

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «Чорноморочка плюс», колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 року у справі №916/735/23 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка Плюс» (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 51/1, кв. З, кімн. 2; код ЄДРПОУ 35880807) та згідно вказаної ухвали зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області провести позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка Плюс» згідно приписів п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

На виконання зазначеної вище ухвали Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 року у справі №916/735/23, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 05.04.2023 року № 2258-п та направлень на проведення перевірки від 18.04.2023 року, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області у період з 24.04.2023 року по 02.05.2023 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 23.04.2023 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чорноморочка плюс» від 09.05.2023 року № 12310/15-32-07-08/35880807, у висновках якого вказано на встановлення наступних порушень:

1. п.п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11,п.12, п.21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 №27/4248 (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем занижено суму податку на прибуток на 1858 грн. в тому числі: за 2017 рік - на 1858 грн. та завищено cуму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 123 068 грн., у тому числі: за 2022 р. 123 068 грн.

2. п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ до сплати в бюджет на суму 26 678 грн.

3. п.198.5 ст.198, п. 201.1, 201.4, 201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що виразилось у не здійсненні ТОГВ «Чорноморочка плюс» реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму без ПДВ - 133390 грн., ПДВ - 26678 грн.;

4. п. 201.1, 201.4, 201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що виразилось у нереєстрації товариством в ЄРПН податкової накладної від 30.06.2017 року №15 на загальну суму 7882,78 грн., в т.ч. ПДВ 1313,80 грн.;

5. пп.266.1.1, п. 266.1, пп. 266.2.1, п.п.266.2.2 п. 266.2, пп. 266.3.3. п. 263.3, пп. 266.5.1 п. 266.5, пп. ст.266 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, всього на суму 194 559,09 грн., в т.ч. по періодах: за 2020 р. 194 559,09 грн.;

6. пп. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п.8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011р. за N1562/20300, в результаті чого ТОВ «Чорноморочка плюс» не подано до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків 6 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою N20-ОПП;

7. пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.«е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 32 021,91 грн

8. пп.1.2 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.«е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого товариством допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 188,19 грн, у тому числі: за 2017 рік у сумі 230,04 грн, 2018 рік у сумі 566,24 грн, 2019 рік у сумі 504,63 грн, 2020 рік у сумі 308,14 грн, 2021 рік у сумі 483,94 грн, 2022 рік у сумі 93,45 грн, за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 1,75 гривень;

9. ст.51, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.521 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» із змінами та доповненнями, внаслідок не відображення ознак доходу, а саме: « 178» - суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права у ІV кв. 2019 року та І кв. 2020 року та « 157» - дохід, нарахований фізичній особі-підприємцю у ІV кварталі 2022 року.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

-№00120420708 від 31.05.2023 року, яким встановлено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 123068 грн за звітний період, за який подано декларацію 2022 року;

-№00120410708 від 31.05.2023 року, яким товариству збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1858 грн, нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 464,50 грн;

-№00120430708 від 31.05.2023 року, яким товариству збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 26678 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6669,50 грн;

-№00120440708 від 31.05.2023 року, яким нараховано штраф в сумі 7326,40 грн за платежем податок на додану вартість за встановлення відсутності складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних на суму без ПДВ 133390 грн., ПДВ 26678, а також за нереєстрацію податкової накладної № 15 від 30.06.2017 року на суму 7882,78 грн., в т.ч. ПДВ 1313,80 грн.;

-№00120460708 від 31.05.2023 року, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7140 грн на підставі п. 117.1 ст. 117, п. 121.1 ст. 121 ПК України за не забезпечення зберігання документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку протягом строків установлених Кодексом та не подання до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків 6 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП;

-№00120450708 від 31.05.2023 року, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 194559,09 грн та штрафні (фінансові) санкції в сумі 48639,77 грн. за 2020 рік;

-№00123182406 від 01.06.2023 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 1907,55 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 273,11 грн;

-№00123162406 від 01.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 27915,01 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3996,68 грн;

