Ухвала

від 24.01.2024 по справі 504/3440/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3440/20

Номер провадження 6/504/38/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2024смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вінської Н.В.,

при секретарі судового засідання Коцар А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Доброслав подання державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеській області Одеського району Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про примусовий привід боржника ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Комінтернівського районного суду Одеської області надійшло подання державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеській області Одеського району Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Слав Н.І. про примусовий привід боржника ОСОБА_1 до Доброславського ДВС ПМУМЮУ в Одеській області.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.

Суд перевіривши заяву, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

З матеріалів подання судом встановлено, що на виконанні у Доброславському відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Одеській області Одеського району знаходиться виконавче провадження № 72236817 по виконавчому листу № 504/3440/21 від 22.03.2023 року, виданий Комінтернівським районним судом Одеської області, щодо стягнення заборгованості у розмірі 110311.35 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приват банк та виконавче провадження № 72236928 по виконавчому листу № 504/3440/20 від 22.06.2023 року, виданий Комінтернівським районним судом Одеської області, щодо стягнення заборгованості у розмірі 2102,00 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приват банк

17.07.2023 року відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову АСВП № 72236817.

18.07.2023 року відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову АСВП № 72236928.

Боржник рішення суду самостійно не виконав в установлений державним виконавцем строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження документального підтвердження виконання рішення та спроби щодо виконання на адресу відділу від боржника не надходило.

У зв`язку з вищевикладеним державним виконавцем, згідно зі статтею 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» (Далі - Закон), розпочато примусове виконання рішення суду.

Боржник на виклики державного виконавця не реагує.

Відповідно до ст. 438 ЦПК України 1. Розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. 2. Суд має право витребувати від виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. 3. Суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів законом покладено на державну виконавчу службу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) закріплені у Законі України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з вимогами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Статтею 33 Конституції України гарантовано свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи для забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.

На підтвердження вказаних обставин виконавцем має бути надано належні та допустимі докази, зокрема, розписка боржника про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно із ч. 1 ст. 76, ч. 1ст. 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З долучених державним виконавцем матеріалів судом встановлено відсутність у справі належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного отримання боржником ОСОБА_1 постанов про відкриття виконавчого провадження чи будь яких повідомлень про виклик до виконавчої служби.

Із огляду на викладене суд вважає, що привід боржника ОСОБА_1 за відсутності доказів його неявки без поважних причин, не може вважатися необхідним, слугувати меті стягнення боргу та порушує принцип співмірності. Тому за відсутності факту ухилення боржника від явки до державного виконавця на виклик останнього, відсутні правові підстави для застосування приводу боржника та для задоволення подання державного виконавця.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 257, 258, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеській області Одеського району Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про примусовий привід боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вінська Н. В.