Рішення

від 27.05.2024 по справі 497/270/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.05.2024

Справа № 497/270/24

Провадження № 2/497/271/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

розглянувши у загальному позовному провадженні, у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування реєстрації права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2024року ОСОБА_1 звернувся досуду ізпозовом доКубейської сільськоїради, третьоюособою зазначившиГоловне управлінняДержгеокадастру вОдеській області, в якому просить суд ухвалити судове рішення, яким скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку розміром 2,0 га у межах згідно з планом, з кадастровим номером 5121485700:01:002:0041, розташовану на території Оріхівської (нині Кубейської) сільської ради Болградського району Одеської області, що зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначив, що йому на праві власності належать земельні ділянки загальною площею 2,23 га у межах згідно з планом, які розташовані на території колишньої Оріхівської (нині об`єднаної Кубейської) сільської ради з кадастровими номерами: №1 5121485700:01:001:0866 розміром 0,23 га; №2 5121485700:01:002:0041 розміром 2,00 га. Право власності підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №270546, виданим 01.03.2006 року. Під час державної реєстрації було допущено помилку та одна з належних позивачу земельних ділянок з кадастровим номером 5121485700:01:002:0041 розміром 2,00 га була зареєстрована на ім`я іншого мешканця с.Оріхівка ОСОБА_2 , а саме у витягу значиться ім`я позивача, втім паспортні дані та ідентифікаційний код вказані ОСОБА_2 , відповідача по справі. Позивач з відповідачем ОСОБА_2 разом звернулися з письмовими заявами до відділу №3 Управління надання адміністративних послуг з питання виправлення допущеної помилки, але відділ тільки підтвердив наявність цієї помилки. В подальшому 26 жовтня 2023 року позивач уклав з Фермерським господарством «Земля плюс люди» договір оренди землі, але через наявну помилкову реєстрацію вони позбавлені можливості зареєструвати даний договір в Державному реєстрі нерухомого майна, тому позивач змушений звернутися з даною вимогою до суду, тобто для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою судді Висоцького С.О. від 14.02.2024 року по справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання.

29.02.2024 року справу перерозподілено та визначено для розгляду суддю ОСОБА_3

12.03.2024 року через підсистему «Електронний суд надійшли пояснення самопредставника третьої особи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Гомонюка С.А., в якому той зазначає, що в державному земельному кадастрі наявні відомості щодо державної реєстрації за ОСОБА_2 трьох земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 5121485700:01:002:0041, хоча ця земельна ділянка за наявними у відділі Книгами реєстрації державних актів на право власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯА №270546 від 01.03.2006 року. Тобто за твердженням представника третьої особи вбачається помилка при роздруківці Державного акту серії ЯА №270547 від 03.10.2005 року. На даний час, після набрання чинності з 01.01.2013 року Закону України «Про державний земельний кадастр» Головне управління та його структурні підрозділи не є суб`єктами державної реєстрації прав на нерухоме майно, тому не мають права виправляти в реєстрах наявні помилки.

09.05.2024 року позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимог та просить скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна реєстрацію за № 16932262 права власності на земельну ділянку розміром 2,0 га у межах згідно планом, з кадастровим номером 5121485700:01:002:0041, розташовану на території Оріхівської (нині Кубейської) сільської ради Болградського району Одеської області, що зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 22.04.2024 року надав заяву про розгляд справи у його відсутності, не наполягав на фіксуванні судового процесу, на задоволенні своїх позовних вимог наполягав.

Представник відповідача - Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області т.в.о. голови Арабаджи М. в судове засідання не з`явився, 13.03.2024 року надав до суду лист (заяву) про визнання позову у повному обсязі, просив розглянути справу за відсутністю представника сільської ради (а.с.35).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився 22.04.2024 року надав заяву датовану 19.04.2024 року про розгляд справи у його відсутності, з позовними вимогами погодився в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належать дві земельні ділянки загальною площею 2,23 га, розташовані на території Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області (на даний час це об`єднана Кубейська територіальна громада), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами №1 5121485700:01:001:0866 розміром 0,23 га та №2 5121485700:01:002:0041 розміром 2,00 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №270546, виданого 01 березня 2006 року на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації №972 від 21 грудня 2004 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0106518000938 (а.с.8).

Відповідно до паспорта громадянина України (книжка), який виданий 24 квітня 1998 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу по справі, серія на номер паспорту вказані серія НОМЕР_1 (а.с.7). Також позивачу наданий РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.7 на звороті).

