Вирок

від 29.05.2024 по справі 638/13328/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/13328/23

Провадження №1-кп/638/942/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадженні № 62023170020002010 від 20.09.2023, з обвинувальним актом у відношенні :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в с. Вовчиці, Зарічанського району, Рівненської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, військовозобов`язаного, раніше не судимого, на час вчинення злочину - інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметник 1 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонної застави НОМЕР_2 відділу прикордонної служби (тип С) на (ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону ДПСУ, військове звання «сержант», який зареєстрований та мешкає за адресою : АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 402 ч. 4 КК України,

за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10

підсудного ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 на підставі наказу начальника 9-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 189-ОС від 24.03.2023 зарахований до списків особового складу НОМЕР_4 , поставлений на всі види забезпечення та проходив військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметник 1 відділення інспекторів прикордонної служби 1 прикордонної застави НОМЕР_2 відділу прикордонної служби (тип С) на (ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону ДПСУ, у військовому званні «сержант».

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 ( Закон № 2102-ІХ) відповідно до приписів п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, який у подальшому продовжено Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 20.05.2023 строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець зобов`язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

Приписами ст. 28 Статуту внутрішньої служби передбачено єдиноначальність, як один із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, в тому числі і віддавати відповідні накази.

За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника,крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби в військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Приписами ст. 4 Дисциплінарного статуту, передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати.

Згідно до п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення), право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам органів військового управління, з`єднань, військових частин, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Однак, незважаючи на вищевказані норми діючого законодавства та будучи достеменно з ними обізнаним, ОСОБА_4 вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану за наступних обставин.

Станом на червень 2023 року, особовий склад НОМЕР_4 виконував бойовізавдання поблизу АДРЕСА_2 .

02 червня 2023 року близько 15 години 30 хвилин, в місці дислокації підрозділу, поруч із КСП РОП «К2», розташованого в районі АДРЕСА_2 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_11 , особовому складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі і підсудному ОСОБА_4 , було доведено бойове розпорядження начальника 66 омбр №2448/кп/4 гриф ОКП-СЛОВЯНСЬК 12.445 від 21.04.2023, відповідно до якого, особовий склад НОМЕР_4 , у тому числі і підсудний ОСОБА_4 , мав виконувати бойові завдання в межах ротного опорного пункту «К2» в районі н.п. Кармазинівка, а саме : стійко утримувати позиції в межах взводних опорних пунктів та «К21», «К22», «К23»; не допустити прориву противника, заходу його в межах оборони та в тил військ; під час організації служби на визначених взводних опорних пунктах та позиціях постійно здійснювати контроль за прилеглими місцевостями та повітряним простором з метою своєчасного виявлення противника з метою завдання йому ураження. Однак, підсудний ОСОБА_4 , будучи невдоволеним вищезазначеним наказом безпосереднього командира, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що він зобов`язаний виконувати наказ начальника та маючи об`єктивну можливість його виконати, в присутності особового складу 9-го прикордонного загону ДПСУ, відкрито відмовився виконувати вищевказаний бойовий наказ командира, чим підірвав боєготовність та боєздатність підрозділу 9-го прикордонного загону ДПСУ.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 402 ч. 4 КК України, визнав повністю та показав, що при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, він дійсно з 24.03.2023 зарахований до списків 9-го прикордонного загону ДПСУ в якому проходив військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонноїслужби 2категорії у званні «сержант», був обізнаний щодо введення воєнного стану в Україні та положень Статуту ВС ЗСУ, Дисциплінарного статуту ЗСУ і відповідних Законів України. 02.06.2023 перебуваючи за місцем дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 , після доведення бойового наказу безпосередньо командиром, усвідомлюючи, що він зобов`язаний виконувати наказ начальника, без будь-яких поважних причин, в присутності особового складу підрозділу, відкрито відмовився виконувати вищевказаний бойовий наказ командира, так яквважав щоза станомсвого здоров`явін натой часбув позбавленийфізичної можливостівиконати зазначенийнаказ командира. У вчинені вказаного злочину щиро кається. В подальшому він сумлінно виконував бойові завдання щодо відсічі збройної агресії рф та боронив Державу Україна, до моменту звільнення з лав ЗСУ. На теперішній час приймає участь у будівництві фортифікаційних укріплень для відсічі збройної агресії рф.

Оскільки підсудний ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження у судовому засіданні не оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи вищевикладені докази суд вважає про те, що дії підсудного ОСОБА_4 за ст. 402 ч. 4 КК України кваліфіковані вірно, так як він своїми умисними діями вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.

При визначенні підсудному ОСОБА_4 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення-злочину, данні про особу підсудного, який на час вчинення злочину був військовослужбовцем 9-го прикордонного загону ДПСУ, є учасником бойовихдій,так якбезпосередньо,до моментузвільнення злав ЗСУ16.12.2023з підставпередбачених діючимзаконодавством,брав участьу виконаннібойових завданьпо захистуДержави Українавід збройноїагресії рф,за часпроходження військовоїслужби характеризуєтьсяз задовільноїсторони, за останнім місцем навчання та місцем мешкання характеризується з позивної сторони, раніше судимимне бувта докримінальної відповідальностіне притягувався,має постійнемісце проживання,міцні соціальніта сімейнізв`язки, має на утриманні доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та бабцю ОСОБА_13 , 1943 року народження, яка є особою похилого віку, інвалідом 1 групи та потребує стороннього догляду за станом здоров`я, який, у зв`язку з відсутністю інших осіб, ним надається, так як його батько ОСОБА_14 з 02.012.2023 та по теперішній час є військовослужбовцем ЗСУ за контрактом, на диспансерному обліку в ОДН та МПНД не перебуває, має низку хронічних захворювань, зокрема пов`язаних з проходженням військової служби, що підтверджується відповідними медичними висновками, на теперішній час працює на виконанні робіт по об`єкту «Будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд» на відповідній території України, що підтверджується інформацією наданою ТОВ «Прогрес девелопмент компані».

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_4 судом визнаються щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудного ОСОБА_13 судом не встановлено.

Крім того, судом також враховується та обставина, що в результаті протиправних дій підсудного ОСОБА_4 наслідків, які могли бути віднесені до категорії тяжких не настали, а також те, що протиправне діяння підсудного ОСОБА_4 було зумовлене саме вказаними обставинами та не носило систематичний характер.

Вказані обставини пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним ОСОБА_4 кримінального правопорушення-злочину.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному ОСОБА_4 покарання, у межах санкції ст. 402 ч. 4 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк.

Однак, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги вищевказані обставини, дані, які характеризують особу підсудного ОСОБА_4 , наявність обставин, які пом`якшують покарання підсудного та відсутність обставин, які обтяжують покарання підсудного, відношення до скоєного кримінального правопорушення, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, враховуючи те, що підсудний ОСОБА_4 є учасниками бойових дій, так як безпосередньо брав участь у виконанні бойових завдань по захисту Держави Україна, до вчинення злочину сумлінно виконував свої службові обов`язки, у тому числі і накази командирів, раніше судимимне бувта докримінальної відповідальностіне притягувався,має постійнемісце проживання,міцні соціальніта сімейнізв`язки, має на утриманні малолітню доньку та бабцю, яка є особою похилого віку, інвалідом 1 групи та потребує стороннього догляду за станом здоров`я, який, у зв`язку з відсутністю інших осіб, ним надається, має низку хронічних захворювань, у тому числі пов`язаних з проходженням військової служби під час захисту Батьківщини, характеризується з позитивної сторони, обставини вчинення вказаних кримінальних правопорушень, відношення до скоєного та відсутність наслідків протиправної діяльності, які могли бути віднесені до категорії тяжких не настали, після звільнення з лав ЗСУ активну працю по будівництву військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території України обумовлену воєнним станом внаслідок віроломного нападу РФ на Державу Україна, бажання щодо зарахування внесеної суми застави на відповідний рахунок на потреби ЗСУ, зважаючи на те, що протиправні діяння підсудного були обумовлені вищезазначеними обставинами та не носили систематичний характер, а тому суд вважає, як виключення, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливо без ізоляції його від суспільства, з застосування до нього положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в разі призначення підсудному ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, в даному випадку не буде відповідати меті покарання, яка передбачає не лише кару, а і виправлення засудженого, так і завданням кримінального судочинства, які передбачають правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Ухвалою слідчого судді Ленінського райсуду м. Харкова від 01.09.2023 у відношенні підсудного ОСОБА_4 , на час досудового розслідування був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з можливістю внесення застави у розмірі 53680 гривен.

01.09.2023 підсудний ОСОБА_4 був звільнений з під-варти з ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у зв`язку з внесенням визначеної ухвалою слідчого судді застави.

Таким чином, підсудний ОСОБА_4 в межах зазначеного кримінального провадження перебував під вартою на протязі доби - 01.09.2023 і утримувався в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, відповідно до ч. 5ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання попереднє ув`язнення, а саме одну добу - 01.09.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

У судовому засіданні встановлено, що визначена ухвалою слідчого судді Ленінського райсуду м. Харкова від 01.09.2023 сума застави у розмірі 53680 гривен, 01.09.2023 була внесена підсудним ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UА208201720355299002000006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, одержувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, у зв`язку з чим ОСОБА_4 01.09.2023 було звільнено з під варти.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_9 заявили клопотання про застосування приписів ч. 5 ст. 616 КПК України, а саме зарахування суми внесеної застави на спеціальний рахунок НБУ для цілей оборони України.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 616 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

При таких обставинах суд вважає за необхідне підсудному ОСОБА_4 , до набранням вироком законної сили, змінити запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених приписами ч. 5 ст. 194 КПК України.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне зобов`язати ТУ ДСА України в Харківській області перерахувати на підтримку Збройних Сил України заставу, внесену підсудним ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Ленінського райсуду м. Харкова від 01.09.2023 в розмірі 53680 гривен, на спеціальний рахунок, відкритий в Національному банку України: (Банк: Національний банк України, МФО 30001, рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу : на підтримку Збройних Сил України).

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 402 ч. 4 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону, у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати засудженому ОСОБА_4 його попереднього ув`язнення, а саме одну добу - 01.09.2023, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

До набрання вироком законної сили, змінити обраний у відношенні засудженого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених приписами ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме :

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із м. Харкова без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Зобов`язати ТУ ДСА України в Харківській області перерахувати на підтримку Збройних Сил України заставу, внесену засудженим ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Ленінського райсуду м. Харкова від 01.09.2023 в розмірі 53680 гривен, на спеціальний рахунок, відкритий в Національному банку України: (Банк: Національний банк України, МФО 30001, рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу : на підтримку Збройних Сил України).

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Дзержинський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Вирок постановлено в нарадчої кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_1