-№00123132406 від 01.06.2023 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн на підставі п. 119.1 ст. 119 ПК України у зв`язку з не відображенням ознак доходу за ознакою « 178-суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права у VІ кв. 2019 року та 1 кв. 2020 року та « 157» - дохід, нарахований фізичній особі підприємцю у ІV кварталі 2022 року з урахуванням п. 52-1 та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою визначення показників витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування у податковій декларації та фінансовій звітності, відповідно до даних бухгалтерського обліку контролюючим органом було встановлено списання ТОВ «Чорноморочка плюс» палива на службові поїздки персоналу на підставі актів на списання палива без наявності первинних документів, а саме чеків РРО при здійсненні заправки автомобілів на АЗС.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Чорноморочка плюс» відповідно до регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 203 «Паливо» від постачальників оприбуткувало талони на паливо на загальну суму 133 388,83 грн. та на підставі актів на списання матеріалів (палива) віднесло до складу собівартості реалізованих послуг вартість палива на службові поїздки персоналу у сумі 133 388,83 грн.

Контролюючий орган вказав на те, що авансові звіти по виданим та використаним талонам не складались, підтверджуючі документи на заправку автомобіля на АЗС (чеки РРО) відсутні.

З огляду на зазначене посадові особи ГУ ДПС в Одеській області дійшли висновку про завищення товариством задекларованих показників собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у сумі 133 390 грн.

Описане вище порушення, на думку контролюючого органу, також призвело до заниження товариством податкових зобов`язань з ПДВ внаслідок невіднесення до складу податкових зобов`язань з ПДВ вартості списаного палива на службові поїздки персоналу на підставі актів списання пального (видача талонів на заправку) без наявності первинних документів, а саме чеків РРО при здійсненні заправки автомобілів на АЗС. В акті зазначено, що товариством до перевірки не надано документальне підтвердження щодо використання в господарській діяльності вищевказаного пального.

Крім того встановлено, що по зазначених операціях списання не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН на суму без ПДВ 133 390 грн., ПДВ- 26678 грн.

Таким чином виявлене порушення стало підставою для прийняття Головним управлінням ДПС України в Одеській області податкових повідомлень-рішень від 31.05.2023 року №00120420708, яким зменшено товариству від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 123068 грн; №00120410708 від 31.05.2023 року, яким товариству збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1858 грн, нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 464,50 грн; №00120430708 від 31.05.2023 року, яким товариству збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 26678 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6669,50 грн; №00120440708 від 31.05.2023 року, яким нараховано штраф за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних.

Крім того за наслідком проведення перевірки контролюючий орган вказав на те, що підприємством придбавались талони на дизельне паливо та бензин А-95 у ТОВ «Катрал Оіл», ТОВ «Оіл Юг», ТОВ «Оіл південь». Придбані нафтопродукти використані виключно на автомобілі, які орендуються у ФОП Череп, однак документів, підтверджуючих отримання нафтопродуктів шляхом заправлення саме в ці автомобілі в ході перевірки не надано. Згідно наказів №2/08-2017 від 02.08.2017 року, № 12/04-2021 від 12.04.2021 року та № 1/12-2021 від 01.12.2021 року відповідального за експлуатацію та зберігання транспортних засобів визначено генерального директора ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного контролюючий орган дійшов висновку, що товариством у порушення вимог ПК України не утримувався податок на доходи фізичних осіб у зв`язку з отриманням додаткового блага, у зв`язку з чим і був нарахований податок на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення №00123162406 від 01.06.2023 року, а також військовий збір згідно податкового повідомлення-рішення №00123182406 від 01.06.2023 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до п.п. 44.1, п.п. 2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Положеннями пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Формування витрат для визначення фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Пунктами 6-7 Положення визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 11 Положення, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції(робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно п. 12 Положення, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Національного положення (стандарту).

