Постанова

від 27.05.2024 по справі 380/17611/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17611/23 пров. № А/857/916/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі № 380/17611/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області про визнання протиправними і скасування рішень (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Костецьким Н.В. у м. Львів Львівської області 29 листопада 2023 року в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі також - ВКДКА, відповідач 1), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (далі також - КДКА, відповідач 2), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА від 24 квітня 2023 року № 6\2-20233, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці;

- визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 27 липня 2023 року № VII-010/2023, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року в задоволені позову відмовлено.

Також, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у задоволенні заяв представників відповідачів про залишення позову без розгляду в частині вимог до КДКА - відмовлено.

Не погодившись із постановленою ухвалою та рішенням в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА від 24 квітня 2023 року № 6\2-20233, їх оскаржив відповідач 1, який із покликанням на порушення норм порушення процесуального права, просить залишити без розгляду позовну заяву в частині вимог до КДКА.

У доводах апеляційної скарги вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині вимог до КДКА.

Позивач, відповідач 2 та треті особи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями статті 311 КАС України.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог до ВКДКА учасниками справи не оскаржується, а тому в силу приписів частини першої статті 308 КАС України не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 28 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА від 24 квітня 2023 року № 6\2-20233.

Ухвалою суду від 02 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із пропуском позивачем тридцятиденного строку звернення до суду із зазначеною вище позовною вимогою; неподанням до суду заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску; неподанням доказів сплати судового збору.

14 та 15 серпня 2023 року ОСОБА_1 подавалися заяви/клопотання про усунення недоліків зі сплати судового збору, де позивач також пояснила, що оскільки рішення КДКА від 24 квітня 2023 року нею було оскаржено до ВКДКА, яка за результатом розгляду скарги прийняла рішення від 27 липня 2023 року, яке позивач оскаржує до суду, то тридцятиденний строк для оскарження рішення КДКА дотримано.

Ухвалою суду від 05 вересня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та зазначено, що оскаржуване рішення ВКДКА від 27.07.2023, прийняте за результатами розгляду скарги позивача на рішення КДКА від 24.04.2023, отримане позивачем лише 14.08.2023, відтак, позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом.

ВКДКА подано до суду заяву про залишення позову без розгляду в частині вимог до КДКА у зв`язку з пропуском строків на звернення до суду.

КДКА також подано до суду аналогічну за змістом заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено п`ятиденний строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА від 24.04.2023 № 6\2-20233 та доказів на підтвердження поважності вказаних у заяві причин.

Суд першої інстанції констатував, що станом на 27.11.2023 позивачем вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 07.11.2023 не виконано, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано.

Разом з тим, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у задоволенні заяв представників відповідачів про залишення позову без розгляду в частині вимог до КДКА відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що судом вже розглядалось питання строку звернення позивача до суду в ухвалі про відкриття провадження від 05 вересня 2023 року та такий було поновлено з метою забезпечення прав позивача на судовий захист і доступ до правосуддя.

Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Статтею 42 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі також - Закон № 5076-VI) визначено порядок оскарження рішення у дисциплінарній справі. Так, відповідно до частини першої цієї статті адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Щодо наявності колізії між правовими нормами Закону № 5076-VI і КАС України, то Верховний Суд зазначає, що тридцятиденний строк оскарження передбачений спеціальною нормою для даних правовідносин - Законом № 5076-VI. У свою чергу, норми КАС України є загальними в даному випадку.

Суть приписів частини першої статті 42 Закону № 5076-VI передбачає, що «право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури», розкривається через сполучник «або», надаючи, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19, «альтернативу оскарження» - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду.

Однак, Верховний Суд наголошує, що звернення позивача зі скаргою до ВКДКА не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до ВКДКА.

Оскаржуване рішення КДКА про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було прийнято 24 квітня 2023.

Це рішення було переглянуто ВКДКА в рамках «адміністративної процедури оскарження», передбаченої статтею 42 Закону № 5076-VI.

Позивач звернулася до суду про оскарження рішення КДКА лише 28 липня 2023 року.

З огляду на це, ухвалою суду від 07 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено п`ятиденний строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА від 24.04.2023 № 6\2-20233 та доказів на підтвердження поважності вказаних у заяві причин.

Суд першої інстанції констатував, що станом на 27.11.2023 позивачем вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 07.11.2023 не виконано, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина п`ятнадцята статті 171 КАС України).

Пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

У зв`язку з тим, що вимоги ухвали від 07 листопада 2023 року позивачем не були виконані, позовна заява підлягала залишенню без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику ЄСПЛ, застосовують як джерело права.

У справі ЄСПЛ «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства»).

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

Враховуючи вищенаведене, оскільки в ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено пропуск позивачем строку звернення до суду, який передбачений статтею 42 Закону № 5076-VI та підстав для поновлення такого строку позивачем не наведено, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА від 24 квітня 2023 року № 6\2-20233 необхідно залишити без розгляду.

Як передбачено пунктом 3 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно пункту 4 частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права в частині позовних вимог до КДКА, що є підставою для скасування судового рішення в цій частині та залишення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА від 24 квітня 2023 року № 6\2-20233 без розгляду.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі № 380/17611/23 скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області №6\2-20233 від 24 квітня 2023 року та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги залишити без розгляду.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 27.05.24