Рішення

від 28.05.2024 по справі 696/458/24

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.05.2024

Справа № 696/458/24

Провадження № 2/696/162/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

при секретарі Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина в тому числі і на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4493 га, кадастровий номер 7121883000:04:000:2051, та площею 1,4913 га, кадастровий номер 7121883000:04:000:2052, які розташовані на адміністративній території с. Лубенці Михайлівської територіальної громади Черкаського району Черкаської області.

Позивач прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 шляхом подачі у встановлений законом строк відповідної заяви про прийняття спадщини.

Позивач через свого представника звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказане майно, однак постановою приватного нотаріуса Бойко Л.В. № 33/02-31 від 17 лютого 2022 року у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, які залишилися після смерті ОСОБА_2 , відсутністю відомостей щодо речових прав на нерухоме майно та відомостей щодо суб`єкта в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За вказаних обставин позивач позбавлена можливості у встановленому законом позасудовому порядку оформити право власності на земельні ділянки, що залишилась після смерті матері ОСОБА_2 , тому звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання за нею права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу- для надання відповіді на відзив. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Правом для надання відзиву відповідач не скористався.

Ухвалою суду від 14 травня 2024 року у справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просить справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Від відповідача заступника сільського голови ОСОБА_3 надійшла до суду заява, в якій він просить провести розгляд справи без участі представника сільської ради, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу, увідповідності до ч. 2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає позовну заяву обґрунтованою татакою, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідноз ч. 1ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбаченоч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимогст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правиламист. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лубенці Кам`янського району Черкаської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25 березня 2002 року Лубенською сільською радою Черкаської області(а.с. 6).

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Лубенською сільською радою Кам`янського району Черкаської області 28 лютого 1955 року, матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначена ОСОБА_2 (а.с. 7).

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Черкаським міським бюро ЗАГС 04 серпня 1973 року, ОСОБА_4 уклала шлюб та змінила прізвище « ОСОБА_5 » (а.с. 7).

Із копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0174726, виданого Кам`янською районною державною адміністрацією 23 грудня 1996 року, зареєстрованого 23 грудня 1996 року за № 210, в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) вбачається, що ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) розміром 2,44 умовно-кадастрових гектарів, яка перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» в с. Лубенці Кам`янського району Черкаської області (а.с. 8).

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9900629062022 від 21 лютого 2022 року, відділом Держгеокадастру у Кам`янському районі Черкаської області 10 листопада 2016 року зареєстровано земельну ділянку площею 1,4913 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121883000:04:000:2052 (а.с. 10-12).

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9900628842022 від 21 лютого 2022 року вбачається, що відділом Держгеокадастру у Кам`янському районі Черкаської області 10 листопада 2016 року зареєстровано земельну ділянку площею 0,4493 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121883000:04:000:2051 (а.с. 13-15).

Відповідно до архівної довідки Черкаської районної державної адміністрації від 12 лютого 2024 року № 04-05/13 зазначено, що в книзі реєстрації сертифікатів та їх переоформлення на право власності на земельну частку (пай) зареєстровано 13 листопада 1997 року за реєстраційним № НОМЕР_4 сертифікат ЧР № 0174726 на ім`я ОСОБА_2 , розмір земельної частки (паю) в умовно-кадастрових гектарах 2,44 (а.с. 20).

07 березня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області щодо надання письмової інформації проте чи виготовлялися та видавалися державні акти на право власності або інший правовстановлюючий документ на земельні ділянки площею 1,4913 га, кадастровий номер 7121883000:04:000:2052, та площею 0,4493 га, кадастровий номер 7121883000:04:000:2051 (а.с. 21-22).

Згідно з повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18 березня 2024 року № І-390/0-401/6-24, виданим на ім`я ОСОБА_6 , вбачається, що відповідно до Книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 31 грудня 2012 року записи щодо реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_2 взамін сертифіката на право на земельну часту (пай) КСП «Маяк» с. Лубенці відсутні (а.с. 23).

Із пояснювальних записок вбачається, що земельна ділянка (невитребуваний пай) № 305-1 площею 0,4493 га (рілля) та № 305-2 площею 1,4913 га (рілля) розміщені за адресою: Черкаська область, Кам`янський район, Лубенська сільська рада (за межами населеного пункту) були надані на підставі рішення Кам`янської районної державної адміністрації згідно із сертифікатами на земельні частки (паї) ОСОБА_2 (а.с. 24-25)

Постановою приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В. № 33/02-31 17 лютого 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належні ОСОБА_2 земельні ділянки площею 1,4913 га, кадастровий номер 7121883000:04:000:2052, та площею 0,4493 га, кадастровий номер 7121883000:04:000:2051, у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, відсутністю відомостей щодо речових прав на нерухоме майно та відомостей щодо суб`єкта в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 9).