Пунктом 185.1 статті 185 К України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пп. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що аналіз зазначених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування з податку на прибуток мають бути фактично здійснені, безпосередньо пов`язані з отриманням доходу та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності певних обставин та підстав, зокрема фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що у перевіряємий період ТОВ «Чорноморочка плюс» здійснювало придбання палива на підставі укладених договорів про поставку нафтопродуктів з наступними контрагентами:

- ТОВ КАТРАЛ ОІЛ договір від 02.08.2017 року № 1403, за яким позивач здійснював придбання дизельного палива (Євро) в кількості 740 л (т. 1 а.с. 147-148);

- з ТОВ ОІЛ ЮГ договір від 22.01.2018 року №1403, за яким позивач здійснював придбання дизельного палива (Євро) в кількості 3340 л (т. 1 а.с. 154-155);

- з ТОВ ОІЛ ПІВДЕНЬ договір від 14.07.2020 року №2130, за яким позивач здійснював придбання дизельного палива (Євро) в кількості 840 л та бензину А-95 (преміум) в кількості 1200 л (т. 1 а.с. 183-184).

Умовами вказаних договорів передбачено, що після складання актів прийому-передачі товару, Продавець видає Покупцю «дозволи на відпуск» на всю кількість оплаченого товару. Відпуск товару проводиться після пред`явлення «дозволів на відпуск».

Також у договорах визначено, що «дозволи на відпуск» не є засобом платежу, розрахунковим документом, а є документом, що підтверджує прийняття Постачальником на зберігання товару відповідного виду і у визначеній кількості, а також підставою для одержання зазначеного товару їхнім пред`явником на АЗС Постачальника. У випадках ,коли Покупець не оплатив вартість товару, «дозвіл на відпуск» є тільки документом, що підтверджує можливість одержати його шляхом заправлення транспортного засобу. Передача пред`явнику «дозволів на відпуск» товару не є продажем (реалізацією) товару, а пред`явник «дозволу на відпуск» на заправлення товаром відповідно, не є покупцем.

Умовами договорів визначено, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту надходження на рахунок Постачальника оплати за товар згідно виставленого рахунку або з моменту оформлення накладної про одержання товару. З моменту оформлення акту прийому-передачі і видачі «дозволів на відпуск» та до моменту одержання товару Покупцем, постачальник зобов`язується забезпечувати зберігання товару, що є власністю Покупця.

У вказаних вище договорах визначені місця поставки (передачі) товару, а саме АЗС контрагентів позивача.

У підтвердження факту придбання нафтопродуктів позивач надав накладні та акти приймання-передачі товару (дизельного палива (Євро), бензину А-95) (т. 1 а.с. 149-153, 156-182, 185-200).

Таким чином з наданих позивачем документів вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» було придбано у ТОВ КАТРАЛ ОІЛ, ТОВ ОІЛ ЮГ, ТОВ ОІЛ ПІВДЕНЬ паливо, яке за умовами укладених договорів перебувало на зберіганні у вказаних контрагентів позивача та підлягало видачі на підставі «дозволів на відпуск», які підлягали пред`явленню на АЗС зазначених вище суб`єктів господарювання контрагентів позивача.

З пояснень бухгалтера підприємства було встановлено, що талони, які отримувались від постачальників палива видавались генеральному директору, який заправляв транспортний засіб на АЗС, які належать постачальникам.

Позивачем були надані договори оренди транспортних засобів від 01.08.2017 року № 01/08/17, від 01.12.2021 року № 1/12-2021, та додаткові угоди до них, укладені з ФОП ОСОБА_2 , акти приймання-передачі транспортних засобів (т. 1 а.с. 122-143).

З наданих до суду наказів № 2/08-2017 від 02.08.2017 року, № 12/04-2021 від 12.04.2021 року, № 1/12-2021 від 01.12.2021 року вбачається, що відповідальним за експлуатацію транспортного засобу марки NISSAN NV200, орендованого товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» у ФОП Череп, було визначено генерального директора товариства ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 144-147).

В свою чергу списання палива, яке як зазначає товариство, використовувалось для заправки зазначеного вище транспортного засобу, який використовувався для виробничих потреб підприємства, здійснювалось на підставі актів на списання матеріалів, складених комісією позивача у складі генерального директора ОСОБА_1 та бухгалтера ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 203-394).

У зазначених актах містяться відомості про найменування матеріалу (палива), яке списувалось, його кількість, ціна та сума. Крім того у графі щодо використання матеріалів зазначено «виробничі потреби».

На думку позивача у справі, надані ним документи підтверджують факт придбання пального, а складені акти на списання матеріалів є первинними документами, які підтверджують понесені товариством витрати на придбання та використання у власній господарській діяльності палива та є достатніми підставами для формування показників податкової звітності.

Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами позивача у справі, з огляду на наступне:

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 було затверджено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Згідно даної Інструкції, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Таким чином талони (скретч-картка) є додатковою допоміжною ланкою від моменту купівлі ПММ до моменту їх фактичного отримання - заправки в баки транспортного засобу. Тобто продавець отримує оплату за певну кількість ПММ обумовлених виду та марки й видає покупцеві талони, що підтверджують право отримати вже оплачене пальне.

Розділом 3 Інструкції передбачений Порядок відпуску нафтопродуктів за готівку, відпуску нафтопродуктів за відомостями, а також за талонами.

Відповідно до п.п. 10.3.3.1 та 10.3.3.2 Інструкції, форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

За Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1442, торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів.

Згідно п. 9 цих Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

В даному випадку позивачем не було надано до перевірки первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання палива за талонами, а також використання палива у власній господарській діяльності, зокрема, не надано ні чеків РРО, ні інших первинних документів, які б достеменно підтверджували факт використання придбаного пального саме для заправки транспортного засобу, який перебуває в оренді ТОВ «Чорноморочка плюс», дату, час заправки, кількість пального, яке було заправлено та використано.

Складені товариством акти на списання матеріалів (пального) містять загальні відомості про кількість пального, яке нібито використано позивачем та вид пального, однак жодним чином не підтверджують того, що списання палива пов`язане саме з веденням господарської діяльності товариства.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відображені позивачем показники податкової звітності (фінансового результату) не підтверджені належними первинними документами, що призвело до завищення задекларованих показників собівартості реалізованої продукції та заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток, а тому прийняті Головним управлінням ДПС України в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 31.05.2023 року №00120420708, яким зменшено товариству від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток; №00120410708 від 31.05.2023 року, яким товариству збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств є правомірними та обґрунтованими, а тому скасуванню не підлягають.

Крім того з огляду на не віднесення до складу податкових зобов`язань з ПДВ сум податку на додану вартість з вартості списаного палива на службові поїздки персоналу без наявності первинних документів, та ненадання належного документального підтвердження використання придбаного палива у власній господарській діяльності, контролюючий орган дійшов вірного висновку про заниження товариством податкового зобов`язання з податку на додану вартість у спірному періоді на 26 678 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 00120430708 від 31.05.2023 року скасуванню також не підлягає.

Згідно ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що визначений згідно податкового повідомлення-рішення №00120440708 від 31.05.2023 року штраф в сумі 7326,40 грн. застосований до ТОВ «Чорноморочка плюс» за не складення та/або не реєстрацію протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних на суму без ПДВ 133390 грн., ПДВ 26678 внаслідок порушення, якому судом надано оцінку вище, а також за не реєстрацію податкової накладної № 15 від 30.06.2017 року на суму 7882,78 грн., в т.ч. ПДВ 1313,80 грн.

Так в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Чорноморочка плюс» виписало, але не зареєструвало податкову накладну від 30.06.2017 року № 15 ТОВ «Лідер-тандем» на отримано передоплату за комунальні та експлуатаційні витрати на загальну суму 7882,78 грн., в т.ч. ПДВ 1313,78 грн. Допущення вказаного порушення позивачем не заперечується.

Як вже зазначалось вище, згідно положень п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи зазначене, а також той факт, що позивач у порушення зазначеної норми та ст. 201 ПК України не склав та не зареєстрував податкові накладні на суму 26 678 грн, контролюючий орган дійшов вірного висновку про наявність підстав для застосування до ТОВ «Чорноморочка плюс» штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №00120440708 від 31.05.2023 року.

Що стосується визначення товариству податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору згідно податкових повідомлень-рішень №00123162406 від 01.06.2023 року та №00123182406 від 01.06.2023 року, колегія суддів зазначає наступне:

Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що відповідно до первинних документів, наданих до перевірки, ТОВ "ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС" укладало договори з ПрАТ «ВФ Україна» та сплачувало відповідно до розрахункових документів мобільного оператора телекомунікаційні послуги (роумінг) у перевіряємому періоді у сумі 12490,23 грн.

Однак, оскільки працівники користувалися послугами мобільного зв`язку (роумінгу), не перебуваючи у відрядженні, то зв`язок з використанням працівниками мобільного зв`язку, на думку контролюючого органу, не обґрунтовано. Відповідач вказав, що до перевірки не надано відповідні документи, що підтверджують використання мобільного зв`язку (роумінгу) у виробничих цілях, тому встановлено безпідставне не нарахування доходу у вигляді послуг роумінгу, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на загальну суму 12490,23 грн без оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.164.5 ст.164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.

Позивачем вказане порушення не спростовано, а тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №00123162406 від 01.06.2023 року в цій частині відсутні.

Крім того в ході перевірки встановлено невиконання товариством, як податковим агентом, свого податкового обов`язку щодо нарахування та утримання до бюджету податку з доходів фізичних осіб у разі надання працівнику-фізичній особі додаткових благ. В ході перевірки встановлено факт надання генеральному директору ОСОБА_1 додаткового блага у вигляді талонів на паливо, оскільки їх використання у господарській діяльності товариства не підтверджено належними первинним документами.

Відповідно до п. 164.1. ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: 164.2.17. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно п.п. 14.1.47 п. 14. ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Враховуючи не доведення факту використання ОСОБА_1 наданого йому пального у виробничій необхідності, контролюючий орган дійшов вірного висновку про наявність підстав для збільшення товариству податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. 16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пп. 1.1., пп. 1.2. цього пункту платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1.5. цього пункту відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу, тобто роботодавець.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності оподаткування військовим збором доходів (як у грошовій так і не грошовій формах) встановлено порушення вимог пп. 1.2., пп. 1.3., пп.1.4, пп. 1.5, пп. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп. 163.1.1. п. 163.1 ст. 163 «е» пп. 164.2.17п.164.2 ст. 164, п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 ПК України внаслідок порушень, описаних в пп. 3.2.2 акту перевірки.

Враховуючи встановлення факту заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, правомірним є донарахування контролюючим органом товариству і зобов`язань з військового збору.

З огляду на зазначене підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00123182406 від 01.06.2023 року відсутні.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №00120460708 від 31.05.2023 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7140 грн на підставі п. 117.1 ст. 117, п. 121.1 ст. 121 ПК України за не забезпечення зберігання документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку протягом строків установлених Кодексом та не подання до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків 6 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП, колегія суддів зазначає наступне:

З акту перевірки вбачається, що Головним управлінням ДПС в Одеській області були застосовані до позивача штрафні санкції за порушення вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України, зокрема, встановлено, що позивач не подав контролюючому органу за основним місцем обліку 6 повідомлень про об`єктів оподаткування, або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.

Заперечуючи проти виявленого порушення, позивач вказував на те, що обов`язок щодо подання відповідного повідомлення форми 20-ОПП виникає у суб`єкта господарювання після реєстрації, створення чи відкриття об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, однак в даному випадку, як зазначає позивач, право власності на нерухоме майно було набуто товариством ще у 2010 році, тобто до набрання чинності Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 09.12.2010 року. Позивач вважає, що чинним законодавством не визначено обов`язок платника податку подавати повідомлення про об`єкти оподаткування, які зареєстровані, створені чи відкриті до 01.01.2011 року, а тому у товариства не виникло обов`язку подавати відповідні повідомлення форми 20-ОПП.

Колегія суддів вважає вказані доводи позивача безпідставними з огляду на наступне:

За положеннями п.п. 63.3 ст. 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно статті 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно п. 1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року № 1588 (далі Порядок), з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 1.5 Порядку, дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи, а також самозайнятих осіб.

За приписами п. 8.1-8.2 Порядку, платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Згідно п. 8.4 Порядку, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Таким чином, повідомлення за формою №20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування, а тому доводи позивача про відсутність у нього такого обов`язку не можуть бути прийняті до уваги.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

В ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» не надавало до ДПС повідомлень про об`єкти оподаткування, об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які проводиться діяльність.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме, Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 20.02.2010 року, підтверджено, що позивач є власником нерухомого майна - складських приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4592,3кв.м.,

У акті перевірки також наведений перелік майна, яке позивач орендував за перевіряємий період (т. 1 а.с. 65-66): нерухоме майно, яке являє собою частину приміщення та розташоване за адресою: АДРЕСА_2 за договором оренди приміщення від 01.01.2013 року; нерухоме майно, яке являє собою частину приміщення та розташоване за адресою: АДРЕСА_2 згідно договору оренди від 01.01.2022 року, нерухоме майно, яке являє собою частину приміщення та розташоване за адресою: АДРЕСА_3 згідно договору суборенди нежитлового приміщення від 01.11.2017 року, нерухоме майно (офісне приміщення) за адресою: АДРЕСА_4 , згідно договору суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2022 року, транспортний засіб згідно договору оренди від 01.08.2017 року та від 01.12.2021 року.

У постанові від 20.05.2021 у справі №560/3008/19 Верховний Суд вказував на те, що повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Однак товариством не подавались відповідні повідомлення форми 20-ОПП ні про наявні, ні про набуті на підставі укладених договорів оренди та суборенди об`єкти оподаткування, або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Нормами п. 117.1 ст. 117 ПК України передбачено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.

Враховуючи невиконання товариством обов`язку по повідомленню контролюючі органи про наявні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, колегія суддів вважає, що контролюючим органом було правомірно застосовано до ТОВ «Чорноморочка плюс» штрафні санкції у розмірі 6120 грн. за неподання відповідних повідомлень форми 20-ОПП у кількості 6 штук.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що відповідачем пропущено граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, з огляду на те, що допущені позивачем порушення є триваючими та припиняється таке порушення в день подання відповідного повідомлення.

Згідно п. 111.5 ст. 111 ПК України, триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що в даному випадку строки давності, визначені п. 113.1 ст. 113 ПК України та ст. 102 ПК України застосовані бути не можуть.

В свою чергу спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача також було застосовано штрафну санкцію у розмірі 1020 грн. згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України за незабезпечення зберігання документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку.

Згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

В акті перевірки контролюючим органом не відображено, зберігання яких саме документів не забезпечено позивачем.

На виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду про витребування доказів, контролюючий орган повідомив суд апеляційної інстанції про те, що ТОВ «Чорноморочка плюс» в ході проведення перевірки не були надані авансові звіти по виданим та використаним талонам та підтверджуючі документи на заправку автомобілів на АЗС (чеки РРО).

В свою чергу, як зазначено вище, згідно податкового повідомлення-рішення від 31.05.2023 року № 00120460708, підставою для застосування до ТОВ «Чорноморочка плюс» штрафу в розмірі 1020 грн. став факт незабезпечення зберігання документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених ПК.

Згідно п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше: 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу; 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту; 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту; 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

В даному випадку контролюючим органом не доведено факту порушення позивачем вимог п. 44.3 ст. 44 ПК України, а сам по собі факт відсутності у платника податків певних документів (зокрема, через їх нескладання) не свідчить про порушення порядку зберігання первинних документів та не може бути підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій згідно ст. 121 ПК України..

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №00120460708 від 31.05.2023 року є протиправним в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 1020 грн, а тому підлягає скасуванню на суму 1020 грн.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №00123132406 від 01.06.2023 року, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн на підставі п. 119.1 ст. 119 ПК України у зв`язку з не відображенням ознак доходу за ознакою « 178-суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права у VІ кв. 2019 року та 1 кв. 2020 року та « 157» - дохід, нарахований фізичній особі підприємцю у ІV кварталі 2022 року з урахуванням п. 52-1 та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, колегія суддів зазначає, що позивачем не висловлено жодного заперечення щодо суті виявленого порушення та не наведено жодного доводу у спростування його правомірності.

Позивач лише посилався на те, що оскільки податкове повідомлення-рішення №00123132406 від 01.06.2023 року винесено поза межами строку у 1095 від настання події правопорушення, таке податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що вказане порушення також є триваючим, а тому строки давності застосовані бути не можуть.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За встановлених у даній справі обставин, колегія суддів вважає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31.05.2023 року № 00120460708 на суму 1020 грн є протиправним та підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31.05.2023 року № 00120460708 на суму 1020 грн.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31.05.2023 року № 00120460708 на суму 1020 грн.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 травня 2024 року.

Суддя-доповідач: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова