Постанова

від 15.05.2024 по справі 300/6664/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6664/23 пров. № А/857/5966/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року (головуючого судді Боршовського Т.І., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 16 год. 03 хв. в м. Івано-Франківськ повний текст рішення складено 05.02.2024) у справі №300/6664/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» 27.09.2023 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.06.2023 № 005712/0701 № 005713/0701, № 005714/0701 та зобов`язати відповідача повернути бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 148317,00 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2023 № 008882/0701.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 005712/0701 від 13.06.2023. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 008882/0701 від 30.08.2023. Відмовлено в задоволенні позову ТзОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в частині зобов`язання повернути бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 148317,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині задоволення позовних вимог Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Вказує, що згідно з наданими інвентаризаційними описами станом на 08.05.2023 частина товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів, які обліковуються на балансових рахунках знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому укладено з ФОП ОСОБА_1 договори оренди приміщення від 01.12.2018 № 2, від 02.01.2022 № 1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та до перевірки контролюючому органу надано договори оренди, додатки та додаткові угоди до них, акти приймання-передачі приміщення. Під час перевірки встановлено, що договори оренди приміщення від 01.12.2018 № 2, від 02.01.2022 № 1 укладені на строк більше трьох років, а тому мали бути нотаріально посвідчені. З огляду на те, що позивач зберігає частину товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, які нотаріально не посвідчені, тобто є нікчемними договорами та не мають юридичної сили, тобто не надано в повному обсязі інформації та належним чином оформлених первинних документів щодо зберігання залишків товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів станом на 08.05.2023 на суму без ПДВ 4772207,89 грн., внаслідок чого позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2023 року на 954441,60 грн. Також, позивач безпідставно віднесло до складу податкового кредиту відшкодування витрат по електроенергії ТОВ «Гермес Форт» на загальну суму 237393,21 грн. ПДВ 39565,52 грн., однак до перевірки не надано документального підтвердження щодо виникнення підстав для відшкодування витрат по електроенергії, платіжних доручень, що фіксують оплату за електроенергію, інших документів, які підтверджують, що ТОВ використана електроенергія, а ТОВ «Гермес Форт» сплачено за використану позивачем електроенергію, показників лічильників тощо. Таким чином, перевіркою встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Гермес Форт», а позивачем відображено в податковому обліку придбання послуг згідно з актами за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах, оскільки акти виконаних робіт не містять інформації стосовно змісту наданих послуг, виконання договору, детального опису виконаних завдань. За вказаних обставин, платником податків завищено податковий кредит по операціях із ТОВ «Гермес Форт» за вересень 2020 року січень 2022 року на загальну суму 39565,53 грн. На підставі висновків акта перевірки з урахуванням з урахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки контролюючим органом прийнято та направлено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2023 № 005712/0701 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої на рахунок платника у банку у розмірі 148317,00 грн. та застосування 37079,00 грн. штрафної санкції № 005713/0701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 901448,00 грн. № 005714/0701, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 129745,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 32436,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Гавадзин М.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача Прохорчук С.М. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» зареєстровано як юридична особа 03.12.2014, код ЄДРПОУ 39527060, взято на облік в ГУ ДПС в Херсонській області 04.12.2014, з 01.09.2022 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області (Косівська ДПІ). Основний вид діяльності за КВЕД: 13.93 виробництво килимів і килимових виробів.

В декларації з податку на додану вартість за лютий 2022, позивачем задекларовано: податковий кредит 1049765 грн. (рядок 17); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду 1049765 грн. (рядок 19): сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 201-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України (далі ПУ України) на момент подання декларації 0 грн., сума, обчислена відповідно до пункту 201-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання декларації 1135030 грн. (рядок 19-1); сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання декларації (рядок 19 рядок 19.1) 1049765 грн. (рядок 20): яка підлягає бюджетному відшкодуванню 148317 грн. (рядок 20.2); сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 901448 грн. (рядок 21) (том 1, а.с. 206-207).

19.04.2023 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято наказ № 650-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє», яким на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.781.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 200.11 ст. 200, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.04.2023 № 650-п, направлення від 01.05.2023 № 1202, головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Малкович Г.В. в період з 02.05.2023 по 10.05.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (том 1, а.с. 103-104).

02.05.2023 головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Малкович Г.В. виставлено платнику податків запит про проведення інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 08.05.2023 та запит про надання інформації щодо підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, а саме надати документальне підтвердження даних відображених в бухгалтерському/податковому обліку та податкових деклараціях (том 1, а.с. 105-107).

Головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Малкович Г.В. повторно виставлено платнику податків запити від 04.05.2023 № 2, від 08.05.2023 № 3, від 09.05.2023 № 4, від 10.05.2023 № 5 про надання інформації щодо підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, а саме: надати документальне підтвердження даних відображених в бухгалтерському/податковому обліку та податкових деклараціях (том 2, а.с. 99-104, 106-108).

Позивач видав наказ від 02.05.2023 № 16-о «Про проведення інвентаризації», за результатами якої складено інвентаризаційні описи від 08.05.2023 (том 1, а.с. 65-76).

08.05.2023 Головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Малкович Г.В. складено акт № 786/09-19-07-05/39527060 про встановлення розбіжностей між даними бухгалтерського обліку, даними фактично проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей та наданими до перевірки первинними документами ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє», та акт про ненадання до перевірки первинних документів (том 1, а.с. 108).

09.05.2023 Головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Малкович Г.В. складено акт № 791/09-19-07-05/39527060 про ненадання посадовими особами ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки, згідно якого платник податків у визначений контролюючим органом термін 09.05.2023 не надав документального підтвердження щодо наявності/зберігання залишків товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область суму без ПДВ 4772207,89 грн., платником не надано виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів у виробництво та виходу готової продукції в розрізі їх номенклатури, норми витрат сировини та матеріалів на виробництво одиниці готової продукції, калькуляції по кожному виду готової продукції, норм виходу готової продукції, інші документи, що підтверджують використання запасів у господарській діяльності підприємства, наявність в процесі виробництва готової продукції, відходів, їх облік, списання, тощо (том 2, а.с. 105).

10.05.2023 Головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Малкович Г.В. складено акт № 804/09-19-07-05/39527060 про ненадання посадовими особами ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки, згідно якого платник податків у визначений контролюючим органом термін 09.05.2023 не надав документального підтвердження щодо наявності/зберігання залишків товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область на суму без ПДВ 4772207,89 грн., платником не надано виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів у виробництво та виходу готової продукції в розрізі їх номенклатури, норми витрат сировини та матеріалів на виробництво одиниці готової продукції, калькуляції по кожному виду готової продукції, норм виходу готової продукції, інші документи, що підтверджують використання запасів у господарській діяльності підприємства, наявність в процесі виробництва готової продукції, відходів, їх облік, списання, документального підтвердження щодо виникнення підстав для відшкодування витрат по електроенергії, платіжних доручень, що фіксують оплату за електроенергію, інших документів, які підтверджують, що платником податків використана електроенергія, ТОВ «Гермес Форт» оплачено за використану платником податків електроенергію, показників лічильників, обґрунтувань формування вартості таких послуг/робіт, тощо (том 2, а.с. 109-110).

За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 5679/09-19-07-01/39527060 від 17.05.2023 (далі акт перевірки) (том 1, а.с. 17-33).

В описовій частині акту перевірки контролюючим органом вказано про такі порушення:

1) згідно з наданими інвентаризаційними описами станом на 08.05.2023 позивач зберігає товарно-матеріальні цінності, основні засоби, інші необоротні активи за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, на підставі нікчемних договорів, оскільки такі нотаріально не посвідчені. Отже, вказані договори є такими, що не мають юридичної сили. Як наслідок, ревізором зроблено висновок про те, що платником податків не надано в повному обсязі інформації та належним чином оформлених первинних документів щодо зберігання залишків товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів, а проведеною перевіркою неможливо підтвердити фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів станом на 08.05.2023 на суму без ПДВ 4772207,89 грн. Внаслідок чого, представник контолюючого органу вважає платником занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2023 року на 954441,60 грн. Перевіркою не підтверджено фактичну наявність станом на 28.02.2023 таких залишків: на суму без ПДВ 4772207,89 грн., а тому такі товарно-матеріальні цінності, основні засоби, інші необоротні активи вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Тобто, позивач, в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, занизив показники у рядку 4.1 Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України декларації з ПДВ за лютий 2023 року на 954441,60 грн.

2) перевіркою встановлена неможливість ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Гермес Форт» щодо відшкодування витрат по електроенергії. Позивачем відображено в податковому обліку придбання послуг згідно з актами за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені у первинних документах, оскільки акти виконаних робіт не містять будь-якої інформації щодо надання/виконання виконавцем послуг/робіт на виконання договору, не містять інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкривають змісту послуг, якісних характеристик та обґрунтувань формування вартості таких послуг відповідно до договірних правовідносин. Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що в порушення п. 198.1 ст. 198, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» завищено податковий кредит по операціях із ТОВ «Гермес Форт» за вересень 2020 року січень 2022 року на загальну суму 39565,53 грн.

3) перевіркою встановлено, що ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» в порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України не нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.09.2020 по 28.02.2023 в загальній сумі 1950737 грн. (9753685 грн. * 20%) на суми запасів, списання яких не підтверджено первинними документами;

4) ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» в порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 250200 грн. по операціях з фірмами-нерезидентами Vandra Rugs AB, Швеція, та Sinclair Till Flooring CO LTD, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії.

31.05.2023 позивач подав в Головне управління ДПС в Івано-Франківській області заперечення на акт перевірки за № 5679/09-19-07-01/39527060 від 17.05.2023 (том 1, а.с. 184-199).

Листом № 9858/6/09-19-07-01-06 від 09.06.2023 відповідач надав позивачу відповідь на заперечення. Згідно вказаної відповіді, контролюючий орган визнав помилковим висновок акту перевірки щодо не нарахування позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.09.2020 по 28.02.2023 в загальній сумі 1950737 грн. (9753685 грн. * 20%) на суми запасів, списання яких не підтверджено первинними документами. В решті залишив без змін (том 1, а.с. 200-205).

На підставі висновків акту перевірки № 5679/09-19-07-01/39527060 від 17.05.2023, відповідачем 13.06.2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення: - № 005712/0701, яким завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 148317,00 грн. за основним зобов`язанням та застосовано штрафні санкції в сумі 37079,00 грн. (том 1, а.с. 37); - № 005713/0701, яким завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 901448,00 грн. за основним зобов`язанням (том 1, а.с. 35); - № 005714/0701, яким нараховано ПДВ на суму 129745,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 32436,00 грн. (том 1, а.с. 36).

Позивач подав скаргу до ДПС України на вищевказані податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої прийнято рішення ДПС України від 28.08.2023 № 24928/6/99-00-06-01-04-06, згідно якого скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 13.06.2023 № 005712/0701, № 005713/0701, № 005714/0701 в частині встановленого перевіркою заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 250200,00 грн. по операціях з фірмами-нерезидентами Vandra Rugs AB, Швеція, та Sinclair Till Flooring CO LTD, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, і у відповідній частині штрафні санкції, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін (том 1, а.с. 38-43).

Головним Управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 30.08.2023 № 008882/0701 про завищення сум від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 817311,00 грн. (том 1, а.с. 34).