На виконання ухвали суду про витребування доказів приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В. надано копію спадкової справи № 824/2002 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 20 вересня 2002 року звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

Згідноз п. 4 ч. 1 ст. 264, п. 6 ч. 4 ст. 265 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує: яка правова норма підлягає застосуванню до правовідносин сторін та зазначає в мотивувальній частині рішення норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, мотиви їх незастосування.

Нормами ч. 1 ст. 58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно достатті 5 ЦК Україниакти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 на обґрунтування заявленої до відповідача позовної вимоги про визнання за нею права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом посилається на відповідні положення книгишостої «Спадкове право» Цивільного кодексу України(далі -ЦК України), зокрема, ст.ст. 1216-1218,1268, 1269 ЦК України.

Разом з тимЦК України, в книзі шостій якого містяться норми, що врегульовують правовідносини зі спадкування, набрав чинності 01 січня 2004 року.

У пункті 5Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Українипередбачено, що правила книгишостої цього Кодексузастосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 28 серпня 2019 року у справі №695/104/17, норми пункту 5Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українислід розуміти таким чином, що правила книгишостої ЦКможе бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до нормстатей 529-531 ЦК УРСР.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правиламиЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правилаЦивільного кодексу Української РСР(далі -ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинностіЦК Україниі строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Зазначений порядок застосування законодавства про спадкування підтверджений також і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 145/797/15-ц.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є часом відкриття спадщини, до даних правовідносин сторін слід застосовувати нормиЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом в постанові від 08 квітня 2020 року у справі №761/41071/19, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З огляду на викладене, враховуючи засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд приходить до висновку про те, що спадкові правовідносини, які виникли після смерті ОСОБА_2 , були врегульовані відповідними нормамиЦК УРСР(1963 року), а тому посилання позивача ОСОБА_1 у поданій до суду позовній заяві на нормиЦК України, як правові підстави позову, є необґрунтованими.

Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно дост. 525 ЦК УРСРчасом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як передбачено ст. 524 ЦК УРСР 1963 рокуспадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістомст. 548 ЦК УРСРдля прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК Української РСРвизнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 631/1153/13-ц (провадження № 61-26750св18) зазначено, що «згідно зістаттею 549 ЦК Української РСРвизнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. Прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном. Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані, тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась».

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» у разі, якщо позивач у шестимісячний строк для прийняття спадщини вступив в управління та володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.

Згідно зіст. 560 ЦК Української РСРспадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (ст.ст.534,553,555цьогоКодексу).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 561 ЦК Української РСРсвідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.

Відповідно до положень ч. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом подачі у встановлений законом строк відповідної заяви про прийняття спадщини.

Відтак суд прийшов до висновку, що позивач є спадкоємцем по закону першої черги після смерті ОСОБА_2 та прийняла спадщину у встановлений законом шестимісячний строк, звернувшись із відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.

Статтею1225 ЦК Українипередбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згіднозі ст. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку,а також право постійного користування та право оренди земельної ділянкивиникають з моментудержавної реєстрації цих прав.

Із змістуст.3ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією Українита іншими законами.

Відповідно дост.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як передбачено ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зч.ч. 1, 2ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

При вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносинЗК України1990 року, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»та відповідні нормиЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17Перехідних положень ЗК України від 25 жовтня 2001 рокусертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Жодних доказів на спростування факту належності спадкодавцю ОСОБА_2 земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4913 га, кадастровий номер 7121883000:04:000:2052, та площею 0,4493 га, кадастровий номер 7121883000:04:000:2051, розташованих в межах Лубенської сільської ради Черкаського (колишнього Кам`янського) району Черкаської області, матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Способом захисту, відповідно до ч. 2ст. 16 ЦК Україниє визнання права.

За таких обставин суд приходить до беззаперечного висновку, що невизнане право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного, оцінивши наявні у справі докази у сукупності та взаємозв`язку за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що невизнане право позивача підлягає захисту в судовому порядку, вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, відтак підлягають до задоволення в повному обсязі, шляхом визнання права власностіна спадкове майно.

На стягненні судових витрат із відповідача, які складаються із судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп., позивач не наполягає.

На підставі наведеного, ст.ст.524,525,548,549 ЦК УРСРв редакції 1963 року, керуючись ст.ст.4,12,13,76, 78,81, 89,259,263,265, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4493 га,кадастровий номер 7121883000:04:000:2051, та площею 1,4913 га, кадастровий номер 7121883000:04:000:2052, які розташовані в адміністративних межах с. Лубенці Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, що належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 24 січня 2001 року Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Відповідач:Михайлівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 27, с. Михайлівка Черкаського району Черкаської області, 20825, код ЄДРПОУ: 34176446.

Суддя Н.А. Білопольська