Постанова

від 28.05.2024 по справі 320/6690/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6690/19 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Мельничука В.П., Ключковича В.Ю. за участю секретаря: Рожок В. В.

представника відповідача Борисова І.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 22.12.22) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еверіс Торг" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверіс Торг» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому, з урахування заяви про зміну позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 15526 від 05.02.2020 року прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377);

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Еверіс Торг» (код ЄДРПОУ 42299873) з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Еверіс Торг» (ідентифікаційний код 42299873, місцезнаходження: 08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул.Чорновола, буд.2-А, офіс 4) 11.07.2018 зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Головного управління ДФС у Київській області від 14.03.2018 № 530 «Про створення комісії» створено та затверджено склад комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Київській області та затверджено її склад відповідно до додатку №1. Членам комісії в ході виконання функції по прийняттю рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації керуватись Постановою № 117.

Згідно із відомостями витягу з Протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, по платниках, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Київській області від 28.05.2019 № 369 до порядку денного внесено розгляд питання щодо включення до реєстру ризикових платників ТОВ «Еверіс Торг» (код ЄДРПОУ 42299873) за ознакою «Податкова інформація» та ухвалено внести до переліку ризикових платників, ТОВ «Еверіс Торг» (код ЄДРПОУ 42299873)за ознакою «Податкова інформація».

Відповідно до відомостей узагальненої податкової інформації від 17.10.2019 № 764/10-36-54-04 щодо ТОВ «Еверіс Торг» (код ЄДРПОУ 42299873) з ТОВ «захід Агропродукт» (код ЄДРПОУ 31877853) та ТОВ «ТД «УСК» (код ЄДРПОУ 38905478) за звітний період декларування ПДВ травень 2019 року з питань здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями.

Узагальнена податкова інформацію складено по контрагенту постачальнику - продавця.

За звітні періоди декларування ПДВ, охоплені узагальненою податковою інформацією платник податків за доведеною схемою ТОВ «Еверіс Торг» (код ЄДРПОУ 42299873) за травень 2019 року визначено як «вигодоформуючий».

Наявність трудових ресурсів в охоплених узагальненою податковою інформацією періодах: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2019 р. поданий; Облікова кількість штатних працівників 6 чол.

Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом: не підтверджено.

Інформація про основні засоби, об`єкти оподаткування, земельні ділянки (в охоплених узагальненою податковою інформацією періодах або за останні попередні звітні періоди):

Балансова вартість основних засобів: Відповідно до фінансової звітності станом на 01.01.2019р. складала 0 грн.

Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП: кабінет офісне приміщення за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 2/А, кв. 4.

Інформація про земельні ресурси: інформація відсутня.

Інформація про наявність транспортних засобів згідно АІС «Автомобіль»: Автомобіль DAF НОМЕР_1 ; Причіп НОМЕР_2 ; Автомобіль DAF НОМЕР_3 ; Причіп НОМЕР_4 ; Автомобіль DAF НОМЕР_5 ; Причіп НОМЕР_6 ; Автомобіль DAF НОМЕР_7 ; Причіп НОМЕР_8 , які орендуються.

Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, об`єктів оподаткування, земельних ділянок: не підтверджено.

Інформація оперативних підрозділів ДПС, інших правоохоронних органів:

Інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень: інформація відсутня.

Інформація з наявних експертних висновків: експертизи не призначались, у зв`язку з чим експертні висновки відсутні.

Інша інформація, з`ясована відповідно до пп. 72.1.6. п. 72.1 ст. 72 Кодексу: інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана оперативному управлінню в установленому законом порядку відсутня.

Відповідно до висновків вказаної узагальненої інформації За результатами аналізу податкової інформації щодо ТОВ "ЕВЕРІС ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42299873) за звітні період декларування ПДВ травень 2019р. підтверджено відсутність неправомірного:

За звітні періоди декларування ПДВ травень 2019 р. встановлено неправомірне:

- визначення платником податків сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг на загальну суму 107,1 тис, грн. Таким чином, платником податків порушено норми п.п. «а»/«б» п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 Кодексу.

- визначення платником податків сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг на загальну суму 135,5 тис, грн. Таким чином, платником податків порушено норми п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзаців першого - третього п. 198.2, абзаців першого і другого та абзацу третього п. 198.6 cт. 198, абзаців другого і третього п. 201.10 ст.201 Кодексу.

Інформація надається у відповідності до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України для врахування в роботі при дослідженні ланцюга формування податкового кредиту податку на додану вартість.

При отриманні податкової інформації, відповідно до ст. ст. 72, 73 Податкового кодексу країни, від ДПІ контрагентів в тому числі, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів (ІС «Податковий блок»; Архів електронної звітності (ЄРПН); підсистема 2.19 АС «Аудит» та ін.), а також матеріалів, які не підтверджують дані обліку за травень 2019 року буде здійснено аналіз та вжито заходи в межах діючого законодавства та компетенції.

19.08.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про виключення платника податків - ТОВ «Еверіс Торг» з переліку ризикових платників податків, яке рекомендованим поштовим відправленням було направлене на адресу ГУ ДФС у Київській області.

У подальшому, 05.02.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення № 15526, яким встановлено відповідність ТОВ «Білана Люкс» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 та який був чинним на момент прийняття спірного рішення від 05.02.2020 №15526).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку № 1165 визначено, що Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.8 пункту 40 Порядку №1165).

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та від 16.02.2021 у справі № 280/3235/20.

Верховний Суд у вищевказаній постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Як зазначено вище, у рішенні від 05.02.2020 № 15526 зазначено про відповідність ТОВ «Еверіс Торг» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, Додатком 4 до Порядку № 1165 визначено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зі змісту положення пункту 6 Порядку №1165 вбачається, що форма рішення, визначена у додатку 4, застосовується комісією регіонального рівня як у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, так і за результатами розгляду поданих платником податків документів під час вирішення питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. N.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у рядку «Податкова інформація» спірного рішення відсутнє посилання на джерела інформації, відповідно до яких відповідач встановив ризиковість операцій позивача.

Вказана обставина апелянтом не заперечується, натомість вказується, що таке зазначення неможливо з технічних причин.

Обґрунтовуючи правомірність спірного рішення податковий орган вказує, що таке прийнято на підставі отриманої узагальненої податкової інформації від 17.10.2019 № 764/7/10-36-54-04 щодо ТОВ «Еверіс Торг» (код ЄДРПОУ 42299873) з ТОВ «Захід Агропродукт» (код ЄДРПОУ 31877853) та ТОВ «ТД «УСК» (код ЄДРПОУ 38905478) за звітний період декларування ПДВ травень 2019 року з питань здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями.

Поряд із цим, як до суду першої інстанції так і при апеляційному оскарженні податковим органом не було надано до суду витягу з протоколу засідання Комісії регіонального рівня від 05.02.2020 на якому розглядалося питання включення платника податку ТОВ «Еверіс Торг» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняте рішення від 05.02.2020 № 15526, що свідчить про недотримання відповідачем приписів щодо доказування правомірності спірного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, із змісту узагальненої податкової інформації від 17.10.2019 № 764/10-36-54-04 щодо ТОВ «Еверіс Торг» (код ЄДРПОУ 42299873) з ТОВ «захід Агропродукт» (код ЄДРПОУ 31877853) та ТОВ «ТД «УСК» (код ЄДРПОУ 38905478) за звітний період декларування ПДВ травень 2019 року з питань здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями, контролюючий орган враховуючи незначну кількість працівників, відсутність основних засобів, земельних ресурсів та відсутність можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, об`єктів оподаткування, земельних ділянок зробив висновок про нереальний (безтоварний) характер господарської діяльності позивача, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Отже, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів направлено на збір, опрацювання та використання вже наявної інформації, яка надходить до контролюючих органів з різних джерел.

Пункт 72.1 статті 72 ПК України уточнює ці джерела та визначає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів (п.п. 72.1.1); від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України (п.п. 72.1.2); від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів (п.п. 72.1.3); від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів (п.п. 72.1.4); за наслідками податкового контролю (п.п. 72.1.5); для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (п.п. 72.1.6).

У свою чергу, положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, аналіз господарської діяльності платника податків з його контрагентами на предмет оцінки товарності (реальності) операцій та, відповідно, висновок про дотримання або порушення податкової дисципліни таким платником може бути здійснено контролюючим органом виключно шляхом проведення документальної перевірки з дотриманням відповідної процедури.

Зокрема, відповідно до п.77.4 ст.77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п.77.6 ст.77 ПК України).

Згідно з пунктами 77.8 та 77.9 статті 77 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 78.4, 78.5, 78.7 та 78.8 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Відтак, суд першої інстанції дійшов цілко обґрунтованого висновку, що порядок здійснення контролюючими органами податкового контролю є чітко регламентованим, що є гарантією захисту прав платників податків та запобіжником зловживань з боку контролюючих органів.

Цей порядок передбачає, що висновки щодо порушення платником податків положень чинного податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з його контрагентами можуть бути зроблені контролюючими органами виключно за результатом проведення податкових перевірок, з дотриманням певної процедури, зокрема, прийняттям розпорядчого акта (наказу) про проведення такої перевірки та складанням направлення (у разі проведення виїзної перевірки), ознайомлення платника податків з цими документами та оформлення результатів перевірки шляхом складання відповідного акта, примірник якого також має бути вручений платнику податків. У разі дотримання такої процедури акт перевірки може розцінюватися в якості джерела отримання податкової інформації, за допомогою якого, зокрема, здійснюється інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, у справі, що розглядається, контролюючий орган без проведення податкової перевірки, шляхом складання податкової інформації, здійснив аналіз господарської діяльності позивача, дійшов висновку про її нереальний (безтоварний) характер та порушення позивачем чинного податкового законодавства.

При цьому, не прийнято розпорядчого акта (наказу) про призначення перевірки, не оформлено відповідний акт за результатом здійснення податкового контролю та не ознайомлено позивача з такими документами, що порушило як його право бути обізнаним щодо проведення стосовно нього заходу податкового контролю, так і права на захист від звинувачень у порушенні податкової дисципліни.

Фактично, шляхом складання узагальненої податкової інформації від 17.10.2019 №764/7/10-36-54-04 за травень 2019 року відповідачем проведено податкову перевірку, проте з порушенням встановленої процедури щодо здійснення такого заходу податкового контролю.

Верховий Суд у пункті 65 постанови від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У свою чергу, відповідно до частин першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Правила щодо допустимості доказів врегульовані статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявна у контролюючих органів податкова інформація про ризиковість здійснення господарських операцій платника податків має ґрунтуватися на належних та допустимих доказах, у даному випадку, - на підставі відповідного акта перевірки з відображеними у ньому фактами допущення порушень позивачем чинного податкового законодавства України.

Відтак, складена відповідачем узагальнена податкова інформація від 17.10.2019 №764/7/10-36-54-04 за травень 2019 року не відповідає критерію допустимості доказів, ця інформація, на переконання суду, не могла бути покладена в основу для висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверіс Торг» з переліку ризикових платників податків, суд зазначає таке.

Зідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, у даному випадку у ГУ ДПС у Київській області відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та відповідно наявності достатніх правових підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції у вказаній частині позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еверіс Торг" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя В. П. Мельничук

(Повний текст постанови складено 28.05.2024)