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 13.06.2023 № 005712/0701, № 005713/0701, № 005714/0701 та від 30.08.2023 № 008882/0701, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому, з огляду на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» від 29.11.2023 № 47 про зменшення позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2023 № 005712/0701 та зобов`язати відповідача повернути бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 148317,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2023 № 008882/0701.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 189.1. статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як передбачає пункт 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів враховуючи матеріали справи встановила, що податкові повідомлення-рішення від 13.06.2023 № 005712/0701 та від 30.08.2023 № 008882/0701, прийняті на підставі виявлених під час перевірки та зафіксованих в акті перевірки від 17.05.2023 № 5679/09-19-07-01/39527060 порушень позивачем норм ПК України, а саме: - зберігання товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, на підставі нікчемних договорів, тобто платником не надано в повному обсязі інформації та належним чином оформлених первинних документів щодо зберігання залишків товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів, а проведеною перевіркою неможливо підтвердити фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів станом на 08.05.2023 на суму без ПДВ 4772207,89 грн.; а також неможливість ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Гермес Форт» щодо відшкодування витрат по електроенергії.

Аналізуючи доводи сторін щодо зберігання позивачем товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, суд враховує наступне.

02.05.2023 головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Малкович Г.В. виставлено платнику податків запит про проведення інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 08.05.2023.

Позивач видав наказ від 02.05.2023 № 16-о «Про проведення інвентаризації», за результатами якої складено інвентаризаційні описи від 08.05.2023 із зазначенням місць зберігання за адресою: вулиця Горбового, 5, місто Косів, Івано-Франківська область, та за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область (том 1, а.с. 65-76).

Під час перевірки представник контролюючого органу дійшов висновку щодо розбіжності між даними інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей/даними бухгалтерського обліку, фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей та наданими до перевірки первинними документами. Вказано, що станом на 08.05.2023 (та відповідно станом на 28.02.2023) платником не надано в повному обсязі інформації та належним чином оформлених первинних документів, щодо зберігання залишків товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, на суму без ПДВ 4772207,89 грн.

Так, за фактом встановлення розбіжностей між даними бухгалтерського обліку, фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів та наданими до перевірки первинними документами, складено акт від 08.05.2023 №786/09-19-07-05/39527060 (том 1, а.с. 108).

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704.

Для цілей цього Закону № 996-XIV терміни вживаються у такому значенні: - активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; - бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно частини 1 статті 2 Закону № 996-XIV цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону № 996-XIV передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципі повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону № 996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Інвентаризація активів і зобов`язань регламентована статтею 10 Закону № 996-XIV.

Так, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі Положення № 879).

Відповідно до пункту 4 Положення № 879 проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.

Згідно з пунктом 5 Положення № 879 інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Пунктом 6 Положення № 879 визначено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов`язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об`єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов`язання (непередбачені активи та зобов`язання) підприємства (застави, гарантії, зобов`язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Відповідно до пункту 7 Положення № 879 проведення інвентаризації є обов`язковим: перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу; у разі передачі майна державного підприємства або бюджетної установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства, передачі державного підприємства (його структурних підрозділів) або бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління (на дату передачі), крім передачі в межах одного органу управління, в інших випадках, визначених законодавством; у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні; у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства; за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа; у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства; у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу; у разі переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (на дату такого переходу); в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 8 Положення № 879 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал підприємств.

Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.

Керівники підприємств, зазначених в абзаці першому цього пункту, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, на вимогу головного державного інспектора відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Малкович Г.В. від 02.05.2023 проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей по місцю теперішнього знаходження підприємства: вулиця Горбового, 5, місто Косів, Івано-Франківська область.

Позивач повідомив контролюючий орган про наявність частини товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та інших активів, які знаходяться на обліку ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє», але зберігаються за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, тобто фактично перебувають на окупованій території України.

Відповідно позивач з об`єктивних причин не може встановити наявність чи відсутність цих активів, тому товарно-матеріальні цінності, основні засоби та інші активи не включено в інвентаризаційні описи від 08.05.2023, складені на вимогу головного державного інспектора відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Малкович Г.В. від 02.05.2023.

Однак контролюючий орган дійшов висновку, що за результатами інвентаризації від 08.05.2023 встановлена фактична відсутність товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та інших активів, що знаходяться за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область.

Суд звертає увагу на те, що норми пункту 198.5 статті 198 ПК України підлягають застосуванню з урахуванням певних особливостей, пов`язаних із запровадженням на території України режиму воєнного стану.

Так, згідно з пунктом 32-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари: - придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану; - придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

До наведених у цьому пункті операцій норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 в Україні діє режим воєнного стану.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.

Так, територія Каховської міської територіальної громади Херсонської області тимчасово окупована російською федерацією з 24.02.2022.

Отже, даний факт підтверджує, що за відсутності будь-якої інформації про стан активів, які знаходилися за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, позивач втратив контроль над такими активами, які знаходяться на окупованій території України.

Водночас, зважаючи на визначення поняття «активи», яке міститься в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначальною ознакою ресурсу як активу є контрольованість підприємством такого ресурсу.

Таким чином, на підставі пункту 32-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України не підлягають застосуванню до активів позивача, які знаходяться за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, норми пункту 198.5 статті 198 ПК України щодо нараховування на вартість таких активів ПДВ.

Висновки контролюючого органу про використання позивачем вищевказаних активів, які знаходяться за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, в операціях, що не є господарськими колегія суддів відхиляє, оскільки в силу вимог пункту 8 Положення № 879 проведення інвентаризації здійснюється лише у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал підприємств.

З огляду на встановлені вище обставини перебування - місцезнаходження активів позивача за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, на тимчасово окупованій території, інвентаризація таких активів не могла бути проведена, що ставить під сумнів результати її проведення, які не підлягають врахуванню.

Так, відповідно до пункту 8 Положення № 879 підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Таким чином, інвентаризація активів позивача, які знаходиться на тимчасово окупованій території може бути здійснена тільки після звільнення території від окупації. До цього часу неможливо встановити факт наявності чи відсутності таких активів, що належать ТОВ, а відповідно і факт їх використання у діяльності, що не є господарською. Більше того, ТОВ згідно вищезазначених норм і не зобов`язано проводити інвентаризацію, до моменту звільнення таких територій. За вказаних обставин таку ж інвентаризацію не можуть здійснити і контролюючі органи.

Отже, результати інвентаризації активів ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє», що зафіксовані в акті перевірки від 17.05.2023 № 5679/09-19-07-01/39527060, не можуть бути підставою для встановлення факту відсутності або ліквідації активів позивача, і, як наслідок, не можуть бути підставою для висновків про їх використання в операціях, що не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Аналогічна позиція викладена у листі Міністерства фінансів України від 10.10.2022 №41010-06-62/23254, який розміщено на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki-novini-/629143.html) щодо з питань бухгалтерського обліку активів, які знаходяться на тимчасово окупованій території держави та над якими втрачено контроль через наслідки російської військової агресії проти України.

Так згідно зазначених роз`яснень, при проведенні інвентаризації потрібно керуватися Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879.

У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов`язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв`язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.

Необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Якщо основні засоби, призначені для використання у господарській діяльності платника податку на прибуток, знаходяться на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, та нарахування амортизації таких активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних: стандартів фінансової звітності у бухгалтерському обліку не припиняється, то такі основні засоби можуть амортизуватися протягом такого періоду у податковому обліку відповідно до вимог пункту 138.3 статті 138 ПК України.

Таким чином, у тому випадку якщо підприємство продовжує обліковувати на своєму балансі активи, що знаходяться на тимчасово окупованій території, ні про яке використання таких активів, в операціях, що не є господарськими не може йти мова. Самостійного рішення про списання або ліквідацію основних фондів або інших активів Товариство не приймало і продовжувало здійснювало їх облік на балансі підприємства. Відповідно, немає жодних підстав для застосовування правил пункту 198.5 статті 198 ПК України

Щодо послуг оренди приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В акті перевірки від 17.05.2023 № 5679/09-19-07-01/39527060 представник контролюючого органу зазначив, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ протягом перевіряємого періоду отримало послуги оренди від ФОП ОСОБА_1 на суму 1343,0 тис. грн.

В підтвердження виникнення та виконання зобов`язань за правовідносинами між ТОВ та ФОП ОСОБА_1 позивач надав контролюючому органу копію договору оренди приміщення за № 2 від 01.12.2018, укладеного між позивачем, як орендарем, та ФОП ОСОБА_1 як орендодавцем.

Так, відповідно до пункту 1.1 договору № 2 від 01.12.2018 орендодавець зобов`язувався передати, а орендар прийняти у платне строкове (тимчасове) користування (оренду) частину приміщення, та зобов`язувався сплачувати орендареві орендну плату.

Приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Площа приміщення, що передається в оренду становить 203 м. кв.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 2 від 01.12.2018 приміщення, що орендується повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем не пізніше 01.01.2019.

Згідно з пунктом 4.1 договору № 2 від 01.12.2018 приміщення передається в оренду строком до 31.12.2021 включно.

Пунктом 8.1 договору № 2 від 01.12.2018 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Вказаний договір скріплений підписами та печатками сторін.

Додаток № 1 до договору № 2 від 01.12.2018, за яким орендна плата одного м. кв. приміщення становить 296,1 гри./за місяць.

Акт приймання-передачі приміщення (в оренду) від 01.01.2019 до договору оренди приміщення від 01.12.2018 № 2, оредодавець передав, а орендар прийняв частину приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Площа приміщення, що передається в оренду становить 203 м. кв.

В підтвердження виникнення та виконання зобов`язань за правовідносинами між ТОВ та ФОП ОСОБА_1 , позивач надав контролюючому органу копію договору оренди приміщення за № 2 від 01.12.2018, укладеного між позивачем, як орендарем, та ФОП ОСОБА_1 як орендодавцем.

Так, відповідно до пункту 1.1 договору № 2 від 01.12.2018 орендодавець зобов`язувався передати, а орендар прийняти у платне строкове (тимчасове) користування (оренду) частину приміщення, та зобов`язувався сплачувати орендареві орендну плату.

Приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Площа приміщення, що передається в оренду становить 853 м. кв.

Згідно пункту 4.1 договору № 2 від 01.12.2018 строк оренди приміщення за даним договором становить три роки.

Вказаний договір № 2 від 01.12.2018 скріплений підписами та печатками сторін.

Акт приймання-передачі приміщення (в оренду) від 02.01.2022 до договору оренди приміщення від 02.01.2022 №1, за яким оредодавець передав, а орендар прийняв частину приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Площа приміщення, що передається в оренду становить 853 м. кв.

Додаткова угода №1 від 01.10.2022 до договору оренди приміщення від 02.02.2022 №1, за якою розмір орендної плати становить фіксовану суму в розмірі 8860,0 грн.

Додаткова угода №2 від 01.12.2022 до договору оренди приміщення від 02.01.2022 №1, за якою розмір орендної плати становить фіксовану суму в розмірі 6000,0 грн.

Додаткова угода №3 від 01.01.2023 до договору оренди приміщення від 02.01.2022 №1, за якою розмір орендної плати становить фіксовану суму в розмірі 7000,0 грн.

Згідно з пунктом 8.1 договору від 02.01.2022 №1 такий договір набуває чинності з дати його підписання, а саме з 02.01.2022. Відповідно до пункту 3.1 договору від 02.01.2022 №1 приміщення, що орендується повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем не пізніше 27.12,2021.

В акті перевірки від 17.05.2023 № 5679/09-19-07-01/39527060 представник контролюючого органу зазначив, що позивач надав до перевірки договори № 1 від 02.01.2022 та № 2 від 01.12.2018, які не засвідчені нотаріально.

Згідно частин 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору визначено частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України, а саме: у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Оскільки, надані до перевірки договори оренди приміщення № 2 від 01.12.2018 та № 1 від 02.01.2022 нотаріально не посвідчені, то контролюючий орган дійшов висновку, що такі договори є нікчемними, тобто такими, що не мають юридичної сили. Відповідно, такі договори не створюють юридичних наслідків, крім наслідків, пов`язаних із його недійсністю (стаття 216 Цивільного кодексу України ).

Контролюючий орган зазначає, що згідно наданих інвентаризаційних описів ТОВ станом на 08.05.2023 (та відповідно станом на 28.02.2023) зберігає товарно-матеріальні цінності, основні засоби, інші необоротні активи за адресою: АДРЕСА_1 , по нікчемних договорах, що не мають юридичної сили, та відповідно платником не надано в повному обсязі інформації та належним чином оформлених первинних документів, щодо зберігання залишків товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів. Проведеною перевіркою неможливо підтвердити фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів станом на 08.05.2023 (та відповідно станом на 28.02.2023) на суму без ПДВ 4772207,89 грн., внаслідок чого платником занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість всього в сумі 954441,6 грн, в тому числі за лютий 2023 року - 954441,6 грн. Отже, на підставі перевіркою неможливо підтвердити фактичну наявність станом на 28.02.2023 таких залишків: на суму без ПДВ 4772207,89 грн, тому такі товарно-матеріальні цінності, основні засоби, інші необоротні активи вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Так, оприбуткування активів на баланс підприємства здійснюється на підставі первинних документів (договорів, рахунків, актів тощо) незалежно від того, чи є у підприємства договір оренди приміщення чи немає.

Апеляційний суд враховує, що визнання «нікчемними» договорів оренди приміщень стосується конкретних правовідносин, а саме: використання орендованого приміщення, і не обов`язково розповсюджується на інші правовідносини ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє», зокрема на факт наявності чи відсутності активів у позивача в сфері публічних правовідносин, також формальне порушення процедури нотаріального посвідчення договору не є підставою стверджувати, що цей договір не виконувався фактично, і в позивача фактично відсутні такі активи.

Так, в акті перевірки від 17.05.2023 № 5679/09-19-07-01/39527060 представник контролюючого органу підтвердив, що по укладених договорах оренди здійснювались грошові перекази на оплату за оренду приміщень, оформлювались акти виконаних робіт тощо.

Позивач в реквізитах своїх документів вказував адресу місцезнаходження орендованого приміщення: вулиця Соборності (Леніна), 35, місто Каховка, Херсонська область, як власну адресу місцязнаходження.

Згідно звітності позивача форми 20-ОПП за спірні податкові періоди, місцерозташування основних засобів збігається з адресою орендовнах приміщень згідно вказаних вище договорів, що й не заперечено відповідачем. Також вказана адреса зазначена й усіх первинних документах по операціях позивача щодо постачання товарів, зокрема й тих, які визнані контролюючим органом за результатами перевірки, розгляду заперечення на акт перевірки чи скарги на податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративної процедури оскарження.

Вищевказані обставини вказують на фактичне виконання зобов`язань за договорами оренди приміщення № 2 від 01.12.2018 та № 1 від 02.01.2022, і як наслідок свідчать про фактичну наявність активів платника податків та необхідність їх оподаткування.

Таким чином, відсутні підстави для висновку контролюючого органу про те, що наслідком визнанням «нікчемним» договору оренди приміщення є відсутність активів, що розташовувались в цьому приміщенні або про їх використання в операціях, що не є господарськими, а тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Щодо господарських відносин ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» з ТОВ «Гермес Форт» з відшкодування витрат по електроенергії, колегія суддів враховує наступне.

В підтвердження виникнення та виконання зобов`язань за правовідносинами між ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» та ТОВ «Гермес Форт», позивач надав контролюючому органу копію договору про відшкодування комунальних послуг за № 3 від 01.01.2018, укладеного між ТОВ «Гермес Форт», як споживачем, та ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє», як субспоживачем (том 1, а.с. 46).

Відповідно до пункту 1.1 договору за № 3 від 01.01.2018 субспоживач зобов`язувався компенсувати споживачу відшкодування витрат за спожиту електроенергію згідно показників лічильника та діючих тарифів.

Згідно з пунктом 3.1 договору за № 3 від 01.01.2018 субспоживач компенсує споживачу відшкодування витрат за спожиту електроенергію згідно показників лічильника та діючих тарифів.

Відшкодування спожитої електроенергії здійснюється субспоживачем не пізніше 25 числа кожного місяця користування на підставі виставлених рахунків (пункт 3.2 договору за № 3 від 01.01.2018).

Відповідно до пункту 3.3 договору за № 3 від 01.01.2018 надання та оплата вказаних послуг щомісяця оформлюється відповідними двосторонніми актами.

Також позивач надав копію договору про відшкодування комунальних послуг за № 5 від 02.01.2022, укладеного між ТОВ «Гермес Форт», як споживачем, та ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє», як субспоживачем (том 1, а.с. 47).

Відповідно до пункту 1.1 договору за № 5 від 02.01.2022 субспоживач зобов`язувався компенсувати споживачу відшкодування витрат за спожиту електроенергію згідно показників лічильника та діючих тарифів.

Згідно з пунктом 3.1 договору за № 5 від 02.01.2022 субспоживач компенсує споживачу відшкодування витрат за спожиту електроенергію згідно показників лічильника та діючих тарифів.

Відшкодування спожитої електроенергії здійснюється субспоживачем не пізніше 25 числа кожного місяця користування на підставі виставлених рахунків (пункт 3.2 договору за № 5 від 02.01.2022).

Відповідно до пункту 3.3 договору за № 5 від 02.01.2022 надання та оплата вказаних послуг щомісяця оформлюється відповідними двосторонніми актами.

В акті перевірки від 17.05.2023 № 5679/09-19-07-01/39527060 представник контролюючого органу зазначив, що до перевірки не надано документального підтвердження щодо виникнення підстав для відшкодування витрат по електроенергії, платіжних доручень, що фіксують оплату за електроенергію, інших документів, які підтверджують, що позивачем використана електроенергія, ТОВ «Гермес Форт» оплачено за використану позивачем електроенергію, показників лічильника тощо.

Суд звертає увагу на те, що, окрім договору за № 3 від 01.01.2018, позивач надав контролюючому органу акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), в яких міститься інформація про вартість наданих послуг - вартість компенсації спожитої електроенергії за поточний місяць.

Позивачем долучено копії документів, які були ним надані до заперечення на акт перевірки, а саме: деталізації взаєморозрахунків по відшкодуванню (компенсації) за спожиту електроенергію за період з вересня 2020 року по лютий 2022 року між ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» та ТОВ «Гермес Форт» (том 1, а.с. 220); договір про постачання електричної енергії за № 4482 від 19.05.2015, укладеного між ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» та ТОВ «Гермес Форт» (том 2, а.с. 54-63); обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу (том 2, а.с. 64-65); порядок розрахунків та графіка зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації (том 2, а.с. 66-67); розрахунок втрат електричної енергії в мережі споживача (том 2, а.с. 69-70); перелік струмоприймачів, встановлених на об`єкті споживача (том 2, а.с. 71-72); перелік об`єктів споживача та точок обліку активної електроенергії (том 2, а.с. 73-74); акт розмежування балансової належності електромереж (том 2, а.с. 75-79); однолінійні схеми по кожному об`єкту (том 2, а.с. 80-84); порядок участі споживача в графіках обмеження електропостачання та графіках аварійних відключень (том 2, а.с. 85); порядок розрахунків за надання послуг та компенсації перетікання реактивної електроенергії (том 2, а.с. 86-89); перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії (том 2, а.с. 90); потужності компенсувальних установок (том 2, а.с. 91); додаткові угоди до договору постачання електричної енергії від 20.12.2016 (том 2, а.с. 93); додаткові угоди до договору постачання електричної енергії від 15.06.2018 (том 2, а.с. 94); додаткова угода про зміну договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 05.07.2021 (том 2, а.с. 95); рахунк-фактура № ГФ-0000173 від 30.09.2020 про відшкодування витрат по електроенергії за вересень 2020 року (том 1, а.с. 221); платіжна інструкція № 2312 від 07.10.2020 по відшкодуванню витрат по електроенергії за вересень 2020 року (том 1, а.с. 222); акт № ГФ-0000033 від 30.09.2020 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 1, а.с. 223); податкової накладної № 10 від 30.09.2020 (том 1, а.с. 224); рахунок-фактура № ГФ-0000179 від 31.10.2020 про відшкодування витрат по електроенергії за жовтень 2020 року (том 1, а.с. 225); платіжна інструкція № 2395 від 12.11.2020 по відшкодуванню витрат по електроенергії за жовтень 2020 року (том 1, а.с. 226); акт № ГФ-0000038 від 31.10.2020 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 1, а.с. 227); акт про обсяги спожитої електроенергії за жовтень 2020 року (том 1, а.с. 228); податкова накладна № 7 від 31.10.2020 (том 1, а.с. 229); рахунку-фактури № ГФ-0000186 від 30.11.2020 про відшкодування витрат по електроенергії за листопад 2020 року (том 1, а.с. 230); платіжна інструкція № 2450 від 08.12.2020 по відшкодуванню витрат по електроенергії за листопад 2020 року (том 1, а.с. 231); акт № ГФ-0000041 від 30.11.2020 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 1, а.с. 232); акт про обсяги спожитої електроенергії за листопад 2020 року (том 1, а.с. 233); податкова накладна № 5 від 30.11.2020 (том 1, а.с. 234); рахунку-фактури № ГФ-0000189 від 31.12.2020 про відшкодування витрат по електроенергії за грудень 2020 року (том 1, а.с. 235); платіжна інструкція № 2451 від 11.01.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за грудень 2020 року (том 1, а.с. 236); акт № ГФ-0000042 від 31.12.2020 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 1, а.с. 237); податкова накладна № 7 від 31.12.2020 (том 1, а.с. 238); рахунок-фактура № ГФ-0000009 від 31.01.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за січень 2021 року (том 1, а.с. 239); платіжна інструкція № 2603 від 09.02.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за січень 2021 року (том 1, а.с. 240); акт № ГФ-0000003 від 31.01.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 1, а.с. 241); акт про обсяги спожитої електроенергії за січень 2021 року (том 1, а.с. 242); податкова накладна № 9 від 31.01.2021 (том 1, а.с. 243); рахунок-фактура № ГФ-0000015 від 28.02.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за лютий 2021 року (том 1, а.с. 244); платіжна інструкція № 2700 від 11.03.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за лютий 2021 року (том 1, а.с. 245); акт № ГФ-0000005 від 28.02.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 1, а.с. 246); акт про обсяги спожитої електроенергії за лютий 2021 року (том 1, а.с. 247); податкової накладної № 16 від 28.02.2021 (том 1, а.с. 248); рахунок-фактура № ГФ-0000021 від 31.03.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за березень 2021 року (том 1, а.с. 249); платіжна інструкція № 2803 від 08.04.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за березень 2021 року (том 1, а.с. 250); акт № ГФ-0000007 від 31.03.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 1); акт про обсяги спожитої електроенергії за квітень 2021 року (том 2, а.с. 2); податкової накладної № 11 від 31.03.2021 (том 2, а.с. 3); рахунку-фактури № ГФ-0000029 від 30.04.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за квітень 2021 року (том 2, а.с. 4); платіжної інструкції № 2879 від 12.05.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за квітень 2021 року (том 2, а.с. 5); акт № ГФ-0000010 від 30.04.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 6); акт про обсяги спожитої електроенергії за травень 2021 року (том 2, а.с. 2); податкової накладної № 9 від 30.04.2021 (том 2, а.с. 8); рахунку-фактури № ГФ-0000036 від 31.05.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за травень 2021 року (том 2, а.с. 9); платіжна інструкція № 2944 від 09.06.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за травень 2021 року (том 2, а.с. 10); акт № ГФ-0000013 від 31.05.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 11); акт про обсяги спожитої електроенергії за червень 2021 року (том 2, а.с. 12); податкової накладної № 11 від 31.05.2021 (том 2, а.с. 13); рахунок-фактура № ГФ-0000046 від 30.06.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за червень 2021 року (том 2, а.с. 14); платіжна інструкція № 3038 від 08.07.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за червень 2021 року (том 2, а.с. 15); акт № ГФ-0000016 від 30.06.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 16); акт про обсяги спожитої електроенергії за липень 2021 року (том 2, а.с. 17); податкової накладної № 10 від 30.06.2021 (том 2, а.с. 18); рахунок-фактура № ГФ-0000051 від 31.07.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за липень 2021 року (том 2, а.с. 19); платіжна інструкція № 3122 від 11.08.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за липень 2021 року (том 2, а.с. 20); акт № ГФ-0000019 від 31.07.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 21); акт про обсяги спожитої електроенергії за серпень 2021 року (том 2, а.с. 22); податкової накладної № 14 від 31.07.2021 (том 2, а.с. 23); рахунку-фактури № ГФ-0000063 від 31.08.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за серпень 2021 року (том 2, а.с. 24); платіжна інструкція № 3183 від 09.09.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за серпень 2021 року (том 2, а.с. 25); акт № ГФ-0000022 від 31.08.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 26); акт про обсяги спожитої електроенергії за вересень 2021 року (том 2, а.с. 27); податкової накладної № 20 від 31.08.2021 (том 2, а.с. 28); рахунок-фактура № ГФ-0000066 від 30.09.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за вересень 2021 року (том 2, а.с. 29); платіжна інструкція № 3300 від 13.10.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за вересень 2021 року (том 2, а.с. 30); акт № ГФ-0000025 від 30.09.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 31); акту про обсяги спожитої електроенергії за жовтень 2021 року (том 2, а.с. 32); податкова накладна № 17 від 30.09.2021 (том 2, а.с. 33); рахунок-фактура № ГФ-0000072 від 31.10.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за жовтень 2021 року (том 2, а.с. 34); платіжна інструкція № 3388 від 11.11.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за жовтень 2021 року (том 2, а.с. 35); акт № ГФ-0000028 від 31.10.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 36); акт про обсяги спожитої електроенергії за листопад 2021 року (том 2, а.с. 37); податкової накладної № 12 від 31.11.2021 (том 2, а.с. 38); рахунку-фактури № ГФ-0000078 від 30.11.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за листопад 2021 року (том 2, а.с. 39); платіжна інструкція № 3470 від 14.12.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за листопад 2021 року (том 2, а.с. 40); акт № ГФ-0000033 від 30.11.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 41); акт про обсяги спожитої електроенергії за грудень 2021 року (том 2, а.с. 42); податкової накладної № 15 від 30.11.2021 (том 2, а.с. 43); рахунку-фактури № ГФ-0000083 від 31.12.2021 про відшкодування витрат по електроенергії за грудень 2021 року (том 2, а.с. 44); платіжна інструкція № 3572 від 12.01.2021 по відшкодуванню витрат по електроенергії за грудень 2021 року (том 2, а.с. 45); акт № ГФ-0000035 від 31.12.2021 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 46); акт про обсяги спожитої електроенергії за січень 2022 року (том 2, а.с. 47); податкової накладної № 11 від 31.12.2021 (том 2, а.с. 48); рахунку-фактури № ГФ-0000008 від 31.01.2022 про відшкодування витрат по електроенергії за січень 2022 року (том 2, а.с. 49); платіжна інструкція № 3648 від 14.02.2022 по відшкодуванню витрат по електроенергії за січень 2022 року (том 2, а.с. 50); акт № ГФ-0000002 від 31.01.2022 здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 51); акт про обсяги спожитої електроенергії за лютий 2022 року (том 2, а.с. 52); податкова накладна № 12 від 31.01.2022 (том 2, а.с. 53).

Так, споживачем електроенергії за місцем встановлення закритої трансформаторної підстанції та приладів обліку електроенергії, що знаходилась за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, було ТОВ «Гермес Форт», яке мало всі належні підстави для укладення договорів субспоживання електроенергії для підприємств, що розміщувалися за вказаною адресою. Позивач згідно договорів № 3 від 01.01.2018 та № 5 від 02.01.2022 було субспоживачем електроенергії та здійснювало компенсацію споживачу відшкодування витрат за спожиту електроенергію згідно показників лічильника та діючих тарифів за адресою орендованого приміщення (цех та малий цех): АДРЕСА_1 .

Показники споживання електроенергії фіксувалися за календарний місяць станом на перший день наступного місяця.

Вищевказані документи спростовують доводи контролюючого органу про те, що такі документи не містять чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг/виконаних робіт, детального опису виконаних завдань, не розкривають змісту послуг/робіт, обґрунтувань формування вартості таких послуг/робіт.

Щодо певних неточностей, які були допущені в актах про обсяг переданої споживачу електроенергії, то в клопотанні № 53 від 15.12.2023 позивач зазначив, що це є формальні (технічні) описки, а саме: залишався незмінним рядок «дата запису показників». Так, в актах про обсяги переданої субспоживачу електроенергії за період з вересня 2020 року по квітень 2021 року помилково вказані дати запису показників 01.04.2020, в актах про обсяги переданої субспоживачу електроенергії за період з квітня 2021 року по вересень 2021 року помилково вказані дати запису показників 01.06.2020, в актах про обсяги переданої субспоживачу електроенергії за період за листопад 2022 року та грудень 2021 року помилково вказані дати запису показників 01.10.2021. В актах про обсяги переданої субспоживачу електроенергії за січень 2021 року по травень 2021 року помилково вказано початок періоду споживання 2020 рік замість 2021 року. В актах наданих послуг за вересень 2020 року, жовтень 2020 року та березень 2021 року помилково вказано реквізити інших договорів про відшкодування витрат по електроенергії.

Колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що наявні в них неточності мають недоліки заповнення технічного характеру, чи описок внаслідок неналежного їх ведення чи заповнення певними посадовими особами як позивача, так і ТОВ «Гермес Форт».

Згідно висновки Верховного Суду, викладених в постановах від 01.12.2022 в справі № 160/20895/21 та від 23.09.2022 в справі № 1.380.2019.005516, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, які можуть бути звичайними описками внаслідок халатності працівників, які їх заповнювали, не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Так, позивач надав суду первинні документи в об`ємі, який є достатнім для висновку про реальність господарських операцій щодо споживання ТОВ «Вандра Рагз Ткацьке Ательє» електроенергії за адресою: вулиця Соборності, 35, місто Каховка, Херсонська область, та здійснення позивачем компенсації ТОВ «Гермес Форт» за спожиту електроенергію.

Таким чином, безпідставними є висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту по операціях із ТОВ «Гермес Форт» за вересень 2020 року січень 2022 року на загальну суму 39565,53 грн.

Також в позовній заяві зазначено, що відповідно до вимог пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за говарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготов існими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях: г) що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Тобто нарахування ПДВ здійснюється тільки на ті залишки товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, інших необоротних активів, які були раніше придбані з ПДВ. Якщо товарно-матеріальні цінності або будь-який інший актив придбавався без ПДВ, то навіть при використанні такого активу в діяльності, що не є господарською, на нього не слід нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ.

На думку позивача, під час перевірки представник контролюючого органу нарахував податкове зобов`язанння з ПДВ на вартість всіх товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, позивач зазначив, що податковим інспектором не враховано, що в інвентаризаційних відомостях від 08.05.202 відображаються залишки товарів придбаних без ПДВ у ФОП ОСОБА_2 на суму 120441,41 грн; у ФОП ОСОБА_3 на суму 21298,37 грн; у ФОП ОСОБА_4 на суму 12420 грн, а також залишки 03 придбаних без ПДВ у ПП «Електробудсоюз» на суму 48600 грн. В результаті податкові зобов`язана з ПДВ необґрунтовано завищено на 40552 грн (202760 х 20%), однак відповідач не спростував вказаних доводів позивача в частині обгрунтованості визначених відповідачем сум ПДВ.

Суд також звертає увагу, як на необгрунтованість сум грошових зобов`язань, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 30.08.2023 № 008882/0701, на пояснення - розрахунок від 24.01.2024 (том 2, а.с. 122-123) складових, що вплинули на висновок контролюючого органу про завищення позивачем сум від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, а саме на те, що при розрахунку суми 817311 грн. враховано завищення позивачем податкового кредиту по операціях на суму 11186 грн. Вказаний розрахунок не пояснює суму 817311 грн. та суперечить висновкам акту перевірки про завищення позивачем за спірний період податкового кредиту по операціях зі згаданим контрагентом на суму 39565,52 грн. Надані в судовому засіданні суду першої інстанції пояснення представника відповідача інспектора, яка проводила перевірку, про те, що при розрахунку вказаної суми завищення від`ємного значення взято до уваги лише суму завищення податкового кредиту на суму 11186 грн., яка вплинула на показники декларування позивачем від`ємного значення з ПДВ за лютий 2023, а решта будуть предметом оцінки планової перевірки, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки суперечить як висновку самого інспектора-ревізора в акті перевірки, так і механізму обрахунку ПДВ, який здійснюється в хронологічному порядку (помісячний звітний податковий період) за зростаючим підсумком. Отже, колегія суддів вважає правильними висновким суду першої інстанції, що відповідачем також не обгрунтовано в податковому повідомленні-рішенні від 30.08.2023 № 008882/0701 правильності розрахунку саме суми 817311 грн., що є самостійною підставою для скасування згаданого податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 73 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи з урахуванням поданих доказів та частини оскарження рішення суду першої інстанції згідно статті 308 КАС України відповідачем, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючий орган зробив необґрунтований висновок про непідтвердження фактичної наявності станом на 28.02.2023 товарно-матеріальних цінностей, основних засобів на суму без ПДВ 4772207,89 грн., та заниження показника у рядку 4.1 Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України декларації з ПДВ за лютий 2023 року на 954441,60 грн., а також про неможливість позивачем реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Гермес Форт» щодо відшкодування витрат по електроенергії та завищення податкового кредиту по операціях із ТОВ «Гермес Форт» за вересень 2020 року січень 2022 року на загальну суму 39565,53 грн., відповідно є протиправними та слід скасувати податкові повідомлення-рішення № 005712/0701 від 13.06.2023 та № 008882/0701 від 30.08.2023, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №300/6664/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено і підписано 27.05.2024