Як вбачається з відомостей (кадастрової документації) на земельну ділянку площею 1,9981 га, що розташована на території Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5121485700:01:002:0041, право власності зареєстровано за ОСОБА_1 , при цьому реквізити, що посвідчують особу вказані «КК 603636» та податковий номер « НОМЕР_3 », державний акт ЯА 270546 від 01.03.2006 року (а.с.9). Тобто судом встановлено наявність помилкового зазначення серії та номера паспорта позивача та його податкового номера.

Також відповідно до інформації наявної в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку площею 1,89 га, з кадастровим номером 5121485700:01:002:0041 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯА № 270547, який виданий 03 жовтня 2005 року, номер відомостей про речове право 16932262 (а.с.46).

На звернення позивача до відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 22 вересня 2023 року він отримав відповідь за підписом начальника відділу Мєржева І. за вих.№2093/356-23, відповідно до якого у відділі наявна інформація щодо належності йому вищезазначених земельних ділянок, а ось кадастрові номери 5121485700:01:001:0866 та 5121485700:01:001:0041 у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯА 270547 від 03.10.2005 року за №010551800161, виданого на ім`я ОСОБА_2 , зазначені помилково та згідно Книг реєстрації за ним рахуються дві інші земельні ділянки з кадастровими номерами 5121485700:01:001:0961 та 5121485700:01:003:0455 відповідно (а.с.11).

Так, позивач ОСОБА_1 26 жовтня 2023 року уклав з Фермерським господарством «ЗЕМЛЯ ПЛЮС ЛЮДИ» договір оренди землі, відповідно до якого передав в оренду фермерському господарству земельну ділянку з кадастровим номером 5121485700:01:001:0041, площею 1,9981 га (а.с.13).

Частиною 2 ст.19 Конституції України, визначено, щооргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом ст.ст. 79, 79-1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно пунктів 16, 17 розділу Х «Перехідні положення» земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV від 5 червня 2003 року визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

За змістом статті 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до статті 3 закону України «Про оренду землі»об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Статтею 3 ЦК України встановлено, що судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.

Частиною 10 ст. 24 цього Закону передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом під час державної реєстрації земельної ділянки у Кадастровому реєстрі було допущена помилка в серії та номері паспорта власника, а також в його податковому номері. Посилання позивача, що в реєстрі зазначені дані відповідача ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження, а саме з наданих суду доказів вбачається, що на ім`я відповідача виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 та він одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , що різниться з даним зазначеними у реєстрі, а саме «КК 603636» та «2307008136».

А ось в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, на підставі державного акту серії ЯА № 270547, виданого 03 жовтня 2005 року на зворотній стороні якого помилково було вказано кадастровий номер земельної ділянки належної позивачу (5121485700:01:001:0041), право власності було зареєстровано також помилково за ОСОБА_2 , відповідачем по справі (а.с.46), що фактично відповідач визнав. Окрім цього під час державної реєстрації площа земельної ділянки також вказана не вірно 1,89 га, що не відповідає даним технічної документації земельної ділянки ( площа 1,9981 га).

Реєстрація невірних даних унеможливлює реалізацію позивачем, його права передачі земельної ділянки в оренду.

Згідно зі ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника; 12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

За змістом п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній до 16.01.2020 року, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Зокрема, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 року, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, в розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, на даний час способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.06.2020 року в справі № 906/516/19 та від 20.08.2020 року в справі №916/2464/19.

З метою захисту порушених прав позивача, суд, відповідно дост.24 ЗУ «Про державний земельний кадастр», скасовує державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,9981 га із кадастровим номером 5121485700:01:002:0041 в Державному земельному кадастрі, оскільки вказана реєстрація перешкоджає позивачу в реалізації його прав, а також суд скасовує державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав, як таку, що була внесена помилково на підставі державного акту, в якому помилково на зворотній стороні був зазначений кадастровий номер земельної ділянки належної позивачу (без визнання цього акту недійсним, так як суд розглядає вимоги в межах заявлених позовних вимог).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.79, 152, 155 ЗК України, ст.ст. ст.ст.12, 16, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд ,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доКубейської сільськоїради Болградськогорайону Одеськоїобласті, ОСОБА_2 ,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог Головне управлінняДержгеокадастру вОдеській областіпро скасуванняреєстрації прававласності наземельну ділянку - задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер: 5121484100:01:002:0041; місце розташування: Одеська область, Болградський район, Оріхівська (нині Кубейська) сільська рада; цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площа 1,9981 га, що зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Припинити та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №16932262 від 07.10.2016 року про право власності ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на земельну ділянку площею 1,89 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Оріхівської (на даний час Кубейської) сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер 5121485700:01:002:0041, який був внесений ОСОБА_4 . Центр надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, індексний номер 31896501 від 17.10.2016 року, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 270547, виданий 03 жовтня 2005 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1056642251214.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца